Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мацелюх Б$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Мацелюх Б. Корифей мікробіології : до 150-річчя від дня народження С. М. Виноградського [Електронний ресурс] / Б. Мацелюх // Вісник Національної академії наук України. - 2006. - № 9. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2006_9_5
| 2. |
Поліщук Л. В. Спадкова мінливість ознаки синтезу каротиноїдів у Streptomyces globisporus 1912 [Електронний ресурс] / Л. В. Поліщук, С. Л. Голембіовська, Б. П. Мацелюх, В. В. Лук‘янчук // Мікробіологічний журнал. - 2013. - Т. 75, № 5. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2013_75_5_7 Сімнадцять спонтанних та індукованих мутантів, які набули нову ознаку - синтез бета-каротину та лікопіну, одержано у штаму Streptomyces globisporus 1912. Встановлено, що спонтанні мутанти більш стабільно успадковують набутий каротиногенез у порівнянні з індукованими варіантами. Синтез каротиноїдів у всіх виділених культур Crt<^>+ та Lcp<^>+ є конститутивною ознакою. Показано, що мутанти 4 Crt<^>+, 6 Crt<^>+, 7 Crt<^>+, RV Crt<^>+ і R3 Crt<^>+ синтезують одночасно каротин та лікопін, в той час як мутанти TpS16-1, TpS16-2, 4 Lcp<^>+ та R3 Lcp<^>+ - тільки лікопін. Одержані каротинсинтезуючі мутанти S. globisporus 1912 характеризуються одночасною зміною двох чи трьох фенотипових ознак: синтезу антибіотика ландоміцину Е, спороутворення та каротиногенезу. Можна припустити, що висока мінливість ознаки каротиногенезу у штама S. globisporus 1912 пов'язана з локалізацією кластера crt-генів на кінцевій ділянці лінійної хромосоми поруч із ділянкою TIR, в якій, згідно з даними літератури, відбуваються часті структурні перебудови ДНК.
| 3. |
Мацелюх Б. П. Виділення і характеристика антибіотиків стрептоміцетів, ізольованих із ґрунтів України [Електронний ресурс] / Б. П. Мацелюх, О. І. Бамбура, О. П. Копейко, О. Л. Стоянова // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 1. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_1_4 Виділено й очищено за допомогою тонкошарової хроматографії 13 антибіотиків червоного, рожевого, жовтого та фіолетового кольорів, які синтезуються грунтовими стрептоміцетами на повноцінному кукурудзяно-соєвому середовищі. Визначено антибіотичну активність одержаних сполук відносно ряду грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів, а також дріжджів. Установлено максимуми поглинання антибіотиків у видимому та УФ-світлі. Одержано попередні дані про наявність у структурі молекул більшості антибіотиків вуглеводного компонента, а також про індикаторні властивості антибіотиків червоного кольору. Зроблено припущення про можливу спорідненість деяких антибіотиків з антрациклінами та ансаміцинами.
| 4. |
Лаврінчук В. Я. Дія пероксиду водню на мутанти Streptomyces globisporus 1912 з різною каротинсинтезуючою активністю [Електронний ресурс] / В. Я. Лаврінчук, С. Л. Голембіовська, Б. П. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 5. - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_5_14 Показано залежність виживання Crt<^>+- і Crt<^>--мутантів Streptomyces globisporus 1912 за умов оксидаційного стресу, викликаного пероксидом водню, від рівня біосинтезу бета-каротину і лікопіну - важливих факторів антиоксидаційного захисту. Рожеві мутанти 4Lcp, RVLcp і R3Lcp, які синтезують лікопін, резистентні до пероксиду водню. Червоні мутанти 4Crt, 6Crt, 7Crt, RVCrt і R3Crt - продуценти лікопіну і бета-каротину показали середній рівень резистентності до H2O2, а безпігментні 4W, 4W1, 7W2 і 7Y зберегли рівень чутливості до цього агента, характерний для вихідного Crt<^>--штаму 1912.
| 5. |
Мацелюх Б. П. Пошук і характеристика регуляторів біосинтезу ландоміцину Е у Streptomyces globisporus [Електронний ресурс] / Б. П. Мацелюх, С. Г. Тимошенко, О. І. Бамбура, О. П. Копейко // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 5. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_5_4 Проведено пошук позитивних регуляторів біосинтезу ландоміцину E серед екзогенних метаболітів музейних і свіжовиділених штамів стрептоміцетів за допомогою тесту на косинтез із використанням мутантного штаму Streptomyces globisporus 1912-Б2. Показано здатність біля 10 % досліджених стрептоміцетів утворювати екзогенні метаболіти, які відновлюють біосинтез ландоміцину E штамом Б2. Регуляторні сполуки, очищені за допомогою методу тонкошарової хроматографії, відрізняються між собою хроматографічною рухливістю (Rf) і максимумами поглинання в УФ-світлі. На підставі попередніх досліджень вони віднесені до 4-х типів позаклітинних регуляторів біосинтезу ландоміцину E.
| 6. |
Лаврінчук В. Я. Одержання і характеристика мутантів Streptomyces globisporus 1912 з підвищеним біосинтезом ландоміцину Е [Електронний ресурс] / В. Я. Лаврінчук, К. А. Котенко, С. Л. Голембіовська, Б. П. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 6. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_6_6 У Streptomyces globisporus 1912 одержано 8 УФ-індукованих мутантів з підвищеним біосинтезом ландоміцину E, частота виділення яких становила <$E 2~times~10 sup -3>. Вивчено динаміку біосинтезу антибіотика в межах 24 - 96 годин культивування. Максимум накопичення ландоміцину E на агаризованому середовищі досягався на 48 годину вирощування. Мутанти 1-1, 1-1ж, 1-2ж, 1-2 і 4-1 продукували ландоміцин E на рівні 175 - 187,5 мг/л, а 1-1к, 1-3 і 4-1-1 - від 80 до 100 мг/л.
| 7. |
Лук‘янчук В. В. Плазміди стрептоміцетів, ізольованих з ґрунтів України з різним антропогенним навантаженням [Електронний ресурс] / В. В. Лук‘янчук, Л. В. Поліщук, Б. П. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 5. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_5_5
| 8. |
Голембіовська С. Л. Вплив джерел вуглецю і азоту на біосинтез лікопіну у Streptomyces globisporus 4LCP [Електронний ресурс] / С. Л. Голембіовська, С. Г. Тимошенко, Б. П. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 6. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_6_9 Досліджено синтез лікопіну штамом Streptomyces globisporus 4Lcp на синтетичних середовищах з різними джерелами вуглецю і азоту. Показано, що за умов вирощування культури в колбах на качалках, найбільший вихід лікопіну (2,0 - 3,0 мг/л) спостерігається на середовищі з гліцерином у якості вуглецевого субстрату і нітратом натрію або калію як джерелом азоту. Нижчі результати були одержані за використання глюкози, крохмалю, ацетату натрію і тризаміщеного цитрату натрію як джерел вуглецю, а також нітрату і хлориду амонію як джерел азоту. Такі субстрати як етанол, сахароза, гідрофосфат та сульфат амонію і сечовина виявились несприятливими для біосинтезу лікопіну досліджуваною культурою стрептоміцета.
| 9. |
Суслова О. С. Пігменти дріжджів, виділених з печери Мушкарова Яма [Електронний ресурс] / О. С. Суслова, С. Л. Голембіовська, Б. П. Мацелюх, О. Б. Таширев // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2013. - Т. 12. - С. 26-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2013_12_8
| 10. |
Полищук Л. В. pРНК-гены актиномицетов, гомологичные генам pРНК-кластера Streptomyces globisporus 1912-2 [Електронний ресурс] / Л. В. Полищук, Б. П. Мацелюх // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2014. - Т. 14. - С. 129-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2014_14_32
| 11. |
Голембіовська С. Л. Внесення каротинвмісної біомаси стрептоміцетів у раціон яйценосних курей [Електронний ресурс] / С. Л. Голембіовська, Т. В. Дворник, В. Я. Лавренчук, Б. П. Мацелюх // Ветеринарна медицина. - 2014. - Вип. 99. - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetmed_2014_99_37
| 12. |
Голембіовська С. Л. Лімітуючі каротиногенез умови культивування мутантів Streptomices globisporus 1912 [Електронний ресурс] / С. Л. Голембіовська, Л. В. Поліщук, А. Ю. Коцюк, Б. П. Мацелюх // Мікробіологія і біотехнологія. - 2016. - № 1. - С. 29-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MiB_2016_1_5 Мета роботи - встановити компоненти синтетичного середовища та умови культивування, які блокують ознаку біосинтезу каротиноїдів у мутантних штамів Streptomyces globisporus 1912 Hp7 - Hp7С. Приготування агаризованих синтетичних середовищ з попередньо математично прорахованим співвідношенням C:N. Вплив солей на ознаку біосинтезу каротиноїдів визначали за допомогою методу лунок, перенесення поверхневого міцелію на досліджувані середовища здійснювали методом репліки. Ознаку біосинтезу каротиноїдів на досліджуваних середовищах проводили візуально. Проаналізовано вплив несприятливих для каротиногенезу чинників культивування для штаму S. globisporus 4Lcp отриманих раніше. На їх основі визначали чинники, які блокують біосинтез каротиноїдів у мутантних штамів S. globisporus 1912 Hp7 та S. globisporus 1912 Hp7C. Визначено, що 0,007 % FeSO4 лімітує утворення каротиноїдів досліджуваними штамами на оптимальних середовищах Ваксмана та Красильникова СРІ. Показано, що вміст джерел вуглецю по відношенню до джерел азоту є меншим за 24:1 та pH нижчим за 7 без застосування CaCO3, який запобігає закисленню в процесі культивування, блокує утворення каротиноїдів. З'ясовано, що процес каротиногенезу досліджуваними штамами потребує стрес-чинників, таких як MgSO4. Висновки: визначено лімітуючі каротиногенез чинники культивування для мутантних штамів S. globisporus 1912 Hp7 та Hp7C: 0,007 % FeSO4, співвідношення C:N нижче за 24:1 та рівень pH нижче за 7, за відсутності CaCO3 та стимулювальних каротиногенез солей, зокрема MgSO4.
| 13. |
Мацелюх Б. П. Per aspera ad astra (до 85-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Б. П. Мацелюх // Вісник Національної академії наук України. - 2017. - № 10. - С. 102-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2017_10_16
| 14. |
Мацелюх Б. Наш Інститут (до 90-ліття від дня заснування) [Електронний ресурс] / Б. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 4. - С. 128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_4_12
| 15. |
Мацелюх Б. П. Ідентичність геномів Streptomyces globisporus 1912-4Crt, Streptomyces globisporus C-1027, Streptomyces sp. TUE6075 і Streptomyces sp. S063 [Електронний ресурс] / Б. П. Мацелюх // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Т. 81, № 1. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2019_81_1_2 Мета дослідження - визначення генетичної ідентичності штаму Streptomyces globisporus 1912-4Crt з представниками інших видів роду Streptomyces, проведення порівняльного аналізу гомології сіквенованих генів різних штамів стрептоміцетів за допомогою програми Blast (www.ncbi.nlm.nih.gov/blast). ДНК 60-ти контігів сіквенованого геному штаму Streptomyces globisporus 1912-4Crt сумарним розміром 2577748 пн (35 % геному) ідентична з геномами Streptomyces globisporus TFH56, Streptomyces globisporus C-1027, Streptomyces sp. Tue6075 і Streptomyces sp. S063 на 96,3, 96,2, 95,4 і 95,0 % відповідно. Висновок: висока ідентичність геномів перелічених штамів стрептоміцетів, виділених із грунтів різних і значно віддалених частин земної кулі, є об'єктивним показником їх близької генетичної спорідненості і належності до одного виду Streptomyces globisporus.
| 16. |
Параска О. А. Хемосинтез: історія інновацій [Електронний ресурс] / О. А. Параска, А. Є. Горбань, Б. П. Мацелюх, С. А. Щур, В. А. Шендеровський // Infusion & chemotherapy. - 2022. - № 2. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/infch_2022_2_10
|
|
|