Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Реферативна база даних (16)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Мітченко М$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Пасєчніков С. П. 
Вплив інфікованості передміхурової залози на перебіг захворювання та результати хірургічного лікування хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Науковий журнал МОЗ України. - 2012. - № 1(1). - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/njmoz_2012_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 214.433 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Руденко А. В. 
Інформативність результатів мікробіологічних досліджень для удосконалення етіологічної діагностики гострого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, О. М. Корніліна, В. Т. Кругліков, М. В. Мітченко, Д. Б. Старосила, В. М. Бутанова, К. К. Константинов // Лабораторна діагностика. - 2012. - № 3. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2012_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 125.414 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Руденко А. В. 
Етіологічна діагностика та клінічний статус жінок, хворих на гострий пієлонефрит [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Лабораторна діагностика. - 2013. - № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2013_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.688 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Руденко А. 
Стан імунітету сечовивідних шляхів у хворих на гострий пієлонефрит та цистит [Електронний ресурс] / А. Руденко, О. Корніліна, М. Мітченко, С. Пасєчніков // Український журнал нефрології та діалізу. - 2014. - № 3. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2014_3_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 116.028 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Пасєчніков С. П. 
Вплив інфікованості mycoplasma hominis та ureaplasma urealyticum на клінічний перебіг захворювання та розвиток ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_56

Попередній перегляд:   Завантажити - 162.252 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Пасєчніков С. П. 
Инфицированность возбудителями заболеваний, передающихся половым путем, и ее влияние на течение и результаты хирургического лечения доброкачественной гиперплазии предстательной железы [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 97-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_58
Попередній перегляд:   Завантажити - 116.577 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Руденко А. В. 
Iнформативність мікробіологічних методів дослідження в діагностиці гострого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. Т. Кругліков, О. М. Корніліна // Урологія. - 2013. - Т. 17, № 2. - С. 100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2013_17_2_61
Попередній перегляд:   Завантажити - 113.459 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Руденко А. В. 
Стан місцевого імунітету у жінок хворих на гострий пієлонефрит і супутній запальний процес геніталій залежно від таксономічної належності виявлених інфекційних збудників [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, О. М. Корніліна, В. Т. Кругліков, М. В. Мітченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2010. - № 1. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2010_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 111.015 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Руденко А. В. 
Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 130-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_29
Попередній перегляд:   Завантажити - 458.537 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Пасєчніков С. П. 
Вплив інфікованості Chlamydia trachomatis на перебіг раннього післяопераційного періоду у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов, Р. А. Литвиненко // Здоровье мужчины. - 2012. - № 2. - С. 177-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_2_41
Попередній перегляд:   Завантажити - 134.046 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Пасєчніков С. П. 
Зв’язок інфікованості Ureaplasma urealyticum з особливостями клінічного перебігу захворювання та виникненням ранніх післяопераційних ускладнень у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, В. С. Грицай, А. С. Глєбов, Я. О. Шаповаленко // Здоровье мужчины. - 2012. - № 2. - С. 193. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2012_2_50
Попередній перегляд:   Завантажити - 84.271 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Мітченко М. В. 
Моніторинг видового спектра збудників інфекцій сечових шляхів та їхньої чутливості до антибактеріальних препаратів в урологічних відділеннях Олександрівської клінічної лікарні м. Києва [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко, В. С. Грицай, С. В. Нашеда // Здоровье мужчины. - 2014. - № 3. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2014_3_10
Наведено дані моніторингу видового спектра збудників інфекцій сечових шляхів (ІСШ) та їх чутливості до антибактеріальних препаратів (АБП) в урологічних відділеннях Олександрівської клінічної лікарні (ОКЛ) м. Києва за 1998 і 2013 pp. У дослідження включили 341 хворого (у 1998 р. - 160 осіб і в 2013 р. - 181 особа). Домінувальними збудниками ІСШ продовжують залишатись грамнегативні мікроорганізми, які виявляються у 73,5 % пацієнтів. У спектрі виділених збудників переважають E. coli (32,6 %), Enterococcus spp. (22,1 %) та Staphylococcus spp. (14,4 %). За п'ятнадцять років спостережень у спектрі збудників ІСШ відбулися достовірні зміни: підвищилась частота виявлення Enterococcus spp. (у 7,1 разу), Klebsiella spp. (у 5,5 разу), Staphylococcus spp. (у 2,6 разу); знизилась частота виявлення Candida (у 3,6 разу), Enterobacter spp. (у 3,1 разу), Proteus spp. (у 2,4 разу). Виявилась множинна низька чутливість мікроорганізмів до дії АБП, які широко застосовуються в клінічній практиці. Висока лабораторна ефективність ертапенему, амікацину, фурамагу, фосфоміцину та левофлоксацину дають можливість використовувати їх як препарати першої лінії для емпіричної та профілактичної антибіотикотерапії ІСШ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 204.554 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Руденко А. В. 
Стан імунітету сечовидільних шляхів у жінок, хворих на гострий пієлонефрит, в залежності від біологічних властивостей збудників [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, О. М. Корніліна, М. В. Мітченко // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2013. - № 4. - С. 62-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2013_4_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 72.919 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Руденко А. В. 
Інформативність мікробіологічної діагностики для підвищення ефективності лікування гострого неускладненого пієлонефриту у жінок [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Бавіна, В. В. Третяк // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2017. - Т. 23, № 3-4. - С. 221-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2017_23_3-4_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 192.768 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Руденко А. В. 
Оцінка стану гуморальних факторів місцевого імунітету сечових і статевих шляхів у прогнозі перебігу гострого неускладненого пієлонефриту у жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 3. - С. 60-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 107.546 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Руденко А. В. 
Стан мукозального імунітету сечостатевих шляхів у хворих за різних варіантів клінічного перебігу гострого неускладненого пієлонефриту [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2019. - № 4. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2019_4_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.037 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Руденко А. В. 
Порівняльна характеристика культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного методів індикації молікутів – Mycoplasma hominis та Ureaplasma spp., ізольованих у хворих на гострий неускладнений пієлонефрит [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, М. В. Мітченко, О .М. Бавіна, В. В. Третяк // Здоров'я чоловіка. - 2019. - № 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdmu_2019_4_9
Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу частоти виявляємості M. hominis та Ureaplasma spp. у біологічному матеріалі хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) за культурально-ферментативним та молекулярно-генетичним методами та виявлення їх причетності до розвитку запального процесу сечових та статевих шляхів. У дослідженні взяли участь 224 жінки репродуктивного віку, хворі на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза (ХЗХОМТ). Досліджували зразки сечі, зскрібки зі слизових оболонок сечівника та каналу шийки матки за допомогою культурально-ферментативного методу (КФМ) та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). У сироватці крові 217 хворих визначали рівень специфічних IgG-антитіл до молікутів за методом імуноферментного аналізу. Упровадження методу ПЛР для виявлення молікутів у сечових та статевих шляхах у хворих на ГНП підвищило ефективність їх індикації, насамперед, у разі виявлення M. hominis. Частота визначення Ureaplasma spp. за обома методами була значно вище, ніж M. hominis у зразках біологічного матеріалу різної локалізації в обстежених хворих. Встановлено високу частоту збігу результатів щодо індикації M. hominis та Ureaplasma spp. двома методами (ПЛР та КФМ): у сечі - 85,9 та 87,5 %, у зскрібках слизових оболонок сечівника - 81,3 та 93,3 % і каналу шийки матки - 78,0 та 88,8 % відповідно. Збіг діагностичних рівнів антитіл до Ureaplasma spp. за наявності даного збудника у дослідженому біологічному матеріалі реєстрували у 65 (76,5 %) із 85 хворих, M. hominis - у 34 (41,0 %) із 83 пацієнток. Заключення: комплексне використання різних методів лабораторної діагностики надає змогу більш ефективно визначити присутність молікутів у хворих на ГНП та супутні хронічні запальні хвороби органів малого таза. Наявність діагностично значущих титрів IgG-антитіл до M. hominis та Ureaplasma spp доводить їх причетність до перебігу запального процесу сечових і статевих шляхів жінок, хворих на ГНП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.147 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Мітченко М. В. 
Особливості антибактеріальної терапії хворих на інфекції сечових шляхів з огляду на біологічні властивості збудників [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_30
Мета дослідження - оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їх асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Обстежено та проліковано 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До II групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До III групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4 - 6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5 %), так і в статевих шляхах (67,5 %), що стало підгрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення - до 11,8 % у хворих I групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у II групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1 %). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6 %, а статевих - на 70,6 % у пацієнток I групи. Заключення: проведено дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.Мета дослідження - оцінювання мікробіологічних результатів комплексної етіотропної терапії хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП) і супутні хронічні запальні захворювання органів малого таза (ХЗЗОМТ), спричинені мікоплазмами, уреаплазмами та їх асоціацією з класичними бактеріальними збудниками. Обстежено та проліковано 93 пацієнтки, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. До I групи (дослідної) увійшли 34 жінки, інфіковані класичними бактеріями та молікутами, в яких антибактеріальну терапію (АБТ) у стаціонарі призначали за протоколом із наступним амбулаторним лікуванням у гінеколога згідно із запропонованою схемою. До II групи увійшла 31 пацієнтка, лікування ГНП яким проводили тільки за протоколом. До III групи увійшли 28 хворих, інфікованих виключно класичними бактеріями, які лікувалися за протоколом. Мікробіологічне дослідження до початку АБТ із застосуванням культурального, культурально-ферментативного та молекулярно-генетичного (ПЛР) методів включало посіви сечі, зскрібків слизової оболонки сечівника, каналу шийки матки та змивів із піхви. Для дослідної групи запропоновано додатково: доксициклін, пробіотик, до складу якого входять Bacillus licheniformis і Bacillus subtilis (перорально та інтравагінально), імунотерапію імуноглобулінами людини проти уреаплазм або мікоплазм. Через 4 - 6 тиж після закінчення лікування проведено повторну мікробіологічну діагностику. Встановлено високу частоту виявлення молікутів як в сечових (69,5 %), так і в статевих шляхах (67,5 %), що стало підгрунтям для створення схеми комплексної етіотропної терапії ГНП та супутніх ХЗЗОМТ. Встановлено, що проведене лікування (як традиційне, так і запропоноване) сприяло суттєвому зменшенню частоти виявлення класичних бактерій у сечових шляхах у хворих всіх груп спостереження (максимальне зменшення - до 11,8 % у хворих I групи). Інфікованість статевих шляхів класичними бактеріями достовірно не змінилася в усіх групах. Класична схема лікування хворих на ГНП у II групі порівняння не призвела до суттєвої ерадикації молікутів у сечових і статевих шляхах (зниження інфікованості на 16,1 %). Лише застосування запропонованої схеми лікування достовірно зменшило інфікованість молікутами сечових шляхів на 73,6 %, а статевих - на 70,6 % у пацієнток I групи. Заключення: проведено дослідження продемонстрували, що після стандартного урологічного лікування більше ніж дві третини хворих на гострий неускладнений пієлонефрит вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.302 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Руденко А. В. 
Оцінка ефективності комбінованої терапії у жінок, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит, за наявності інфікованості молікутами сечових та статевих шляхів. Повідомлення 2. Результати дослідження стану місцевого імунітету [Електронний ресурс] / А. В. Руденко, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко, О. М. Корніліна // Урологія. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2018_22_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.584 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Мітченко М. В. 
Гострий неускладнений пієлонефрит. Ефективність етіотропної терапії хворих за наявності інфікованості сечових та статевих шляхів бактеріями й молікутами [Електронний ресурс] / М. В. Мітченко // Урологія. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 374-382. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urology_2019_23_4_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 238.31 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського