Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Міхеєв Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Ярешко В. Г. Вибір способу оперативного лікування хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 1. - С. 131-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_1_30 | ||
| 2. | 
Ярешко В. Г. Можливості лапароскопічних методик у лікуванні ускладненої жовчнокам’яної хвороби [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв, М. С. Перегуда, П. І. Попов, Л. М. Бамбизов // Шпитальна хірургія. - 2010. - № 3. - С. 20-22 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2010_3_7 | ||
| 3. | 
Ярешко В. Г. Малоінвазивні технології улікуванні ускладнень хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв, С. Г. Живиця, Л. М. Бамбизов // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 1(1). - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_1(1)__22 | ||
| 4. | 
Ярешко В. Г. Диференційований підхід до вибору методу лікування псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, С. Г. Живиця, Ю. О. Міхеєв, І. В. Криворучко // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4(1). - С. 124-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_4(1)__29 | ||
| 5. | 
Міхеєв Ю. О. Випадок успішного лікування хворого з міхурноапендикулярною норицею (клінічне спостереження) [Електронний ресурс] / Ю. О. Міхеєв, М. О. Шабанов, А. В. Канакі, К. С. Барська // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 81-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_14 Наведено клінічне спостереження рідкісного ускладнення жовчнокам'яної хвороби - міхурно-апендикулярної нориці. Пацієнт чоловічої статі, 69 років. Хворіє впродовж 2 тиж, коли після порушення дієти почав турбувати біль у правому під ребер'ї, підвищення температури тіла до 37,5 - 38,0 <$E symbol Р>C, увечері морозити, жовтяничністю шкірних покривів. По медичну допомогу не звертався, лікувався самостійно, приймав жарознижувальні та спазмолітичні препарати. Больовий синдром зник, але зберігалася підвищена температура тіла з ознобом, з'явилася жовтяничність шкірних покривів і склер, потемніння сечі, знебарвлений кал. Пацієнта госпіталізовано у Запорізьку міську клінічну лікарню № 3 з попереднім діагнозом: "Захворювання голівки підшлункової залози. Холедохолітіаз. Холангіт. Механічна жовтяниця". Після обстеження, стабілізації стану хворого і нормалізації клініко-лабораторних показників, на третю добу з моменту госпіталізації пацієнта було прооперовано. Виконано верхньосерединну лапаротомію, холецистектомію, апендектомію, холедохолітотомію з холедохолітоекстракцією, дренування холедоха за Кером, дренування черевної порожнини. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 9-ту добу після операції хворого виписано в задовільному стані додому. Контрольний огляд, проведений через 1 міс після операції, ускладнень не виявив. Таким чином, до операції та інтраопераційно діагностовано міхурно-апендикулярну норицю. В медичній літературі повідомлень про таке біліодигестивне співустя не знайшли. Описане клінічне спостереження демонструє можливість успішного застосування комплексу методів променевої діагностики для виявлення біліодигестивних нориць. Біліодигестивна нориця - це тяжке ускладнення, рання діагностика якого дуже складна. Найчастіше це ускладнення виявляють інтраопераційно під час холецистектомії. Найбільшу діагностичну ефективність продемонстрували ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія, мультиспіральна комп'ютерна томографія та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. | ||
| 6. | 
Ярешко В. Г. Клініко-морфологічна діагностика та хірургічне лікування парадуоденального панкреатиту [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, В. О. Туманський, Ю. О. Міхеєв, О. М. Кіосов, А. О. Стешенко, Н. О. Ярешко, А. В. Канакі // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 3. - С. 416-422. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_3_22 Цель работы - представить собственные наблюдения парадуоденального панкреатита (ПДП) как редкого патологического состояния, его клинические и патоморфологические проявления, методы диагностики и оперативного лечения. Проанализировали данные клинико-инструментальных исследований и результаты хирургического лечения восьми больных ПДП, которым в клинике хирургии и малоинвазивных технологий ГУ "Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины" и многопрофильной клинической больнице VITACENTER (г. Запорожье) в 2015 - 2019 гг. выполнена панкреатодуоденальная резекция (6 больных), резекция желудка по Бильрот 2 (1 пациент), один больной отказался от оперативного вмешательства. Все больные обследованы с использованием лабораторных методов и современных методов лучевой диагностики. Патоморфологическое исследование операционного материала выполнено в патологоанатомическом отделении Запорожского областного патологоанатомического бюро. Парафиновые срезы для патогистологического исследования окрашивали гематоксилином и эозином, анализировали в микроскопе Leica DM2000Led (ФРГ) с фотокамерой Leica MC190HD. Предоперационный диагноз ПДП установлен у 7 (87,5 %) пациентов, в 1 случае до операции обнаружена кистозная опухоль головки поджелудочной железы (ПЖ). Характерный признак ПДП в ходе компьютерной томографии - наличие утолщенной фиброзной пластины между головкой ПЖ и двенадцатиперстной кишки (ДПК), более выраженной в венозную фазу, наличие кистозных образований в парадуоденальной зоне. В ходе эндоскопического исследования обнаруживали деформацию со стенозом или подслизистое образование в нисходящий части ДПК. При эндоскопическом ультразвуковом исследовании определяли утолщение стенки ДПК с наличием кистозных образований. В ходе макроскопического исследования удаленных органокомплексов стенки ДПК утолщены, с рубцовыми изменениями и кистозными полостями. Основной патогистологический признак ПДП - наличие в фиброзно измененной, утолщенной стенке ДПК эктопированных очагов ацинарной ткани ПЖ и кластеров аномальных панкреатических протоков различного калибра с перидуктальным хроническим воспалением (ХВ), отмеченные в 4 (57,2 %) случаях. Во всех случаях в полях фиброза и ХВ обнаружены кисты различной величины: протоковые кисты, выстланные протоковым эпителием, ацинарные кисты без эпителиальной выстилки с утолщенными соединительнотканными стенками (инкапсулированные очаги ферментативно саморазрушенной ткани ПЖ). Осложнения после панкреатодуоденальной резекции наблюдали у 2 (28,5 %) больных: гастростаз (тип В по ISGPS) и панкреатический свищ (тип В по ISGPF). В отдаленном периоде отмечено улучшение состояния 2 больных со стабилизацией веса и улучшением функционального состояния по шкалам опросников SF-36 и EORTIC. У других больных период наблюдения Follow-up не превышает 1 год. Выводы: оптимальный метод клинической диагностики ПДП - эндоскопическое ультра-звуковое исследование, а его патоморфологическое подтверждение - наличие в стенке ДПК эктопированной панкреатической ткани или кист, ХВ и фиброза, гиперплазии желез Бруннера, ХВ в области панкреатодуоденальной борозды, ХВ и фиброза в припаянной головке ПЖ. Наиболее целесообразным методом хирургического лечения ПДП остается панкреатодуоденальная резекция. | ||
| 7. | 
Поталов С. О. Проблема гемостазу при інтраопераційнiй кровотечі [Електронний ресурс] / С. О. Поталов, Т. О. Семенова, К. Н. Отарашвілі, Ю. О. Міхеєв, Є. М. Шаповалов // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 7. - С. 162-163. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_7_44 | ||
| 8. |
Серіков К. В. Визначення мікроциркуляційної дисфункції та мітохондріальної депресії при гострій крововтраті [Електронний ресурс] / К. В. Серіков, Ю. О. Міхеєв, К. Н. Отарашвілі, С. М. Корогод, Р. В. Філімонов, С. В. Ісенко // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 7. - С. 170-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_7_49 | ||
| 9. | 
Ярешко В. Г. Оптимальний термін хірургічного лікування хронічного панкреатиту або оптимальна операція? [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв, О. Ф. Шпиленко, О. М. Бабій // Гастроентерологія. - 2021. - Т. 55, № 3. - С. 191-198. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2021_55_3_7 Більшість досліджень з хірургічного лікування хронічного панкреатиту (ХП) присвячено порівнянню результатів за видом проведеної операції. Є дані оглядів та метааналізів, що вказують на схожі віддалені результати різних операцій. За останні 5 - 9 років з'являється все більше робіт щодо терміну виконання операції, які свідчать про оптимальні результати операцій при їх виконанні до 3 років з початку симптомів. Мета дослідження - проаналізувати коротко- довготривалі результати хірургічного лікування ХП відносно термінів і, відповідно, занедбаності захворювання. Ретроспективний аналіз результатів лікування 147 хворих за період з 2001 по 2020 р., основним втручанням у яких була хірургічна операція, спрямована на головні прояви ХП, такі як панкреатична протокова та/або паренхіматозна гіпертензія. Пацієнтів, які вважали себе хворими протягом 3 років і більше, було включено в контрольну групу (група пізньої хірургії), а пацієнтів, що відзначали симптоми ХП менше ніж 3 роки, було зараховано до досліджуваної групи (група ранньої хірургії). Усі хворі під час візиту, телефоном або поштою заповнювали опитувальники EORTC QLQ-30, SF-36, а також розроблений авторами дослідження опитувальник. За всіма показниками опитувальника SF-36, окрім "Фізичного функціонування", група ранньої хірургії переважає над групою пізньої хірургії. Група ранньої хірургії у порівнянні з групою пізньої хірургії мала кращі середні показники за всіма функціональними шкалами опитувальника EORTC QLQ-30, окрім показника "Когнітивне функціонування". Серед симптоматичних шкал група ранньої хірургії мала кращі середні показники "Біль" та "Діарея". Середній показник шкали "Загальний стан здоров'я/Якість життя" був кращий у групі ранньої хірургії. Висновки: у пацієнтів, оперованих до 3 років від початку симптомів ХП, у порівнянні з пацієнтами із більшою тривалістю захворювання якість життя, контроль болю, функція підшлункової залози були кращими, за однакових короткотривалих результатів. Термін захворювання є головним фактором успіху хірургічного лікування ХП щодо довготривалих результатів. Слід оперувати хворих на ХП якнайшвидше після початку симптомів. | ||
| 10. |
Ярешко В. Г. Вірсунгектомія в лікуванні панкреатичної гіпертензії при хронічному панкреатиті [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв, О. М. Бабій, І. В. Філімонова // Гастроентерологія. - 2021. - Т. 55, № 4. - С. 258-262. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2021_55_4_10 Біль при хронічному панкреатиті (ХП) може виникати як наслідок механічних факторів і внутрішньопротокової гіпертензії, інтерстиціального тиску, запальних і нейропатичних патологічних змін у підшлунковій залозі (ПЗ). Мета дослідження - оцінити нову модифікацію класичної процедури Партінгтона - Рошеля шляхом порівняння функціональних результатів між групою традиційної хірургії та групою вірсунгектомії (ВЕ). Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби хворих на ХП з розширеною (<$Esymbol У~4> мм) головною панкреатичною протокою за період з 2003 по 2009 р., які перенесли хірургічне лікування ХП. Для оцінки було використано опитувальники SF-36 та EORTC QLQ-C30, візуально-аналогову шкалу болю (ВАШ). Перша група: виконано вірсунгектомію з поздовжньою панкреатоєюностомією (ПЄС) - 5 пацієнтів; друга група: виконано тільки поздовжню панкреатоєюностомію - 20 пацієнтів. Для порівняння груп, а також цих груп у різні моменти часу було проведено перехресний табуляційний аналіз за допомогою двостороннього t-критерію Стьюдента. Рівень вірогідності було встановлено на p << 0,05. Групи порівнювали за допомогою ВАШ та опитувальника EORTC QLQ-C30 до та через 2 роки після операції за допомогою t-критерію Стьюдента для непов'язаних значень: статистично значущі відмінності між групами за ВАШ як до (p = 0,757), так і після операції (p = 0,696) не одержано. Не було значущих відмінностей (p >> 0,05) між групами до та після операції згідно з опитувальниками EORTC QLQ-C30, за винятком деяких пунктів (p << 0,05). У межах груп за ВАШ та EORTC QLQ-C30 (інтенсивність болю) у 2 групі (p = 0,000001, p = 0,000109) та в 1 групі (p = 0,018, p = 0,017) після операції спостерігалося статистично значиме зменшення болю. Висновки: виконання поздовжньої панкреатоєюностомії та вірсунгектомії виправдано у хворих з тривалим перебігом ХП, вираженим фіброзом строми ПЗ з множинними кальцифікатами панкреатичних проток 2 і 3 порядку з метою декомпресії як паренхіми ПЗ, так і головної панкреатичної протоки (ГПП). У віддаленому післяопераційному періоді через 2 роки запропонований метод поздовжньої ПЄС з ВЕ у хворих на ХП з дилатацією ГПП за показниками ВАШ та опитувальників EORTC QLQ-С30 і SF-36 супроводжується вірогідним зменшенням больового синдрому. | ||
| 11. |
Ярешко В. Г. Діагностика та диференційований підхід до вибору методу лікування псевдокіст підшлункової залози [Електронний ресурс] / В. Г. Ярешко, Ю. О. Міхеєв, І. В. Криворучко // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2018. - Вип. 2. - С. 90-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2018_2_22 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |