Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (16) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Осьмачко Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Пономаренко О. М. Кореляція структурно-геологічних і аерокосмічних досліджень з метою уточнення будови та розвитку Оріхово-Павлоградської міжблокової зони Українського щита [Електронний ресурс] / О. М. Пономаренко, О. Т. Азімов, Л. С. Осьмачко, В. П. Янченко // Геоінформатика. - 2010. - № 4. - С. 69-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2010_4_10 Оріхово-Павлоградська міжблокова зона (ОПМЗ) формувалась за декілька етапів дислокаційних перетворень порід під час зсувних деформацій за Р-Т | ||
| 2. | 
Осьмачко Л. С. Циркони Бобринецького масиву та умови їх формування [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, Н. М. Лижаченко, В. Т. Скобін // Геохімія та рудоутворення. - 2010. - № 28. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoch_2010_28_13 | ||
| 3. | 
Щербак Н. П. Сравнительная геохронология породных ассоциаций и рудных формаций протерозойского эона (2,5-1,6 млрд лет) [Електронний ресурс] / Н. П. Щербак, А. Н. Пономаренко, И. М. Лесная, Л. С. Осьмачко // Мінералогічний журнал. - 2012. - Т. 34, № 3. - С. 45-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2012_34_3_6 Приведена сравнительная геохронология породных ассоциаций и рудных формаций Волынского, Ингульского и восточной части Приазовского мегаблоков Украинского щита. Эти блоки принято считать типично протерозойскими, хотя многие исследователи предполагают, что у них архейский фундамент. Остальные мегаблоки - архейские, в которых также проявлены процессы протерозойской активизации, наиболее мощной на Украинском щите, 2,0 млрд лет назад. В это время во всех мегаблоках, за исключением Среднеприднепровского, формируются гранитоиды близкого минерального состава - житомирские, кировоградские, уманские, новоукраинские и др., происходит стабилизация мегаблоков, за исключением рассматриваемых. В последних 1800 - 1720 млн лет назад проявилась повторная тектоно-магматическая активизация. В Волынском мегаблоке происходит становление крупного многофазного Коростенского массива, в Ингульском в это время формируется анортозит-рапакивигранитная ассоциация пород Корсунь-Новомиргородского плутона, в восточной части Приазовья происходит становление ультраосновных и щелочных пород октябрьского и южнокальчикского комплексов, а также щелочных гранитов каменномогильского комплекса. В протерозойских мегаблоках Украинского щита для этого этапа характерна интенсивная разломная и плюмовая тектоника, образование рудных формаций, связанных с процессами альбитизации, микроклинизации, окварцевания, а также урановых, золоторудных, титаномагнетитовых и редкоземельных месторождений. | ||
| 4. |
Осьмачко Л. С. Взаимозависимость особенностей цирконов и деформационных показателей пород Орехово-Павлоградской межблоковой зоны [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, В. В. Демедюк // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 3. - С. 96-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_3_12 Для участка Орехово-Павлоградской межблоковой зоны количество и разнообразие генераций петроструктурных элементов сопоставимо с количеством и разнообразием генераций цирконов, что может быть следствием формирования этих образований благодаря одним и тем же геологическим причинам - неоднократным деформационным преобразованиям. | ||
| 5. | 
Осьмачко Л. С. О многоактности образования породных ассоциаций Березнинской толщи Днестровско-Бугского мегаблока УЩ [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, Е. В. Петриченко, И. М. Лесная, И. Н. Котвицкая // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. - 2014. - № 3. - С. 101-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gikkso_2014_3_10 | ||
| 6. | 
Осьмачко Л. С. О вариациях геохимического состава гранитоидов Приазовского мегаблока Украинского щита при тектонических активизациях [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2014. - № 6. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2014_6_4 Цель работы - раскрытие связи геохимического состава докембрийских гранитоидных массивов Приазовья с их петроструктурной организацией, проливающей свет на тектонические условия становления этих объектов. Выявление главенствующего (наиболее интенсивного) докембрийского тектонического импульса из нескольких региональных, проявившихся в Приазовском мегаблоке Украинского щита (УЩ), и зафиксированного в виде каркаса структурного ансамбля территории. Как базисные задействованы методы структурно-парагенетического анализа и геохимической корреляции. Первый из них представляет собой концепцию дислокационного процесса, базирующуюся на парагенетической основе, с учетом РТ-условий геологических сред. Второй метод предусматривает сравнение качественных и количественных особенностей химического состава гранитоидов нескольких временных срезов, соответственно их геолого-структурной позиции в докембрийском фундаменте Приазовья. Проанализированы строение, на разных иерархических уровнях, кристаллического основания западной части Приазовского мегаблока УЩ и распределение главных и малых химических элементов разновозрастных гранитоидов, образующих структурный остов территории. Исследуемый мегаблок, по совокупности данных, интерпретирован как дислокационная система сдвига, которая формировалась в несколько тектонических импульсов. Линейные компоненты дислокационной системы сдвига (Корсакская и Мангушская структуры) окончательно сформировались в условиях транспрессии, однако во время 2,9 - 2,7 и 2,0 - 1,9 млрд лет назад функционировали в обстановке транстенсии. Субкольцевые компоненты системы (Салтычанская и Гуляйпольская структуры), соответствующие сформировавшимся при транстенсии, во временные отрезки 2,9 - 2,7 и 2,0 - 1,9 млрд лет назад развивались при действии транспрессии. В период 2,2 - 2,0 млрд лет распределение химических элементов исследуемых гранитоидов соответствует сегодняшнему динамо-кинематическому статусу компонентов сдвиговой системы Западного Приазовья. Т.е. структурный ансамбль исследуемой территории как перманентно функционирующая, прежде всего в динамо-кинематическом отношении, дислокационная система, в основном сформировался 2,2 - 2,0 млрд лет назад. | ||
| 7. | 
Осьмачко Л. С. О взаимозависимости р,t-параметров и степени структурно-вещественных преобразований для фрагмента Днестровско-Бугского мегаблока Украинского щита [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, В. А. Вильковский, Е. О. Касьяненко, А. А. Вишневский // Геологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 87-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2015_4_8 | ||
| 8. | 
Осьмачко Л. С. Етапи формування Середньопридніпровської частини Українського щита та їх роль в структурному контролі рудоперспективних ділянок [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. - 2016. - Вип. 26. - С. 107-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2016_26_12 | ||
| 9. |
Осьмачко Л. С. Про структурну позицію рудних покладів Інгульського мегаблоку Українського щита [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, А. О. Студзінська, Т. В. Уварова // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. - 2016. - Вип. 26. - С. 129-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2016_26_14 | ||
| 10. |
Осьмачко Л. С. Торий-урановые проявления мангушской межблоковой зоны Украинского щита [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко, М. А. Ярощук // Збірник наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища. - 2017. - Вип. 27. - С. 141-156. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2017_27_10 | ||
| 11. |
Осьмачко Л. С. Етапи становлення структури Росинсько-Тікицького мегаблоку Українського щита [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко // Мінералогічний журнал. - 2019. - Т. 41, № 3. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2019_41_3_8 Обгрунтовано, що південно-західна частина Росинсько-Тікицького мегаблоку Українського щита формувалася, як мінімум, за шість етапів дислокаційних перетворень кристалічної основи у ході зміни напрямів прикладання тектонічних зусиль. Становлення структур перших п'яти етапів відбувалося в зсувових умовах за поступового зниження РТ параметрі в геологічного середовища від гранулітової до зеленосланцьової фації метаморфізму. Пізніші структури є постметаморфічними, вони підсилюють та ускладнюють раніш усталений структурний план. Відштовхуючись від принципу самоподібності дислокаційних структур на всіх рівнях їх петроструктурної організації, можна вважати Росинсько-Тікицький мегаблок гібридною дислокаційною макроструктурою, що формувалася так само, як і детально досліджена його частина. На основі систематизації даних щодо будови Володарської складчастої форми за принципом ієрархічності показано, що цей рудоперспективний об'єкт є високовпорядкованою дислокаційною структурою й займає закономірну структурну позицію в палеопротерозойському структурному рисунку даної частини Українського щита. | ||
| 12. | 
Ярощук М. А. Факторы рудоносности разломно-блоковых структур Украинского щита [Електронний ресурс] / М. А. Ярощук, А. В. Вайло, Л. С. Осьмачко, А. Е. Ганевич // Геофизический журнал. - 2019. - Т. 41, № 4. - С. 194-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gfj_2019_41_4_13 Більшість рудопроявів і родовищ корисних копалин, як відомо, розміщуються у зонах тектонічних розломів. У зв'язку з цим наведено аналіз рудоносності регіональних і локальних зон розломів у межах мегаструктур Українського щита - Подільського, Волинського, Інгульського, Дніпровського, Приазовського мегаблоків і Білоцерківсько-Одеської, Інгулецько-Криворізької, Оріхіво-Павлоградської міжблокових шовних зон. Охарактеризовано геологічні та структурно-тектонічні особливості мегаблоків і міжблокових шовних зон, виділено основні етапи їх формування. На підставі аналізу особливостей розподілу різних родовищ і рудопроявів у розломно-блоковій тектоніці Українського щита встановлено чинники рудоносності і металогенічні особливості цихструктур, що визначаються їх геодінамичним режимом; конкретні мегаблоки і шовні зони мають відмінні риси, різняться металогенєю мегаблоків і міжблокових шовних зон. Металогенія мегаструктур Українського щита і рудоносність регіональних і локальних структур зумовлені поєднанням чинників різної значущості. Основними з них є процеси еволюції мантійних флюїдів і ступінь окиснення корових продуктів протягом геологічного часу. Велике значення мав рівень ерозійного зрізу структур, що зумовило фізико-хімічні умови концентрації певних рудних елементів. Металогенія різних зон розломів визначається поєднанням низки сприятливих факторів накопичення металів у геологічному часі і просторі. Найважливішими рудоконцентрувальними факторами є склад і кількісне співвідношення орто- і парапород, наявність у них надкларкового вмісту характерних металів; еволюція розломів, за якої активізуються рухливість металів і їх концентрація на менш глибоких рівнях; приуроченість до розломів магматичних порід; ступінь еродованості блоків; фізико-хімічні властивості порід розломів і нерівномірний розподіл тектонічних тисків; умови і характер деформації структур; латеральна будова розломів. | ||
| 13. |
Ярощук М. А. Металлогения урана и тория межблоковых шовных зон Украинского щита (на примере Белоцерковско-Одесской зоны) [Електронний ресурс] / М. А. Ярощук, Л. С. Осьмачко // Геохімія техногенезу. - 2019. - Вип. 1. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2019_1_5 Рассмотрены особенности геологического строения и геодинамического развития Белоцерковско-Одесской межблоковой зоны Украинского щита. Установлена возможная связь торий-уранового оруденения с конкретными дислокационными структурами и петрологическими процессами. Даны некоторые поисковые критерии торий-уранового оруденения. | ||
| 14. |
Осьмачко Л. С. Про взаємоузгодженість формування метаморфогенних комплексів Сорокинської зони, гранодіоритів Осипенківського масиву та пегматитового вузла Балка Крута (Приазовський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко // Геологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 43-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2020_4_6 Проведені детальні геолого-структурні дослідження частини кристалічного фундаменту на межі Західноприазовської антиклінорної та Центральноприазовської синклінорної зон. Зокрема, в межах Сорокинської зони розломів та Осипенківського масиву гранодіоритів. Встановлено, що зазначена частина фундаменту як результат багатоетапних петроструктурних перетворень є ієрархічною, самоподібною й високоузгодженою дислокаційною структурою. Безпосередньо виділено вісім генерацій дислокаційних структур, які є індикаторами восьми етапів структурних і речовинних трансформацій досліджуваної частини кристалічного фундаменту. Дислокаційні структури (структурно-речовинні новоутворення) перших п'яти генерацій сформовані мінеральними парагенезисами, що відповідають РТ умовам від гранулітової до епідот-амфіболітової - зеленосланцевої фацій метаморфізму. Найінтенсивніше проявлені структурні й речовинні новоутворення четвертої та п?ятої із виділених генерацій, які взаємоузгоджені з пегматитовими тілами. Дислокаційні структури молодших генерацій здебільшого сформовані продуктами крихкого руйнування, тобто вони утворені за холодних умов та лише підсилюють раніше сформовану структурно-речовинну неоднорідність. Систематизовані дані про будову вузла пегматитів Крута Балка відповідно до принципу ієрархічності геологічних утворень. Показано, що цей об'єкт є закономірною високовпорядкованою складовою Сорокинської зони, що може бути лише наслідком його становлення завдяки залученню всього об'єму середовища даної зони до багатоетапних дислокаційних перетворень. Тобто формування рудоносних тіл досліджуваної зони відбувалося синхронно з вмісними нерудними геологічними тілами, в подібних геолого-динамічних умовах - в декілька етапів структурно-речовинних перетворень докембрійського фундаменту за деформацій здвигу/ротації. Тому рідкіснометалева мінералізація досліджуваного вузла пегматитів займає ділянки в межах зони, які є найбільш структурно і речовинно диференційованими, і її можна віднести до типу тектонометаморфогенних утворень. Наведені факти свідчать, що все наповнення Сорокинської зони разом з гломерою пегматитів є єдиною тектоногеохімічною системою, яка створювалася щонайменше у вісім етапів структурно-речовинних трансформацій досліджуваної частини кристалічного фундаменту. Запропонована схематизована модель багатоетапного становлення докембрійської структурно-речовинної будови центральної частини Приазовського мегаблоку та відображені структурні позиції рудних тіл у цій тектонометаморфогенній споруді. | ||
| 15. |
Осьмачко Л. С. Про взаємоузгодженість формування північно-терсянської складчастої форми та вмісних утворень (Оріхово-павлоградська шовна зона) [Електронний ресурс] / Л. С. Осьмачко // Геохімія техногенезу. - 2022. - Вип. 7. - С. 83-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpigns_2022_7_18 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |