Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нагієва С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Свінціцький А. С. Ендоскопічні та морфологічні особливості слизової оболонки товстої кишки при синдромі подразненого кишечнику [Електронний ресурс] / А. С. Свінціцький, Г. А. Соловйова, О. Г. Курик, С. А. Нагієва // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 7-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_3_3 Вивчено наявність запального процесу слизової оболонки товстої кишки (СОТК), установлено зв'язок з перенесеною кишковою інфекцією за останній рік або з іншою причиною розвитку синдрому подразненого кишечнику (СПК). Вивчено морфологічні та ендоскопічні особливості СОТК за різних клінічних варіантів СПК. Встановлено, що у випадку СПК з діареєю відзначають гіперемію СОТК і її інфільтрацію лімфоцитами, гістіоцитами, чого не відзначають у разі СПК із закрепом, неспецифічного і змішаного варіантів. Достовірних відмінностей у причинах виникнення різних клінічних варіантів СПК не виявлено. | ||
| 2. | 
Нагієва С. А. Морфологічні зміни слизової оболонки кишечника у пацієнтів з різними клінічними варіантами синдрому подразненого кишечника на фоні лікування тетрациклічним антидепресантом та селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну [Електронний ресурс] / С. А. Нагієва, А. С. Свінціцький, О. Г. Курик, І. В. Корендович // Morphologia. - 2015. - Т. 9, № 4. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2015_9_4_9 | ||
| 3. |
Нагієва С. А. Особливості больових відчуттів у пацієнтів із різними клінічними варіантами синдрому подразненого кишечника [Електронний ресурс] / С. А. Нагієва // Сучасна гастроентерологія. - 2016. - № 3. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2016_3_6 Мета роботи - визначити локалізацію та характер болю, притаманного для кожного із варіантів синдрому подразненого кишечника (СПК), його інтенсивність, іррадіацію, зв'язок з виникненням, зменшення або зникнення больових відчуттів. Обстежено 164 пацієнти, розділені на чотири групи: до першої групи залучено 53 (32,3 %) хворих на СПК із закрепом (СПК-З) (11 чоловіків та 42 жінки), до другої - 57 (34,8 %) хворих на СПК з діареєю (СПК-Д) (17 чоловіків та 40 жінок), до третьої - 30 (18,3 %) хворих на СПК з неспецифічним варіантом (СПК-НВ) (12 чоловіків та 18 жінок), до четвертої - 24 (14,6 %) хворих на СПК зі змішаним варіантом (СПК-ЗВ) (9 чоловіків - 15 жінок). Більшість хворих становили жінки - 115 (70,1 %). Усі пацієнти були відібрані згідно з Римськими критеріями III (2006). Встановлено, що залежно від варіанта СПК локалізація та характер болю, ступінь його вираженості відрізняються: від легкого дискомфорту при СПК-3 та СПК-ЗВ (<$E p~<<~0,05>) до сильно виражених больових відчуттів при СПК-Д і СПК-НВ (<$E р~<<~0,05>). Наявність болю суттєво впливає на якість життя пацієнтів. Висновки: при СПК-3 біль частіше локалізувався у правій здухвинній та навколопупковій ділянці <$E p~<<~0,05>), мав переважно пекучий та ниючий характер (<$E p~<<~0,05). При СПК-Д больові відчуття частіше турбували в навколопупковій ділянці та по всьому животу (<$E р~<<~0,05>). У разі СПК-НВ та СПК-ЗВ біль переважно (<$E р~<<~0,05>) локалізувався у нижніх відділах живота, однак мав різний характер (пекучий та ниючий при НВ та ріжучий при ЗВ). Для СПК-ЗВ характерним є іррадіація болю в праву здухвинну та навколопупкову ділянку і верхні відділи живота (<$E р~<<~0,05>), а для СПК-НВ - у навколопупкову ділянку. Після акту дефекації біль минав у пацієнтів на СПК-3 (77,4 %) та СПК-Д (61,4 %). Самостійно біль зникав у пацієнтів із СПК-Д (21,3) та СПК-ЗВ (85,7 %), на тлі прийому спазмолітиків - у хворих на СПК-Д (71,9 %; <$E р~<<~0,01>). Посилення больових відчуттів перед і після акту дефекації та емоційного навантаження спостерігали у пацієнтів усіх груп (<$E p~<<~0,05>). При СПК-З біль посилювався під час фізичного навантаження (<$E p~<<~0,05>). Одержані дані сприятимуть поліпшенню підходу до лікування шляхом підбору відповідної терапії для кожного варіанта СПК. | ||
| 4. | 
Нагієва С. А. Особливості моторно-евакуаторної функції кишечника в пацієнтів із різними формами синдрому подразненого кишечника [Електронний ресурс] / С. А. Нагієва, А. С. Свінціцький, Н. Є. Долгая, І. В. Корендович // Гастроентерологія. - 2016. - № 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2016_2_6 Для оцінки моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту за синдрому подразненого кишечника (СПК) можливе використання ряду методів. Мета роботи - вивчити моторику товстого кишечника у хворих на різні клінічні варіанти СПК, використовуючи метод динамічної сцинтиграфії. У дослідження було включено 107 пацієнтів із СПК (згідно з Римськими критеріями III (2006)). Усі пацієнти були розподілені на 4 групи: I - хворі на СПК із запором (36 осіб - 33,6 %), II - на СПК із діареєю (35 - 32,7 %), III - на неспецифічний варіант СПК (22 - 20,7 %), IV - на змішаний варіант СПК (14 - 13,0 %). Динамічну сцинтиграфію виконано з використанням сцинтиляційної гамма-камери OFECT-1 і електронно-розрахункової машини. Середню активність радіофармпрепаратів (РФП) взято в розмірі 10 МБк/кг маси тіла пацієнта. Результати показали, що за СПК із запором проходження РФП зменшується (збільшується радіоактивність у ділянці живота (>> 60 %), асиметрія правої та лівої частини кишечника - << 31 %, p << 0,05 у всіх випадках). За СПК із діареєю швидкість проходження РФП збільшилася (радіоактивність у ділянці живота << 60 %, асиметрія правої та лівої частини кишечника >> 25 %, p << 0,05 у всіх випадках). Статистично значимих змін у моториці за неспецифічного та змішаного варіанту СПК не виявлено (p >> 0,05). Використовуючи метод динамічної сцинтиграфії виявлено помітне уповільнення проходження РФП у хворих на СПК із запором (p << 0,05), тоді як за СПК із діареєю швидкість проходження РФП була збільшеною (p << 0,05). За інших варіантів СПК не було виявлено статистично значимих змін. | ||
| 5. | 
Свінціцький А. С. Психологічний статус хворих з різними клінічними варіантами синдрому подразненої кишки [Електронний ресурс] / А. С. Свінціцький, Г. А. Соловйова, С. О. Маляров, С. А. Нагієва // Лікарська справа. - 2013. - № 6. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2013_6_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |