Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (18)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Паньків Р$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
1.

Кушнір С. В. 
Бароосмотичний аналіз гідрогеологічних умов на Шереметівському газовому родовищі (Передкарпаття) [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, Р. П. Паньків, М. В. Кость // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 7. - С. 101-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_7_19
Показано, що в окремих гідроізольованих газових покладах встановився особливий режим бароосмотичної квазірівноваги за різних пластових тисків і складу пластових вод у колекторських структурах. Під і над покладом газу сформувалися дві окремі зони вертикальної гідрогеологічної зональності, з якими води покладу зберігають осмотичний зв'язок.
Попередній перегляд:   Завантажити - 287.527 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Гарасимчук В. 
Гідродинамічне моделювання та оцінка еколого-геохімічних характеристик ґрунтових вод сільської місцевості (на прикладі с. Новосілка Львівської області) [Електронний ресурс] / В. Гарасимчук, Р. Паньків, Б. Камінецька // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 1-2. - С. 78-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_10
Побудовано гідродинамічну модель горизонту грунтових вод сільської місцевості під час меженного періоду. З'ясовано, що дзеркало грунтових вод відображає морфологію рельєфу, а розвантаження вод проходить у р. Зубра за значення генерального напірного градієнта 0,027. Значення напірних градієнтів між точками опробовування коливається в межах 0,018 - 0,259. Досліджено якісні та кількісні еколого-гідрохімічні характеристики грунтових вод. Встановлено перевищення допустимих норм компонентів азотної групи, калію, органічної речовини, в окремих пробах - феруму та кадмію. Підраховано питомі значення витрат підземного водного потоку та водорозчиненого іонного стоку в р. Зубра.
Попередній перегляд:   Завантажити - 840.624 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Паньків Р. 
Екологічна оцінка якості вод верхньої частини басейну Західного Бугу [Електронний ресурс] / Р. Паньків, М. Кость, І. Сахнюк, В. Гарасимчук, О. Майкут, О. Мандзя, Р. Козак, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 1-2. - С. 107-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_1-2_13
Проведено екологічну оцінку якості вод верхньої частини басейну Західного Бугу за показниками їхнього складу в м. Кам'янка-Бузька, м. Сокаль, на Добротвірському водосховищі. Встановлено, що склад вод змінюється від сульфатно-гідрокарбонатного кальцієвого (2001 - 2004, 2007) до гідрокарбонатного кальцієвого (2006, 2008 - 2011) із мінералізацією 0,58 - 0,75 г/дм<^>3. І лише 2003 та 2006 р. у м. Кам'янка-Бузька вода сульфатно-гідрокарбонатна магнієво-кальцієва. Упродовж 2000 - 2011 рр. зафіксовано перевищення рибогосподарських норм за хімічною потребою в кисні, біологічним споживанням кисню після 5 днів, розчиненим киснем, іонами амонію, нітритами, фосфатами, Ферумом, що вказує на значне антропогенне забруднення р. Західний Буг. Спостерігається зменшення вмісту сульфатів, гідрокарбонатів, кальцію, величини мінералізації та твердості за течією річки. За узагальненим екологічним індексом якість води річки за течією змінюється від слабкозабрудненої до досить чистої. Встановлено, що динаміка змін величин узагальнених показників якості вод у верхній частині басейну річки визначається показниками трофо-сапробіологічного блоку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 545.474 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Павлюк М. 
Гідрогеохімічна характеристика силурійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину в контексті проблеми "сланцевого” газу [Електронний ресурс] / М. Павлюк, Р. Паньків, Г. Медвідь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 3-4. - С. 5-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_3-4_3
Наведено результати вивчення макро- та мікрокомпонентного хімічного складу пластових вод силурійського водоносного комплексу. Виявлено кореляційні зв'язки між низкою їх компонентів, що надає змогу вважати ці води парагенною асоціацією седиментогенної генези. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води силурійського комплексу належать до хлоридно-кальцієвого типу і мають високу метаморфізацію та переважно низький хлорбромний коефіцієнт. Це свідчить про те, що вони, імовірно, є дериватами давніх морських вод, зокрема і нафтогазоносних. Низька сульфатність пластових вод силурійських відкладів також є показником сприятливих хімічних умов збереження покладів нафти і газу. Коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр з глибиною, зазвичай, збільшуються. Але буває і навпаки, коли має місце вертикальний дренаж глибоко занурених водоносних горизонтів, що і виявлено в силурійських розрізах деяких свердловин. Більшість вод за значеннями коефіцієнтів закритості належать до гідродинамічної зони сповільненого обміну, і лише вода св. Луцька-1 - до зони застійного режиму, де структури згідно закриті і не промиваються.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.048 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Кушнір С. 
Геохімічні і гідрогеологічні особливості Локачинського газового родовища (Львівський палеозойський прогин) [Електронний ресурс] / С. Кушнір, М. Кость, Р. Паньків, О. Сенів, Р. Козак // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 3-4. - С. 108-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_3-4_12
Встановлено, що Локачинське газове родовище суттєво відрізняється від газових родовищ Передкарпатського прогину, які мають набагато менший геологічний вік. Фактор часу зумовив на родовищі велику подрібненість водоносних горизонтів на окремі закриті резервуари з дуже малими водоприпливами, значно ускладнив бароосмотичні профілі для багатьох свердловин та "заморозив" їх на певних етапах формування. Із тієї самої причини між покладами газу III - IV на родовищі сформувався непроникний для вод та газів геологічний бар'єр, який спричинив утворення 2-х зон оберненої газохімічної зональності, де з глибиною концентрація CH4 зростає, а важких вуглеводнів - зменшується. Показано, що верхня з цих зон виникла внаслідок дифузійного розсіювання газів; причина появи нижньої зони поки що незрозуміла. Існування газових родовищ у Львівському палеозойському прогині залежить не стільки від інтенсивності генерації газів на великих глибинах, скільки від герметичності пасток нафти і газу. Збереженню Великомостівського газового родовища в цьому регіоні сприяло його піднасувне положення, а Локачинського - сильні екранувальні властивості девонських глин, цементація яких відбулася вже на ранніх етапах існування родовища.
Попередній перегляд:   Завантажити - 546.803 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Кушнір С. В. 
Хімічне зв’язування брому органічними речовинами із природних вод (фізико-хімічний аналіз) [Електронний ресурс] / С. В. Кушнір, М. В. Кость, Р. П. Паньків // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 3. - С. 21-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_3_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 339.712 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Гарасимчук В. Ю. 
Еколого-гідрогеологічні умови в районі Локачинського газового родовища [Електронний ресурс] / В. Ю. Гарасимчук, М. В. Кость, Р. П. Паньків, О. М. Майкут, І. І. Сахнюк, О. Б. Мандзя, Р. П. Козак // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. - 2013. - № 1. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebzp_2013_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 269.802 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Паньків Р. 
Геохімічні особливості поверхневих вод басейну р. Дністер у межах України [Електронний ресурс] / Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Майкут, О. Мандзя, І. Сахнюк, Р. Козак, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 135-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_15
Води річок басейну р. Дністер характеризуються мінералізацією 0,14 - 0,78 г/дм<^>3, загальною твердістю 1,7 - 10,50 мг-екв./дм<^>3, pH - 7,60 - 8,97 од. pH та змішаним аніонним (із переважанням гідрокарбонатів, рідше сульфатів, хлоридів) і катіонним (із переважанням кальцію, рідше магнію чи натрію) складом. Величини мінералізації та твердості за течією р. Дністер зменшуються, a pH - збільшується. Виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій для водойм рибогосподарського призначення (ГДКр-г) для біологічного споживання кисню за 5 діб (1,06 - 2,91 ГДКр-г), вмісту іонів амонію (1,01 - 2,94), нітритів (1,01 - 2,62) у поверхневих водах басейну Дністра. У водах р. Сівка встановлено перевищення ГДКр-г для мінералізації (1,356 г/дм<^>3), вмісту хлоридів (0,537 г/дм<^>3), натрію (0,250 г/дм<^>3), магнію (0,062 г/дм<^>3), зумовлене впливом комунально-побутових і промислових стоків м. Калуш, зокрема ДП "Калійний завод" ПАТ "Оріана". Одержані результати можуть використати управління з охорони навколишнього природного середовища, науково-дослідні інститути у разі обгрунтування рішень з питань покращання природокористування в басейнових системах малих річок, запобігання розвитку несприятливих процесів, під час розроблення проектів рекультивації та відновлення водності малих річок тощо.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.359 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Паньків Р. 
Гідрогеохімічні особливості кембрійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину [Електронний ресурс] / Р. Паньків, Г. Медвідь, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 145-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_16
Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського водоносного комплексу Волино-Поділля. Проведено статистичний аналіз та виявлено кореляційні зв'язки між низкою їх компонентів, що надє змогу вважати їх парагенною асоціацією седиментогенної генези. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їхнього походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Коефіцієнт зустрічання гідродинамічно сприятливих умов для існування покладів вуглеводнів за значеннями коефіцієнтів закритості структур у відкладах кембрійського водоносного горизонту становить 24 %. Пластові води кембрійського комплексу належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Їм властиві низька сульфатність та невисокий хлорбромний коефіцієнт. Це свідчить про те, що вони, імовірно, є дериватами давніх морських вод, зокрема і нафтогазоносних.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.114 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Паньків Р. П. 
Геохімічні особливості грунтових вод в межах території львівського прогину [Електронний ресурс] / Р. П. Паньків, М. В. Кость, І. І. Сахнюк, О. М. Майкут, О. Б. Мандзя, І. П. Навроцька, Р. П. Козак // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2016. - № 1. - С. 23-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2016_1_5

Попередній перегляд:   Завантажити - 351.433 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Паньків Р. П. 
Геохімічні особливості грунтових вод в межах території Львівського прогину [Електронний ресурс] / Р. П. Паньків, М. в. Кость, І. І. Сахнюк, О. М. Майкут, О. Б. Мандзя, І. П. Навроцька, Р. П. Козак // Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті. - 2014. - № 2. - С. 29-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vvt_2014_2_5

Попередній перегляд:   Завантажити - 191.714 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Медвідь Г. 
Геохімічна зональність силурійського водоносного комплексу [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Телегуз // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 105-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_56
Попередній перегляд:   Завантажити - 466.702 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Паньків Р. 
Мікроструктурні особливості і генеза суцільної прихованокристалічної сірки Передкарпатських сірчаних родовищ [Електронний ресурс] / Р. Паньків // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 136-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_73
Попередній перегляд:   Завантажити - 409.066 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Медвідь Г. 
Геохімічні особливості водоносних комплексів Великомостівського газового родовища (Волино-Поділля) [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, М. Кость, О. Телегуз, Р. Паньків, О. Пальчикова, О. Майкут, І. Сахнюк // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 3-4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_3-4_8
Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам'яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність і хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам'яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам'яновугільної - до зони зі значним водообміном. Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.516 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського