Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Панчук Р$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Ґудзь Є. А. Антитоксичні ефекти N-стеароїлетаноламіну в суспензії та у складі нанокомпозитного комплексу в органах мишей з карциномою Льюїс за введення доксорубіцину [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. О. Хмель, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О. Рябцева, О. С. Заіченко // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 4. - С. 61-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_4_9
| 2. |
Панчук Р. Р. Синергічна антинеопластична дія комплексів доксорубіцину і фулерену С60 як засобу його доставки до злоякісних клітин людини у дослідах in vitro: клітинні та молекулярні механізми [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, В. В. Чумак, Н. Р. Скорохід, Л. В. Легка, С. В. Прилуцька, П. Хеффетер, В. Бергер, Р. С. Стойка, Ю. І. Прилуцький // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 1. - С. 5-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_1_2 Актуальне завдання сучасної фармацевтики - розробка нових лікарських форм, що базуються на використанні спеціальних нанорозмірних носіїв для підвищення адресності доставки ліків до клітин-мішеней. Застосування таких нанокомпозитів надає змогу не лише продовжити тривалість дії ліків в організмі, але й збільшити їхню біологічну доступність і, що важливо, знизити побічні ефекти від хіміотерапії у пацієнтів. Використано нанорозмірний комплекс на основі фулерену С60 і відомого протипухлинного препарату доксорубіцину. Встановлено, що іммобілізація доксорубіцину на фулерені С60 надає змогу у 2 - 3 рази посилити антинеопластичну дію цього лікарського препарату in vitro щодо різних ліній злоякісних клітин порівняно з дією вільного доксорубіцину. Цитоморфологічними дослідженнями показано, що загибель злоякісних клітин-мішеней, на які діяли згаданим вище нанокомплексом, відбувається шляхом апоптозу. Індукція апоптозу за дії цього нанокомплексу супроводжується генерацією супероксидних радикалів, рівень яких значно зростає вже на 1-шу годину дії цього комплексу і досягає максимального значення через 3 години. Одержані результати свідчать про перспективність застосування фулерен С60-доксорубіцинового комплексу в хіміотерапії злоякісних пухлин.
| 3. |
Панчук Р. Р. Селеновмісні сполуки і D-пантетин модулюють дію доксорубіцину та цисплатину на злоякісні клітини із резистентністю до цих препаратів [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук, Н. Р. Скорохід, В. В. Чумак, Л. В. Легка, А. Г. Мойсєєнок, В. Бергер, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 3. - С. 33-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_3_4 Досліджено біологічну активність селеніту натрію, селенометіоніну та D-пантетину на лейкемічні та карциномні клітини людини, що характеризуються стійкістю до ліків унаслідок надекспресії P-глікопротеїну чи нокауту гена Bax, який відіграє ключову роль в індукції загибелі клітин. Встановлено, що селеніт натрію проявляє виражену цитотоксичну дію на пухлинні клітини вже у концентрації 10 мкМ, тоді як селенометіонін є значно менш токсичним (діюча концентрація 100 мкМ), а D-пантетин (похідне вітаміну В5) виявляє протипухлинну дію в діапазоні концентрацій 100 - 1000 мкМ залежно від досліджуваних клітинних ліній. У подальшому досліджено комбінаторну дію цих антиоксидантів (у фізіологічно нешкідливих концентраціях) у поєднанні з напівлетальною (LC50) дозою протипухлинних препаратів цисплатину та доксорубіцину. Показано, що всі досліджувані препарати посилюють цитотоксичну дію цисплатину на злоякісні клітини, а особливо вираженим даний ефект був на пухлинних клітинах, які є резистентними до дії цих ліків. Таким чином, комбінаторна дія антиоксидантів і цисплатину надає змогу суттєво посилити протипухлинну дію цього лікарського засобу на злоякісні клітини, стійкі до ліків. Селеніт натрію у низьких концентраціях інгібує на 20 - 25 % протипухлинну активність доксорубіцину. Це супроводжується повним пригніченням продукції токсичних супероксид-радикалів, індукованих доксорубіцином. Виявлений протекторний ефект селеніту натрію може мати важливе значення для захисту нормальних клітин організму (зокрема, кардіоміоцитів серця) від токсичної дії доксорубіцину.
| 4. |
Ґудзь Є. А. Антитоксичні та антиоксидантні ефекти N-стеароїлетаноламіну в складі нанокомпозитного комплексу з доксорубіцином в органах мишей з карциномою Льюїс [Електронний ресурс] / Є. А. Ґудзь, Н. М. Гула, Т. М. Горідько, Ю. М. Башта, А. І. Воєйков, А. Г. Бердишев, Г. В. Косякова, Р. Р. Панчук, Р. С. Стойка, А. О. Рябцева, О. С. Заіченко // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 5. - С. 97-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_5_13
| 5. |
Шаповал О. В. Люмінесцентні нанорозмірні маркери клітин на основі фосфатів лантану [Електронний ресурс] / О. В. Шаповал, О. С. Мягкота, Р. Р. Панчук, В. В. Вістовський, Н. Є. Мітіна, А. С. Волошиновський, Р. С. Стойка, О. С. Заіченко // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. - 2013. - № 6(6). - С. 32-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vejpte_2013_6(6)__8 Досліджено люмінесцентні властивості наночастинок фосфатів лантану, допованих катіонами європію, з функціональною олігопероксидною оболонкою, вивчено кінетичні закономірності прищепленої полімеризації ініційованої з поверхні наночастинок. Функціоналізація поверхні прищепленою полімеризацією надає наночастинкам сумісності та/або можливості зв'язування з субстратами різної природи для використання під час створення люмінесцентних біосенсорів і маркерів клітин.
| 6. |
Чумак В. В. Порівняльне дослідження на пухлинних клітинах людини in vitro цитотоксичної активності різних за структурою ізатинвмісних похідних 4-тіазолідинону [Електронний ресурс] / В. В. Чумак, Р. Р. Панчук, Н.О. Манько, Д. Я. Гаврилюк, Л. І. Кобилінська, Р. Б. Лесик, Б. С. Зіменковський, Р. С. Стойка // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 2. - С. 29-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_2_4 Сполуки на основі 4-тіазолідинону та його ізатинвмісні похідні мають широкий спектр біологічних активностей і є потенційними антинеопластичними чинниками. З'ясовано, що поєднання 4-тіазолідинонів та ізатину (1Н-індол-2,3-діон) у складі однієї молекули посилює цитотоксичну дію новосинтезованих сполук на лейкозні й карциномні клітини in vitro. Рівень цитотоксичної дії речовин ID-3833, ID-4522, ID-4523, ID-4524, ID-4525, ID-4526, ID-4527 суттєво залежить від наявності атома галогену в 5-му положенні індолінового фрагмента, а також від природи цього атома (Хлор чи Бром) в арильних групах у 3-му і 5-му положеннях піразоліну. Найвищу активність тут демонструє речовина ID-3833, що можна пов'язати із наявністю атома Брому в 5-му положенні індоліну, а також 4-метоксифенільного фрагмента в 5-му положенні піразолінового циклу і нафтильного фрагмента в 3-му положенні піразоліну. Сполука ID-4524, в молекулі якої є 5-бромоіндолін і дві пара-хлорфенільні групи, також мала високу цитотоксичну дію щодо пухлинних клітин-мішеней. У той же час сполука ID-4522 виявила найнижчий цитотоксичний ефект щодо пухлинних клітин. Як і сполука ID-4524, вона характеризується наявністю двох пара-хлорфенільних груп у 3-му і 5-му положенні піразолінового циклу ізатин-піразолін-тіазолідинової системи, проте не містить галогену в 5-му положенні індолінового фрагмента. Отже, цитотоксична дія ізатинвмісних 4-тіазолідинонів найбільше залежить від наявності атома галогену в 5-му положенні індолінової групи, а також від природи цього атома у 3-му і 5-му положенні арильних груп піразолінового циклу. Всі досліджувані речовини індукують апоптотичну загибель злоякісних клітин. Показано, що речовина ID-3833 індукує апоптоз змішаного типу, який включає ЕПР стрес і мітохондріальний шлях апоптозу. Врахування виявлених структурно-функціональних взаємовідносин буде корисним для подальшого вдосконалення структури цих сполук з метою їх більш ефективної дії на клітини пухлин.
| 7. |
Москвін М. М. Нові просторовозшиті поліелектролітні мікрогелі з пероксидними та карбоксильними групами для люмінесцентного мічення ракових клітин [Електронний ресурс] / М. М. Москвін, С. Б. Навроцький, П. Г. Дога, Н. Є. Мітіна, Р. С. Панчук, С. Б. Мєшкова, Р. С. Стойка, О. С. Заіченко // Вопросы химии и химической технологии. - 2013. - № 1. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchem_2013_1_11
| 8. |
Легка Л. Дослідження здатності ландоміцину А долати множинну лікарську стійкість пухлинних клітин in vitro [Електронний ресурс] / Л. Легка, Р. Панчук, В. Бергер, Б. Осташ, Р. Стойка // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 73. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_73_15
| 9. |
Каганюк О. К. Дослідження швидкодії роботи з базами даних різних типів програм, та вибір раціональних параметрів апаратних ресурсів при однаковому функціоналі [Електронний ресурс] / О. К. Каганюк, Р. Я. Панчук // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2016. - № 24-25. - С. 33-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2016_24-25_8
| 10. |
Каганюк О. К. Ринкова привабливість хмарного сервера транспортної логістики [Електронний ресурс] / О. К. Каганюк, Р. Я. Панчук // Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво. - 2015. - № 18. - С. 28-32 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kitonv_2015_18_7
| 11. |
Панчук Р. Еволюція інтеграційних об’єднань Балто-Чорноморського простору: інтереси України [Електронний ресурс] / Р. Панчук // Evropský politický a právní diskurz. - 2018. - Sv. 5, Vyd. 4. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evrpol_2018_5_4_10
| 12. |
Панчук Р. Р. Протипухлинні препарати подвійної дії для подолання набутої стійкості злоякісних клітин до хіміотерапії (за матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 22 грудня 2021 р.) [Електронний ресурс] / Р. Р. Панчук // Вісник Національної академії наук України. - 2022. - № 2. - С. 64-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2022_2_10
|
|
|