Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (2) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нонєва Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 1 |
|||
| 1. | 
Гулюк С. А. Клінічні особливості оклюзії і функції СНЩС у хворих міофасціальним больовим синдромом обличчя [Електронний ресурс] / С. А. Гулюк, С. А. Шнайдер, н. о. Нонєва // Вісник стоматології. - 2019. - Т. 32, № 2. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2019_32_2_20 Міофасціальний больовий синдром обличчя (МФБСО) є міждисциплінарною проблемою та посеред усіх різновидів прозопалгій, представляє найбільші труднощі в діагностиці та лікуванні, як для неврологів, так і для стоматологів. Існуюче в літературі різноманіття термінології МФБСО (м'язовий больовий дисфункціональний синдром, синдром скронево-нижньощелепного суглоба, синдром Костена, оклюзійно-артикуляційний синдром) відображає відсутність єдиних поглядів як на його розповсюдженість, так і на роль кожного із можливих компонентів. Усі обстежені хворі були розділені на 3 групи: I група - пацієнти, які не мали скарг щодо органів ротової порожнини (РП) з ортогнатичним прикусом і не мають ознак МФБСО (30 пацієнтів). II група - пацієнти, що не мали скарг з боку скроневонижньощелепного суглобу та жувальних м'язів, але мають ознаки МФБСО (45 пацієнтів). III група - пацієнти зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками МФБСО (23 хворих). При обстеженні пацієнтів оцінено характер оклюзійних взаємовідносин: ортогнатичний прикус, глибокий прикус, прямий прикус, медіальний прикус, дистальний прикус, відкритий в передньому відділі, перехресний прикус. Клінічне обстеження проведено шляхом зовнішнього огляду і огляду ПР. При зовнішньому огляді пацієнтів звернено увагу на співвідношення окремих відділів обличчя (верхнього, середнього та нижнього), вираженість носогубних підборідних складок, відкривання рота, характер руху суглобових голівок, наявність шумів в суглобах при рухах нижньої щелепи, стан жувальних м'язів, відкривання рота. При огляді ПР визначено вид прикусу, наявність тяжів слизової оболонки присінка ПР, глибину присінка ПР. При огляді зубних рядів звернено увагу на наявність передчасних контактів (центричних і ексцентричних), враховували деформації зубних рядів, аномалії прикусу і положення окремих зубів, наявність підвищеного стирання зубів, стан пародонту, наявність зубних протезів, каріозні і некаріозні ураження зубів, відсутність зубів (повне або часткове). Проведено пальпацію жувальних, скроневих, медіальних і крилоподібних м'язів. Встановлено, що: - найбільш значущі відмінності в клінічних показниках при МФБСО між групою контролю та пацієнтами, які не пред'являють скарг з боку скронево-нижньощелепного суглоба та жувальних м'язів, але що мали ознаки МФБСО були відмічені за наступними клінічними ознаками: відчуття "втоми" в жувальних м'язах при прийомі їжі, наявність "шумів" при відкриванні рота і наявність бокових зміщень нижньої щелепи при відкриванні рота. До числа клінічних особливостей що відрізняють пацієнтів зі скаргами на стан скронево-нижньощелепного суглоба і жувальних м'язів з клінічними ознаками міофасціального больового синдрому обличчя можуть бути віднесені: наявність передчасних контактів, ортодонтичні аномалії. Наявність болісних ущільнень в жувальних м'язах при пальпації. Найбільш значущими клінічними ознаками з боку оклюзії та функції СНЩС у пацієнтів з МФБСО є: шум при рухах нижньої щелепі (+ 62,23 %); клацання СНЩС при рухах нижньої щелепи в анамнезі (+ 57,97 %); бокові зміщення нижньої щелепи при відкриванні рота (+ 27,05 %); наявність супраконтактів в центральній, передній та боковій оклюзіях (+ 22,23 %). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |