![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Парпан У$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 16
Представлено документи з 1 до 16
|
1. |
Парпан У. М. Теоретико-методологічні засади реформування вищої освіти в сучасних соціокультурних умовах [Електронний ресурс] / У. М. Парпан // Європейські перспективи. - 2017. - Вип. 3. - С. 178-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2017_3_32
| 2. |
Парпан У. М. Провідні принципи розвитку сучасної вищої освіти України в контексті євроінтеграції [Електронний ресурс] / У. М. Парпан // Lex portus. - 2018. - № 1. - С. 62-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LP_2018_1_8
| 3. |
Парпан У. М. Iсторико-правовi засади початкiв формування вищої освiти в Українi [Електронний ресурс] / У. М. Парпан // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. - 2018. - № 14. - С. 32-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vprc_2018_14_7
| 4. |
Лесько Н. В. Правові засади формування гендерної політики: поняття та сучасний стан [Електронний ресурс] / Н. В. Лесько, У. М. Парпан // Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. - 2019. - № 20. - С. 103-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vprc_2019_20_15
| 5. |
Парпан У. М. Основні напрямки державної політики у сфері вищої освіти [Електронний ресурс] / У. М. Парпан // Журнал східноєвропейського права. - 2018. - № 48. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jousepr_2018_48_13
| 6. |
Бортник Н. П. Міграційна політика та міграційно-правова політика: порівняльний аналіз [Електронний ресурс] / Н. П. Бортник, У. М. Парпан, М. Р. Малець // Європейські перспективи. - 2019. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evpe_2019_4_11
| 7. |
Парпан У. М. Право людини на освіту в умовах асоціації України і Європейського Союзу: сутність та принципи [Електронний ресурс] / У. М. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 850. - С. 92-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_850_17 Проаналізовано міжнародні та національні нормативно-правові акти щодо закріплення права на освіту, проблем реформування освіти та науки в контексті асоціації України і Європейського Союзу. Розглянуто оптимізацію організації та проведення наукових досліджень і загальні підходи до реформування освіти, спрямовані на інноваційний характер розвитку освіти.
| 8. |
Парпан У. Реформування юридичної освіти: зарубіжний досвід та українські реалії [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - № 861. - С. 320-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_861_47
| 9. |
Парпан У. Модернізація національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - № 865. - С. 296-302. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_865_47 Проаналізовано модернізаційні процеси національної системи освіти у контексті сучасного євроінтеграційного поступу України. На підставі аналізу нормативно-правових документів і тематичної літератури визначено стратегічні цілі: всебічний розвиток освіти, посилення її впливу на економічне зростання та рівень життя населення, сприяння прискореному розвитку НТП, і насамперед фундаментальної науки, забезпечення соціальної функції держави через оптимізацію соціальних програм. Доведено, що вища освіта визнається фундаментом людського розвитку та прогресу суспільства, а також виступає гарантом індивідуального та суспільного розвитку, що створює інтелектуальний, духовний і виробничий потенціали суспільства.
| 10. |
Парпан У. Парадигма вищої освіти в умовах інтеграційних викликів [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2018. - № 889. - С. 30-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2018_17_7 Розглянуто вплив інтеграційних процесів на розвиток системи вищої освіти в Україні, досліджено поняття інтеграції у вищій освіті, визначено зміст поняття інтеграційного середовища під час підготовки майбутніх фахівців. У результаті проведеного аналізу досліджено, що складне та багатокомпонентне поняття інтеграції в освіті можна розглядати у зовнішньому прояві як реформування, модернізація освіти, рух до Європейського простору, одним із завдань якого є піднесення компетенції майбутніх фахівців до світових стандартів, а також в її внутрішньому прояві, що має на увазі найрізноманітніші напрями, такі як інтеграція змісту навчальних дисциплін, інтеграція освіти і науки, вищих навчальних закладів та підприємств та ін.
| 11. |
Гарасимів Т. Модель діяльності вищих навчальних закладів України: концептуальні та правові основи [Електронний ресурс] / Т. Гарасимів, У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2018. - № 889. - С. 68-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2018_17_13 Досліджено теоретико-правову модель діяльності вищих навчальних закладів (ВНЗ) України, визначено її концептуальні та юридичні основи. Проаналізувавши природу ВНЗ як головного складового елементу системи вищої освіти та ключового суб'єкта освітніх правовідносин доведено, що він є юридичною особою приватного або публічного права, яка з підстав, передбачених національним законодавством, долучається до публічних відносин і наділена адміністративними повноваженнями. Відзначено, що ВНЩ як головний складовий елемент загальної системи вищої освіти та ключовий суб'єкт освітніх правовідносин можна визначити як особливу освітньо-наукову установу, діяльність якої відповідно до законодавства спрямована на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, здійснення наукової, науково-технічної, інноваційної та методичної діяльності, забезпечення організації освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти.
| 12. |
Парпан У. Державно-приватне партнерство у вищій освіті України [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 4. - С. 213-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_4_33 Досліджено правові проблеми та потенціал розвитку державно-приватного партнерства в сфері вищої освіти. Державно-приватне партнерства (ДПП) розглянуто як гнучкий і перспективний інструмент для залучення приватних інвестицій в інфраструктуру, що забезпечує необхідну кооперацію науково-освітніх центрів із компаніями реального сектора економіки, що сприяє досягненню Цілей сталого розвитку України на період до 2030 р. у сфері освіти. У порівнянні з більш простими моделями співпраці держави та бізнесу цей інструмент передбачає взаємодію наукового й освітнього потенціалу вищих навчальних закладів з інвестиційними, технологічними та промисловими ресурсами реального сектора економіки. Держава та заклади освіти знаходяться в конкурентній боротьбі за здобувачів вищої освіти та фінансування, потребують розвитку інфраструктури. Проаналізовано переваги моделей ДПП із позиції приватного та публічного сектора, умови для розвитку цього механізму в державі. Зроблено висновок, що ДПП у сфері вищої освіти має перспективи розвитку. Підкреслюється дисбаланс між потребами економічного й інноваційного розвитку України та якістю законодавства в сфері ДПП. Розглянуто проблеми правового регулювання, надано рекомендації щодо його вдосконалення. Вказується, що ДПП є розвиненою формою реалізації інвестиційних проєктів щодо публічної (державної та комунальної) інфраструктури та передбачає високий рівень кооперації публічного та приватного секторів. Під ДПП необхідно розуміти юридично оформлену на певний строк, засновану на об'єднанні вкладів і розподілі ризиків співпрацю публічного та приватного партнерів із метою вирішення державних завдань, що здійснюється шляхом реалізації інвестиційних проєктів об'єктів, які перебувають у сфері публічного інтересу. Акцентовано, що в Україні потенціал застосування ДПП обумовлений, передусім, повноваженнями держави в організації освітнього процесу, як наслідок, значним переважанням серед провідних вишів державних бюджетних установ, де право власності на майно належить державі. Така обставина відкриває значні можливості для використання концесійної та ДПП моделей розвитку інфраструктури навчальних закладів вищої освіти.
| 13. |
Бортник Н. Принципи позасудового вирішення адміністративних спорів [Електронний ресурс] / Н. Бортник, У. Парпан, О. Скочиляс-Павлів // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2019. - Вип. 24. - С. 96-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2019_24_16 Розглянуто питання, пов'язані із дослідженням принципів вирішення адміністративних спорів, з'ясуванням їх ролі, визначенням їхньої природи як системи фундаментальних цінностей сучасних демократичних правових держав, які відіграють роль орієнтирів у формуванні права, адже практична реалізація цих принципів є загальновизнаним критерієм правової держави. Принципи позасудового вирішення адміністративних спорів поряд із нормами права становлять один із важливих елементів змісту права, проте сьогодні залишаються малодослідженими.
| 14. |
Парпан У. Стратегічний потенціал реформування системи вищої освіти в Україні [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - Вип. 884. - С. 163-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_884_26 Визначено стратегічний потенціал реформування системи вищої освіти України у контексті аналізу сучасних соціокультурних змін та інтеграційних процесів в європейський освітній простір. З'ясовано, що за умов інноваційного розвитку змінюється функціональна роль освіти: з транслятора знань і генератора специфічних навичок і вмінь вона перетворюється, по-перше, в безпосереднього виробника знань і, по-друге, в активного учасника процесу трансформації цих знань у нові продукти, технології та послуги. Доведено, що українська система вищої освіти в Україні переживає процеси перетворення, які зумовлені, з одного боку, безперервною спонтанною адаптацією до змінних умов зовнішнього середовища, з іншого - суперечністю реформ.
| 15. |
Парпан У. Правова природа вищої освіти в Україні [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - Вип. 884. - С. 293-295. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_884_47
| 16. |
Парпан У. Історико-правові особливості розвитку вищої освіти в Україні (XVII–XІХ ст.) [Електронний ресурс] / У. Парпан // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - № 876. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_876_5 Проаналізовано історичний розвиток вищої освіти в Україні упродовж XVII - XIX ст., визначено її історико-правові особливості. Увагу звернено на становлення та розвиток гуманітарної університетської освіти, що заклала основу вітчизняної вищої освіти та слугувала джерелом провідних ідей упродовж кількох століть її розвитку. Доведено, що генезис вищої освіти охоплює другу половину XVI - початок XXI ст., тобто час від зародження перших вищих українських шкіл, які діяли у Речі Посполитій, до сучасних університетів європейського типу в Україні.
|
|
|