Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пелех О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 27 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Пелех О. Світова фінансова криза 2007−2008 років й антикризова політика Польщі [Електронний ресурс] / О. Пелех // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. - 2013. - № 10. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnum_2013_10_11 | |||
| 2. | 
Пелех О. П. Викладання української літератури для дітей у процесі фахової підготовки вчителя початкової школи [Електронний ресурс] / О. П. Пелех // Теоретична і дидактична філологія. Серія : Педагогіка. - 2015. - Вип. 21. - С. 47-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tdf_2015_21_8 | |||
| 3. | 
Пелех О. Б. Вплив світової кризи 2007-2009 років на заробітну плату в країнах ЄС 2007-2009 [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. - 2014. - Т. 19, Вип. 2(1). - С. 148-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2014_19_2(1)__34 | |||
| 4. | 
Пелех О. П. Актуальність проблеми викладання української літератури для дітей майбутнім педагогам початкової школи [Електронний ресурс] / О. П. Пелех // Наукові записки [Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя]. Психолого-педагогічні науки. - 2016. - № 4. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzspp_2016_4_8 | |||
| 5. | 
Пелех О. Б. Особливості українсько-польського економічного співробітництва на початку ХХІ ст. [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2017. - № 10. - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_10_16 До пріоритетних напрямів зовнішньоекономічної діяльності України належить інтенсивний розвиток економічного співробітництва із Республікою Польща. Мета роботи - виявити особливості українсько-польських економічних відносин у період від 2000 р. Показано, що українсько-польські економічні відносини в останні десятиліття достатньою мірою активізувалися. Вони вибудовуються на вдосконаленні всіх форм економічного співробітництва: міжнародного обміну товарами, міжнародного обміну послугами, міжнародного руху капіталу та міграції робочої сили. Однак на сьогодні рівень такого співробітництва навряд чи можна назвати таким, що відповідає потенціалу обох країн: стосовно України торговельне сальдо є негативним, український експорт представляє собою в основному продаж сировини та напівфабрикатів, а частка високотехнологічного співробітництва є мізерною. Взаємна торгівля послугами взагалі нерозвинена. Інвестиційне співробітництво також незначне, і навряд чи можна говорити про успішність інвестиції з обох боків. Реально затребуваною формою економічної співпраці є трудова міграція, яка сьогодні дає справді істотні вливання грошових коштів в економіку країни, але потребує негайного втручання держави, щоб зробити трудову міграцію з України організованою, цивілізованою і насправді вигідною. | |||
| 6. |
Пелех О. Б. Чинники зміни структури сучасної економіки [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 1. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_1_5 Мета роботи - спроба уточнити сутність структурних змін і виявити найважливіші чинники, що викликають структурні зміни в економіці, а також дослідити механізм їх впливу на процес здійснення змін. Економічний розвиток безпосередньо пов'язаний з економічними структурами та змінами, які відбуваються в них. Тому неможливо всебічно аналізувати економічний розвиток, не зважаючи на структурні зміни в економіці. Економічна система складається з окремих галузей, відомств, виробництв, підприємств, має певну структуру виробничих ресурсів і зовнішньої торгівлі, просторове розміщення та регулюється економічним правилами й нормами. Під економічною структурою автор розуміє розміщення основних елементів економіки і пропорції, які склалися між ними. Отже, зміни в структурі економіки є складною системою змін взаємопов'язаних пропорцій, які відбуваються під впливом наявного технічного базису, соціальних механізмів виробництва, розподілу й обміну відповідно до суспільних потреб, наявних ресурсів і досягнутого рівня продуктивності праці. В умовах сучасної економіки і виробництва чинники, які впливають на зміни структури економіки, поділяються на три групи: соціально-економічні, науково-технологічні та інституційні. Надано перелік найважливіших чинників для кожної групи й проаналізовано механізми взаємозв'язків між ними. | |||
| 7. |
Пелех О. Б. Структурні зрушення і трансформації як процеси й результати структурних змін в економіці [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 3. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_3_2 Сучасна економіка постійно піддається коливанням і впливам, що змінюють її структурні пропорції і порушують економічну рівновагу, тобто змінюють економічну структуру системи. Доведено, що нагромадження структурних змін викликає структурні зрушення, а отже, структурні трансформації. На підставі результатів дослідження автором запропоновано власне розуміння сутності цих понять. Під структурними зрушеннями пропонується розуміти істотні кількісні та якісні зміни взаємозв'язків між елементами економічної системи, які є наслідком сукупності попередніх незворотних структурних змін, що відбувалися протягом певного часу під впливом різних економічних і неекономічних чинників, і які проявляються у формі зміни розміщення елементів, пропорцій між елементами та характеристик економічної системи. Структурна трансформація являє собою істотні зміни структури економічної системи, які є наслідком нагромадження структурних змін / зрушень, що за час здійснення трансформації призводять до значних якісних модифікацій наявних і появи нових інтегральних властивостей, рис, характеристик економічної системи. Наведено перелік основних властивостей і характерних ознак структурних зрушень і трансформацій. | |||
| 8. |
Пелех О. Б. Сутність і роль структурних змін в умовах економіки, що трансформується [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. - 2017. - Т. 22, Вип. 12. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2017_22_12_11 | |||
| 9. |
Пелех О. Б. Еволюція поглядів на чинники економічного розвитку: теорії розвитку "згори" [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 5. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_5_2 Мета роботи - проаналізувати, як розглядають чинники розвитку концепції та теорії економічного розвитку. Популярна серед закордонних науковців класифікація виділяє такі теоретичні концепції: теорії розвитку "згори", теорії розвитку "знизу" та нові теорії. Автор зосереджується на групі теорій, яку науковці називають "теорії розвитку "згори". Ці теорії пояснюють універсальні соціально-економічні механізми розвитку (неокласичні базові моделі), тлумачать розвиток як нелінійний процес, що розглядається як сукупність фаз (фазові моделі), описують тенденції диференціації та поляризації економічної активності в соціально-економічному просторі (теорії поляризації).Розглянуто групу теорій розвитку "знизу", які з'явилися як відповідь на критику неадекватності на практиці моделей протилежної групи - розвитку "згори". Останні концентрувалися винятково на виробничих процесах і економічних суб'єктах, що виявилося недостатнім. Концепції розвитку "знизу" зосереджуються на ендогенних чинниках, у тому числі нематеріальних, які мають у своєму розпорядженні регіональні спільноти. Теорії розвитку "знизу" внутрішньо неоднорідні, серед них можна виділити три групи теорій. Перша - це група "м'яких" теорій. Трактуючи регіон як суб'єкт розвитку, вони беруть за основу той факт, що, згідно із сучасними домінуючими й перевіреними практикою тенденціями, розвиток відбувається в контексті не тільки співпраці, а і в істотній залежності від близького й дальнього оточення. До цих теорій належать теорії комплексного розвитку регіону. Друга група теорій - це так звані інституційні теорії. Вони надають великого значення соціальним і культурним явищам як чинникам економічного зростання. Водночас у цих теоріях вказується на важливу роль "саморозвитку" регіону. До цієї групи теорій можна зарахувати теорії ендогенного розвитку. Третя група теорій визнає суб'єктність і саморозвиток регіону та локальних територіальних одиниць як початок розвитку. До цих теорій відносять ортодоксальні теорії регіонального розвитку та теорії самостійного регіону і локального розвитку.Розглянуто теорії економічного розвитку, які називають "нові теоретичні підходи". Проаналізовано чотири концепції: "нова економічна географія", "еволюційна економіка", "сталий розвиток", "інтелектуальна спеціалізація". Нова економічна географія розглядає просторові зв'язки не як один з багатьох, а як основний чинник, що визначає соціально-економічні процеси зростання й розвитку. Еволюційна економіка описує економічні процеси за аналогією з еволюційними процесами в природі. Сталий розвиток є розширенням неоліберальної парадигми. Тут так само економічний розвиток на чільному місці, але беруться до уваги ті соціальні та екологічні чинники, які дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних і майбутніх поколінь. Концепція інтелектуальної спеціалізації - це новий підхід у політиці ЄС, який став ключовим елементом його політики щодо регіонів. Стратегія включає три взаємопов'язані пріоритети: розумне зростання; сталий розвиток; інклюзивне включення. Метою стратегії є вироблення для кожного регіону індивідуального підходу щодо виходу з рецесії з подальшим забезпеченням довгострокового розвитку. | |||
| 10. | 
Пелех О. Б. Сутність, концептуальні засади й особливості структурної політики [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Проблеми економіки. - 2018. - № 2. - С. 121-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2018_2_16 Сучасні економічні, соціальні та політичні кризи певною мірою пояснюються недостатньою увагою до формування і реалізації структурної політики держави. Аналіз результатів досліджень сутнісних характеристик застосовуваного поняттєвого апарату дозволив сформулювати власне розуміння поняття "структурна політика". Структурна політика - це складова частина економічної політики, яка являє собою сукупність соціально-економічних заходів, що здійснюють держава й інші суб'єкти економічної політики шляхом обгрунтування та впровадження цілеспрямованих структурних змін і перетворень в економіці та суспільстві з метою здійснення оптимальної перебудови економічної системи, усунення диспропорцій, забезпечення збалансованого та позитивного розвитку економіки, вирішення актуальних соціально-економічних проблем. Структурна політика характеризується загальносистемними властивостями. Ознаками, які ідентифікують структурну політику, є: комплекс заходів; складова економічної політики; використання стимулів, інвестицій та інновацій; спрямування структурних перетворень; підтримка розвитку складових національної економіки та формування їх необхідних пропорцій; підвищення ефективності суспільного виробництва та його структури; забезпечення економічного зростання. Цілями структурної політики є: здійснення структурних перетворень; використання структурних змін як інструмента для підвищення темпів розвитку економіки; підготовка економіки до потреб майбутнього. Cтруктурна політика пропонує методи й інструментарій для її здійснення. Використовуваний нею інструментарій включає інструментарій прямої та непрямої дії. Складниками структурної політики є галузева, інноваційна, промислова, інвестиційна, відтворювальна, регіональна, інституційна, екологічна, конкурентна, соціальна, зовнішньоекономічна політика. Структурна політика у процесі реалізації набуває різних форм: політика адаптації; політика запобігання; антиципаційна політика; реструктуризація. | |||
| 11. | 
Пелех О. Б. Циклічність економічного розвитку і структурні зміни в економіці [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Причорноморські економічні студії. - 2018. - Вип. 27(1). - С. 85-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bses_2018_27(1)__19 | |||
| 12. |
Пелех О. Б. Еволюція поглядів на чинники економічного розвитку: теорії розвитку "знизу" [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 6. - С. 8-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_6_2 Мета роботи - проаналізувати, як розглядають чинники розвитку концепції та теорії економічного розвитку. Популярна серед закордонних науковців класифікація виділяє такі теоретичні концепції: теорії розвитку "згори", теорії розвитку "знизу" та нові теорії. Автор зосереджується на групі теорій, яку науковці називають "теорії розвитку "згори". Ці теорії пояснюють універсальні соціально-економічні механізми розвитку (неокласичні базові моделі), тлумачать розвиток як нелінійний процес, що розглядається як сукупність фаз (фазові моделі), описують тенденції диференціації та поляризації економічної активності в соціально-економічному просторі (теорії поляризації).Розглянуто групу теорій розвитку "знизу", які з'явилися як відповідь на критику неадекватності на практиці моделей протилежної групи - розвитку "згори". Останні концентрувалися винятково на виробничих процесах і економічних суб'єктах, що виявилося недостатнім. Концепції розвитку "знизу" зосереджуються на ендогенних чинниках, у тому числі нематеріальних, які мають у своєму розпорядженні регіональні спільноти. Теорії розвитку "знизу" внутрішньо неоднорідні, серед них можна виділити три групи теорій. Перша - це група "м'яких" теорій. Трактуючи регіон як суб'єкт розвитку, вони беруть за основу той факт, що, згідно із сучасними домінуючими й перевіреними практикою тенденціями, розвиток відбувається в контексті не тільки співпраці, а і в істотній залежності від близького й дальнього оточення. До цих теорій належать теорії комплексного розвитку регіону. Друга група теорій - це так звані інституційні теорії. Вони надають великого значення соціальним і культурним явищам як чинникам економічного зростання. Водночас у цих теоріях вказується на важливу роль "саморозвитку" регіону. До цієї групи теорій можна зарахувати теорії ендогенного розвитку. Третя група теорій визнає суб'єктність і саморозвиток регіону та локальних територіальних одиниць як початок розвитку. До цих теорій відносять ортодоксальні теорії регіонального розвитку та теорії самостійного регіону і локального розвитку.Розглянуто теорії економічного розвитку, які називають "нові теоретичні підходи". Проаналізовано чотири концепції: "нова економічна географія", "еволюційна економіка", "сталий розвиток", "інтелектуальна спеціалізація". Нова економічна географія розглядає просторові зв'язки не як один з багатьох, а як основний чинник, що визначає соціально-економічні процеси зростання й розвитку. Еволюційна економіка описує економічні процеси за аналогією з еволюційними процесами в природі. Сталий розвиток є розширенням неоліберальної парадигми. Тут так само економічний розвиток на чільному місці, але беруться до уваги ті соціальні та екологічні чинники, які дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних і майбутніх поколінь. Концепція інтелектуальної спеціалізації - це новий підхід у політиці ЄС, який став ключовим елементом його політики щодо регіонів. Стратегія включає три взаємопов'язані пріоритети: розумне зростання; сталий розвиток; інклюзивне включення. Метою стратегії є вироблення для кожного регіону індивідуального підходу щодо виходу з рецесії з подальшим забезпеченням довгострокового розвитку. | |||
| 13. |
Пелех О. Б. Еволюція поглядів на чинники економічного розвитку: нові теоретичні підходи [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Бізнес Інформ. - 2018. - № 7. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2018_7_2 Мета роботи - проаналізувати, як розглядають чинники розвитку концепції та теорії економічного розвитку. Популярна серед закордонних науковців класифікація виділяє такі теоретичні концепції: теорії розвитку "згори", теорії розвитку "знизу" та нові теорії. Автор зосереджується на групі теорій, яку науковці називають "теорії розвитку "згори". Ці теорії пояснюють універсальні соціально-економічні механізми розвитку (неокласичні базові моделі), тлумачать розвиток як нелінійний процес, що розглядається як сукупність фаз (фазові моделі), описують тенденції диференціації та поляризації економічної активності в соціально-економічному просторі (теорії поляризації).Розглянуто групу теорій розвитку "знизу", які з'явилися як відповідь на критику неадекватності на практиці моделей протилежної групи - розвитку "згори". Останні концентрувалися винятково на виробничих процесах і економічних суб'єктах, що виявилося недостатнім. Концепції розвитку "знизу" зосереджуються на ендогенних чинниках, у тому числі нематеріальних, які мають у своєму розпорядженні регіональні спільноти. Теорії розвитку "знизу" внутрішньо неоднорідні, серед них можна виділити три групи теорій. Перша - це група "м'яких" теорій. Трактуючи регіон як суб'єкт розвитку, вони беруть за основу той факт, що, згідно із сучасними домінуючими й перевіреними практикою тенденціями, розвиток відбувається в контексті не тільки співпраці, а і в істотній залежності від близького й дальнього оточення. До цих теорій належать теорії комплексного розвитку регіону. Друга група теорій - це так звані інституційні теорії. Вони надають великого значення соціальним і культурним явищам як чинникам економічного зростання. Водночас у цих теоріях вказується на важливу роль "саморозвитку" регіону. До цієї групи теорій можна зарахувати теорії ендогенного розвитку. Третя група теорій визнає суб'єктність і саморозвиток регіону та локальних територіальних одиниць як початок розвитку. До цих теорій відносять ортодоксальні теорії регіонального розвитку та теорії самостійного регіону і локального розвитку.Розглянуто теорії економічного розвитку, які називають "нові теоретичні підходи". Проаналізовано чотири концепції: "нова економічна географія", "еволюційна економіка", "сталий розвиток", "інтелектуальна спеціалізація". Нова економічна географія розглядає просторові зв'язки не як один з багатьох, а як основний чинник, що визначає соціально-економічні процеси зростання й розвитку. Еволюційна економіка описує економічні процеси за аналогією з еволюційними процесами в природі. Сталий розвиток є розширенням неоліберальної парадигми. Тут так само економічний розвиток на чільному місці, але беруться до уваги ті соціальні та екологічні чинники, які дозволяють зберегти основи життя та розвитку сучасних і майбутніх поколінь. Концепція інтелектуальної спеціалізації - це новий підхід у політиці ЄС, який став ключовим елементом його політики щодо регіонів. Стратегія включає три взаємопов'язані пріоритети: розумне зростання; сталий розвиток; інклюзивне включення. Метою стратегії є вироблення для кожного регіону індивідуального підходу щодо виходу з рецесії з подальшим забезпеченням довгострокового розвитку. | |||
| 14. | 
Пелех О. Б. Грошові перекази мігрантів у структурі валового внутрішнього продукту України [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех, Б. М. Юськів // Інвестиції: практика та досвід. - 2018. - № 22. - С. 10-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipd_2018_22_4 | |||
| 15. | 
Пелех О. Б. Аналіз структурних змін в економіці: методологія та методика дослідження [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех, Б. М. Юськів // Економіка та держава. - 2019. - № 3. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecde_2019_3_5 | |||
| 16. | 
Пелех О. Б. Структурний аналіз і структурно-темпологічна аналітика [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Агросвіт. - 2019. - № 24. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2019_24_10 | |||
| 17. |
Пелех О. Б. Завдання структурної політики України на сучасному етапі розвитку [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Агросвіт. - 2019. - № 23. - С. 62-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2019_23_10 | |||
| 18. |
Пелех О. Б. Структурні дисбаланси ввп з погляду оплати праці та їх наслідки [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех // Агросвіт. - 2020. - № 4. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrosvit_2020_4_11 | |||
| 19. | 
Пелех О. Б. Аналіз структурних змін в економіці: пропозиція і використання ресурсів у зведених національних рахунках України та польщі [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех. // Ефективна економіка. - 2019. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_11_63 | |||
| 20. |
Пелех О. Б. Динаміка макроекономічних змін у структурі валового внутрішнього продукту України [Електронний ресурс] / О. Б. Пелех. // Ефективна економіка. - 2018. - № 11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2018_11_24 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |