Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (24) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Подплетня О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 20 Представлено документи з 1 до 20 |
|||
| 1. | 
Монатко К. В. Нефропротекторні властивості ліофільного порошку кавуна на моделі гентаміцинової нефропатії [Електронний ресурс] / К. В. Монатко, О. А. Подплетня // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2013. - № 1. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2013_1_11 В эксперименте на белых крысах доказано нефропротекторное действие лиофильного порошка арбуза, способность восстанавливать скорость клубочковой фильтрации и канальцевой реабсорбции, стимулировать почечную экскрецию креатинина в условиях гентамицин-индуцированного поражения почек. | ||
| 2. | 
Лєвих А. Е. Комбіноване застосування ацетилсаліцилової кислоти та тіотріазоліну як спосіб підвищення ефективності й безпечності антиагрегантної фармакотерапії [Електронний ресурс] / А. Е. Лєвих, О. А. Подплетня, Л. І. Кучеренко, В. Й. Мамчур // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 5. - С. 33-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_5_10 Рассмотрены возможности повышения безопасности и эффективности антиагрегантной фармакотерапии "кардиологическими" дозами ацетилсалициловой кислоты при их комбинации с отечественным антиоксидантным препаратом тиотриазолином. Результаты исследований показали, что комбинированный препарат ацетилсалициловая кислота (10 мг/кг) + тиотриазолин (2,5 мг/кг) оказывает более выраженное антиагрегантное действие, по сравнению с монопрепаратом ацетилсалициловой кислоты (10 мг/кг). Кроме того, добавление тиотриазолина к стандартной антитромбоцитарной терапии позволяет снизить неблагоприятное влияние ацетилсалициловой кислоты на слизистую оболочку желудка. Предложенный комбинированный препарат является перспективным для лечения и профилактики заболеваний сердечно-сосудистой системы. | ||
| 3. | 
Монатко К. В. Експериментальне дослідження протизапальних властивостей ліофільного порошку кавуна [Електронний ресурс] / К. В. Монатко, О. А. Подплетня, В. Ю. Слєсарчук // Медичні перспективи. - 2012. - Т. 17, № 4. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2012_17_4_8 Представлены результаты исследования противовоспалительной активности лиофильного порошка арбуза по сравнению с классическим представителем группы НПВП - диклофенаком натрия и комбинированным средством растительного происхождения Канефрон Н в условиях моделирования каррагенинового, формалинового и зимозанового отеков у крыс. Выявлено, что лиофильный порошок арбуза обладает антиэкссудативным эффектом, уступает по силе диклофенаку натрия, но имеет преимущества по продолжительности действия над комбинированным препаратом Канефрон Н. | ||
| 4. |
Мамчур В. Й. Фармакологія композицій з тіотриазоліном для медикаментозного знеболювання й захисту мозку [Електронний ресурс] / В. Й. Мамчур, B. І. Опришко, О. А. Подплетня, B. І. Жилюк, К. О. Кравченко, А. Е. Лєвих // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 5. - С. 189-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_5_60 Приведены общие результаты исследований по изучению нейротропных свойств комбинаций тиотриазолина с препаратами других фармакологических групп, которые проявляют церебропротекторные, болеутоляющие, противовоспалительные, противосудорожные, антиагрегантные и другие свойства. | ||
| 5. | 
Машейко А. М. Роль провізора в успішній реалізації концепції відповідального самолікування [Електронний ресурс] / А. М. Машейко, О. А. Подплетня, М. І. Заярський, Є. В. Залигіна, О. П. Кухар // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 3. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_3_7 | ||
| 6. |
Подплетня О. А. Порівняльний аналіз імунотропної, антиноцицептивної та антициклооксигеназної активності індотрилу та натрію диклофенаку [Електронний ресурс] / О. А. Подплетня, О. М. Поета, В. Й. Мамчур // Фармацевтичний журнал. - 2011. - № 5. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2011_5_14 | ||
| 7. | 
Монатко К. В. Вплив ліофільного порошку м’якоті кавуна на стан видільної функції нирок щурів при експериментальній доксорубіциновій нефропатії [Електронний ресурс] / К. В. Монатко, В. Ю. Слєсарчук, О. А. Подплетня // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_4_14 | ||
| 8. | 
Залигіна Є. В. Перспективність розробки лікарських засобів на основі екстрактів горіха волоського для профілактики та комплексного лікування стресових виразок [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, Д. В. Педоренко, В. Ю. Слєсарчук, О. А. Подплетня // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2014. - № 2. - С. 233-234. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2014_2_71 | ||
| 9. | 
Залигіна Є. В. Актуальність розробки вітчизняних фітопрепаратів з горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня // Фітотерапія. - 2016. - № 2. - С. 29-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2016_2_8 | ||
| 10. |
Подплетня О. А. Біль у горлі: самолікування або кваліфікована допомога сімейного лікаря? [Електронний ресурс] / О. А. Подплетня, Т. М. Потапова // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 18-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2016_21_4_6 | ||
| 11. | 
Залигіна Є. В. Скринінгове дослідження противиразкової активності густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 6. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2016_6_7 Мета дослідження - провести скринінгове дослідження противиразкової активності густих воднихта водно-спиртових екстрактів з незрілих плодів горіха волоського та обрати найефективніший серед них. Об'єктами дослідження стали водний і водно-спиртові (екстрагент спирт етиловий 30, 70, 96 %) густі екстракти з незрілих плодів горіха волоського, які були стандартизовані за змістом юглону методом високоефективної рідинної хроматографії. Препаратом порівняння був обраний альтан, який виявляє гастропротекторні та противиразкові властивості. Фармакологічне дослідження противиразкової активності водних і водно-спиртових екстрактів проводили на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизовій оболонці шлунка: відсоток тварин з виразками в групі, середній ступінь тяжкості виразки, виразковий індекс і інтегральний показник терапевтичного ефекту препаратів - противиразкова активність. Встановлено противиразкову активність досліджуваних екстрактів. Доведено, що застосування екстракту густого водно-спиртового з концентрацією спирту етилового 30 % у дозі 25 мг/ кг чинить максимальний проти виразковий ефект порівняно з іншими екстрактами та препаратом порівняння Альтаном. Одержані результати дозволяють вважати густі екстракти горіха волоського перспективними засобами для лікування виразкової хвороби, а створення лікарських препаратів на їх основі доцільним. | ||
| 12. |
Залигіна Є. В. Дослідження гострої токсичності та протизапальної дії екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, В. Ю. Слєсарчук // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_2_10 | ||
| 13. | 
Хмельникова Л. І. Застосування модульної технології навчання студентів-провізорів хімічним дисциплінам [Електронний ресурс] / Л. І. Хмельникова, О. А. Подплетня // Професійна освіта: проблеми і перспективи. - 2017. - Вип. 12. - С. 115-119. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Profos_2017_12_26 | ||
| 14. |
Залигіна Є. В. Дослідження поліфенольних сполук у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Український біофармацевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 70-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2018_2_14 Фенольні сполуки - найбільш поширений клас біологічно активних речовин рослинного походження, які мають низьку токсичність, позитивно впливають на фізіологічні процеси в організмі людини, підвищуючи його резистентність. До полімерних фенольних сполук належать дубильні речовини (таніни), лігніни, меланіни, гумінові кислоти. В організмі людини і тварин ароматичні кільця не синтезуються, а надходять разом з рослинною їжею та включаються до складу багатьох життєво необхідних фенольних сполук - адреналіну, тироксину, серотоніну та ін. Більшість фармакологічних ефектів поліфенолів зв'язують з їх високою антиоксидантною активністю. Нині ведеться активний пошук нових джерел антиоксидантів рослинного походження, зокрема поліфенолів для фармацевтичної промисловості. Нашу увагу привернули густі екстракти із незрілих плодів горіха волоського, які виявляють антимікробну, гастропротекторну та протизапальну активність. Мета роботи - дослідити кількісний та якісний склад поліфенольних сполук густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією екстрагенту - спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % були одержані на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості горіха волоського (Juglans regia L.). Визначення вмісту поліфенольних сполук у густих екстрактах із незрілих плодів ГВ проводили методом абсорбційної спектрофотометрії. Виявлено, що випробовувані розчини з екстракту густого водного та екстрактів густих водно-спиртових з концентрацією спирту етилового 30 %, 70 % та 96 % характеризуються наявністю максимуму поглинання за довжини хвилі 745 нм, що є близьким до максимуму поглинання розчину стандартної речовини пірогалолу, приготованого за таких же умов. Вміст танінів у перерахунку на пірогалол у відсотках для водного екстракту склав 1,94 %, а для водно-спиртових (30 %, 70 %, 96 %) - 2,02 %, 2,10 %, 1,42 % відповідно. Висновки: методом абсорбційної спектрофотометрії були виявлені поліфенольні сполуки у складі всіх досліджуваних густих екстрактів із незрілих плодів горіха волоського. Найбільшу кількість танінів вмішує водно-спиртовий 70 % екстракт (2,10 %), найменшу - водно-спиртовий 96 % (1,42 %). Кількість поліфенольних сполук у водному та водно-спиртових 30 %, 70 % екстрактах не має достовірних відзнак. | ||
| 15. | 
Дарзулі Н. П. Дослідження впливу допоміжних речовин на фармако-технологічні властивості порошкових мас при розробці технології таблеток екстракту грушанки круглолистої [Електронний ресурс] / Н. П. Дарзулі, Т. А. Грошовий, К. В. Соколова, О. А. Подплетня // Фармацевтичний часопис. - 2018. - № 2. - С. 32-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2018_2_7 | ||
| 16. |
Залигіна Є. В. Отримання густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського та дослідження кількісного вмісту юглону в їхньому складі [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, В. Ю. Слєсарчук, К. В. Соколова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 86-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_13 Мета дослідження - одержати густий водний і водно-спиртові екстракти з незрілих плодів горіха волоського (ГВ), розробити методику визначення юглону, дослідити його кількісний уміст у складі цих екстрактів. Екстракти було одержано шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості ГВ. Розробку методики визначення, дослідження вмісту юглону в складі екстрактів проводили з використанням ВЕРХ. За допомогою методу ВЕРХ у густих екстрактах з незрілих плодів ГВ, де як екстрагент використано воду, 30 і 70 % спирт етиловий, юглону виявлено не було. У густому екстракті з незрілих плодів ГВ, де як екстрагент використано 96 % етанол, уміст юглону становить близько 1 мкг/г. Таким чином, було виготовлено густі екстракти з незрілих плодів ГВ з використанням різних екстрагентів, розроблено методику визначення юглону з використанням ВЕРХ і визначено кількісний уміст цієї речовини в складі досліджуваних екстрактів. | ||
| 17. | 
Залигіна Є. В. Противиразкова дія екстракту густого водно-спиртового з незрілих плодів горіха волоського на моделі гострої спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у різних режимах введення [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_3_9 Значимість рослинних препаратів неможливо переоцінити. Наявність у складі горіха волоського (ГВ) сукупності БАР обумовлює велику кількість фармакологічних ефектів: протизапального, антиоксидантного, мембраностабілізувального, репаративного, пом'якшувального, в'яжучого та антимікробного, що робить густий екстракт з незрілих плодів ГВ перспективним засобом для лікування або профілактики виразкової хвороби шлунка (ВХШ). Мета дослідження - дослідження противиразкової активності густого екстракту з незрілих плодів ГВ при різних режимах введення на моделі спиртово-преднізолонової виразки у щурів. Об'єкт дослідження - густий водно-спиртовий (30 % етанол) екстракт з незрілих плодів горіха волоського (ЕГВС 30). Противиразкові властивості ЕГВС 30 вивчали на спиртово-преднізолоновій моделі експериментальних виразок. Густий екстракт вводили у профілактичному, лікувальному, лікувально-профілактичному режимах внутрішньошлунково в дозі 25 мг/кг. Оцінку інтенсивності виразкового ураження і противиразкової активності проводили за макроскопічними показниками інтенсивності утворення виразкових дефектів у слизової оболонки шлунка (СОШ). Оцінено показники стану ШКТ та СОШ. Противиразкова активність ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг на моделі спиртово-преднізолонової виразки шлунка щурів у профілактичному режимі введення перевищує активність препарату порівняння на 16,67 %, у лікувальному - на 15,30 %, у лікувально-профілактичному - на 15,38 %. Одержані результати підтверджують морфологічні дослідження. Введення ЕГВС у дозі 25 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі сприяло значному поліпшенню стану структур СОШ, були відсутні виразкові ушкодження, а гістологічна картина відповідала помірно вираженому реактивному гастриту. Висновки: введення спиртово-преднізолонової суміші призвело до розвитку гострого виразкового ураження шлунка, про що свідчать дані макроскопічного дослідження СОШ. ЕГВС 30 у дозі 25 мг/кг при даній патології у різних режимах введення виявляє противиразкову активність, що не поступалася активності препарату порівняння. | ||
| 18. |
Залигіна Є. В. Хромато-мас-спектометричне визначення компонентів у густих екстрактах із незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2018. - Т. 11, № 2. - С. 163-171. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2018_11_2_9 | ||
| 19. |
Залигіна Є. В. Визначення вмісту суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 4-5. - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_4-5_12 Флавоноїди - найчисельніша і найвивченіша група рослинних фенольних сполук, які містять у молекулі реакційноздатні фенольні радикали та карбонільну групу. Завдяки цьому вони беруть участь у різноманітних метаболічних процесах, що зумовлює їх біологічну активність. Усі природні флавоноїди малотоксичні, вони виявляють широкий спектр дії на організм людини. Останнім часом ідентифікують нові флавоноїди, які можуть бути перспективним джерелом антиоксидантів для людини. Сьогодні найперспективнішим напрямом прикладних досліджень є вивчення антиоксидантних, антибактеріальних, цитотоксичних властивостей флавоноїдів з метою одержання безпечних препаратів природного походження для фармацевтичної промисловості. Пошук нових джерел флавоноїдів рослинного походження може бути ефективною, екологічно та економічно вигідною альтернативою їх синтетичним аналогам. Увагу авторам привернули густі екстракти з незрілих плодів горіха волозького (ГВ), які виявляють протимікробну, гастропротекторну та протизапальну активність. Мета дослідження - визначити вміст суми флавоноїдів у складі густих екстрактів з незрілих плодів ГВ. Екстракт густий водний та екстракти густі водно-спиртові з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % було одержано на базі НФаУ під керівництвом професора В. А. Георгіянц шляхом комплексної переробки незрілих плодів молочно-воскової стиглості ГВ. Визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин у густих екстрактах з незрілих плодів ГВ проводили за допомогою методу УФ-спектрофотометрії. У дослідженні виявлено, що випробовувані розчини з екстракту густого водного та екстрактів густих водно-спиртових з концентрацією спирту етилового 30, 70 і 96 % характеризуються наявністю максимуму поглинання за довжини хвилі 412 нм, що є близьким до максимуму поглинання розчину стандартного зразка рутину, приготованого за таких самих умов. Уміст суми флавоноїдів у перерахунку на рутин для водного екстракту склав 0,43 %, а для водно-спиртових (30, 70, 96 %) - 0,37, 0,51, 0,40 % відповідно. Таким чином, за допомогою методу УФ-спектрофотометрії було визначено суму флавоноїдів у складі всіх досліджуваних густих екстрактів з незрілих плодів ГВ. Найбільшу кількість флавоноїдів уміщує водно-спиртовий 70 % екстракт (0,51 %), найменшу - водно-спиртовий 30 % (0,37 %). | ||
| 20. |
Залигіна Є. В. Визначення окиснювальних поліфенолів у складі густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського [Електронний ресурс] / Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня, К. В. Соколова // Фітотерапія. - 2018. - № 2. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2018_2_15 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |