Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (3) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мех О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Мех О. А. Громадянське суспільство в Україні, як умова науково-технологічного та соціально-економічного прогресу [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Сталий розвиток економіки. - 2013. - № 1. - С. 136-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sre_2013_1_31 | |||
| 2. | 
Мех О. А. Засади та проблеми соціалізації науки, техніки і технологій [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2014. - № 1. - С. 21–31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2014_1_5 Здійснено дослідження окремих теоретичних аспектів проблеми соціалізації результатів наукової діяльності, техніки та технологій за сучасних соціально-економічних умов. Розглянуто практичні як позитивні, так і негативні ефекти даного процесу. Проаналізовано умови та можливості соціалізації науки, техніки і технологій в Україні. | |||
| 3. |
Мех О. А. Науково-технологічний аналіз розвитку підприємництва м.Києва [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2012. - № 1. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2012_1_5 Здійснено дослідження існуючого підприємницького середовища м. Київ за методом SWOT-аналізу. Розглянуто теоретичні аспекти проведення SWOT-аналізу, виділено внутрішні сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості та переваги розвитку підприємництва інноваційним шляхом. | |||
| 4. |
Мех О. А. Теоретико-методичні аспекти оцінки змісту та рівня мотивації держави у сфері науково-технічної та інноваційної діяльності [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2012. - № 2. - С. 93-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2012_2_11 Розглянуто існуючі теоретичні аспекти проблеми особистої і групової мотивації, а також розроблено методику комплексної оцінки рівня державної мотивації в галузі науково-технічної та інноваційної діяльності. | |||
| 5. |
Мех О. А. Cоціалізація науки і технологій: окремі аспекти проблеми державної мотивації [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2013. - № 1. - С. 21-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2013_1_4 | |||
| 6. |
Мех О. А. Товарна структура зовнішньої торгівлі України як індикатор науково-технологічного та інноваційного розвитку економіки [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2011. - № 3. - С. 24-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2011_3_5 Проаналізовано товарну структуру зовнішньої торгівлі України (2001 - 2010 рр.), виділено окремі групи промислової продукції з різним рівнем наукоємності, які формують основу вітчизняного експорту та імпорту, порівняно тенденції їх змін та впливу на вітчизняний науково-технологічний та інноваційний розвиток. | |||
| 7. |
Мех О. А. Наукоємність системи забезпечення національної безпеки України: аналіз нормативно-правових засад [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2014. - № 3. - С. 11-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2014_3_4 Проаналізовано нормативно-правові засади системи забезпечення національної безпеки України з погляду їх орієнтації на науку як головний засіб досягнення прогресу та безпеки. Розглянуто питання місця (пріоритетності) науково-технологічної та інноваційної сфери серед інших галузей у державних стратегіях, які формують систему забезпечення національної безпеки країни. | |||
| 8. |
Мех О. А. До окремих питань підтримки критичних технологій в Україні [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2015. - № 2. - С. 3-11 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2015_2_3 Надано аналіз теоретичних і практичних аспектів проблеми критичних технологій. Зроблено огляд підходів до визначення поняття "критичні технології", подано інформацію щодо практики їх підтримки, розвитку і захисту, процесів прогнозування та формування їх переліків у різних групах країн. Проведено дослідження еволюції нормативно-правового забезпечення підтримки критичних технологій в Україні, починаючи з 1990-х рр., на підставі якого зроблено висновок про існування певної послідовності у політиці України щодо критичних технологій та створення умов для інноваційного зростання окремих галузей економіки. Також виявлено певні методологічні невідповідності між нормативно-правовими актами України щодо критичних технологій. | |||
| 9. |
Мех О. А. До розгляду формальних теоретичних передумов функціонування системи управління науково-технологічною сферою [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2017. - № 1. - С. 22-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2017_1_3 Представлено результати аналізу процесу становлення системних теорій на предмет створення і функціонування на сучасному етапі формальної теорії управління науково-технологічною сферою. Показано звіязки між теоретичними розробками в галузі управління наукою та уявленнями про системну природу самих наукових напрямів, а також історичні складності ефективного використання таких розробок у розбудові системи управління вітчизняною науково-технологічною сферою. На основі представлених висновків про відсутність формальної теорії управління науково-технологічною сферою окреслено напрями подальших досліджень. | |||
| 10. |
Мех О. А. Трансформації академічної науки у ХХ столітті як передумови формування сучасної науково-технологічної сфери України [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2017. - № 3. - С. 54-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2017_3_5 Наведено результати аналізу процесу становлення та трансформування академічної науки в Україні протягом минулого століття під тиском кількох кардинальних змін у системі відносин суспільно-політичних інститутів. Показано тісний зв'язок між визначальними політичними і соціально-економічними трансформаціями та ключовими змінами в академічній сфері, зокрема у системі її управління, ієрархічній структурі, ресурсному забезпеченні, світогляді та морально-психологічному стані вчених. Окреслено суттєві трансформації, які змінювали обличчя науки в Україні впродовж 1918 - 1991 рр. і вплинули на її переформатування у нову історичну епоху. Наведено головні наслідки таких внутрішньосистемних наукових трансформацій, які у вигляді проблем, складних для розв'язання як у технічному, так і у психологічному аспекті, склали основоположний вплив на формування наукової системи України після 1991 р. | |||
| 11. |
Мех О. А. Розвиток науково-технологічної сфери України: держава, наука та бізнес у створенні спільних точок "зростання"/"кластерів" [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2018. - № 2. - С. 3-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2018_2_3 | |||
| 12. |
Мех О. А. Інституційний фактор у науково-технічній сфері: стан і перспективи в умовах глобальних змін [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2016. - № 2. - С. 14-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2016_2_4 Наведено результати дослідження сутності та ролі формальних і неформальних інститутів у процесі формування умов розвитку сфери науково-технічної діяльності (НТД) в Україні. Розглянуто проблеми, пов'язані з впливом глобального науково-технологічного фактора на процес функціонування формальних і неформальних інститутів у сфері НТД, подальшими їх трансформаціями та майбутніми перспективами. В рамках дослідження виконано огляд еволюції формальних та неформальних інститутів у суспільстві; обгрунтовано, що сфера НТД є залежною від інституційно-організаційних передумов, які створюються формальними і неформальними інститутами; проаналізовано функції формальних інститутів, що впливають на функціонування наукової сфери в Україні; визначено основні обмеження та проблеми функціонування формальних інститутів у сфері НТД; показано переваги неформальних інститутів, способи їх впливу на сферу НТД; охарактеризовано такий вид неформальних інститутів у сфері НТД як соціальна віртуальна мережа науковців, її позитивні (розширення можливостей для науковців) та негативні ефекти в контексті сфери НТД. | |||
| 13. | 
Мех О. А. Синхронізація системи нормативно-правового забезпечення науково-технологічної сфери України: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / О. А. Мех, С. Г. Бублик // Вісник Національної академії наук України. - 2019. - № 7. - С. 64-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2019_7_12 Наведено результати дослідження нормативно-правового поля України з позицій відображення в ньому науки, науково-технічної та інноваційної сфери як опосередкованого показника рівня наукомісткості країни. Аналіз відображення науки та її сфер у межах наявного законодавства за ознакою пріоритетності та організаційної адекватності дає уявлення як про ставлення в Україні до власної науки та науково-технічного потенціалу, так і про перспективи соціально-економічного розвитку країни. | |||
| 14. |
Мех О. А. Трансформації та перспективи розвитку системи управління науково-технологічною сферою України [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2019. - № 2. - С. 69-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2019_2_8 Подано результати аналізу поточного стану, трансформацій та перспектив розвитку сучасної системи управлінння науково-технологічною сферою України. В процесі дослідження уточнено окремі теоретичні та практичні аспекти функціонування систем управління, поняття і терміни, які використовуються в їх проектуванні. У прив'язці до основних чинних нормативно-правових актів надано визначення системи управління науково-технологічною сферою, сформульовано її мету і завдання. Проаналізовано наявну вітчизняну структуру управління науково-технологічною сферою, визначено її головних суб'єктів, а також процеси і етапи реформування, зокрема створення нових елементів. Окреслено основні проблеми, які пов'язані з нормативно-правовим забезпеченням, а також із дією зовнішніх і внутрішніх факторів, з їх поділом на групи. Представлено концептуальні ознаки нової архітектури системи управління науково-технологічною сферою і шляхи її виходу з кризи. | |||
| 15. | 
Бублик С. Г. Наукометричне оцінювання наукової спрямованості вітчизняного законодавства [Електронний ресурс] / С. Г. Бублик, І. О. Булкін, О. А. Мех // Наука та інновації. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 33-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2020_16_1_5 Можливість розбудови наукоємної економіки в Україні залежить від впровадження стратегічних підходів до формування та здійснення єдиної державної науково-технологічної політики. Однією з основних умов впровадження ефективної державної політики є кількісне та якісне наповнення чинного нормативно-правового поля документами наукової спрямованості. Проблематика. Актуальним науковим завданням постає оцінювання наукової спрямованості актів законодавства як кількісного критерію "наукоємності" вітчизняного законодавства. Мета роботи -виконати наукометричне оцінювання наукової спрямованості актів вітчизняного законодавства. Матеріали й методи. Основними методами дослідження були: наукометричний (сленговий) метод аналізу текстів нормативно-правових актів, а також статистичні методи структурування та порівняльного аналізу актів законодавства, як статистичних одиниць. Результати. Дослідження статистичної бази актів законодавства вищих органів державної влади за 1992 - 2018 роки виявило тенденції взаємної неузгодженості прийняття управлінських рішень вищими органами державної влади. Окрім того, було встановлено періодичні, стійкі статистичні взаємозв'язки між інтенсивністю наукової нормотворчості та рівнями витрат на наукову й науково-технічну діяльність. Розроблено оригінальні наукознавчі підходи до оцінки наукової спрямованості вітчизняного законодавства. Висновки: до основних проблем державного управління щодо науково-технологічної сфери в Україні протягом Доби Незалежності належали: управлінські конкуренції за виконавчі повноваження в країні між Кабінетом міністрів та Адміністрацією Президента; зосередження уваги Кабміну на функції перерозподілу видатків на науку; відсутність державних стратегічних (тривалих) підходів до формування та здійснення єдиної (наскрізної) державної (публічної) науково-технологічної політики. Необхідним є реформування системи законодавства України в контексті її наукової спрямованості, зокрема через нагальну необхідність адаптації її до законодавства Європейського Союзу у сфері науки, технологій та інновацій. | |||
| 16. |
Мех О. А. Інтеграційні процеси між академічним та освітянським секторами науки в Україні: передумови, фактори, перспективи [Електронний ресурс] / О. А. Мех // Наука та наукознавство. - 2020. - № 1. - С. 66-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2020_1_7 Представлено результати дослідження загальних передумов і факторів існування інтеграційних процесів у соціально-культурному середовищі, зокрема між наявними суб'єктами науково-технічної та освітянської діяльності. Головну увагу приділено аналізу взаємодії історичних, соціально-політичних та соціально-економічних процесів, етапів трансформації країн та іншим взаємопов'язаним умовам, які сприяють появі інтеграційних процесів у сфері науково-освітньої діяльності. Джерелом інформації є наукознавчі дослідження про стан національних академій наук європейських країн та інтеграційних процесів у цих країнах, дослідження трансформаційних процесів академічної науки в Україні та ін. У межах аналізу показано, що за наявності в країні академічного і освітянського секторів науки умови для існування інтеграційних процесів між ними відрізняються і залежать, зокрема, від форми державного ладу та типу економіки. Так, за домінування в країні компонентів традиційної форми економіки передумови і мотивація до інтеграції суб'єктів науково-освітньої діяльності є мінімальними або відсутніми, в ринковій економіці вони залежать від ринкової кон'юнктури та попиту на результати діяльності, в командно-адміністративній - повністю мотивуються і контролюються державою, у змішаній - залежать від підтримки держави, рівня розвитку та креативності суб'єктів науково-освітянської діяльності, а в перехідній - визначаються глибиною системних трансформацій і кризових факторів, станом науково-технічного потенціалу, рівнем ефективності політики реформування економіки і науково-технологічної сфери. Особливу увагу приділено такому фактору як наявність чи відсутність у країні фундаментальних політичних, соціально-економічних трансформацій, адже країни, які пройшли в минулому через етапи змін державного ладу (політичної системи, устрою, форми економіки), і країни, які уникли таких переходів, перебувають у різних станах, формують різні умови та мотиви для інтеграційних процесів. Розглянуто вплив на роблему інтеграційних процесів техніко-технологічної складової, інформаційного розвитку суспільства. Зазначено, що розвиток інформаційно-комунікаційних технологій значною мірою змінює наявну, зокрема економічну, архітектуру країн через зміни суспільних відносин і процесів. Підкреслено, що формування етапів постіндустріального, інформаційного суспільства відбувається на основі процесів інтеграції. Враховуючи, що гармонійний розвиток інноваційної системи можливий лише за умови існування високого рівня інноваційної культури, окреме місце займає аналіз такого аспекту як психологічний або людський фактор. Показано, що цей фактор нерідко відіграє ключову роль в інтеграційних процесах, в об'єднанні зусиль наукового і освітянського секторів науки задля ефективної спільної діяльності. | |||
| 17. |
Мех О. А. Осмислення впливу інформаційно-техногенного фактора на соціокультурну сферу [Електронний ресурс] / О. А. Мех, Н. О. Мех // Наука та наукознавство. - 2020. - № 3. - С. 78-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2020_3_7 Представлено спробу введення в науковий дискурс проблеми наслідків інтеграції результатів науково-технічного прогресу, зокрема інформаційно-комунікаційних технологій, у життя людини. Мета статті - осмислення та актуалізація передумов і наслідків впливу інформаційно-комунікаційних технологій на людину, виокремлення тих, які спричиняють зміни у соціально-психологічних та соціокультурних факторах, аналіз зворотного впливу людини на інформаційне суспільство, прогнозування подальших тенденцій. Джерелом інформації є наукознавчі та лінгвокультурологічні дослідження впливу науково-технічного прогресу на суспільство, соціально-психологічні та соціокультурні фактори. Використано загальнологічні наукові методи аналізу та синтезу проблеми, здійснено формалізацію результатів вітчизняних і зарубіжних досліджень, порівняння існуючих експертних оцінок з метою виявлення суттєвих і другорядних аспектів проблеми. На підставі аналізу показано, що науковотехнічний прогрес, змінюючи навколишній світ людини, фундаментально скорегував її можливості щодо вибору інформації, її критичного аналізу, формування об'єктивних рішень. Людині та суспільству в цілому все більше надаються не дані для аналізу, а інформація у вигляді готових висновків. Залежність людини від інформаційних технологій грунтується на припущенні, що їх створення є природною проєкцією внутрішнього світу людини, її поглядів і мотивів. Тому ця залежність є зворотною стороною існуючої зони технологічного комфорту, умов життя і спілкування. Водночас конкуренція вимагає постійного оновлення людьми знань про технології, що тільки посилює цю залежність, проявом якої є підвищення особистих енергетичних витрат і психологічної втоми, виникнення проблем мотивації. Порушено одну з умов ефективного існування людини в інформаційній системі - синхронізація процесів оброблення інформації, що має негативні психологічні та соціокультурні наслідки. Зворотною тенденцією є лавиноподібне включення людини, через індивідуальні засоби комунікації, у процес створення інформації, що вже значно вплинуло на її якість, масштаби, суспільні погляди, пріоритети. Зроблено висновок, що безпрецедентного рівня сягнули як взаємозалежність і взаємовплив людини і технологій, так і зміни у соціокультурній сфері. Наголошено на необхідності розширення наукових досліджень цієї залежності, негативних факторів, пов'язаних з її існуванням та використанням, пошуку шляхів покращення ситуації, які лежать в напрямі розвитку особистої та суспільної моралі, етосу людини та спільноти. | |||
| 18. |
Мех О. А. Суб’єкти науково-освітньої діяльності в Україні: структурний аналіз міжнародних рейтингів і звітних документів [Електронний ресурс] / О. А. Мех, С. Г. Бублик // Наука та наукознавство. - 2021. - № 2. - С. 77-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2021_2_8 | |||
| 19. | 
Мех Н. О. Інформаційно-техногенний фактор і людина: психолінгвістичний аспект [Електронний ресурс] / Н. О. Мех, О. А. Мех // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. - 2020. - Вип. 33. - С. 411-421. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2020_33_30 | |||
| 20. |
Мех О. А. Наука і соціокультурна сфера в інформаційному світі: тенденції, наслідки та застереження [Електронний ресурс] / О. А. Мех, Н. О. Мех // Наука та наукознавство. - 2022. - № 1. - С. 62-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NNZ_2022_1_7 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |