Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мініч А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Мініч А. Міждисциплінарний підхід дослідження соціального інституту: аналіз і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Культурологія. - 2014. - Вип. 14(1). - С. 299-309. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2014_14(1)__33 | ||
| 2. |
Мініч А. Проблема пошуку ціннісно-нормативних засад господарської діяльності у сучасну добу [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Сер. : Філософія. - 2010. - Вип. 6. - С. 256-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2010_6_29 | ||
| 3. |
Мініч А. Теорія раціональності Петера Козловські: аналіз і перспективи розвитку [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філософія. - 2016. - Вип. 19. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2016_19_16 | ||
| 4. | 
Мініч А. Християнство в пошуках відповіді: проблеми соціально-етичної доктрини [Електронний ресурс] / А. Мініч // Волинський благовісник. - 2015. - № 3. - С. 261-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/volblag_2015_3_23 | ||
| 5. | 
Котенко О. Г. Стан гемодинаміки печінки при трансплантації її правої частки з серединною печінковою веною [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. А. Мініч, А. В. Гусєв, Д. О. Федоров, О. В. Гриненко, О. О. Попов, О. О. Коршак, М. С. Григорян, В. І. Єднак // Клінічна хірургія. - 2016. - № 11. - С. 5-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2016_11_3 Вивчено особливості регіонарної гемодинаміки в трансплантаті правої частки печінки з серединною печінковою веною (СПВ). За даними ультразвукової флоуметрії визначали параметри кровотоку: об'ємний ворітний кровоток (Q | ||
| 6. |
Мініч А. Проблема запозичення українськими селянами ефективних практик господарювання в національних меншин Волинської губернії другої половини ХІХ – початку ХХ століття [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Культурологія. - 2017. - Вип. 18. - С. 247-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoakl_2017_18_67 | ||
| 7. |
Мініч А. Етика відповідальності: релігійний вимір [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філософія. - 2017. - Вип. 20. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2017_20_23 | ||
| 8. |
Котенко О. Г. Функція трансплантата правої частки печінки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. А. Мініч, О. В. Гриненко, О. О. Попов, А. В. Гусєв, М. С. Григорян, Д. О. Федоров, В. І. Єднак // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 2. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_2_3 Мета роботи - порівняння функціональної активності печінки після трансплантації правої частки від живого родинного донора з серединною веною та без неї. Проаналізовано результати 75 трансплантацій правої частки печінки від живого родинного донора у двох групах реципієнтів: 1-ша група - реципієнти (37), яким трансплантовано праву частку печінки з серединною веною, 2-га група - реципієнти (38), яким трансплантовано праву частку печінки без серединної вени. Для аналізу використовували дані біохімічних показників крові в обох групах протягом першого тижня та на 10, 14, 21, 30-ту добу після трансплантації. Встановлено, що пікові рівні аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотранферази (АСТ) і загального білірубіну були вищими у 2-й групі (відповідно 384,43; 399,77 і 206,70), ніж у 1-й групі (відповідно 212,64; 285,57; 203,18). Суттєвої різниці між рівнями гамаглутамілтранспептидази (ГГТП), лужної фосфотази (ЛФ), показниками протромбінового часу (ПЧ) і міжнародного нормалізованого співвідношення (МНС) не було. Висновки: формування адекватного венозного відтоку від п'ятого та восьмого сегментів трансплантата правої частки печінки забезпечує ефективність його функціонування. Функція трансплантата правої частки печінки з серединною веною відновлюється більш повноцінно порівняно з трансплантатом без серединної вени за рахунок відсутності венозного застою в правій частці печінки. | ||
| 9. |
Котенко О. Г. Результати трансплантації правої частини печінки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. А. Мініч, О. В. Гриненко, О. О. Попов, А. В. Гусєв, М. С. Григорян, Д. О. Федоров, В. І. Єднак, К. О. Юзвик, А. І. Жиленко // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 5. - С. 17–21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_5_5 Мета роботи - оцінити ранні і віддаленні результати трансплантації правої частини печінки з серединною печінковою веною і без неї. Проаналізовано післяопераційні дані 86 пацієнтів, яким виконали трансплантацію правої частини печінки за період з 2003 по 2018 рр., з метою оцінки впливу наявності серединної печінкової вени в трансплантаті на частоту розвитку ускладнень. Пацієнтів розподілено на дві групи: 1-ша група - пацієнти, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінквої вени, 2-га група - пацієнти, яким трансплантували праву частину печінки з серединною печінковою веною. Дослідженням виявлено вищу частоту судинних ускладнень у пацієнтів, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінкової вени, в порівнянні з пацієнтами, яким трансплантували праву частину печінки із серединною печінковою веною. Інфекційно-септичні ускладнення розвивались частіше у пацієнтів, яким трансплантували праву частину печінки без серединної печінкової вени. Неспецифічні хірургічні ускладнення розвинулись у 10 (23,3 %) пацієнтів 1-ї групи та у 8 (18,6 %) пацієнтів 2-ї групи. Частота розвитку синдрому малого печінкового трансплантата була вища в 1 -й групі. Одно -, три - і п'ятирічна виживаність у 1 -й групі становила 79, 72 і 69 % відповідно, у 2-й групі - 83, 74 і 70 % відповідно. Висновки: досвід виконання трансплантації правої частини печінки засвідчує, що наявність серединної печінкової вени в трансплантаті корелює зі зниженням частоти розвитку післяопераційних ускладнень, синдрому малого печінкового трансплантата, післяопераційної смертності і тривалості перебування в стаціонарі. | ||
| 10. | 
Котенко О. Г Особливості трансплантації правої долі печінки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. Г Котенко, А. А. Мініч // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 6. - С. 744-750. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_6_8 Цель работы - определить особенности трансплантации графтов правой доли печени от живого родственного донора с/без включения в них срединной печеночной вены (СПВ). Проведен анализ дооперационных, интраоперационных и послеоперационных данных 76 реципиентов, которым трансплантирована правая доля печени (ТПДП) от живого донора с различными типами реконструкции печеночных вен: группа 1 - пациенты, которым ТПДП со СПВ; группа 2 - реципиенты, которым ТПДП без СПВ. Для сравнительного анализа использовали данные биохимических показателей крови и параметры регионарной гемодинамики в обеих группах в течение первой недели, на 10, 14, 21, 30 сутки после трансплантации. В группе 1 отмечены более высокие значения Qвв: 649 мл/мин; 1222 мл/мин; 1264 мл/мин; 1166 мл/мин; 1016 мл/мин; 1095 мл/мин - по сравнению с группой 2: 643 мл/мин; 1127 мл/мин; 1132 мл/мин; 1030 мл/мин; 980 мл/мин; 922 мл/мин на 0, 1, 3, 5, 7, 30 сутки после трансплантации соответственно (р << 0,05). ЛСКпа и индекс резистентности в печеночной артерии росли до более высоких значений в группе 2 (от 0,54 м/с до 0,69 м/с и от 0,63 м/с до 0,69 м/с соответственно; р << 0,05) по сравнению с группой 1 (от 0,58 м/с до 0,62 м/с и от 0,62 м/с до 0,69 м/с соответственно; р << 0,05). В послеоперационном периоде уровень общего билирубина в группе 1 (трансплантаты со СПВ) был существенно ниже, а уровень трансаминаз выше по сравнению с группой 2 (р << 0,05). В группе реципиентов, которым ТПДП со срединной веной, была ниже частота развития "синдрома малого печеночного трансплантата" (17,94 % против 27,00 % в группе 2; р << 0,05). Выводы: при ТПДП наличие СПВ в трансплантате коррелирует со снижением частоты развития послеоперационных осложнений, синдрома малого печеночного трансплантата. Адекватный венозный отток при достаточном объеме ТПДП определяет функциональную массу трансплантата.Цель работы - определить особенности трансплантации графтов правой доли печени от живого родственного донора с/без включения в них срединной печеночной вены (СПВ). Проведен анализ дооперационных, интраоперационных и послеоперационных данных 76 реципиентов, которым трансплантирована правая доля печени (ТПДП) от живого донора с различными типами реконструкции печеночных вен: группа 1 - пациенты, которым ТПДП со СПВ; группа 2 - реципиенты, которым ТПДП без СПВ. Для сравнительного анализа использовали данные биохимических показателей крови и параметры регионарной гемодинамики в обеих группах в течение первой недели, на 10, 14, 21, 30 сутки после трансплантации. В группе 1 отмечены более высокие значения Qвв: 649 мл/мин; 1222 мл/мин; 1264 мл/мин; 1166 мл/мин; 1016 мл/мин; 1095 мл/мин - по сравнению с группой 2: 643 мл/мин; 1127 мл/мин; 1132 мл/мин; 1030 мл/мин; 980 мл/мин; 922 мл/мин на 0, 1, 3, 5, 7, 30 сутки после трансплантации соответственно (р << 0,05). ЛСКпа и индекс резистентности в печеночной артерии росли до более высоких значений в группе 2 (от 0,54 м/с до 0,69 м/с и от 0,63 м/с до 0,69 м/с соответственно; р << 0,05) по сравнению с группой 1 (от 0,58 м/с до 0,62 м/с и от 0,62 м/с до 0,69 м/с соответственно; р << 0,05). В послеоперационном периоде уровень общего билирубина в группе 1 (трансплантаты со СПВ) был существенно ниже, а уровень трансаминаз выше по сравнению с группой 2 (р << 0,05). В группе реципиентов, которым ТПДП со срединной веной, была ниже частота развития "синдрома малого печеночного трансплантата" (17,94 % против 27,00 % в группе 2; р << 0,05). Выводы: при ТПДП наличие СПВ в трансплантате коррелирует со снижением частоты развития послеоперационных осложнений, синдрома малого печеночного трансплантата. Адекватный венозный отток при достаточном объеме ТПДП определяет функциональную массу трансплантата. | ||
| 11. |
Мініч А. Раціональність християнської молитви з точки зору економічної теорії [Електронний ресурс] / А. Мініч // Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія : Філософія. - 2021. - Вип. 22. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoafs_2021_22_11 | ||
| 12. | 
Котенко О. Г. Особливості трансплантації правої частки печінки від живого родинного донора з різними типами реконструкції венозного відтоку [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. А. Мініч, М. С. Григорян // Трансплантація та штучні органи. - 2020. - № 1. - С. 7-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/trao_2020_1_4 | ||
| 13. | 
Котенко О. Г. Такролімус-асоційований синдром синусоїдальної обструкції після трансплантації частини печінки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. О. Матвієнків, М. С. Григорян, А. А. Мініч, І. О. Котенко, О. С. Михайлюк // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2023. - № 2. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2023_2_17 | ||
| 14. |
Котенко О. Г. Трансплантація частини печінки від живого родинного донора при нерезектабельному метастатичному колоректальному раку печінки (клінічне спостереження) [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, І. О. Котенко, М. С. Григорян, А. А. Мініч, А. О. Матвієнків, О. С. Михайлюк // Запорізький медичний журнал. - 2023. - Т. 25, № 2. - С. 172-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2023_25_2_14 Мета роботи - вивчити результат виконання трансплантації печінки від живого родинного донора під час лікування нерезектабельного метастатичного колоректального раку печінки. Жінка 1989 р. народження звернулася до Медичного центру "Універсальна клініка "Оберіг" із діагнозом рак сигмовидної кишки pT4N2M1 стадія IV із синхронними метастазами в печінку після сигмоїдектомії та ад'ювантної поліхімієтерапії. Пацієнтці здійснили оперативне втручання в обсязі правобічної гемігепатектомії з тотальною каудальною лобектомією, енуклеорезекції метастазів із лівої частки печінки, холецистектомії, розширеної лімфаденектомії; надалі призначили системну протипухлинну терапію. Через 6 місяців за даними лабораторних та інструментальних досліджень виявили прогресування захворювання - з'явилися нові метастази в лівій частці печінки. Після ретельного обстеження ухвалили рішення про лікування пацієнтки методом трансплантації частини печінки від живого родинного донора. Ортотопічну трансплантацію лівої частки печінки від живого родинного донора пацієнтці виконали 16.02.2021. Хвора виписана на 31 післяопераційну добу в задовільному стані. За даними контрольного МРТ, після виписки не виявили ознаки прогресування захворювання. В післятрансплантаційному періоді в пацієнтки виник гострий стероїд-резистентний криз відторгнення трансплантату, що потребував призначення антитромбоцитарного імуноглобуліну. Через 3 місяці після виписки в пацієнтки діагностували високу стриктуру біліо-біліарного анастомозу, виконали резекцію сегмента 4с печінки, резекцію гепатикохоледоха, бігепатикоєюностомію на відключеній за Ру петлі тонкої кишки. У післятрансплантаційному періоді не виявили ознаки прогресування захворювання, спеціальне протипухлинне лікування не призначали. Висновок: трансплантація печінки - ефективний і радикальний метод лікування пацієнтів із нерезектабельними метастазами колоректального раку в печінку. | ||
| 15. |
Котенко О. Г. Ортотопічна трансплантація правої частки печінки від живого родинного донора для лікування нерезектабельного білобарного метастатичного колоректального раку печінки [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, І. О. Котенко, М. С. Григорян, А. А. Мініч, А. О. Матвієнків, О. С. Михайлюк // Запорізький медичний журнал. - 2023. - Т. 25, № 3. - С. 274-280. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2023_25_3_16 Мета роботи - вивчити результат лікування нерезектабельного метастатичного колоректального раку печінки методом трансплантації. Чоловік 1963 року народження звернувся до Медичного центру "Універсальна клініка "Оберіг" із діагнозом аденокарцинома прямої кишки pT3bN0M1 (hep) G2, синхронними метастазами в печінку з мультифокальним білобарним ураженням, стадія IV після лапароскопічної промежинної екстирпації прямої кишки та ад'ювантної поліхімієтерапії FOLFIRI + Cetuximab. Після ретельного обстеження ухвалено рішення про лікування пацієнта методом трансплантації частини печінки від живого родинного донора (сина). Ортотопічну трансплантацію правої частки печінки від живого родинного донора здійснили 12.04.2022 р. У ранньому післяопераційному періоді в пацієнта виникла гостра перфоративна виразка голодної кишки, тому його повторно прооперували. Післяопераційний період мав складний перебіг, однак досягнуто стабілізацію стану консервативним лікуванням. На 38 післяопераційну добу реципієнт виписаний зі стаціонара в задовільному стані. За даними контрольного МРТ черевної порожнини під час контрольних обстежень, ознаки рецидиву чи прогресії не виявлені. Втім, на контрольному КТ органів грудної клітки через 11 місяців після трансплантації частини печінки від живого родинного донора виявлено 2 ізольованих метастатичних вогнища в легеневій паренхімі білатерально. Здійснено резекцію метастатичних вогнищ, призначили системну поліхімієтерапію. За даними контрольних лабораторних та інструментальних досліджень від 05.05.2023 р. (КТ, МРТ), ознак рецидиву захворювання немає, рівень раково-ембріонального антигену становить 1,5 нг/мл. Висновки: трансплантація печінки - ефективний і радикальний метод лікування пацієнтів із нерезектабельними метастазами колоректального раку в печінку. Трансплантація частини печінки від живого родинного донора при нерезектабельному ізольованому метастатичному колоректальному раку має переваги над іншими методиками, є безпечною для донора у високоспеціалізованих центрах, що мають достатній досвід живої родинної трансплантації. | ||
| 16. | 
Лукашенко А. В. Огляд V видання Японських рекомендацій з лікування пацієнтів з раком шлунка [Електронний ресурс] / А. В. Лукашенко, А. Ф. Шипко, Ю. В. Остапенко, А. В. Мініч, К. Д. Черченко // Клінічна онкологія. - 2022. - Т. 12, № 1-2. - С. 32-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2022_12_1-2_9 | ||
| 17. |
Котенко О. Г. Такролімус-асоційований синдром синусоїдальної обструкції після трансплантації частини печінки від живого родинного донора [Електронний ресурс] / О. Г. Котенко, А. О. Матвієнків, М. С. Григорян, А. А. Мініч, І. О. Котенко, О. С. Михайлюк // Запорізький медичний журнал. - 2023. - Т. 25, № 5. - С. 467-471. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2023_25_5_16 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |