Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мітченко М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Пасєчніков С. П. Вплив інфікованості передміхурової залози на перебіг захворювання та результати хірургічного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Науковий журнал МОЗ України. - 2012. - № 1(1). - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2012_1_10
| 2. |
Руденко А. В. Інформативність результатів мікробіологічних досліджень для удосконалення етіологічної діагностики гострого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, О. М. Корніліна, В. Т. Кругліков, М. В. Мітченко, Д. Б. Старосила, В. М. Бутанова, К. К. Константинов // Лабораторна діагностика. - 2012. - № 3. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2012_3_6
| 3. |
Руденко А. В. Етіологічна діагностика та клінічний статус жінок, хворих на гострий пієлонефрит [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Лабораторна діагностика. - 2013. - № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2013_4_7
| 4. |
Руденко А. Стан імунітету сечовивідних шляхів у хворих на гострий пієлонефрит та цистит [Електронний ресурс] / А. Руденко, О. Корніліна, М. Мітченко, С. Пасєчніков // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 3. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_3_11
| 5. |
Пасєчніков С. П. Вплив інфікованості mycoplasma hominis та ureaplasma urealyticum на клінічний перебіг захворювання та розвиток ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_56
| 6. |
Пасєчніков С. П. Инфицированность возбудителями заболеваний, передающихся половым путем, и ее влияние на течение и результаты хирургического лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 97-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_58
| 7. |
Руденко А. В. Iнформативність мікробіологічних методів дослідження в діагностиці гострого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. Т. Кругліков, О. М. Корніліна // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_61
| 8. |
Руденко А. В. Стан місцевого імунітету у жінок хворих на гострий пієлонефрит і супутній запальний процес геніталій залежно від таксономічної належності виявлених інфекційних збудників [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, О. М. Корніліна, В. Т. Кругліков, М. В. Мітченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2010. - № 1. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2010_1_4
| 9. |
Руденко А. В. Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 130-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_29
| 10. |
Пасєчніков С. П. Вплив інфікованості Chlamydia trachomatis на перебіг раннього післяопераційного періоду у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов, Р. А. Литвиненко // Здоровье мужчины. - 2012. - № 2. - С. 177-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_2_41
| 11. |
Пасєчніков С. П. Зв’язок інфікованості Ureaplasma urealyticum з особливостями клінічного перебігу захворювання та виникненням ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов, Я. О. Шаповаленко // Здоровье мужчины. - 2012. - № 2. - С. 193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_2_50
| 12. |
Мітченко М. В. Моніторинг видового спектра збудників інфекцій сечових шляхів та їхньої чутливості до антибактеріальних препаратів в урологічних відділеннях Олександрівської клінічної лікарні м. Києва [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко, В. С. Грицай, С. В. Нашеда // Здоровье мужчины. - 2014. - № 3. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_3_10 Наведено дані моніторингу видового спектра збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ) та їх чутливості до антибактеріальних препаратів (АБП) в урологічних відділеннях Олександрівської клінічної лікарні (ОКЛ) м. Києва за 1998 і 2013 pp. У дослідження включили 341 хворого (у 1998 р. - 160 осіб і в 2013 р. - 181 особа). Домінувальними збудниками ІСШ продовжують залишатись грамнегативні мікроорганізми, які виявляються у 73,5 % пацієнтів. У спектрі виділених збудників переважають E. coli (32,6 %), Enterococcus spp. (22,1 %) та Staphylococcus spp. (14,4 %). За п'ятнадцять років спостережень у спектрі збудників ІСШ відбулися достовірні зміни: підвищилась частота виявлення Enterococcus spp. (у 7,1 разу), Klebsiella spp. (у 5,5 разу), Staphylococcus spp. (у 2,6 разу); знизилась частота виявлення Candida (у 3,6 разу), Enterobacter spp. (у 3,1 разу), Proteus spp. (у 2,4 разу). Виявилась множинна низька чутливість мікроорганізмів до дії АБП, які широко застосовуються в клінічній практиці. Висока лабораторна ефективність ертапенему, амікацину, фурамагу, фосфоміцину та левофлоксацину дають можливість використовувати їх як препарати першої лінії для емпіричної та профілактичної антибіотикотерапії ІСШ.
| 13. |
Руденко А. В. Стан імунітету сечовидільних шляхів у жінок, хворих на гострий пієлонефрит, в залежності від біологічних властивостей збудників [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, О. М. Корніліна, М. В. Мітченко // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2013. - № 4. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2013_4_14
| 14. |
Руденко А. В. Інформативність мікробіологічної діагностики для підвищення ефективності лікування гострого неускладненого пієлонефриту у жінок [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Бавіна, В. В. Третяк // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2017. - Т. 23, № 3-4. - С. 221-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2017_23_3-4_9
| 15. |
Руденко А. В. Оцінка стану гуморальних факторів місцевого імунітету сечових і статевих шляхів у прогнозі перебігу гострого неускладненого пієлонефриту у жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 3. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_3_8
| 16. |
Руденко А. В. Стан мукозального імунітету сечостатевих шляхів у хворих за різних варіантів клінічного перебігу гострого неускладненого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 4. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_4_7
| 17. |
Руденко А. В. Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного методів індикації молікутів – Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., ізольованих у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, М. В. Мітченко, О .М. Бавіна, В. В. Третяк // Здоров'я чоловіка. - 2019. - № 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2019_4_9 Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.
| 18. |
Мітченко М. В. Особливості антибактеріальної терапії хворих на інфекції сечових шляхів з огляду на біологічні властивості збудників [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_30 Мета дослідження - оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їх асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Обстежено та проліковано 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До II групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До III групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4 - 6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5 %), так і в статевих шляхах (67,5 %), що стало підгрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення - до 11,8 % у хворих I групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у II групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1 %). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6 %, а статевих - на 70,6 % у пацієнток I групи. Заключення: проведено дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.Мета дослідження - оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їх асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Обстежено та проліковано 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До II групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До III групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4 - 6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5 %), так і в статевих шляхах (67,5 %), що стало підгрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення - до 11,8 % у хворих I групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у II групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1 %). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6 %, а статевих - на 70,6 % у пацієнток I групи. Заключення: проведено дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.
| 19. |
Руденко А. В. Оцінка ефективності комбінованої терапії у жінок, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит, за наявності інфікованості молікутами сечових та статевих шляхів. Повідомлення 2. Результати дослідження стану місцевого імунітету [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Урологія. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2018_22_1_4
| 20. |
Мітченко М. В. Гострий неускладнений пієлонефрит. Ефективність етіотропної терапії хворих за наявності інфікованості сечових та статевих шляхів бактеріями й молікутами [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко // Урологія. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 374-382. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2019_23_4_5
| | |
|
|