Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Орфанова М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Орфанова М. М. Перспективи використання методів механоактивації для вирішення проблеми утилізації відходів [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, Я. М. Семчук // Вісник Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. - 2013. - Вип. 5. - С. 160-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkdpu_2013_5_29 | ||
| 2. | 
Орфанова М. М. Напрямки покращення екологічної ситуації на підприємствах нафтогазового комплексу України [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2014. - № 4. - С. 69-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecee_2014_4_10 Зазначено, що відходи, які утворюються на нафтогазових підприємствах, характеризуються різноманітністю хімічного складу, що ускладнює можливість їх подальшої утилізації. Проаналізовано технологічні процеси з позиції утворення відходів. Виділено основні негативні характеристики нафтогазового виробництва. Запропоновано створення регіональних центрів з утилізації нафтошламів і кислих гудронів. | ||
| 3. |
Орфанова М. Мик. Перспективи використання методу механоактивації з метою утилізації зол ТЕС в наповнювачі будівельних матеріалів [Електронний ресурс] / М. Мик. Орфанова, М. Мих. Орфанова, В. І. Пустогов // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2013. - № 5. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecee_2013_5_10 Золошлакові відходи ТЕС складуються у відвали, які займають значні площі родючих земель. Одним з напрямків їх використання є одержання в'яжучого наповнювача у виробництві будівельних матеріалів. Показана ефективність використання методу механоактивації для вирішення даної проблеми. Представлена технологія приготування цементної суміш з додаванням до 30 % механоактивованої золи без зниження характеристик отриманого цементного каменю.Все більш актуальною стає необхідність удосконалення технологічних процесів переробки паливно-сировинних ресурсів, пошуку нових технологій та залучення відходів нафтогазового виробництва як техногенних ресурсів. Проаналізовано основні напрямки використання ефектів механічної активації речовин в технологічних процесах нафтогазового виробництва. Надається коротка характеристика методу механоактивації. Показана перспективність використання методу механоактивації для вирішення проблеми утилізації відходів. Розглянуто можливості механічної активації речовини як ефективного напряму прискорення механохімічних процесів, що відбуваються у вуглеводнях внаслідок інтенсивних механічних навантажень. Узагальнено результати досліджень з впливу механоактивації на зміну фізико-хімічних властивостей нафти, мазуту, кубового залишку та нафтошламу. Узагальнено результати використання механоактивації для приготування тампонажних сумішей на основі кварцового піску та кварцевмісних відходів. Лабораторні дослідження проводились на відцентрово-планетарному млині. Встановлено, що в умовах механоактивації вуглеводнів відбувається їх деструкція. Процес перетворення має ланцюговий характер. Показано, що режими обробки, час та механічні навантаження впливають на процеси деструкції вуглеводнів, а її результати залежать від виду речовини. Доведено перспективність застосування методу механоактивації для регулювання властивостей отриманого на основі нафтошламів мінерального порошку. Результати досліджень однозначно свідчать, що, регулюючи режими обробки вуглеводнів, можна отримати різні об'єми виходу легких фракцій. Показана можливість збільшення глибини переробки нафти, можливість отримання цементної суміші з додаванням до 30 % механоактивованої кварцевмісної добавки без погіршення характеристик цементного каменю. Метод механоактивації є перспективним для утилізації відходів нафтогазового комплексу, які можна розглядати як техногенну сировину. | ||
| 4. | 
Пустогов В. І. Вуглеводнева кольматація пористого середовища привибійної зони пласта [Електронний ресурс] / В. І. Пустогов, М. М. Орфанова, М. М. Орфанова // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - № 3. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2011_3_9 Проаналізовано вплив температурного та барометричного режиму на продуктивність і загасання продуктивності фільтрації нафти в пористому колекторі привибійної зони свердловини. Наведено результати експериментів з фільтрації природної високопарафіністої нафти через керн. Експериментально оцінено вуглеводневу кольматацію в пористому керні. Оцінено роль парафінів, церезинів і асфальтосмолистих речовин у цьому процесі. На основі аналізу експериментів з фільтрації високопарафіністої нафти запропоновано модель процесу вуглеводневої кольматації пористого середовища. Проведено зіставлення температурного фронту в привибійній зоні свердловини та зоні вуглеводневої кольматації. | ||
| 5. | 
Орфанова М.Мик. Перспективи підвищення ефективності використання бітумінозних сланців [Електронний ресурс] / М.Мик. Орфанова, М.Мих. Орфанова // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2011. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2011_1_5 | ||
| 6. |
Азроян Г. Н. Дослідження процесів вертикальної міграції іонів важких металів у золо- та шлаковідвалах Бурштинської ТЕС та їх осадження на карбонатахї 30-36 [Електронний ресурс] / Г. Н. Азроян, М. М. Орфанова, С. С. Думенко, Ю. А. Крикливий. // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2011. - № 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2011_2_8 | ||
| 7. | 
Орфанова М. М. Інноваційні технології у формуванні трирівневої екологічної освіти [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, М. М. Орфанова, Т. М. Яцишин, О. І. Рибак // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Екологія. - 2016. - вип. 14. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhNU_2016_14_16 | ||
| 8. | 
Орфанова М. М. Удосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами в місті Івано-Франківськ [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, О. І. Іваник // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - 2016. - № 3-4. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ltd_2016_3-4_17 | ||
| 9. | 
Орфанова М. М. Використання нафтошламів у дорожнобудівельних матеріалах [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2014. - № 4. - С. 36-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2014_4_6 Розглянуто негативний вплив на навколишнє середовище нафтошламових амбарів, основними компонентами яких є нафтошлами та нафтові емульсії. Розглянуто причини складності утилізації нафтошламів. Проведено аналіз напрямків використання нафтошламів у композиціях покриття доріг у дорожньому будівництві. Показано можливість використання нафтошламів у асфальтобетонних сумішах для одержання мінерального порошку. Показано перспективність застосування методу механоактивації для регулювання властивостей одержаного мінерального порошку за рахунок змінення режимів механохімічної обробки компонентів порошку. Запропоновано композиційну суміш, яка складається з піску та нафтошламу. Розглянуто технологічну схему переробки нафтошламів на мінеральний порошок. Для промислового впровадження розробленої технології запропоновано використання установки струминного помелу. | ||
| 10. |
Орфанова М. М. Перспективні напрямки використання відходів гальванічного виробництва [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, М. М. Орфанова, В. І. Пустогов // Энерготехнологии и ресурсосбережение. - 2013. - № 4. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ETRS_2013_4_8 Розглянуто перспективність використання відходів гальванічного виробництва як техногенної сировини для вилучення кольорових металів. Розв'язання екологічних проблем гальванічного виробництва за сучасних умов спрямовано головним чином на розробку методів регенерації або нейтралізації гальваностоків з утворенням гідроксидів важких металів у вигляді шламів з подальшим їх зберіганням. Такий підхід в принципі не розв'язує проблеми використання гальваношламів як вторинної сировини, яка містить цінні компоненти. Показано ефективність застосування методу механоактивації для вирішення проблеми утилізації гальвановідходів. Наведено аналіз результатів досліджень з вилучення міді із шламів нейтралізації відходів травлення друкарських плат. Використання методу механоактивації надає змогу одержувати з гальванічних відходів мідь у вигляді порошку високої чистоти. Залежно від умов проведення процесу обробки відходів можливе регулювання фракційного складу порошкової міді. | ||
| 11. |
Орфанова М. М. Перспективні напрямки використання золи Бурштинської теплоелектростанції [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, Н. В. Боднар // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2017. - № 1. - С. 156-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2017_1_23 | ||
| 12. |
Орфанова М. М. Проблема управління та поводження з відходами у Карпатському регіоні [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. - 2019. - Вип. 31. - С. 129-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ltd_2019_31_14 | ||
| 13. | 
Орфанова М. М. Влияние механоактвации на физико-химические свойства углеводородов [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова // Екологічна безпека. - 2019. - Вип. 1. - С. 38-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekbez_2019_1_8 | ||
| 14. |
Мандрик О. М. Екологічна освіта для сталого розвитку [Електронний ресурс] / О. М. Мандрик, М. С. Мальований, М. М. Орфанова // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2019. - № 1. - С. 130-139. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2019_1_16 | ||
| 15. | 
Орфанова М. М. Перспективи використання методу механоактивації в технологічних процесах нафтогазового виробництва [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2019. - № 3. - С. 76-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2019_3_9 Золошлакові відходи ТЕС складуються у відвали, які займають значні площі родючих земель. Одним з напрямків їх використання є одержання в'яжучого наповнювача у виробництві будівельних матеріалів. Показана ефективність використання методу механоактивації для вирішення даної проблеми. Представлена технологія приготування цементної суміш з додаванням до 30 % механоактивованої золи без зниження характеристик отриманого цементного каменю.Все більш актуальною стає необхідність удосконалення технологічних процесів переробки паливно-сировинних ресурсів, пошуку нових технологій та залучення відходів нафтогазового виробництва як техногенних ресурсів. Проаналізовано основні напрямки використання ефектів механічної активації речовин в технологічних процесах нафтогазового виробництва. Надається коротка характеристика методу механоактивації. Показана перспективність використання методу механоактивації для вирішення проблеми утилізації відходів. Розглянуто можливості механічної активації речовини як ефективного напряму прискорення механохімічних процесів, що відбуваються у вуглеводнях внаслідок інтенсивних механічних навантажень. Узагальнено результати досліджень з впливу механоактивації на зміну фізико-хімічних властивостей нафти, мазуту, кубового залишку та нафтошламу. Узагальнено результати використання механоактивації для приготування тампонажних сумішей на основі кварцового піску та кварцевмісних відходів. Лабораторні дослідження проводились на відцентрово-планетарному млині. Встановлено, що в умовах механоактивації вуглеводнів відбувається їх деструкція. Процес перетворення має ланцюговий характер. Показано, що режими обробки, час та механічні навантаження впливають на процеси деструкції вуглеводнів, а її результати залежать від виду речовини. Доведено перспективність застосування методу механоактивації для регулювання властивостей отриманого на основі нафтошламів мінерального порошку. Результати досліджень однозначно свідчать, що, регулюючи режими обробки вуглеводнів, можна отримати різні об'єми виходу легких фракцій. Показана можливість збільшення глибини переробки нафти, можливість отримання цементної суміші з додаванням до 30 % механоактивованої кварцевмісної добавки без погіршення характеристик цементного каменю. Метод механоактивації є перспективним для утилізації відходів нафтогазового комплексу, які можна розглядати як техногенну сировину. | ||
| 16. |
Яцишин Т. М. Дослідження вразливості міських територій до змін клімату на прикладі міста Калуш [Електронний ресурс] / Т. М. Яцишин, М. М. Орфанова, Г. Д. Стельмахович, О. В. Яковина, М. М. Губка, Ю. А. Піщак, В. В. Цахнів // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2020. - № 1. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2020_1_4 | ||
| 17. |
Орфанова М. М. Аналіз напрямків утилізації гумових відходів [Електронний ресурс] / М. М. Орфанова, Т. М. Яцишин, Т. А. Бондарчук // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2021. - № 1. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2021_1_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |