Пошуковий запит: (<.>A=Полясний В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Полясний В. О. Стимульована ліпополісахаридом активність лімфоцитів крові за умов застосування кетогенної дієти у кіндлінгових щурів [Електронний ресурс] / В. О. Полясний // Одеський медичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 28-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2013_1_7
|
2. |
Полясний В. О. Особливості мікросомальної функції печнки за умов формування хронічної епілептичної активності та експериментального лікування [Електронний ресурс] / В. О. Полясний // Світ медицини та біології. - 2012. - № 1. - С. 141-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2012_1_39
|
3. |
Полясний В. О. Вплив аспірації палеоцеребелярної кори на формування вогнищ елептогенезу в корі головного мозку щурів з резистентною формою епілептичного синдрому [Електронний ресурс] / В. О. Полясний // Світ медицини та біології. - 2011. - № 3. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2011_3_7
|
4. |
Полясний В. О. Вплив поєднаного застосування діазепаму та кетогенної дієти на прояви фармакологічно резистентного судомного синдрому [Електронний ресурс] / В. О. Полясний // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2012. - № 1. - С. 111-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2012_1_31
|
5. |
Муратова Т. М. Опіатні механізми реалізації ефектів леветирацетаму на спонтанну та викликану рухову активність кіндлінгових щурів [Електронний ресурс] / Т. М. Муратова, В. В. Годован, В. О. Полясний // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 2. - С. 394-397. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_2_14
|
6. |
Кресюн Н. В. Порівняльна характеристика ефективності методів ранньої діагностики діабетичної ретинопатії [Електронний ресурс] / Н. В. Кресюн, В. О. Полясний // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 2. - С. 106-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_2_35
|
7. |
Кресюн Н. В. Морфологічні зміни сітківки при експериментальному цукровому діабеті за умов впливу міліметрового електромагнітного випромінювання [Електронний ресурс] / Н. В. Кресюн, Л. С. Годлевський, О. М. Нєнова, В. О. Полясний // Вісник морфології. - 2014. - Т. 20, № 2. - С. 369-372. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2014_2_31
|
8. |
Кіркілевський С. І. Впровадження новітньої TNM-незалежної системи в оцінці виживаності хворих [Електронний ресурс] / С. І. Кіркілевський, В. О. Полясний, А. О. Машуков, Л. А. Ковалевська // Лікарська справа. - 2021. - № 5-8. - С. 39-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2021_5-8_6 TNM-незалежна виживаність хворих на рак шлунка - досить нове явище в системі прогнозування життя прооперованих з приводу раку шлунка (РШ) хворих. Чим більш вираженою єлімфоцитарна інфільтрація пухлини, тим вищевиживаність онкологічного хворого. Для визначення рівня індексу імуноскора (IS) досліджуються наявність CD3, CD8, CD68, CD163 клітин в наступних зонах пухлини: TS - пухлинна строма, TN - центральна частина пухлини, TM - пухлинний край, AG - всі локалізації. CD3 є маркером Т-лімфоцитів, включаючи CD4+ Т-хелпери. CD8 - маркер цитотоксичних Т-лімфоцитів. Туморасоційовані макрофаги класифікувалися на М1 (класично активуються, CD68) і М2 (альтернативно активуються, CD163) клітини. Всього в процесі дослідження виявлено 25 495 специфічних клітин, з них 13829 макрофагів і 11666 Т-лімфоцитів. CD3 переважали в стромі пухлини (3919 >> 3333 від всіх виявлених), CD8 Т-кілери переважали також в пухлинній стромі (2447 >> 1967 від всіх виявлених), CD68 М1 макрофаги навпаки переважали в пухлинному "гнізді" (4760 >> 4314 від всіх виявлених) і CD163 М2 макрофаги також переважали в центральних ділянках пухлини (2408 >> 2347 від всіх виявлених в процесі роботи). Тільки насиченість макрофагами в tumor nest корелювала зі сприятливим прогнозом, Т-лімфоцитарна інфільтрація давала різноспрямовані тренди незалежно від зон їх розташування. Інфільтрація впливала на виживаність незалежно від стадії РШ. Зроблені попередні висновки про те, що вивчення IS необхідно як з точки зору впливу на виживаність хворих як фактора прогнозу, так і з перспективою більш активного призначення і використання імунотаргентних препаратів, наприклад пембролізумабу, надалі.
|