Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нікітчина Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Гордієнко І. Ю. Обмежений плацентарний мозаїцизм: механізми утворення та перспективи прогнозування [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Нікітчина, О. О. Ващенко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, В. М. Болюх // Перинатология и педиатрия. - 2014. - № 4. - С. 14 -17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2014_4_6 | ||
| 2. |
Гордієнко І. Ю. Характеристика кількісних змін статевих хромосом у плодів жінок групи високого ризику [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Нікітчина, О. О. Ващенко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, К. В. Раченко // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 2. - С. 22-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_2_7 Кількісні аномалії статевих хромосом сумісні з постнатальним розвитком та інколи діагностують лише в пубертатному періоді. Мета роботи - проаналізувати результати пренатальної цитогенетичної діагностики кількісних змін статевих хромосом у плодів вагітних жінок групи високого ризику. Пренатальні ультразвукові дослідження з наступним каріотипуванням проведено в 4354 плодів вагітних жінок групи високого ризику. Для дослідження біоптата хоріона та плаценти використовувався прямий метод обробки ворсин, а для лімфоцитів пуповинної крові - напівмікрометод. Зміни кількості гоносом визначено в 46 (1,06 %) випадках. Найчастіше діагностувалася моносомія X - 26 (56,52 %), також серед аномалій гоносом були: трисомія X хромосоми - 11 (23,91 %), каріотип XXY - 6 (13,04 %), дисомія Y хромосоми - 3 (6,52 %) випадки. Висновки: при відсутності однієї з гоносом вади розвитку плода зустрічались у 9 разів частіше, ніж при наявності надлишкової X чи Y хромосоми. | ||
| 3. | 
Гордієнко І. Ю. Новий пренатальний ультразвуковий маркер в діагностиці синдрому Дауна у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, А. В. Величко, О. М. Тарапурова, А. О. Носко, Г. О. Гребініченко, Т. В. Нікітчина // Здоровье женщины. - 2012. - № 3. - С. 182-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2012_3_56 | ||
| 4. | 
Гордієнко І. Ю. Природжені вади ЦНС у плода як маркери хромосомної патології [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, Т. В. Нікітчина, О. О. Ващенко, Г. О. Гребініченко, О. А. Шевченко, А. В. Величко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 3. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_3_11 | ||
| 5. | 
Гордієнко І. Ю. Рідкісний випадок пренатально визначеної делеції хромосоми 21 у плода з множинними аномаліями [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Нікітчина, Ю. М. Мельник, Л. В. Тавокіна, О. О. Ващенко, С. В. Луценко, А. О. Журавель, К. В. Раченко, А. О. Бровко // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. - 2018. - № 1. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cgpd_2018_1_10 | ||
| 6. |
Гордієнко І. Ю. Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, Т. В. Нікітчина // Перинатология и педиатрия. - 2018. - № 4. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2018_4_7 Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок при вродженій діафрагмальній килі у плода; надати характеристику супутньої структурної та хромосомної патології; порівняти деякі клінічні показники залежно від наявності супутньої патології. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та інвазивних досліджень 200 пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода, які звернулися до відділення медицини плода у 2007 - 2018 рр. Середній термін первинного звертання пацієнток становив 27,37 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 38,5 %. ізольована діафрагмальна кила спостерігалася в 73 % випадках, у поєднанні з іншою патологією - у 27 %. Серед супутньої патології у 87 % випадків визначалися вади розвитку інших органів та систем, в 11,1 % випадків - хромосомна патологія при множинних вадах розвитку, в 1 випадку - хромосомна патологія без ознак іншої структурної патології. Асоційована структурна патологія переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, сечостатевої та кістково'м'язової систем. За супутньої патології визначалися вірогідно менші середні терміни первинного звернення, ніж при ізольованій діафрагмальній килі (25,39 +- 6,8 проти 28,10 +- 7,2; р = 0,018), більша частота багатоводдя (ВШ 2,97; 95 % ДІ 1,52 - 5,78) та синдрому затримки розвитку плода (ВШ 3,54; 95 % ДІ 1,53 - 6,01). Висновки: середній термін первинного звернення пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Характер асоційованих структурних аномалій за відсутності хромосомної патології у плодів із діафрагмальною килою дає підстави підозрювати наявність іншої синдромальної патології, а це потребує застосування додаткових методів дослідження.Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" в 2007 - 2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36 % (n = 54), у поєднанні з іншою патологією - у 62,7 % (n = 94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3 %) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6 %); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3 %. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1 %, n = 17), синдром Патау (28,1 %, n = 9) і синдром Тернера (9,4 %, n = 3). В 1 (3,1 %) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n = 62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м'язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7 % серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити , що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3 % пацієнток з омфалоцеле у плода обстеже ні лише в і триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67 %, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81 +- 3,66), а також старший вік вагітних (30,45 +- 6,82). Висновки: при омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу III рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Iнституті на етапі планування НДР. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 7. |
Гребініченко Г. О. Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при гастрошизисі у плода [Електронний ресурс] / Г. О. Гребініченко, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, Т. В. Нікітчина, А. О. Носко // Перинатология и педиатрия. - 2019. - № 2. - С. 7-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2019_2_3 Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при гастрошизисі у плода. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 152 плодів із гастрошизисом у відділенні медицини плода за 2007 - 2018 рр. Середній вік вагітних дорівнював 22,6 +- 4,35 року (діапазон - 15 - 35 років), 73,68 % жінок належали до вікової групи до 25 років. Середній термін первинного звернення вагітних жінок із гастрошизисом у плода до відділення медицини плода становив 23,8 +- 7,0 тиж., частка пацієнтів, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 53,3 %. ізольований гастрошизис, без вад розвитку інших систем і органів, діагностувався у 87,5 % плодів. Супутня патологія відмічалася у 12,5 % випадків: вади розвитку серця, сечостатевої системи, кісткової-м'язової системи, шлунково-кишкового тракту, розщеплення верхньої губи і щелепи, пахова грижа. Каріотип плода визначався у 83 (54,6 %) випадках. Затримка росту спостерігалася у 40,1 % плодів із гастрошизисом, багатоводдя - у 8,6 %, маловоддя - у 18,4 %. Антенатальна загибель плода діагностувалася в 3 (1,97 %) випадках у I триместрі. Висновки: середній термін первинного звернення пацієнток із гастрошизисом у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження, спостереження в динаміці та визначення плану ведення вагітності. Найбільш поширеним ускладненням у плодів із гастрошизисом є затримка росту та маловоддя. Частота супутньої структурної патології плодів із гастрошизисом є низькою, при цьому можлива більш пізня маніфестація вад розвитку. | ||
| 8. |
Нікітчина Т. В. Поліморфізми та інверсії хромосом в пренатальній діагностиці патології плода [Електронний ресурс] / Т. В. Нікітчина, І. Ю. Гордієнко, О. М. Тарапурова, О. О. Ващенко // Клінічна генетика і перинатальна діагностика. - 2018. - № 2. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cgpd_2018_2_5 | ||
| 9. |
Гордієнко І. Ю. Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при омфалоцеле у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Г. О. Гребініченко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, Т. В. Нікітчина // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2020_2_9 Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок при вродженій діафрагмальній килі у плода; надати характеристику супутньої структурної та хромосомної патології; порівняти деякі клінічні показники залежно від наявності супутньої патології. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та інвазивних досліджень 200 пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода, які звернулися до відділення медицини плода у 2007 - 2018 рр. Середній термін первинного звертання пацієнток становив 27,37 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 38,5 %. ізольована діафрагмальна кила спостерігалася в 73 % випадках, у поєднанні з іншою патологією - у 27 %. Серед супутньої патології у 87 % випадків визначалися вади розвитку інших органів та систем, в 11,1 % випадків - хромосомна патологія при множинних вадах розвитку, в 1 випадку - хромосомна патологія без ознак іншої структурної патології. Асоційована структурна патологія переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, сечостатевої та кістково'м'язової систем. За супутньої патології визначалися вірогідно менші середні терміни первинного звернення, ніж при ізольованій діафрагмальній килі (25,39 +- 6,8 проти 28,10 +- 7,2; р = 0,018), більша частота багатоводдя (ВШ 2,97; 95 % ДІ 1,52 - 5,78) та синдрому затримки розвитку плода (ВШ 3,54; 95 % ДІ 1,53 - 6,01). Висновки: середній термін первинного звернення пацієнток із вродженою діафрагмальною килою у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Характер асоційованих структурних аномалій за відсутності хромосомної патології у плодів із діафрагмальною килою дає підстави підозрювати наявність іншої синдромальної патології, а це потребує застосування додаткових методів дослідження.Мета роботи - проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук'янової НАМН України" в 2007 - 2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36 % (n = 54), у поєднанні з іншою патологією - у 62,7 % (n = 94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3 %) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6 %); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3 %. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1 %, n = 17), синдром Патау (28,1 %, n = 9) і синдром Тернера (9,4 %, n = 3). В 1 (3,1 %) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n = 62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково-м'язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7 % серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити , що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3 % пацієнток з омфалоцеле у плода обстеже ні лише в і триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46 +- 7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67 %, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81 +- 3,66), а також старший вік вагітних (30,45 +- 6,82). Висновки: при омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу III рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Iнституті на етапі планування НДР. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. | ||
| 10. |
Гордієнко І. Ю. Результати комплексних пренатальних обстежень за наявності дисбалансу хромосоми 21 у плода [Електронний ресурс] / І. Ю. Гордієнко, Т. В. Нікітчина, О. О. Ващенко, О. М. Тарапурова, А. В. Величко, К. В. Раченко, Г. О. Гребініченко // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2023. - № 4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2023_4_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |