Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (10)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Понич Н$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 22
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Кундин В. Ю. 
Возможности однофотонной эмиссионной компьютерной томографии в оценке состояния постинфарктной аневризмы левого желудочка сердца [Електронний ресурс] / В. Ю. Кундин, Б. М. Тодуров, Г. И. Ковтун, Н. В. Понич, О. П. Надорак // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 24-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.239 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Понич Н. В. 
Діагностика системного амілоїдозу [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, О. В. Ступак, О. А. Єпанчінцева, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 44-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.419 Mb    Зміст випуску     Цитування
3.

Тодуров Б. М. 
Хирургическое лечение вторичной недостаточности трехстворчатого клапана [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, Г. И. Дарвиш, О. В. Зеленчук, М. Ф. Ротарь, И. В. Швец, Н. В. Понич, С. Н. Сагура // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2012. - № 2. - С. 6-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2012_2_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.177 Mb    Зміст випуску     Цитування
4.

Тодуров Б. М. 
Случай успешного хирургического лечения ишемической болезни сердца и эпикардиальной липомы [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, В. П. Захарова, Н. В. Шателен, М. Д. Глагола, Н. В. Понич, А. С. Болгова, С. Н. Судакевич, В. Б. Демянчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2012. - № 2. - С. 61-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2012_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.429 Mb    Зміст випуску     Цитування
5.

Понич Н. В. 
Трипередсердне серце як діагностична знахідка у пацієнта похилого віку з постійною формою фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, Л. М. Дюбенко, І. О. Аксьонова, О. А. Єпанчінцева, О. Й. Жарінов, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2012. - № 2. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2012_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.419 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Тодуров Б. М. 
Протезирование аортального клапана малоинвазивным доступом с использованием L-образной министернотомии [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, В. А. Шевченко, Г. И. Дарвиш, А. В. Марковец, И. А. Аксенова, Н. В. Понич, А. В. Иванюк // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 3. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_3_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.237 Mb    Зміст випуску     Цитування
7.

Борхаленко Ю. А. 
Случай аортальной недостаточности при четырехстворчатом аортальном клапане [Електронний ресурс] / Ю. А. Борхаленко, Н. В. Понич, И. В. Шлянка, О. А. Епанчинцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 3. - С. 55-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2013_3_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.355 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Харкава І. Б. 
Роль черезстравохідної ехокардіографії в діагностиці абсцесу аортомітрального контакту [Електронний ресурс] / І. Б. Харкава, Н. В. Понич, О. А. Єпанчінцева, О. Й. Жарінов, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 1. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2014_1_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.039 Mb    Зміст випуску     Цитування
9.

Павлюк В. І. 
Аортальний стеноз [Електронний ресурс] / В. І. Павлюк, О. Й. Жарінов, Н. В. Понич // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2014. - № 2. - С. 9-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2014_2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 700.084 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Кузьмич И. Н. 
Динамика вторичной легочной гипертензии после кардиохирургических вмешательств у больных со сниженной фракцией выброса левого желудочка [Електронний ресурс] / И. Н. Кузьмич, И. А. Долгова, Б. М. Тодуров, А. В. Станишевский, Ю. Н. Костик, Н. Б. Иванюк, О. В. Зеленчук, Н. В. Понич, И. В. Швец // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 34-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kait_2013_2_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 185.452 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Тодуров Б. М. 
Сучасні методи діагностики та прогнозування результатів хірургічної корекції аортального стенозу [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, Н. В. Понич, О. А. Єпанчінцева, О. Й. Жарінов // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2015. - № 3. - С. 29-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2015_3_7
Наведено дані про поширеність, етіологічні чинники та основні етапи формування аортального стенозу. Проаналізовано можливості традиційних та сучасних методів діагностики: дво- і тривимірної трансторакальної та черезстравохідної ехокардіографії, стрес-ехокардіографії, тканинної допплерографії та спеклтрекінг ехокардіографії. Представлено сучасні рекомендації щодо хірургічної корекції аортального стенозу. Описано можливості зворотного ремоделювання лівого шлуночка і впливу на прогноз після протезування аортального клапана.
Попередній перегляд:   Завантажити - 732.057 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Понич Н. В. 
Клінічна та ехокардіографічна характеристика пацієнтів з аортальним стенозом залежно від наявності атеросклерозу вінцевих артерій [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_3_4
Цель работы - оценить в реальной практике клинические характеристики пациентов с аортальным стенозом (АС), отобранных для операции протезирования аортального клапана (АК) в зависимости от наличия атеросклероза венечных артерий (ВА). В "срезовом" одноцентровом исследовании проанализировали данные, полученные при клинико-инструментальном обследовании 82 пациентов с выраженным АС, последовательно подготовленных для операции протезирования АК. Среди них 55 (67,1 %) - с изолированным АС, 27 (32,9 %) - с АС в сочетании с ишемической болезнью сердца и стенозирующим атеросклерозом ВА. Группа пациентов с АС и сопутствующим атеросклерозом ВА характеризовалась более старшим возрастом, более частым выявлением артериальной гипертензии 2 - 3-й степени, стенокардии напряжения III - IV функциональных классов, сопутствующего сахарного диабета и дисфункции почек. В то же время, у пациентов с изолированным АС наблюдали более выраженные структурно-функциональные изменения левого желудочка, обусловленные собственно пороком сердца. Выводы: полученные результаты отражают значительное несоответствие между реальной практикой ведения пациентов с АС и существующими согласованными рекомендациями и свидетельствуют, в частности, о слишком позднем направлении пациентов с изолированным АС на протезирование АК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 231.231 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Іванюк А. В. 
Дослідження показників якості життя у хворих після хірургічної корекції вад аортального клапана з використанням мінімально інвазивного доступу [Електронний ресурс] / А. В. Іванюк, А. В. Руденко, Н. В. Понич, С. М. Сагура, Б. М. Тодуров // Вісник серцево-судинної хірургії. - 2017. - № 2. - С. 36-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2017_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 242.819 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Понич Н. В. 
Оцінювання предикторів поліпшення систолічної функції лівого шлуночка у пацієнтів з критичним аортальним стенозом після протезування аортального клапана [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2017. - № 1. - С. 22-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2017_1_5
Мета роботи - оцінити клініко-ехокардіографічні предиктори поліпшення систолічної функції серця в пацієнтів з аортальним стенозом (АС) і зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) після протезування аортального клапана (ПАК). В одноцентровому дослідженні проаналізували дані, одержані при обстеженні 72 пацієнтів з вираженим АС і систолічною дисфункцією ЛШ (ФВ ЛШ менше 45 %), послідовно відібраних для ПАК з аортокоронарним шунтуванням (АКШ) або без АКШ. Середній вік пацієнтів становив 62 (нижній - верхній квартилі 34 - 79) роки. Всім пацієнтам до операції провели клінічне та інструментальне дослідження, зокрема трансторакальну ехокардіографію і коронаровентрикулографію. Прооперованих пацієнтів ретроспективно розділили на дві групи: 48 (66,7 %) осіб, у яких ФВ ЛШ у ранній період після операції зросла більше ніж на 30 %, та 24 (33,3 %) - менше ніж на 30 %. У 21 (29,2 %) пацієнта ПАК поєднувалося з АКШ. Висновки: медіана ФВ ЛШ у пацієнтів з АС і систолічною дисфункцією ЛШ після ПАК збільшилася з 29 до 43 %. За умови правильного відбору пацієнтів з АС та зниженою ФВ ЛШ для оперативного втручання вже в ранній післяопераційний період можна сподіватися на підвищення ФВ ЛШ більш ніж на 30 %. Критичний АС зі зниженою ФВ ЛШ, зокрема низькопотоковий, низькоградієнтний АС, не повинен розглядатися як самостійне обмеження до виконання операції ПАК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 537.017 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Понич Н. В. 
Відновлення систолічної функції лівого шлуночка в пацієнтів з аортальним стенозом після протезування аортального клапана [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 58-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_3_10
Цель работы - оценить способность к восстановлению насосной функции левого желудочка (ЛЖ) у пациентов с аортальным стенозом (АС) и сниженной фракцией выброса ЛЖ (ФВ) после протезирования аортального клапана (ПАК) при 6-месячном наблюдении. В одноцентровом исследовании проанализировали данные, полученные при обследовании 49 пациентов с выраженным аортальным стенозом и систолической дисфункцией ЛЖ (ФВ ЛЖ менее 45 %), последовательно отобранных для изолированного ПАК. Средний возраст пациентов составил 60 (нижний - верхний квартили 53 - 65) лет. Всем пациентам до операции провели клиническое и инструментальное исследование, в том числе трансторакальную эхокардиографию и коронаровентрикулографию. Через 6 мес после оперативного вмешательства обследованы 48 пациентов (один пациент умер в течение периода наблюдения). Одно- и многофакторный логистический регрессионный анализ проведен для выявления факторов, независимо связанных с восстановлением ФВ ЛЖ. Через 6 мес после ПАК наблюдали существенное уменьшение объемов ЛЖ и левого предсердия, толщины стенок ЛЖ и индекса массы миокарда ЛЖ, улучшение насосной функции миокарда по показателям ФВ ЛЖ, MAPSE, индекса Tei, волны s, а также показателей дастолической функции. Восстановление ФВ ЛЖ не зависело от возраста, пола, индекса массы тела, частоты сокращений сердца и сопутствующих заболеваний, в том числе артериальной гипертензии, фибрилляции предсердий и сердечной недостаточности. Исходная ФВ ЛЖ была сильнейшим независимым прогностическим фактором восстановления ФВ ЛЖ (<$E beta~=~-0,87>; P << 0,001). Средний градиент давления на аортальном клапане, трикуспидальная недостаточность, митральная недостаточность, индекс конечнодиастолического объема ЛЖ, средняя скорость движения кольца митрального клапана (е') и сопутствующий сахарный диабет были независимо связаны с улучшением ФВ ЛЖ. Выводы: низкая исходная ФВ ЛЖ является сильнейшим предиктором улучшения структурно-функционального состояния ЛЖ у больных с тяжелым АС через 6 мес после ПАК. Выполнение ПАК целесообразно у пациентов с АС и сниженной ФВ ЛЖ, у которых нет значимых противопоказаний для кардиохирургического вмешательства.
Попередній перегляд:   Завантажити - 151.663 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Понич Н. В. 
Глобальна поздовжня деформація та її динаміка після протезування аортального клапана в пацієнтів з тяжким аортальним стенозом [Електронний ресурс] / Н. В. Понич, О. О. Немчина, О. Й. Жарінов, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2017. - № 3. - С. 14-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2017_3_4
Мета роботи - визначити фактори, від яких можуть залежати глобальна поздовжня деформація (ГПД) та її динаміка після протезування аортального клапана (ПАК) у пацієнтів з тяжким аортальним стенозом (АС). В одноцентрове проспективне дослідження залучили 30 пацієнтів із тяжким АС, послідовно обстежених перед операцією ПАК. Серед них було 16 (53,3 %) чоловіків і 14 (46,7 %) жінок. Медіана віку становила 63 (діапазон - від 46 до 77, квартилі - 57 - 69) роки. Всім хворим до операції провели клінічне та інструментальне дослідження, зокрема трансторакальну ехокардіографію (ТТЕ) і коронаровентрикулографію. У ранній після операційний період і через 6 - 12 місяців після оперативного втручання всім пацієнтам виконували повторну ТТЕ за стандартним протоколом, яка передбачала оцінку ГПД. Проаналізовано показники ГПД та їх динаміку в групах пацієнтів зі збереженою (n = 18) і зниженою (n = 12) фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). У пацієнтів зі збереженою ФВ ЛШ медіана доопераційного ГПД становила -12 % (квартилі від -15 до -11 %), післяопераційного ГПД - -11 % (квартилі від -11 до -9 %). У пацієнтів зі зниженою ФВ ЛШ медіана доопераційного ГПД становила -6 % (квартилі від -8,5 до -4 %), післяопераційного ГПД - -8,5 % (квартилі від -10 до -6 %) (p << 0,001 щодо порівняння вихідних показників і p << 0,05 щодо відмінностей динаміки ГПД у порівнюваних групах). В обстежених осіб виявили значущі кореляційні зв'язки вихідного показника ГПД з функціональним класом серцевої недостатності (СН), супутньою недостатністю тристулкового клапана, фібриляцією передсердь, тривалістю комплексу QRS, ФВ ЛШ, індексами кінцеводіастолічного, кінцевосистолічного об'ємів та об'єму лівого передсердя, індексом маси міокарда ЛШ, індексом площі отвору аортального клапана, відношенням Е/А та індексом Теі. Своєю чергою, позитивна динаміка ГПД значуще залежала від вихідного функціонального класу СН, стадії артеріальної гіпертензії, ступеня недостатності тристулкового клапана, ФВ ЛШ, індексу об'єму лівого передсердя в доопераційний період. Висновки: у пацієнтів з тяжким АС показник ГПД визначається ступенем вираження гемодинамічного перевантаження ЛШ та змін його ремоделювання. Сприятлива динаміка ГПД після ПАК, яка досягається в пацієнтів з вираженим АС, СН і систолічною дисфункцією ЛШ, може відображати зворотне ремоделювання ЛШ у післяопераційний період.
Попередній перегляд:   Завантажити - 644.66 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Понич Н. В. 
Регрес гіпертрофії лівого шлуночка в пацієнтів з критичним аортальним стенозом після протезування аортального клапана [Електронний ресурс] / Н. В. Понич // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 6. - С. 79-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_6_10
Цель работы - определить предикторы регресса гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) у пациентов с критическим аортальным стенозом (АС) после протезирования аортального клапана (ПАК). В одноцентровом исследовании проанализированы результаты проспективного наблюдения, проведенного у 119 пациентов с АС, последовательно обследованных до и через 6 - 12 месяцев после операции ПАК. Среди них было 74 (62,2 %) мужчины и 45 (37,8 %) женщин, медиана возраста - 63 года (квартили 56,5 - 72,0 года). Всем пациентам до операции провели клиническое, лабораторное и инструментальное исследование, в том числе трансторакальную эхокардиографию и коронаровентрикулографию. В зависимости от динамики индекса массы миокарда левого желудочка (ИММЛЖ) через 6 - 12 месяцев после ПАК всех пациентов ретроспективно разделили на две группы: у 52 (43,7 %) пациентов относительное уменьшение показателя ИММЛЖ после операции составило от 0 до 30 %, а у 67 (56,3 %) - более 30 % (максимально - на 63 %). Медиана относительного снижения ИММЛЖ через 6 - 12 месяцев после ПАК составила 32,31 % (квартили 23 - 40 %). Пациенты с меньшей динамикой ИММЛЖ отличались более частым выявлением сопутствующей артериальной гипертензии, стенокардии напряжения и большим количеством гемодинамически значимых стенозов венечных артерий. Группа пациентов с большим регрессом ГЛЖ, характеризовалась большим объемом левого предсердия, большим ИММЛЖ, меньшей исходной фракцией выброса левого желудочка (ФВЛЖ), более высоким индексом Tei, низкими показателями MAPSE и систолической волны s, большей продолжительностью корригированного интервала QT. По данным многофакторного анализа, предикторами более выраженного регресса ГЛЖ оказались исходные ИММЛЖ, ФВЛЖ, митральная регургитация, продолжительность корригированного интервала QT, а также отсутствие сопутствующего многососудистого поражения венечных артерий. Точность предсказания группы со слабой динамикой ИММЛЖ составила 73,3 %, с выраженной - 79,7 %, общая точность модели - 76,9 %. Выводы: выраженность уменьшения ИММ ЛЖ является одним из важнейших индикаторов длительного эффекта ПАК у пациентов с критическим АС. Исходные ИММЛЖ, ФВЛЖ, митральная регургитация, продолжительность корригированного интервала QT и отсутствие сопутствующего многососудистого поражения венечных артерий являются независимыми предикторами более выраженной динамики ИММЛЖ после ПАК через 6 - 12 месяцев.
Попередній перегляд:   Завантажити - 167.869 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Тодуров Б. М. 
Безпосередні результати реконструкції аортального клапана за методикою Озакі [Електронний ресурс] / Б. М. Тодуров, І. Ю. Мокрик, І. О. Аксьонова, Н. В. Понич, Х. М. Монастирська, О. А. Єпанчінцева, І. М. Кузьмич, В. Б. Демянчук // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - № 2. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2018_2_7
Мета роботи - оцінити безпосередні результати реконструкції аортального клапана за методикою Озакі, проаналізувати найбільш важливі аспекти періопераційного ведення цих пацієнтів. З грудня 2016 р. до серпня 2017 р. у ДУ "Інститут серця МОЗ України" проведено 40 операцій Озакі. Серед пацієнтів був 21 (52,5 %) чоловік. Середній вік хворих становив (66 +- 11) років. У 14 (35 %) хворих виявлено двостулковий аортальний клапан. Більшість пацієнтів мали III (23 (57,5 %) особи) та IV (10 (25 %) осіб) функціональний клас за NYHA. Середній піковий градієнт тиску на аортальному клапані становив (92,5 +- 35,0) мм рт. ст., середній діаметр кільця аортального клапана - (22,5 +- 2,4) мм. Хірургічна техніка полягає у заміні кожної зі стулок патологічного нативного аортального клапана на нову. Матеріалом для стулок в усіх випадках був автоперикард, оброблений глутаральдегідом. Розмір та форму нових стулок визначено за допомогою вимірювачів Озакі. Операцію Озакі успішно виконано в усіх пацієнтів. Смертності та серйозних ускладнень у післяопераційний період не зареєстровано. Недостатність аортального клапана була незначною, тривіальною, або ж її не було взагалі. Середній піковий градієнт тиску на аортальному клапані на момент виписування зі стаціонару становив (14,5 +- 2,3) мм рт. ст. Висновки: безпосередні результати застосування методики Озакі є перспективними і дозволяють рекомендувати методику до використання згідно з чинними клінічними рекомендаціями щодо біопротезів аортального клапана. Особлива цінність методу полягає в тому, що він надає змогу вирішити хірургічну проблему невідповідності "пацієнт - клапан". Для остаточного визначення місця методу Озакі в арсеналі засобів для корекції патології аортального клапана потрібні більш довготермінові результати післяопераційних спостережень, а також їх порівняння з такими при стандартних методиках.
Попередній перегляд:   Завантажити - 382.856 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Жарінов О. Й. 
Післядипломне навчання лікарів з функціональної діагностики в Україні [Електронний ресурс] / О. Й. Жарінов, В. О. Куць, О. А. Єпанчінцева, Г. П. Вєрєжнікова, Л. О. Ткаченко, Н. О. Ліфантьєва, Н. В. Понич, Н. Б. Іванюк, Н. Ю. Васильєва // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - № 1. - С. 57-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2019_1_10
Рассмотрены вопросы первичной подготовки и повышения профессионального уровня специалистов по функциональной диагностике в Украине. Подчеркнута необходимость повышения качества подготовки врачей смежных специальностей и модернизации системы функциональной диагностики в Украине. Предложены возможные пути решения проблемы с учетом опыта других стран.У статті, присвяченій 40-річному ювілею кафедри функціональної діагностики Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, висвітлено досягнення, проаналізовано проблеми та перспективи післядипломної освіти лікарів з функціональної діагностики. Підкреслено необхідність подальшого оновлення нормативної бази, модернізації системи функціональної діагностики в Україні та підвищення якості підготовки лікарів суміжних спеціальностей з урахуванням досвіду європейських країн.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.643 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Стан М. В. 
TAVI: минуле, сьогодення і майбутнє. До 20-річчя першої у світі ендоваскулярної імплантації аортального клапана [Електронний ресурс] / М. В. Стан, А. В. Хохлов, О. В. Зеленчук, Б. М. Тодуров, Н. В. Понич, М. Б. Тодуров, Х. М. Монастирська, М. Я. Слюбик, Я. А. Антонюк // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2022. - № 1-2. - С. 6-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/karx_2022_1-2_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 982.776 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського