Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мошенський А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Мошенський А. О. Роль оператора інформаційно-експертної системи прогнозування поширення радіохвиль [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2012. - № 2. - С. 75-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2012_2_16 | ||
| 2. |
Мошенський А. О. Прогнозування умов радіозв’язку на основі комп’ютерної обробки результатів спостережень [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2011. - № 2. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2011_2_13 | ||
| 3. |
Мошенський А. О. Дослідження умов радіозв’язку гекто- та декаметрового діапазону на основі статистичної обробки даних аматорських змагань [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2012. - № 1. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2012_1_8 | ||
| 4. |
Олещенко Л. М. Комп’ютерні мережі комунікації учасників пасажирсько-транспортного процесу [Електронний ресурс] / Л. М. Олещенко, А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2014. - № 1. - С. 82-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2014_1_15 | ||
| 5. |
Олещенко Л. М. Експериментальне дослідження зони покриття УКХ радіоканалу для зв’язку диспетчера автотранспортного підприємства з водіями рухомого складу [Електронний ресурс] / Л. М. Олещенко, А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2014. - № 3. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2014_3_11 Чернігівська область характеризується зменшенням чисельності населення. У даному регіоні рухливість населення має тенденцію до зростання внаслідок збільшення рівня безробіття. інформаційне забезпечення та прогнозування пасажирсько-транспортних взаємодій між територіями регіону необхідні для ефективного використання рухомого складу та покращання якості транспортних послуг. Для вдосконалення системи комунікації учасників пасажирсько-транспортної взаємодії на маршрутах Чернігівської області необхідний зв'язок між диспетчером та водіями рухомого складу автотранспортного підприємства. існуюча мережа зв'язку покриває не усі зони транспортного обслуговування у регіоні. Описана методика експериментального дослідження можливості створення радіопокриття ділянок регіону, не покритих мережею існуючого стільникового зв'язку. Здійснено експериментальне доведення можливості побудови запропонованої системи УКХ-зв'язку. Центральну базову радіостанцію запропоновано розташувати на кордоні області - у м. Вишгород. | ||
| 6. | 
Шевченко Я. О. Удосконалення мережевих компонент тонкого клієнта [Електронний ресурс] / Я. О. Шевченко, А. О. Мошенський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2016. - Т. 22, № 3. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2016_22_3_4 Розглянуто технологічні аспекти налаштування апаратно-програмного комплексу, сформованого на базі операційної системи Linux Debian x86 із встановленим термінальним сервером LTSP, і наведено рекомендації щодо апаратного забезпечення термінального сервера. Продемонстровано низку способів для вдосконалення бездискових ЕО після обладнання їх підтримкою середовища віддаленого завантаження операційних систем по мережі (gPXE) для одночасного з'єднання бездискових робочих станцій з термінальним сервером LTSP. Сформульовано рекомендації щодо обладнання тонких клієнтів середовищем gPXE, звернено увагу на особливості налаштування мережевої інфраструктури для функціонування апаратно-програмного комплексу та вдосконалено адміністрування віртуальних машин апаратно-програмного комплексу у вигляді bash-сценаріїв. | ||
| 7. |
Мошенський А. О. Автономний QRPP радіомаяк для дослідження особливостей поширення радіохвиль гекто- та декаметрового діапазону на базі мікро ПК ARDUINO [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Наукові записки Українського науково-дослідного інституту зв'язку. - 2015. - № 4. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzundiz_2015_4_12 Зазначено, що мати свій надійний канал передавання даних на великі відстані без застосування ретрансляторів не так важко, як може здаватися. Користувачами цього зв'язку є військові, геологічні та інші. експедиції, дальня авіація, океанічне судноплавство, радіомовлення, аматорська служба. Прогнозування умов зв'язку та коригування сеансів є не другорядним завданням. Для цього в реальному часі слід проводити пробні сеанси з якомога меншими витратами, але повним документуванням та обробкою статистичних даних. Рекомендовано всім використовувати модифікований Ардуїно для уточнення стану радіотрас як повністю самостійний радіопередавач з програмним керуванням-радіомаяк. | ||
| 8. | 
Мошенський А. О. Науково-дослідна радіостанція Національного університету харчових технологій: антенна система [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Зв'язок. - 2016. - № 1. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zvjazok_2016_1_14 | ||
| 9. |
Мошенський А. О. Підсилювач потужності КХ передавача на високовольтних польових транзисторах [Електронний ресурс] / А. О. Мошенський // Зв'язок. - 2015. - № 5. - С. 41-43 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zvjazok_2015_5_12 | ||
| 10. |
Горілий В. Ю. Програмно-апаратний комплекс для моніторингу торф’яних пожеж на радіоактивно забрудненій території [Електронний ресурс] / В. Ю. Горілий, А. О. Мошенський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 16-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_2_4 Розглянуто процес моделювання програмно-апаратного комплексу для моніторингу торф'яних пожеж на радіоактивно забрудненій території. Дослідження можливості створення мультисенсорної системи надає змогу одержати прототип готового рішення, метою якого є забезпечення високого рівня безпеки та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у місцях, небезпечних для людського здоров'я та життя. Зокрема, зоною постійного чи періодичного контролю екологічної ситуації є зона відчуження Чорнобильської АЕС, де виникнення пожеж унаслідок займання торфу потребує швидкої реакції відповідних служб. Опис запропонованої системи контролю екологічного стану на забруднених територіях включає дані про обрані елементи, до складу яких входять програмовані мікроконтролери з датчиками, а також усі супутні пристрої, за допомогою яких відбувається транспортування інформації та її занесення до системи моніторингу в мережі Інтернет. У результаті проведеного дослідження вдалося одержати декомпозовану модель руху важливої інформації всередині замкнутої системи, що має модульну структуру. Останнє є важливим фактором для можливості розширення існуючого функціоналу в стислі терміни, а також для забезпечення гарячої заміни складових комплексу. Основними зацікавленими сторонами цього дослідження є органи та структури, що відповідають за координацію охорони природи на загально-системному рівні. Серед них програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), а також орган екологічного моніторингу на забрудненій території поблизу Чорнобильської АЕС і Міністерство екології та природних ресурсів України. Розроблена модель надасть змогу спростити процес спостереження за ситуацією на виділеній території та забезпечить необхідним переліком замірів з можливістю одержання більш розгорнутих результатів за використання сучасного обладнання. | ||
| 11. | 
Михайлова А. В. Моделювання мережі NVIS зв‘язку для оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації в агропромисловому комплексі на сході України [Електронний ресурс] / А. В. Михайлова, С. М. Чумаченко, А. О. Мошенський, М. М. Кірієнко // Інженерія природокористування. - 2019. - № 4. - С. 114-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2019_4_17 | ||
| 12. |
Чумаченко С. М. Синтез оцінки стану складної системи методами кластеризації [Електронний ресурс] / С. М. Чумаченко, А. О. Мошенський, Я. А. Савицька, В. В. Смолій // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2020. - Т. 26, № 3. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2020_26_3_5 Досліджено процес кодування сукупної оцінки стану складної системи. Проведений аналіз характеристик складних систем показує, що існує ряд систем, кінцевий стан яких у процесі керування є невизначеним, оскільки є декілька допустимих варіантів його реалізації. З'ясовано, що система цілком та її окремі складові знаходяться у станах, які можна задати дискретними цілочисловими значеннями або привести їх до такого виду. Загальна кількість можливих станів є невеликою та визначеною. При визначенні керуючого впливу на систему важливо також знати, який стан має кожна зі складових цієї системи. Ці особливості вказують на труднощі використання методів визначення інтегральної оцінки стану системи, оскільки вони не надають змоги виділити окремі її складові. Використання методів розпізнавання образів є досить складним та ресурсоємним, тому мета дослідження передбачає розробку методів синтезу сукупної оцінки стану складної системи з можливістю контролю стану її складових, а предметом дослідження є коди з роздільним представленням складових. Запропоновано використати методи кластерного аналізу, що, у прикладному сенсі, визначають номер кластера, до якого належить об'єкт управління. Розглянуті особливості представлення стану системи та її складових вказують на можливість використання методів м'якої кластеризації з групуванням. Запропоновано та розглянуто методику синтезу сукупної оцінки стану складної системи на прикладі системи управління швидкістю вуглевидобувного комбайна. Використання кластеризації надало змогу обгрунтувати виділення окремих кластерів у просторі стану системи та принципи групування оцінок стану складових підсистем. У висновках обгрунтовано високий рівень адаптації синтезованого коду для використання у комп'ютерних мережах і системах. | ||
| 13. |
Чумаченко С. М. Аналіз існуючих підходів для оцінки ефективності в предметній галузі авіаційного пошуку та рятування [Електронний ресурс] / С. М. Чумаченко, В. В. Барбашин, А. І. Маринін, А. О. Мошенський, І. В. Струнін // Інженерія природокористування. - 2020. - № 3. - С. 118-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2020_3_21 Авіаційний пошук і рятування розглянуто як комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події а також може розглядатися як складна організаційно-технічна система (ОТС). Основними ознаками такої системи є ситуативність конфігурації та регламентованість функціонування. В умовах сучасності актуальною є проблема підвищення ефективності проведення авіаційного пошуку та рятування. Саме тому полягає необхідність у розробці системи критеріїв і показників оцінки ефективності системи авіаційного пошуку і рятування (САПіР) при виконанні пошуку та рятування. При розгляді САПіР з точки зору системного підходу, то за існуючою класифікацією її можна віднести до складних ситуативних ОТС. Процеси авіаційного пошуку і рятування в складній ОТС здійснюється за належної взаємодії трьох визначальних його факторів: персоналу системи, засобів авіаційного пошуку і рятування та необхідних ресурсів. Використовуючи наявні засоби авіаційного пошуку і рятування, персонал системи здійснює діяльність із забезпечення послуг чергування в системі САПіР і здійснення авіаційного пошуку і рятування. Ефективність, як категорія, стала широковживаним загальнонауковим поняттям, розширення змісту якого мало на меті відобразити співвідношення різних аспектів різноманітних видів діяльності, базою якого виступає результат діяльності. Об'єктивною оцінкою ефективності САПіР буде значення відношення рівня системного "ефекту" і "витрат" ресурсного потенціалу системи, якими цей ефект досягнутий. Підвищення інтегральної ефективності використання ресурсного потенціалу системи за заданої технології інтенсифікації підвищує функціональний (системний) чи відповідний до нього економічний ефект у середньому на 10 - 30 %. Основним інструментом інтенсифікації виступає "оптимальне управління" САПіР, що максимізує її ефективність. | ||
| 14. |
Чумаченко С. М. Особливості вибору методу для експертного оцінювання ефективності системи авіаційного пошуку і рятування [Електронний ресурс] / С. М. Чумаченко, І. А. Черепньов, А. І. Маринін, А. О. Мошенський, І. В. Струнін // Інженерія природокористування. - 2020. - № 3. - С. 126-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2020_3_22 Протягом останніх 70 років почав інтенсивно створюватися метод експертних оцінок як науковий інструмент аналізу проблем, які складно формалізуються. В даний час у нашій країні та за кордоном цей метод широко застосовується при вирішенні різних складно формалізуємих проблем, пов'язаних із створенням сучасних зразків озброєння, управлінням складними організаційно-технічними системами та ін. Анкетування й інтерв'ювання, мозковий штурм, дискусія, нарада, оперативна гра, сценарій та інші - такі різновиди методу експертних оцінок застосовуються для вирішення типових завдань. У більшості випадків найбільший ефект досягається за рахунок комплексного застосування декількох видів експертизи. Кваліфіковане застосування методу експертних оцінок значною мірою залежить від способу збору й обробки відповідей цілеспрямовано сформованої групи фахівців. Методи колективної роботи експертної групи припускають отримання узагальненої думки в ході спільного обговорення та вирішення поставленої задачі всіма експертами. Спершу обираються "потенційні" фахівці, які за своїми професійними якостями можуть бути залучені до роботи в ролі експертів. Група повинна бути сформована таким чином, щоб було забезпечено за можливості рівне представництво фахівців різних напрямів досліджуваної області. У групу включаються ті експерти, коефіцієнт компетентності яких не нижче граничного значення. При проведенні "типових" експертиз доцільно використовувати достовірність думок експерта. Збір та обробка експертної інформації здійснюються згідно з розробленими для цих цілей методів. Практично для збору інформації складаються відповідні документи (спеціальні анкети тощо), а при її обробці й аналізі може використовуватися обчислювальна техніка. Для проведення експертного оцінювання ефективності складових компонент САПіР запропоновано використання підходів, заснованих на послідовній ієрархічній декомпозиції критеріїв і факторів оцінювання та проведенні попарних порівнянь. | ||
| 15. |
Чумаченко С. М. Автоматизована система передачі даних про стан об'єктів критичної інфраструктури із застосуванням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій [Електронний ресурс] / С. М. Чумаченко, А. С. Парталян, А. О. Мошенський, М. Л. Сукало, Л. Д. Філатова // Інженерія природокористування. - 2021. - № 3. - С. 127-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Iprk_2021_3_17 Приведено результати дослідження авторів щодо застосування сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій для передачі моніторингової інформації про стан об'єктів критичної інфраструктури. На сьогоднішній день ці об'єкти є ключовими для роботи систем життєзабезпечення країни та підтримки на належному рівні техногенної і кібербезпеки існуючої інфраструктури. Велике значення в умовах росту техногенних аварій і катастроф приділяється розробці сучасних підходів для системи попередження та моніторингу надзвичайних ситуацій на потенційно небезпечних об'єктах критичної інфраструктури. Значні зусилля зосереджуються на створенні реальних технічних рішень побудови бездротових сенсорних мереж з використанням інтелектуальних моніторингово-сигнальних датчиків, безпілотних літальних апаратів і геоінформаційних технологій для забезпечення оперативного моніторингу таких об'єктів та прилеглих територій. Однією із ключових компонент такої технології є телекомунікаційна, що базується на нових підходах до реконфігурації радіомереж. Середовищем надійної передачі даних про стан об'єктів критичної інфраструктури може бути безпроводова радіомережа, яка буде функціонувати в складних умовах надзвичайних ситуацій. Враховуючи значну насиченість радіопростору задля уникнення взаємних завад треба орієнтуватися на регіональні стандарти, серед яких слід виділити LoRaWAN, що був розроблений компанією LoRa Alliance у 2015 р. для забезпечення з'єднання з низьким енергоспоживанням для кінечних пристроїв, які працюють від акумуляторів. Деталізовано протоколи стандарту LoRaWAN та ключові підходи до розробки різних топологій таких радіомереж для регіонів Європи, США і Австралії. Проведено аналіз топологій безпровідних сенсорних мереж і їх прикладного застосування для створення різних радіомереж. Цільовими клієнтами таких радіомереж є об'єкти критичної інфраструктури, наприклад атомні електростанції, регіональні сховища радіоактивних відходів, небезпечні хімічні виробництва й інші потенційно-небезпечні об'єкти, та служби ДСНС, що займаються моніторингом радіаційної й хімічної обстановки тощо. | ||
| 16. | 
Пономаренко О. В. Інформаційна цінність сигнального трафіку безпроводових мереж критичного застосування [Електронний ресурс] / О. В. Пономаренко, А. О. Мошенський, А. С. Савченко, В. І. Дрововозов, О. В. Толстікова, І. П. Швец // Наукоємні технології. - 2021. - № 3. - С. 210-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nt_2021_3_5 Проблема підвищення стійкості критичної інфраструктури в умовах динамічної еволюції ризиків базується на підгрунті політик та моделей управління для підвищення гарантування інвестицій. Управління стійкістю критично важливої інформаційної інфраструктури неможливе без вибору та обгрунтування кількісних інформаційних характеристик. Розглянуто інформаційні потоки сигнального трафіку, що циркулює у безпроводових мережах критичного застосування. Надано найважливіші терміни та визначення стосовно мереж критичного застосування як систем (м'якого та жорсткого) реального часу та статистичних складових інформаційної ємності. На підгрунті загальної теорії корисності інформаційну ємність сигнального трафіку представлено у вигляді деякого функціоналу корисності - комплексної характеристики випадкового процесу. Аргументами функціоналу служать ключові інформаційно-ентропійні функції процесу, на які накладаються обмеження у формі нерівностей. Показано, що функції-аргументи функціоналу, що розглядається, можуть бути представлені у вигляді абстрактної множини частинних складових, пов'язаних між собою статистично або функціонально. Досліджено методи багатокритеріальної оптимізації функціоналу корисності та сформульовано умови отримання асимптотично оптимальних рішень. Застосування функціоналів корисності дає можливість уведення явних кількісних оцінок інформаційної цінності та отримання виразів у замкненій формі для максимізації функцій корисності. Надалі планується розробити методи синтезу мультиструктурних систем критичного застосування, здатних працювати у режимі жорсткого реального часу з плануванням та розподілом поточних ресурсів. | ||
| 17. | 
Новак Д. С. Розробка програмного забезпечення управлінням мобільним роботом [Електронний ресурс] / Д. С. Новак, А. О. Мошенський, Л. М. Олещенко, М. Г. Медведєв, С. М. Лісовець // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Технічні науки. - 2022. - Т. 33(72), № 5. - С. 129-134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sntuts_2022_33(72)_5_20 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |