Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (21)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Палладіна Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
1.

Рибченко Ж. І. 
Дія адаптогенних препаратів на активність вакуолярних протонних насосів у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 3. - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_3_12
Досліджено участь двох електрогенних H<^>+-насосів, механізми яких репрезентовано H<^>+-АТP-азою V-типу та H<^>+-пірофосфатазою (H<^>+-PPн-азою), у створенні електрохімічного потенціалу на вакуолярній мембрані (тонопласті) рослинних клітин за умов сольового стресу та за дії адаптогенних препаратів Метіур та Івін. Гідролітичну та транспортувальну активність цих ензимів визначено на препаратах тонопласта, ізольованих із коренів проростків кукурудзи, експонованих за присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. У контрольному варіанті транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази є набагато вищою, ніж H<^>+-АТР-ази, хоча й дещо знижується з віком проростків. Це свідчить про перевагу внеску H<^>+-насоса, репрезентованого H<^>+-PPн-азою, у створенні мембранного потенціалу на тонопласті. Сольова експозиція проростків призводить до зниження як активності H<^>+-АТР-ази, так і H<^>+-PPн-ази, тоді як транспортувальна активність H<^>+-АТР-ази, навпаки, посилюється, супроводжуючись послабленням гідролітичної. Обробка насіння препаратами, переважно Метіуром, призводить до зростання транспортувальної активності H<^>+-АТР-ази, особливо за умов сольової експозиції, посилюючись із подовженням її терміну, тоді як транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази не зазнає істотних змін. Одержані результати доводять провідну роль H<^>+-насоса тонопласта, репрезентованого H<^>+-АТР-азою, у відповіді рослинних клітин за умов сольового стресу, а також його вірогідну участь у механізмі адаптогенної дії синтетичних препаратів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 420.816 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Контурська О. О. 
Активність ензимів аскорбат-глутатіонового циклу в листках проростків кукурудзи в умовах засолення та обробки адаптогенними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 6. - С. 139-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_6_18
Досліджено вплив засоленого середовища та адаптогенних препаратів Метіур та Івін на активність ензимів аскорбат-глутатіонового циклу в проростках кукурудзи, експонованих на різних концентраціях NaCl. Знайдено, що розчин NaCl 0,05 М значно посилює активність аскорбатпероксидази (АПО) при 1-добовій експозиції, а за її подовження до 10 діб не спричинює значних змін. У концентрації 0,1 М NaCl є критичною для даного злаку, що зумовлює інгібування АПО, яке збільшується з терміном експозиції. У той же час, глутатіонредуктаза (ГР) реагує на обидві концентрації NaCl посиленням активності. Замочування насіння у препаратах Метіур та Івін (10<^>-7 М) однаковою мірою посилює активність АПО за присутності 0,1 М NaCl за обох термінів експозиції, проте практично не впливає на активність ГР. Одержані результати засвідчили відміни у відповіді ензимів аскорбат-глутатіонового циклу на сольову експозицію проростків, а також продемонстрували, що вплив адаптогенних препаратів на його функціонування здійснюється через активацію АПО.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.554 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Палладіна Т. О. 
Залежність адаптогенної дії препарату метіур на рослини за умов сольового стресу від його молекулярної структури [Електронний ресурс] / Т. О. Палладіна, Ж. І. Рибченко, О. О. Контурська // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_16
З'ясовано адаптогенну активність препарату Метіур (6-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідин) на підставі порівняння ростового ефекту за умов сольового стресу за дії його структурних аналогів без бічних груп, а також препарату Івін (N-оксид-2,4-диметилпіримідин). Дослідження здійснено на проростках кукурудзи за умов водної культури, препарати застосовано шляхом замочування насіння у 10<^>-7 М водних розчинах протягом доби. Експонування проростків за присутності 0,1 М NaCl як критичної концентрації для кукурудзи спричинювало різке гальмування росту проростків, особливо надземної частини, яке посилювалося з подовженням терміну експозиції. Усі препарати певною мірою запобігали гальмуванню росту проростків, причому дія Метіуру була спрямована на корені, переважно у вигляді накопичення їх маси. Препарат, що мав тільки бічну меркаптогрупу, сприяв накопиченню маси, особливо надземної частини, тимчасом як дія препарату, що мав лише метильну групу, призводила до видовження обох частин проростків. Препарат, позбавлений обох бічних груп, також позначався деяким рістстимулювальним ефектом, що вказує на функціональну роль піримідинового кільця. Таким чином, наявність меркаптогрупи в молекулі препарату сприяє накопиченню маси органів, метильної - видовженню, а їх поєднання забезпечувало перевагу Метіуру. У разі подовження терміну сольової експозиції проростків з 1 до 10 діб ростова дія зберігалася лише у препаратів з бічною меркаптогрупою. Встановлено, що наявність бічної меркаптогрупи зумовлює антиоксидатну активність in vitro у препаратів за антирадикальним механізмом. На відміну від Метіуру, Івін посилював ріст тільки надземної частини проростків. Одержані результати свідчать про важливу роль бічних груп у молекулі препарату Метіур для вияву його адаптогенного ефекту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 134.419 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Рибченко Ж. І. 
Функціонування транспортних Н+-АТP-аз плазматичних і вакуолярних мембран у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу та дії адаптогенних препаратів [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 6. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_6_9
Участь електрогенних Н<^>+-насосів, механізми яких у плазматичних та вакуолярних мембранах рослинних клітин репрезентовано Н<^>+-АТP-aзами Е12- та V-типу, в адаптації рослинних клітин до умов сольового стресу досліджено шляхом визначення їх гідролітичної й транспортувальної активності. Досліди здійснювалися на проростках кукурудзи, експонованих за присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. Синтетичні препарати Метіур та Івін застосовувалися шляхом замочування насіння в їх 10<^>-7 М розчинах. Фракції плазматичних і вакуолярних мембран ізолювали з коренів проростків. У контрольних варіантах дослідів (у середовищі без NaCl) гідролітична активність Н<^>+-АТP-ази у плазматичній мембрані зростала з віком проростків, а транспортувальна не зазнавала суттєвих змін, тоді як відповіді слабкішої за неї вакуолярної Н<^>+-АТP-ази були протилежними. Експозиція проростків на NaCl знижувала гідролітичну активність обох Н<^>+-АТP-аз та посилювала їх транспортувальну активність, що вказує на інтенсифікацію роботи Н<^>+-насосів, особливо у вакуолярній мембрані, репрезентованих Н<^>+-АТP-азою. Обидва адаптогенні препарати, головним чином Метіур, сприяли подальшому посиленню транспортувальної активності цих ензимів, особливо у варіантах з експозицією на NaCl. Одержані результати продемонстрували важливу роль зазначених Н<^>+-насосів плазматичної та вакуолярної мембран у механізмі адаптації клітин рослин до умов сольового стресу, що здійснюється шляхом енергетичного забезпечення роботи вторинно-активних Na<^>+/H<^>+-насосів, які видаляють Na<^>+ із цитоплазми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 469.323 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Рибченко Ж. І. 
Вплив синтетичних адаптогенних препаратів на функціонування вакуолярної H+-АТФази в клітинах кopeнів кукурудзи за умов засолення [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 5. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_5_32
Досліджено участь одного з двох електрогенних Н<^>+-насосів вакуолярної мембрани рослинних клітин, механізм якого репрезентовано Н<^>+-АТФазою F0F1-типу, у посиленні солестійкості проростків кукурудзи за допомогою адаптогенних препаратів Метіур та Івін. Установлено, що у разі обробки насіння цими препаратами транспортна активність Н<^>+-АТФази у вакуолярних мембранах клітин коренів посилюється, тоді як гідролітична активність зростає лише з віком у проростків у варіанті з Метіуром. За умов сольової експозиції, викликаної 0,1 М NaCl, обробка препаратами посилює транспортну активність Н<^>+-АТФази, послаблюючи гідролітичну активність. Таким чином, адаптаційний ефект препаратів можна пояснити посиленням транспортної функції вакуолярної Н<^>+-АТФази, що забезпечує енергією роботу вторинно-активного Na<^>+ - Н<^>+-антипортера, який видаляє натрій із цитоплазми.
Попередній перегляд:   Завантажити - 139.613 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Чижикова О. А. 
Активність ключових ферментів синтезу та розкладу проліну в проростках кукурудзи за умов засолення та обробки синтетичними регуляторами росту [Електронний ресурс] / О. А. Чижикова, Т. О. Палладіна // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 3. - С. 191-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_3_34
The activity of pyrroline-5-carboxylate reductase (P5CR) in corn seedling roots and leaves was higher than that of proline dehydrogenase (PD). The changes of PD activity define the proline content dynamics to a great extent in roots of control and seedlings exposed to 0,1 M NaCl, but it was conditioned in leaves mainly by changes of P5CR activity. The seed treatment with growth regulators - Methiur and Ivine - decreased the proline content in 8-day-old seedling tissues that occurred because its degradation was intensified in roots, and its synthesis was weakened in leaves. The proline content dynamics in corn roots was defined by changes in its degradation to a great extent and, in leaves, by changes in its synthesis under the salt stress and the preparation effect.
Попередній перегляд:   Завантажити - 121.623 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Koваленко Н. О. 
Вплив адаптогенних препаратів на функціонування Na+/Н+-антипортера плазматичної мембрани в клітинах коренів кукурудзи за умов засоленого середовища [Електронний ресурс] / Н. О. Koваленко, Ж. І. Білик, Т. О. Палладіна // The Ukrainian biochemical journal. - 2014. - Vol. 86, № 5. - С. 134-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2014_86_5_16
Негативний вплив засоленого середовища на рослини передусім зумовлений присутністю Na<^>+ в солях як їх головного катіона. На клітинному рівні захист рослин від токсичного Na<^>+ полягає у підтриманні його низького рівня в цитоплазмі шляхом видалення назовні та до вакуолярного простору за допомогою вторинноактивних Na<^>+/H<^>+-антипортерів. Солестійкості рослин вдається досягти, активуючи функціонування цих антипортерів за допомогою методів генної інженерії, а також запропонованого застосування біоактивних препаратів. Досліджено вплив 2-х дешевих і нетоксичних синтетичних препаратів: метіуру, який виявляє сильну солепротекторну властивість та івіну, в якого вона є незначною, на функціонування Na<^>+/H<^>+-антипортера плазматичної мембрани в клітинах коренів проростків кукурудзи, експонованих на 0,1 М NaCl. За умов безсольового контролю активність Na<^>+/H<^>+-антипортера в клітинах коренів 8-добових проростків виявилась дуже низькою, але дещо зростала з їх віком, тоді як слабка експресія гена його протеїну не змінювалась. Застосування препаратів метіур та івін в концентрації 10<^>-7 М шляхом передобробки насіння не впливала на активність антипортера проростків вирощених за нормальних умов. Однодобова експозиція на 0,1 М NaCl значно посилювала активність Na<^>+/H<^>+-антипортера й експресію його гена, хоча за 10-добової експозиції обидва ефекти зникали. У разі однодобової сольової експозиції метіур спричинював подальше посилення активності Na<^>+/H<^>+-антипортера, яке зберігалось за подовження експозиції до 10-ти днів, не змінюючи експресію його гена. При цьому ефект івіну на молекулярну активність Na<^>+/H<^>+-антипортера був незначним, а на експерсію його гена відсутнім. Одержані результати свідчать, що механізм солепротекторної дії метіуру на рослини за умов сольового стресу, зумовленого присутністю Na<^>+, полягає в його здатності посилювати функціонування Na<^>+/H<^>+-антипортера плазматичної мембрани в клітинах коренів, що відбувається на молекулярному рівні.
Попередній перегляд:   Завантажити - 791.824 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Рибченко Ж. І. 
Функцiонування Na+-H+-антипортерiв плазматичних i вакуолярних мембран у рослинних клiтинах за умов засоленого середовища та вплив на них бiологiчно активних препаратiв [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 2. - С. 158-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_2_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 148.424 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Коваленко Н. О. 
Експресiя генiв H+-АТФази плазматичних мембран клiтин коренiв кукурудзи за умов сольового стресу та дiї бiоактивних препаратiв [Електронний ресурс] / Н. О. Коваленко, Т. О. Палладіна // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 7. - С. 151-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_7_27
Попередній перегляд:   Завантажити - 176.354 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Палладіна Т. О. 
Виступ на ювілейній конференції, присвяченій 130-річчю від дня народження академіка О. В. Палладіна та 90-річчю від дня заснування Інституту біохімії 29 жовтня 2015 р. [Електронний ресурс] / Т. О. Палладіна // The Ukrainian Biochemical Journal. - 2015. - Vol. 87, № 6. - С. 178-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2015_87_6_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 781.849 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Контурська О. О. 
Фосфоліпідний склад плазмалеми коренів проростків кукурудзи за умов засолення та обробки синтетичними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2007. - Вип. 2. - С. 64-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2007_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 296.548 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Білявська Н. О. 
Вплив сольового і осмотичного стресів та метіуру на фотосинтетичний апарат листків кукурудзи [Електронний ресурс] / Н. О. Білявська, Н. Ю. Волошина, Н. М. Топчій, О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2009. - Вип. 3. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2009_3_6
Проведено дослідження анатомічних та ультраструктурних особливостей і вмісту пігментів в листках 9-добових проростків кукурудзи (Zea mays L.) за умов дводобового впливу засолення (0,15 М NaCl), водного дефіциту (0,03 М ПЕГ) та препарату метіур (добова обробка зернівок 0,1 мкМ розчином). На тканинному рівні за дії кожного зі стресорів виявлено компенсаторний вплив метіуру на товщину листків та парціальні об'єми мезофілу і міжклітинного простору при засоленні; показана специфічність дії сольового та осмотичного стресів. Розбіжності у розмірах хлоропластів виявлялися у збільшенні їх довжини і ширини при засоленні та зменшенні їх ширини і об'єму за дії ПЕГ; під впливом метіуру ці показники наближалися до контрольних. Порівняно з контролем значно підвищувався парціальний об'єм гран за обробки NaCl, метіуром та комбінованої дії солі і метіуру, а також ПЕГ і метіуру. Паралельно у цих варіантах зростала і частка об'єму тилакоїдів строми, окрім варіанта з комплексною дією ПЕГ і метіуру, де метіур не вирівнював різке зменшення цього параметра, яке відбувалося під впливом ПЕГ. В дослідних варіантах значимих відмінностей у вмісті пігментів хлоропластів (хлорофілів і каротиноїдів) порівняно з контрольним виявлено не було. Припущено, що суттєві перебудови фотосинтетичного апарату призводять до оптимізації вмісту сполук, причетних до забезпечення процесу фотосинтезу в листках кукурудзи, що може свідчити про структурну стратегію адаптації рослин на першій фазі стресу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 727.11 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Контурська О. О. 
Жирнокислотний склад плазматичної мембрани коренів проростків кукурудзи за умов засолення та обробки синтетичними препаратами [Електронний ресурс] / О. О. Контурська, Т. О. Палладіна // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2010. - Вип. 2. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2010_2_6
Досліджено вплив засолення та обробки насіння адаптогенними препаратами метіур та івін на жирнокислотний склад плазматичної мембрани коренів проростків кукурудзи. Показано, що сольова експозиція (0,1 М NaCl) викликала збільшення насиченості жирнокислотних ланцюгів ліпідного бішару, тоді як обробка насіння препаратами приводила до збільшення їх ненасиченості. Обговорено можливі механізми впливу синтетичних препаратів на жирнокислотний склад плазматичної мембрани.
Попередній перегляд:   Завантажити - 315.243 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Рудницька М. 
Вплив препаратів Метіуру та Івіну на вакуолярний Са2+/Н+ антипортер клітин кореня Zea mays L.за умов сольового стресу [Електронний ресурс] / М. Рудницька, Т. Палладіна // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2019. - Вип. 3. - С. 68-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2019_3_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 324.263 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського