Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Журнали та продовжувані видання (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Плохіх В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Наришкіна О. В. Вплив різноманітного звукового фону діяльності на ефективність короткочасної пам’яті студентів [Електронний ресурс] / О. В. Наришкіна, В. В. Плохіх // Наука і освіта. - 2015. - № 1. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2015_1_24 Досліджено питання впливу музичного фону на ефективність їх навчальної діяльності (49 досліджуваних студентів). Встановлено, що за умов нетривалого фонового впливу виразної ритмічної музики ефективність короткочасного смислового запам’ятовування у студентів суттєво знижується, порівняно і з умовами фонової тиші і з умовами мелодійного музичного супроводу мнемічної діяльності. Вплив нетривалого мелодійного та виразного ритмічного музичного фону на ефективність короткочасного запам’ятовування цифр не виявлено. Обгрунтовано, що таке зниження можна пов’язувати з протиріччям між інтегративним процесом, що реалізується за смислової переробки текстової інформації у короткочасній пам'яті, та тенденцією на диференціацію та визначення чіткої послідовності звукових комплексів під впливом ритмічного музичного фону. Встановлено відсутність впливу нетривалого мелодійного та виразного ритмічного музичного фону на ефективність короткочасного запам’ятовування студентами. Констатовано, що за умов нетривалого фонового впливу мелодійної музики у процесі короткочасного запам’ятовування студентами осмисленого тексту орієнтація мнемічних механізмів на ефективне визначення смислових зв’язків між складовими текстового матеріалу підсилюється.Рассмотрено влияние музыки на психическое состояние и деятельность человека. В связи с широким использованием студентами общедоступной аудиоаппаратуры актуальным является вопрос о влиянии музыкального фона на эффективность их учебной деятельности при запоминании цифр и текстового материала (49 испытуемых студентов). Установлено, что в условиях непродолжительного фонового влияния выразительной ритмической музыки эффективность кратковременного смыслового запоминания у студентов снижается и в сравнении с условиями фоновой тишины, и в сравнении с условиями мелодичного сопровождения мнемической деятельности. Не было виявлено влияния непродолжительного мелодичного и выразительного ритмичного музыкального фона на эффективность кратковременного запоминания цифр. Music considerably influences psychical and physiological processes of a person. Memory is considered as basic psychic process in academic activity of students. Mnemic processes are impacted by many factors of academic activity. Students more and more often use certain background music in the process of studying. Therefore the purpose of this study is to determine peculiarities of short influence of various background sounds of mnemic activity on the effectiveness of short memory of students when a text or numbers are memorized. 49 students were examined in this research. | ||
| 2. |
Плохіх В. Психологічні захисти в організації часової перспективи студентів в умовах COVID–обмежень [Електронний ресурс] / В. Плохіх, Л. Супонєва // Наука і освіта. - 2021. - № 3. - С. 12-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2021_3_4 | ||
| 3. | 
Плохіх В. В. Урбаністичний фактор інтернет-адиктивної поведінки старшокласників [Електронний ресурс] / В. В. Плохіх, А. В. Дорош // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2021. - Вип. 4. - С. 62-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2021_4_10 | ||
| 4. |
Плохіх В. В. Інтелектуальні здібності у студентів з адиктивною схильністю щодо прослуховування музики [Електронний ресурс] / В. В. Плохіх, О. С. Кадуха // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія : Психологічні науки. - 2021. - Вип. 1. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvkhp_2021_1_6 | ||
| 5. | 
Тончев М. Д. Реваскуляризація в лікуванні гострого ішемічного інсульту [Електронний ресурс] / М. Д. Тончев, А. О. Нос, В. М. Мужевська, В. В. Плохіх, В. М. Мітченок, Д. В. Щеглов // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2022. - № 1. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2022_1_6 Мета роботи - проаналізувати результати надання допомоги пацієнтам із гострим інсультом в умовах багатопрофільного нейрохірургічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського. У 2020 р. у відділенні проліковано 1148 пацієнтів віком від 18 до 83 років. На частку осіб із гострим інсультом припадало 49,0 %, серед них ішемічний інсульт було діагностовано у 54,7 % випадків, геморагічний інсульт - у 45,3 %. Із 173 пацієнтів з гострим ішемічним інсультом 54 було госпіталізовано у термін до 4,5 год від початку захворювання та одержали тромболітичну терапію, 20 - у термін до 6 год, їм було проведено механічну тромбектомію, з них у 5 використано бриджинг. Для визначення наявності ознак інсульту та пренотифікації використовували відповідні шкали: FAST і МОЗОК-ЧАС. Нейровізуалізацію проводили екстрено за допомогою нативної спіральної комп'ютерної томографії і спіральної комп'ютерно-томографічної ангіографії або магнітно-резонансної томографії та магнітно-резонансної ангіографії у 100 % випадків. Для оцінки результатів нейровізуалізації використовували шкалу ASPECTS (Alberta Stroke Program Early CT score) у разі інсульту в передньому напівколі та pc-ASPECTS - у разі інсульту у вертебробазилярному басейні. Для визначення ступеня тяжкості стану пацієнта застосовували шкалу National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), для визначення наявності оклюзії великої судини - шкали RACE і МОЗОК-2, для оцінки функціонального стану пацієнта - модифіковану шкалу Ренкіна. Пацієнтів було розподілено на дві групи залежно від типу лікування: 1-ша - реваскуляризаційне лікування (41 %), 2-га - лише оптимальна медикаментозна терапія (59 %). Реваскуляризацію здійснювали за двома методами. Перший метод передбачав проведення тромболітичної терапії у разі виявлення оклюзії малої судини, другий - виконання механічної тромбектомії у разі виявлення оклюзії великої судини. Якщо пацієнта було госпіталізовано у межах терапевтичного вікна, то проводили бриджинг-терапію, тобто внутрішньовенне введення активатора плазміногену та одночасно ендоваскулярну тромбектомію. У разі одночасного виявлення у пацієнта інсульту та інфаркту керувалися Canadian Stroke Best Practice Recommendations for Acute Stroke Management (2018). Використано такі методики EVT: ADAPT - у 5 % пацієнтів, Solumbra - у 10 %, SAVE - у 85 % під час проведення ендоваскулярної тромбектомії. Із пролікованих пацієнтів з ішемічним інсультом 31 % проведено тромболітичну терапію, 10 % - механічну тромбектомію, 6 % - декомпресивні краніектомії. Висновки: аналіз результатів лікування пацієнтів з ішемічним інсультом за наведеними методиками виявив добрий результат під час виписки з лікувального закладу та на 90-ту добу після лікування. | ||
| 6. |
Плохіх В. Прояви психічного здоров’я в організації часової перспективи вимушено переміщених осіб [Електронний ресурс] / В. Плохіх, О. Чіпіленко // Наука і освіта. - 2023. - № 4. - С. 54–62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NiO_2023_4_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |