Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Пахольчук О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 42
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Кузнєцова О. Д. Діагностика підвищеної чутливості до грибків у дітей з сезонною алергією [Електронний ресурс] / О. Д. Кузнєцова, Д. О. Ярцева, О. П. Пахольчук, В. І. Мазур, Л. І. Кляцька, О. О. Шевченко, Є. В. Недєльська // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_28 Освещена проблема сезонной аллергии, этиологическим фактором которой является пыльца растений и споры некоторых плесневых грибков, прежде всего, Alternaria, Cladosporium. Проанализированы различные методы диагностики.
| 2. |
Мазур В. І. Методичне і методологічне забезпечення викладання дитячої алергології на IV курсі медичного факультету [Електронний ресурс] / В. І. Мазур, С. М. Недєльська, І. В. Солодова, Т. В. Тарасевич, І. О. Жиленко, О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 98-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_30 Показано значение учебно-методических разработок и тестов для оптимизации учебного процесса на кафедре факультетской педиатрии при изучении детской аллергологии.
| 3. |
Недєльська С. М. Місце харчової сенситизації в структурі гіперчутливості у дітей Запоріжжя [Електронний ресурс] / С. М. Недєльська, О. П. Пахольчук, Т. Г. Бессікало // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 2. - С. 103-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_2_32 Представлены результаты исследования распространенности пищевой сенситизации и ее спектр у детей с бронхиальной астмой и у практически здоровых детей, информативность разных методов ее диагностики.
| 4. |
Недельская С. Н. Трудности и ошибки, или насколько правомочен диагноз "пищевая аллергия" [Електронний ресурс] / С. Н. Недельская, О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2014. - № 1. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2014_1_28 Актуальность изучения пищевой аллергии обусловлена сложностью ее диагностики вследствие полисистемности и неспецифичности клинических симптомов. Приведен обзор специализированной литературы относительно правомочности диагноза "пищевая аллергия" и дебатов о термине "пищевая непереносимость", их места в Международной классификации болезней Х пересмотра. Представлены результаты анализа собственных исследований. Выделены основные трудности и ошибки постановки диагноза "пищевая аллергия".
| 5. |
Недельська С. М. Роль алергенів тарганів у формуванні та перебігу алергічних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / С. М. Недельська, О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 5. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_5_14 Обсуждены вопросы роли аллергенов тараканов в формировании и течении респираторных форм аллергии. Проведен анализ предикторной значимости выявления гиперчувствительности к аллергенам тараканов и повышенных уровней IgE у детей с аллергическими заболеваниями. Обозначены перспективы дальнейших исследований.
| 6. |
Недельская С. Н. Сравнительная характеристика проявлений сезонных респираторных симптомов у детей в Запорожской области [Електронний ресурс] / С. Н. Недельская, Т. Г. Бессикало, О. П. Пахольчук, Н. Н. Марчук // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - Т. 11, № 4. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2009_11_4_13 Весьма важной проблемой в настоящее время является изменение природных экзоаллергенов под влиянием факторов окружающей среды. Уже доказано синергичное воздействие на организм человека пыльцы растений и пылевых частиц в атмосфере. В сезон пыления сорных трав количество вызовов скорой помощи по причине обострения поллинозов в нашем городе в 2004 г. достигло 900, треть из них - вызова к детям.
| 7. |
Усачова О. В. Особливості перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей раннього віку з харчовою алергією [Електронний ресурс] / О. В. Усачова, Т. М. Пахольчук, Є. А. Сіліна, О. В. Шульга, І. В. Берестова, О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2009. - Т. 11, № 5. - С. 65-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2009_11_5_19 Приведены данные, касающиеся современных особенностей течения острых кишечных инфекций у детей с пищевой аллергией. Даны рекомендации относительно коррекции терапии у пациентов этой группы.
| 8. |
Пахольчук О. П. Маловивчені аспекти алергічних захворювань у дітей [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Патологія. - 2009. - Т. 6, № 1. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2009_6_1_21 Проблема распространенности аллергических заболеваний у детей не теряет актуальности. Представлены результаты исследования распространенности, условий возникновения и роли гиперчувствительности к аллергенам тараканов на формирование и течение аллергических заболеваний у детей.
| 9. |
Спахі О. В. Ефективність використання змінного магнітного поля і ліпосомальних розчинів антибіотиків у комплексному хірургічному лікуванні гнійних ран у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Спахі, О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2014. - № 5. - С. 59-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2014_5_14 Лечение гнойных ран - одна из актуальных проблем хирургии детского возраста. С целью анализа результатов лечения гнойных ран с использованием переменного магнитного поля и липосомальных растворов антибиотиков обследовали и лечили 68 детей в возрасте от 5 до 16 лет. Контроль раневого процесса осуществляли путем исследования мазков-отпечатков. Анализ морфологической картины показал, что количество нейтрофильных лейкоцитов на 1 - 2 день лечения составляло подавляющее большинство клеток раневого экссудата. До 4 - 5 дня лечения среднее количество нейтрофилов уменьшилось до 0 - 50 в поле зрения. В препаратах из ран больных, которые получали лечение по предложенной схеме, макрофаги появлялись уже на 3 день. Это свидетельствует о таких свойствах переменного магнитного поля в комплексе с липосомальными растворами антибиотиков, как противовоспалительное и стимулирующее процессы репарации, что существенно повышает эффективность хирургического лечения.
| 10. |
Пахольчук О. П. Дидактические подходы к преподаванию фармакотерапии в педиатрии [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Здоровье ребенка. - 2014. - № 8. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2014_8_19 Формирование клинического мышления невозможно без правильной организации процесса преподавания. Цель работы - выделить дидактические подходы к обучению студентов фармакотерапии в педиатрии, определить методологические принципы проведения практических занятий. Методы исследования: теоретический анализ методической и медицинской литературы, накопленного опыта. Анализ позволил выделить основные подходы к организации учебного процесса по принципу "от простого к сложному". Предполагается интеграция форм обучения и контроля в рамках факультетского и госпитального дидактических подходов. Учитывается необходимость индивидуализации, требования к знанию принципов фармакоэкономики и доказательной медицины. Вывод: комплексный подход, сохранение преемственности дидактических подходов преподавания позволит закрепить знания и умения студента.
| 11. |
Пахольчук О. П. Особливості верифікації клінічних шкірних проявів харчової алергії у дітей [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 2(3). - С. 212-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_2(3)__49
| 12. |
Пахольчук О. П. Результати популяційного дослідження поширеності та факторів ризику розвитку харчової непереносимості у дітей шкільного віку [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 2. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_2_18 Причины роста аллергозаболеваемости требуют дальнейшего изучения. С целью определения распространенности и факторов риска развития, особенностей течения пищевой непереносимости у детей разного школьного возраста в исследование включили 250 детей в возрасте 6 - 17 лет. Выполнили интервью-анкетирование, частично - физикальный осмотр. Установлено, что более 1/2 респондентов имели в анамнезе и/или на момент осмотра симптомы пищевой аллергии. Кроме генетически детерминированной склонности важную роль играют эпигенетические факторы: характер питания во время беременности и в раннем детстве, прием витамина D, пробиотиков. Контроверсионное значение имеют витамины и условия жизни. Отмечено, что эпигенетические влияния большее значение имеют в старшем школьном возрасте, с возрастом увеличивается частота дозозависимых реакций на пищу.
| 13. |
Пахольчук О. П. Порівняльний аналіз результатів водневого дихального тесту в дітей із харчовою алергією та ротавірусною інфекцією [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2015. - № 1. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2015_1_20
| 14. |
Пахольчук О. П. Актуальні проблеми оволодіння практичними навичками з педіатрії на засадах болонського процесу [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Медична освіта. - 2015. - № 1. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_1_25
| 15. |
Пахольчук О. П. Методические особенности использования средств информационных и коммуникационных технологий в формировании знаний студента-медика [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Клиническая информатика и телемедицина. - 2014. - Т. 10, вып. 11. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kiit_2014_10_11_18
| 16. |
Спахі О. В. Лапароскопічне лікування пахових гриж у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Спахі, Є. П. Копилов, О. П. Пахольчук // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 1. - С. 84-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_1_14 Операції з приводу пахових гриж є найбільш частими хірургічними втручаннями в дитячій хірургії, частота яких більше ніж 30 % від усіх планових операцій у дітей. Незважаючи на поширеність захворювання в дитячій популяції, кількість порівняльних досліджень відкритого та лапароскопічного підходів до лікування пахової грижі в дітей обмежена. Мета роботи - оцінити результати лапароскопічних хірургічних втручань при пахових грижах у дітей. Під спостереженням перебували 458 дітей із паховими грижами в період 2011 - 2015 рр. Усі діти були прооперовані в плановому порядку. У 120 з усіх дітей використовували модифіковану методику, що полягала в проведенні гидравлічної препаровки парієтальної очеревини в ділянці внутрішнього кільця пахового каналу за допомогою попереднього введення в очеревину 0,25 % розчину новокаїну. З метою об'єктивної оцінки кровотоку яєчка в післяопераційному періоді в дітей із паховою грижею проводили ультразвукову діагностику з допплерівським картуванням. При аналізі отриманих даних виявлено, що однопортових операцій було виконано 369 (80 %). У 89 дітей проведено мультипортові операції. Дослідження кровотоку в яєчках у дітей першої групи вірогідно показали, що у 26,6 % із них було зниження кровотоку в яєчку з боку прооперованої грижі. У пацієнтів другої групи в післяопераційному періоді не виявлено значущих відхилень від норми. При спостереженні протягом 1 року після операції кількість пізніх післяопераційних ускладнень у пацієнтів була невеликою. Тільки у 12 (2,6 %) дітей першої групи відзначений рецидив грижі, в 11 (2,4 %) - водянка яєчка. Висновки: переважна більшість оперованих дітей була віком до 2 років. Метод лапароскопічної герніорафії з гідропрепаровкою супроводжується більш низькою частотою рецидивів. Така технологія є прийнятною для відтворення в умовах будь-якого дитячого хірургічного або урологічного відділення і може вважатися методом вибору при лікуванні дітей із паховою грижею.
| 17. |
Спахі О. В. Аналіз основних чинників ризику розвитку вроджених вад сечової системи у дітей [Електронний ресурс] / О. В. Спахі, О. Д. Кокоркін, О. П. Пахольчук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 1. - С. 38-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_1_9
| 18. |
Пахольчук О. П. Обґрунтування оптимальної схеми застосування емолієнта для лікування шкірних проявів алергії в дітей [Електронний ресурс] / О. П. Пахольчук // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 2. - С. 90-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_2_15
| 19. |
Спахі О. В. Діагностика та лікування інвагінації кишечника в дітей [Електронний ресурс] / О. В. Спахі, О. В. Лятуринська, О. П. Пахольчук // Здоровье ребенка. - 2016. - № 5. - С. 154-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_5_24 Інвагінація кишок є найбільш частою формою набутої непрохідності шлунково-кишкового тракту в дітей. Мета роботи - вивчення особливостей клінічного перебігу та тактики лікування інвагінації кишечника в дітей і проведення аналізу можливостей діагностичних, клінічних та спеціальних методів обстеження. Проведено аналіз результатів лікування 272 дітей у клініці дитячої хірургії з 2004 по 2015 рік. Розроблені об'єктивні критерії оцінки стадій інвагінації, що корелюють зі ступенем ендотоксикозу, змінами функції дихання та кровообігу, порушеннями перистальтики кишечника, а також даними ультразвукового дослідження органів черевної порожнини. У хворих з I стадією інвагінації (233 дитини) ознаки ендотоксикозу не виявлені або вони були невиражені. У 10 дітей здійснене оперативне лікування, у 4 випадках - лапароскопічно. 32 пацієнти мали II стадію інвагінації, у 8 випадках інвагінація розпрямлена консервативно з першої спроби. Другої спроби в дітей з II стадією інвагінації не робимо. Оперативне розпрямлення здійснене 24 хворим. III стадія інвагінації кишечника в дітей (7 хворих) мала прояви ендотоксикозу 3-го ступеня. Усім хворим з III стадією інвагінації виконана серединна лапаротомія. У 5 випадках виявлено некроз інвагінату, цим дітям виконана резекція кишки з подальшим накладанням кінцевої ілеостоми та інтубацією тонкої кишки. У решти (2) хворих інвагінат вдалося розпрямити, і кишка була визнана життєздатною. Накладання первинного анастомозу після резекції кишки в умовах перитоніту вважаємо недопустимим. Висновки: комплексне обстеження дітей з використанням лабораторних і інструментальних методів стало підставою для виділення 3 стадій інвагінації кишечника, що корелювали зі ступенем ендотоксикозу та порушеннями функції кишечника: I стадія - компенсована; II стадія - субкомпенсована; III стадія - декомпенсована. Об'єктивна оцінка стадій інвагінації дозволяє диференціювати обсяг заходів на етапах лікування залежно від стадії захворювання, що значно спрощує вирішення тактичних завдань, які стоять перед хірургом та анестезіологом, до, під час і після дезінвагінації.
| 20. |
Недельська С. М. Проект сучасної класифікації клінічних проявів харчової гіперчутливості у дітей [Електронний ресурс] / С. М. Недельська, О. П. Пахольчук // Здоровье ребенка. - 2016. - № 6. - С. 103-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2016_6_19 Харчова гіперчутливість (ХГ) залишається важливою проблемою дитячого віку, що має медичну та соціальну сторону. Протягом десятиріч класифікація шкірних проявів ХГ заснована на поєднанні нечітких патофізіологічних і клінічних ознак й обумовлена недостатнім використанням методу морфологічної детермінації елементів висипу та його порівнянням з анамнестичними даними. Мета роботи - запропонувати оновлені дефініції та проект класифікації клінічних проявів харчової гіперчутливості, що дозволить підвищити клінічну значимість, визначити цілі можливого терапевтичного впливу при різних патогенетичних механізмах ХГ, підвищити ефективність клінічної діагностики, виробити єдині підходи до інтерпретації даних. Розширений огляд літературних джерел як на паперових носіях, так і в електронному вигляді (включаючи Medlіne та Cochrane Lіbrary, 2010 - 2016), а також результати власних досліджень слугували основою створеного проекту. Існуюча класифікація ХГ є неоднозначною та відображує недостатність розуміння природи даного захворювання, що може мати імунні та неімунні механізми. Проблеми при верифікації діагнозу також пов'язані з тим, що один і той самий симптом на шкірі може зустрічатися при різних патофізіологічних механізмах розвитку, і саме тому важливим є врахування анамнестичних і суб'єктивних симптомів, які різняться при окремих формах ХГ. Запропоновано проект класифікації клінічних проявів ХГ, базованих на останніх літературних даних і результатах власних спостережень. За основу взято орган-мішень і патогенетичний механізм, окремі морфологічні елементи. Висновки: запропонований метод дозволить підвищити клінічну значущість і створити єдині підходи до інтерпретації даних.
| | |
|
|