![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Назарчук Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 30
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Назарчук О. А. Місцевий вплив антисептичного медичного текстилю на тканини організму [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, С. В. Вернигородський, В. Г. Палій, Г. Г. Назарчук, Д. В. Палій, О. О. Гончар, Н. В. Задерей // Клінічна хірургія. - 2013. - № 7. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_7_17 Проведено морфологічне дослідження з вивчення місцевого впливу на тканини в зоні імплантації антисептичного текстилю, імпрегнованого композицією декаметоксину з модифікованими полісахаридами. За результатами дослідження встановлено відсутність токсичного впливу антисептичного медичного текстилю на тканини макроорганізму, перебіг регенераторних процесів, епітелізацію ран, протинабряковий, протизапальний ефект.
| 2. |
Назарчук О. А. Вивчення резистентності штамів золотистого стафілококу до протимікробних засобів [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, Д. В. Палій, Г. Г. Назарчук // Аннали Мечниковського інституту. - 2012. - № 4. - С. 133-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2012_4_10
| 3. |
Палій В. Г. Дослідження протимікробних властивостей композиції на основі декаметоксину [Електронний ресурс] / В. Г. Палій, О. А. Назарчук, Ю. Л. Волянський, Г. Г. Назарчук // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 1. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_1_15
| 4. |
Палій Г. К. Мікробіологічне дослідження властивостей порошкової композиції асперсепт плюс [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, Д. В. Палій, Б. М. Береза, В. М. Буркот, П. О. Кравчук, Г. Г. Назарчук // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 1(1). - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_1(1)__13
| 5. |
Палій Г. К. Дослідження чутливості збудників гнійно-запальних захворювань до сучасних антимікробних препаратів [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, Г. Г. Назарчук, Д. В. Палій, Ю. В. Кордон, О. О. Гончар, Б. М. Береза, Д. П. Олійник, Н. В. Задерей // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2014. - № 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Jvngkh_2014_1_10
| 6. |
Палій Г. К. Вивчення протимікробних властивостей антимікробного засобу Палісепт плюс [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, В. Г. Палій, О. І. Кулаков, Д. В. Палій, Г. Г. Назарчук, Б. М. Береза, О. М. Зарицький, В. М. Буркот, П. О. Кравчук // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 3. - С. 114-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2014_18_3_30 Наведено результати дослідження протимікробних властивостей антимікробного засобу палісепт плюс. Доведено високу чутливість мікроорганізмів (S. aureus, E. coli, K. pneumoniae, P. аureginosa, C. albicans) до даного антимікробного засобу. Встановлено, що палісепт плюс забезпечує ефективну протимікробну дію протягом тривалого часу.
| 7. |
Поліщук Н. С. Нові підходи до покращення гігієнічних властивостей одягу немовлят шляхом антимікробної обробки текстильних матеріалів [Електронний ресурс] / Н. С. Поліщук, О. П. Бохонько, Г. К. Палій, О. А. Назарчук, Г. Г. Назарчук // Наукові нотатки. - 2011. - Вип. 34. - С. 198-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nn_2011_34_45
| 8. |
Назарчук О. А. Мікробіологічна оцінка ефективності сучасних антисептиків, антимікробних матеріалів [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, В. Г. Палій, О. О. Гончар, Д. П. Олійник, Г. Г. Назарчук, І. Г. Палій // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2014_18_4_4 Досліджено ефективність антисептиків декасану (ДС), хлорогексидину біглюконату (ХГ), мірамістину (МР), антимікробної композиції декаметоксину (АМК, пат. № 74853, Україна), антимікробних перев'язувальних матеріалів щодо виділених штамів мікроорганізмів S. aureus (n 32), E. coli (n 25), P. аureginosa (n 20), C. albicans (n 16) від хворих на цукровий діабет з гнійно-запальними ускладненнями. Антимікробні властивості антисептиків вивчено за допомогою методу серійних двократних розведень. Антимікробну активність зразків (<$E1,0~times~1,0> см) медичної бавовни, імпрегнованої АМК; офіцинальних перев'язувальних матеріалів: серветок антисептичних з хлорогексидином (САХ); Traumastem Biodress Disinfect<190> (TBD); активтекс<190> Х; активтекс<190> ХФ на клінічні ізоляти мікроорганізмів вивчено на щільних поживних середовищах. Встановлено бактерицидну дію на S. aureus за присутності АМК (<$E1,4~symbol С~0,2> мкг/мл); ДС (<$E1,73~symbol С~0,2> мкг/мл); ХГ (<$E12,8~symbol С~2,1> мкг/мл); МР (<$E8,3~symbol С~0,9> мкг/мл). Бактерицидні властивості ДС і МР щодо E. соli визначали за присутності <$E6,68~symbol С~0,71> та <$E17,9~symbol С~1,9> мкг/мл відповідно. АМК (<$E4,9~symbol С~0,5> мкг/мл) була в 6 разів активнішою щодо E. соli у порівнянні з ХГ (p << 0,001). Антипсевдомонадна дія ДС була в 1,5 рази вищою (<$E79,2~symbol С~7,4> мкг/мл), а АМК у 2,8 рази вищою, ніж у ХГ (p << 0,001). Бактерицидну дію МР щодо P. aeruginosa встановили за присутності <$E72,9~symbol С~2,2> кг/мл. Встановлено чутливість C. albicans до АМК (<$E7,4~symbol С~1,9> мкг/мл), декасану (<$E14,6~symbol С~1,9> мкг/мл), мірамістину (<$E26,0~symbol С~3,6> мкг/мл). ХГ виявив низьку ефективність щодо C. albicans (<$E32,8~symbol С~7,4> мкг/мл). Визначено переваги антимікробної дії сучасних антимікробних перев'язувальних матеріалів з АМК щодо S. aureus, E. coli, P. aeruginosa, C. albicans (p << 0,05).
| 9. |
Назарчук О. А. Чутливість S. AUREUS до композиції на основі декаметоксину в умовах різного мікробного навантаження [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, Д. В. Палій, Г. Г. Назарчук, В. В. Сухляк // Сучасні медичні технології. - 2011. - № 3-4. - С. 244-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2011_3-4_61
| 10. |
Горальський Л. П. Морфологія та гістохімія спинномозкових вузлів собак [Електронний ресурс] / Л. П. Горальський, І. М. Сокульський, Н. В. Демус, Н. Л. Колеснік, Г. О. Назарчук, З. В. Хоменко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 3(2). - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3(2)__10
| 11. |
Назарчук Г. І. Синтез сферичних частинок кремнезему з тіосечовинними комплексотвірними групами в їх поверхневому шарі [Електронний ресурс] / Г. І. Назарчук, І. В. Мельник, О. С. Папаяніна, Ю. Л. Зуб // Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології. - 2013. - Т. 11, Вип. 4. - С. 769-780. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nano_2013_11_4_10 С использованием метода Штобера в этанол-аммиачном растворе синтезированы сферические частицы кремнезема с тиомочевинными комплексообразующими группами. Их присутствие подтверждено данными ИК- и ЯМР-спектроскопий и элементным анализом. Однако при данных условиях синтеза содержание функциональных групп (0,2 - 0,7 ммоль/г) оказалось меньше ожидаемого на основе соотношения реагирующих алкоксисиланов. Установлено, что увеличение времени перемешивания раствора (с 2 до 12 ч) практически не влияет на средний размер частиц, которые образуются при синтезе (270 нм). Однако на размер субмикронных частиц можно влиять, варьируя соотношение реагирующих компонентов, порядок их введения и изменяя температуру реакционного раствора.
| 12. |
Назарчук Г. И. Особенности комплексообразования на поверхности кремнеземов, содержащих тиомочевинную группу [Електронний ресурс] / Г. И. Назарчук, Н. В. Столярчук, И. В. Мельник, В. П. Гончарик, Ю. Л. Зуб // Поверхность. - 2013. - Вып. 5. - С. 102-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pov_2013_5_12 Рассмотрены особенности комплексообразования ионов Hg<^>2+ в поверхностном слое сорбентов, содержащих тиомочевинную лигандную группу. Показано, что высокими кинетическими характеристиками обладают сорбенты, полученные темплатным методом. В случае ксерогелей установление сорбционного равновесия наблюдается только на 4 сутки. Установлено, что для образцов с невысокой поверхностной концентрацией тиомочевинных групп (1,6 мкмоль/м<^>2) образуются только комплексы состава 1:1. Для этих же образцов наблюдается наибольшая величина ССЕ (~355 - 370 мг/г). При концентрации тиомочевинных групп выше 10 мкмоль/м<^>2 первоначально образуются комплексы состава 1:2, которые при возрастании равновесной концентрации ионов ртути(II) в растворе трансформируются в комплексы состава 1:1. Наконец, в случае полимерного строения поверхностного слоя даже образование комплексов состава 1:2 не ведет к участию в комплексообразовании всех тиомочевинных групп, что обусловливает существенное уменьшение величины ССЕ. Для всех сорбентов при поглощении ионов Hg<^>2+ наблюдается понижение величины pH, что свидетельствует о переходе части тиомочевинных лигандных групп в тиольную форму. Это согласуется с данными ИК спектроскопии. Показана возможность десорбции ртути с поверхности использованных сорбентов путем трехкратной их обработки 1М раствором хлористоводородной кислоты.
| 13. |
Назарчук Г. Г. Етіологічна структура та чутливість до антибіотиків, антисептиків збудників гнійно- запальних захворювань [Електронний ресурс] / Г. Г. Назарчук, М. І. Гуменюк, О. А. Назарчук, І. М. Коваленко // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 26. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_26_8
| 14. |
Назарчук Г. Г. Сучасні антимікробні матеріали з пролонгованими лікувальними властивостями в офтальмології [Електронний ресурс] / Г. Г. Назарчук // Світ медицини та біології. - 2016. - № 2. - С. 132-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2016_2_35
| 15. |
Салдан Ю. Й. Етіологічна структура, методи профілактики та лікування інфекційних ускладнень в мікрохірургії ока та офтальмотравматології [Електронний ресурс] / Ю. Й. Салдан, Г. Г. Назарчук, О. А. Назарчук // Світ медицини та біології. - 2016. - № 3. - С. 189-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2016_3_47
| 16. |
Салдан Й. Р. Шовні матеріали в офтальмохірургії [Електронний ресурс] / Й. Р. Салдан, Г. Г. Назарчук, О. А. Назарчук // Офтальмологічний журнал. - 2012. - № 5. - С. 80-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2012_5_18
| 17. |
Назарчук О. А. Чутливість клінічних штамів Staphylococcus aureus до антибактеріальних препаратів [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, Г. Г. Назарчук, Д. В. Палій, В. В. Сухляк // Український медичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 107-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_3_26
| 18. |
Палій Г. К. Обгрунтування доцільності застосування декаметоксину при антибіотико- та фагорезистентності псевдомонадної хірургічної інфекції [Електронний ресурс] / Г. К. Палій, О. А. Назарчук, В. І. Нагайчук, І. М. Вовк, Г. Г. Назарчук // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 64–67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_20 Мета роботи - обгрунтувати доцільність використання декаметоксину (ДМ) при резистентності P. aeruginosa до цефалоспоринів. Вивчено ефективність використання ДМ в подоланні резистентності P. aeruginosa доцефалоспоринів, псевдомонадного бактеріофагу на 50 клінічних штамах, виділених у постраждалих з опіками. Встановлено, що штами P. aeruginosa, що спричиняли інфекційні ускладнення у постраждалих з опіками, мали виражену резистентність до цефтазидиму (у 80 % спостережень), цефепіму (у 80 %), цефоперазону/сульбактаму (у 68 %). Визначено ефективну бактерицидну дію ДМ на 66 % штамів P. aeruginosa , мінімальна бактерицидна концентрація (МБцК) становила у середньому (106,1 +- 5,6) мкг/мл. Чутливість P. aeruginosa до бактеріофагу та цефалоспоринів підвищувалася в присутності ДМ у суббактеріостатичній концентрації (СК). Висновки: резистентні до цефалоспоринів штами P. aeruginosa не мали перехресної стійкості до ДМ, бактеріофагу. Застосування антисептика ДМ у СК підвищувало чутливість P. aeruginosa до цефалоспоринів в 7 - 8,5 разу; покращувало чутливість помірно стійких фаголізабельних культур P. aeruginosa до бактеріофагу.
| 19. |
Назарчук Г. Г. Ретроспективний аналіз етіологічної структури гнійно-запальних захворювань переднього відрізку ока [Електронний ресурс] / Г. Г. Назарчук, Ю. Й. Салдан, О. А. Назарчук // Офтальмологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2014_6_12 Грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізку ока (89,7 %), варіабельно чутливі до антибіотиків. Грамнегативні збудники резистентні до більшості досліджуваних антибіотиків.Грамположительные микроорганизмы являются ведущими возбудителями гнойно-воспалительных процессов переднего отрезка глаза (89,7 %), вариабельно чувствительны к антибиотикам. Грамотрицательные возбудители резистентны к большинству исследуемых антибиотиков.Запальні захворювання органа зору посідають провідне місце (34,5 - 40,2 %) серед захворювань очей. Мета роботи - дослідити сучасну структуру збудників гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока, їх чутливість до антибіотиків. Проведено ретроспективний аналіз результатів бактеріологічних досліджень 43 хворих із гнійно-запальними процесами переднього відрізка ока та його допоміжного апарату, яких обстежували і/або лікували у Вінницькій і Житомирській обласних клінічних лікарнях протягом 2013 р. Етіологічна структура гнійно-запальних процесів ока була представлена грампозитивними (89,7 %), а саме: S. epidermidis (55,2 %), S. aureus (20,8 %), S. viridans (5,2 %), E. faecalis (3,4 %), S. heamoliticus (1,7 %), S. pneumoniae (1,7 %), C. hofmannii (1,7 %), і грамнегативними бактеріями: Acinetobacter spp. (5,2 %), E. coli (3,4 %), E. gergoviae (1,7 %). Staphylococcus spp. були малочутливими до пеніцилінів (50,0 - 78,1 %), цефалоспоринів (50,0 - 71,9 %), макролідів (50,0 - 58,3 %), мали варіабельну чутливість до ципрофлоксацину (66,7 - 78,1%); офлоксацину (75,0 - 87,5 %), моксифлоксацину (75,0 - 84,4 %), гентаміцину (66,7 - 90,6 %), тобраміцину (66,7 - 93,8 %). Грамнегативним бактеріям була притаманна низька антибіотикочутливість. Висновки: грампозитивні мікроорганізми є провідними збудниками гнійно-запальних процесів переднього відрізка ока (89,7 %), мають варіабельну чутливість до антибіотиків. Грамнегативні збудники стійкі до більшості досліджуваних антибіотиків.
| 20. |
Назарчук О. А. Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками [Електронний ресурс] / О. А. Назарчук, В. І. Нагайчук, Г. Г. Назарчук, Р. М. Чорнопищук // Art of medicine. - 2018. - № 4. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_4_33
| | |
|
|