Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мургіна М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Пипа Л. В. Поліморфізм гену TNF-? при локалізованих і генералізованих гнійно-септичних захворюваннях у дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, М. М. Мургіна // Biomedical and biosocial anthropology. - 2013. - № 20. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2013_20_14 | ||
| 2. | 
Мургіна М. М. Поліморфізм гену TNF-альфа при локалізованих і генералізованих гнійно-септичних захворюваннях у дітей [Електронний ресурс] / М. М. Мургіна, П. В. Пипа // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2012. - № 2. - С. 126-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2012_2_32 | ||
| 3. | 
Пипа Л. В. Поліморфізм гена TNF-α при локалізованих і генералізованих гнійно-септичних захворюваннях у дітей [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, М. М. Мургіна // Современная педиатрия. - 2013. - № 3. - С. 39-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_3_9 | ||
| 4. | 
Пипа Л. В. Сучасні уявлення про патогенез і діагностику гнійно-септичних станів у дітей (частина 1) [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, М. М. Мургіна // Інфекційні хвороби. - 2017. - № 2. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2017_2_8 | ||
| 5. | 
Мургіна М. М. Клінічні особливості перебігу локалізованих та генералізованих бактеріальних інфекцій у дітей [Електронний ресурс] / М. М. Мургіна // Актуальная инфектология. - 2017. - Т. 5, № 3. - С. 146-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2017_5_3_7 Cепсис і надалі залишається однією з найактуальніших проблем сучасності, оскільки зберігається тенденція до росту захворюваності та стабільно високої летальності. Мета роботи - дослідити клінічні особливості перебігу бактеріальних інфекцій у дітей. Досліджено 115 дітей із генералізованими та локалізованими формами бактеріальних інфекцій. Основна група (47 дітей) - діти із сепсисом, група порівняння (68 дітей) - діти з локалізованою бактеріальною інфекцією різної локалізації. Їх вік становив від 1 міс. до 18 років. Розподіл на групи проводився за наявності ознак синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) та органної дисфункції. Під час дослідження виявлено, що рівень прояву та тривалість основних симптомів ССЗВ (гіпертермія, тахікардія та тахіпное) були статистично значимо вищими в групі сепсису. При збільшенні кількості ознак ССЗВ та розвитку септичного щоку прямо пропорційно зростали тривалість та вираженість клінічних ознак ССЗВ. Тахікардія практично завжди (93 %) супроводжує розвиток сепсису, тоді як при локалізованих бактеріальних інфекціях вона відмічається лише в третини дітей. 40 % дітей при сепсисі потребують оксигенотерапії. Ознаки ССЗВ тривають найдовше в дітей із локалізацією бактеріального вогнища в лор-огранах та грудній порожнині, тоді як при інфекції центральної нервової системи ці прояви минали найшвидше. Іонотропної підтримки найбільше потребували діти з первинним вогнищем у лор-органах - 44,4 % випадків, зовсім не потребували - з локалізацією первинного вогнища в черевній порожнині. Середній термін перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії в дітей групи порівняння становив 5,14 дня (ДІ 95 % 4,42 - 5,87), а в дітей основної групи - 13,1 дня (ДІ 95 % 9,16 - 17,00), що було в 2,5 раза більше (<$E р~<<~0,01>). Висновки: показник та тривалість основних проявів ССЗВ (гіпертермія, тахікардія, тахіпное) статистично значимо вищі в дітей із сепсисом, та вони пропорційно зростають із збільшенням кількості ознак ССЗВ. Основні симптоми ССЗВ у дітей із сепсисом із 2 ознаками ССЗВ спостерігаються тривалий час, та їх рівень статистично значимо менший порівняно з дітьми з 3 і більше ознаками ССЗВ. У 75 % дітей із локалізованою бактеріальною інфекцією відмічається задишка, хоча тривалість її незначна, і вони не потребують проведення оксигенотерапії, тоді як трохи менше половини дітей із сепсисом потребують проведення останньої.Cепсис і надалі залишається однією з найактуальніших проблем сучасності, оскільки зберігається тенденція до росту захворюваності та стабільно високої летальності. Мета роботи - дослідити клінічні особливості перебігу бактеріальних інфекцій у дітей. Досліджено 115 дітей із генералізованими та локалізованими формами бактеріальних інфекцій. Основна група (47 дітей) - діти із сепсисом, група порівняння (68 дітей) - діти з локалізованою бактеріальною інфекцією різної локалізації. Їх вік становив від 1 міс. до 18 років. Розподіл на групи проводився за наявності ознак синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ) та органної дисфункції. Під час дослідження виявлено, що рівень прояву та тривалість основних симптомів ССЗВ (гіпертермія, тахікардія та тахіпное) були статистично значимо вищими в групі сепсису. При збільшенні кількості ознак ССЗВ та розвитку септичного щоку прямо пропорційно зростали тривалість та вираженість клінічних ознак ССЗВ. Тахікардія практично завжди (93 %) супроводжує розвиток сепсису, тоді як при локалізованих бактеріальних інфекціях вона відмічається лише в третини дітей. 40 % дітей при сепсисі потребують оксигенотерапії. Ознаки ССЗВ тривають найдовше в дітей із локалізацією бактеріального вогнища в лор-огранах та грудній порожнині, тоді як при інфекції центральної нервової системи ці прояви минали найшвидше. Іонотропної підтримки найбільше потребували діти з первинним вогнищем у лор-органах - 44,4 % випадків, зовсім не потребували - з локалізацією первинного вогнища в черевній порожнині. Середній термін перебування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії в дітей групи порівняння становив 5,14 дня (ДІ 95 % 4,42 - 5,87), а в дітей основної групи - 13,1 дня (ДІ 95 % 9,16 - 17,00), що було в 2,5 раза більше (<$E р~<<~0,01>). Висновки: показник та тривалість основних проявів ССЗВ (гіпертермія, тахікардія, тахіпное) статистично значимо вищі в дітей із сепсисом, та вони пропорційно зростають із збільшенням кількості ознак ССЗВ. Основні симптоми ССЗВ у дітей із сепсисом із 2 ознаками ССЗВ спостерігаються тривалий час, та їх рівень статистично значимо менший порівняно з дітьми з 3 і більше ознаками ССЗВ. У 75 % дітей із локалізованою бактеріальною інфекцією відмічається задишка, хоча тривалість її незначна, і вони не потребують проведення оксигенотерапії, тоді як трохи менше половини дітей із сепсисом потребують проведення останньої. | ||
| 6. |
Пипа Л. В. Сучасні уявлення про патогенез і діагностику гнійно-септичних станів у дітей (частина 2) [Електронний ресурс] / Л. В. Пипа, М. М. Мургіна // Інфекційні хвороби. - 2017. - № 3. - С. 73-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2017_3_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |