Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Немальцова К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Сухіна О. М. Прогностичне значення динаміки сироваткових рівнів пухлиноасоційованого маркера НЕ - 4 у хворих на рак яєчників [Електронний ресурс] / О. М. Сухіна, К. В. Немальцова, В. С. Сухін // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 1. - С. 62-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_1_13 | ||
| 2. | 
Сухіна О. М. Рідкісні променеві ускладнення після лікування раку шийки матки [Електронний ресурс] / О. М. Сухіна, К. В. Немальцова, В. С. Сухін // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2020. - Т. 5, № 6. - С. 176-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2020_5_6_27 | ||
| 3. | 
Сухіна О. М. Пізня променева токсичність після радикальної радіотерапії раку геніталій [Електронний ресурс] / О. М. Сухіна, К. В. Немальцова, О. В. Панов // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 130-147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_8 Променева терапія злоякісних пухлин жіночої статевої сфери, навіть з використанням можливостей сучасної радіотерапевтичної апаратури і дозиметричного планування, призводить до розвитку місцевих променевих змін. Під час їх лікування використовується підхід, що включає методи загального і місцевого впливу. Одним із перспективних напрямків визнається створення оптимальних комбінацій медикаментозних засобів (у формі мазей, гелів, аерозолів, супозиторіїв тощо), що чинять лікувальну дію на запальний процес. У роботі відображено клінічний перебіг і етапність виникнення пізніх променевих реакцій шкіри, слизової піхви/шийки матки, сечового міхура та кишечника, а також особливості їх лікування. Представлено дані літератури та власні практичні напрацювання щодо лікування променевих ускладнень. Зауважено, що основною причиною розвитку місцевих променевих ушкоджень є похибки у плануванні та проведенні променевої терапії, коли застосовуються високі поглинені дози, які перевищують толерантність здорових тканин. Причиною можна вважати і недоврахування дозового розподілу іонізуючих випромінювань у тканинах, наявність у пацієнтів супутніх захворювань і недооцінку віддалених наслідків впливу радіації. | ||
| 4. | 
Сухіна О. М. Ризик розвитку рецидиву злоякісних пухлин яєчників та рівні пухлинних маркерів НЕ-4 та СА-125 [Електронний ресурс] / О. М. Сухіна, К. В. Немальцова, В. С. Сухін // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2020. - Т. 28, № 4. - С. 364-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2020_28_4_5 Своєчасна діагностика рецидиву злоякісних пухлин яєчників може поліпшити результати його лікування. Мета роботи - визначити доцільність використання пухлинного маркера НЕ-4 у разі виникнення рецидиву злоякісних пухлин яєчників (ЗПЯ). Для аналізу рівнів НЕ-4 і СА-125 у хворих із рецидивами ЗПЯ та визначення доцільності використання НЕ-4 на даному етапі моніторингу відібрано 29 пацієнток із відомими показниками НЕ-4 і СА-125 на момент рецидиву та їх вихідними даними. Наведено результати вивчення рівнів онкомаркерів НЕ-4 і СА-125 у 29 пацієнток із доведеним рецидивом злоякісних новоутворень яєчників залежно від термінів його виникнення - до 12 міс (n = 9), 13 - 24 міс (n = 11) і після 24 міс (n = 9). Виявлено зменшення значень пухлиноасоційованого маркера НЕ-4 під час рецидиву в порівнянні з вихідними рівнями експресії. При аналізі сироваткових профілів НЕ-4 виявлено їх достовірну відмінність тільки у разі виникнення рецидиву в період до року (1207,00 пмоль/л) від показників рецидивування в періоди 13 - 24 і більше 24 міс (567,00 і 655,50 пмоль/л відповідно). Встановлено, що тільки вихідний рівень експресії НЕ-4 є прогностично значущим для визначення термінів виникнення рецидивів злоякісних пухлин яєчників. | ||
| 5. |
Немальцова К. В. Використання 3D-планування HDR-брахітерапії у хворих на рак шийки матки [Електронний ресурс] / К. В. Немальцова, О. М. Сухіна, А. І. Грановська, А. В. Свинаренко, А. А. Свинаренко, В. С. Сухін // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 3. - С. 22-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_3_4 Проведення поєднано-променевої терапії є "золотим стандартом" лікування IIB - IVA стадій раку шийки матки (РШМ). Враховуючи дані статистичних показників захворюваності на РШМ, вивчення нових підходів до лікування та впровадження у клінічну практику сучасних технологій променевої терапії місцево-розповсюдженого РШМ є вкрай актуальним напрямком. Мета роботи - оцінити переваги використання КТ-топометричної підготовки при плануванні брахітерапії РШМ. Проведено 3D-планування брахітерапії 24 пацієнток із місцево-розповсюдженим РШМ (FIGO IIIB стадія), яким проведено радикальну програму поєднано-променевого лікування (дистанційна променева терапія з хіміомодифікацією цисплатином із подальшою брахітерапією високої потужності дози (HDR-брахітерапія)). Наведено результати аналізу відмінностей планування брахітерапії за ортогональними знімками та КТ зображеннями. При аналізі впливу конституціональних особливостей пацієнток виявлено, що є відмінності у топографічній анатомії малого таза залежно від площі поверхні тіла. У пацієнток з площею поверхні тіла до 1,65 м<^>2 | ||
| 6. |
Радзішевська Є. Б. Стратегія лікування та клінічні характеристики раку шийки матки як прогностичні параметри виживаності [Електронний ресурс] / Є. Б. Радзішевська, О. М. Сухіна, Л. Я. Васильєв, В. С. Сухін, К. В. Немальцова, Г. В. Кулініч, О. О. Солодовнікова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2022. - Т. 30, № 3. - С. 65-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2022_30_3_8 Рак шийки матки (РШМ) посідає друге місце у світі серед усіх злоякісних новоутворень жіночих статевих органів. За даними ВООЗ, щорічно у світі виявляють понад 500 000 нових випадків РШМ. За 2021 р. в Україні зареєстровано 3398 нових випадків захворювання. Нині у розвитку РШМ виділяють низку чинників, які мають досить високу індивідуальну прогностичну значимість. З них асоціюються з несприятливим результатом обтяжений спадковий анамнез, форма росту та локалізація пухлини, варіант поширення, глибина інвазії в строму, морфологічна структура, методи лікування і т. ін. За останнє десятиліття відзначається несприятлива тенденція до збільшення кількості хворих молодого віку, які мають поширений пухлинний процес, що суттєво звужує можливість та знижує результати їх лікування. Таким чином, високий рівень захворюваності та смертності від РШМ, особливо серед пацієнток молодого віку, а також незадовільні результати п'ятирічного виживання після традиційних методів лікування свідчать про те, що проблема раку даної локалізації є однією з першочергових у вітчизняній онкології. Мета роботи - провести науковий аналіз сучасних стратегій лікування та клінічних характеристик РШМ як прогностичних параметрів виживаності. Огляд літератури охопив доступні повнотекстові публікації, які були отримані внаслідок поглибленого аналізу зарубіжних і вітчизняних наукових публікацій. Наведено аналіз сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури з питань оцінки ефективності лікування хворих на РШМ, а саме, як стратегії лікування, індивідуальні характеристики пацієнток та характеристики пухлини впливають на результати лікування та прогноз виживаності пацієнтів. Показано які параметри, чинники та важливі нюанси захворювання треба враховувати, що є вирішальним у виборі тактики лікування та попередження ускладнень. Встановлено, що знання та врахування прогностичних параметрів виживаності хворих на РШМ має важливе значення для оцінки стандартів лікування, а також розробки персоніфікованої тактики лікування та моніторингу цього захворювання. | ||
| 7. |
Радзішевська Є. Б. Інфологічна модель бази даних для проведення аналітичного дослідження віддалених наслідків лікування раку шийки матки [Електронний ресурс] / Є. Б. Радзішевська, О. М. Сухіна, Л. Я. Васильєв, В. С. Сухін, К. В. Немальцова, О. О. Солодовнікова // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 1. - С. 83-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_1_9 | ||
| 8. |
Радзішевська Є. Б. Фактори ризику локального рецидиву і віддаленого метастазування та проявів токсичності при хіміопроменевому лікуванні хворих на рак шийки матки [Електронний ресурс] / Є. Б. Радзішевська, О. М. Сухіна, Л. Я. Васильєв, В. С. Сухін, К. В. Немальцова, Я. К. Радзішевська, О. М. Бойко // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 2. - С. 175-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_2_6 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |