Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Прискока В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
|
1. |
Прискока В. А. Шість пунктів контролю змішаної інфекції [Електронний ресурс] / В. А. Прискока // Ветеринарна медицина України. - 2012. - № 12. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2012_12_5
| 2. |
Неволько О. М. Особливості діагностики інфекційних захворювань [Електронний ресурс] / О. М. Неволько, А. О. Меженський, В. С. Свідерський, В. А. Прискока // Ветеринарна біотехнологія. - 2014. - Вип. 24. - С. 124-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2014_24_25
| 3. |
Прискока В. А. Попереджувальна діагностика інфекційних захворювань з оцінкою ступеня ризику [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, О. М. Неволько, В. С. Свідерський // Ветеринарна біотехнологія. - 2014. - Вип. 24. - С. 170-175. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2014_24_32
| 4. |
Прискока В. А. Імунітет та проблема створення вакцин при африканській чумі свиней [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. М. Горжеєв // Ветеринарна біотехнологія. - 2012. - № 21. - С. 336-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2012_21_65
| 5. |
Прискока В. А. Діагностика інфекційних захворювань: відбір проб для лабораторних досліджень [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. О. Загребельний, О. М. Неволько, О. О. Каганець // Ветеринарна медицина України. - 2014. - № 10. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2014_10_7
| 6. |
Прискока В. А. Особливості відбору проб для лабораторних досліджень при африканській чумі свиней [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, О. М. Неволько, В. С. Свідерський, Р. А. Даценко // Ветеринарна біотехнологія. - 2014. - Вип. 25. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2014_25_26
| 7. |
Прискока В. А. Про деякі механізми збереження патогенних видів мікроорганізмів у природі [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. О. Загребельний // Ветеринарна медицина України. - 2015. - № 2. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2015_2_3
| 8. |
Прискока В. А. Учасники епізоотичного процесу при африканській чумі свиней і наслідки їх взаємодії [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, О. М. Неволько, В. С. Свідерський, В. М. Сковпень, С. В. Скороход, Р. А. Даценко // Ветеринарна медицина України. - 2014. - № 2. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2014_2_5
| 9. |
Прискока В. А. Контакт як спосіб передачі й поширення вірусу африканської чуми свиней [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. О. Загребельний, О. М. Неволько, В. С. Свідерський, О. О. Каганець // Ветеринарна медицина України. - 2015. - № 4. - С. 4-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vetm_2015_4_3
| 10. |
Прискока В. А. Прогноз та ступінь ризику в системі попереджувальної діагностики інфекційних захворювань [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. С. Свідерський, В. М. Сковпень, С. В. Скороход, Р. А. Даценко, О. А. Мороз // Ветеринарна біотехнологія. - 2015. - Вип. 26. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2015_26_25
| 11. |
Петренко О. С. Порівняльна характеристика чутливості тест-систем ІФА різних виробників для діагностики лейкозу [Електронний ресурс] / О. С. Петренко, Г. Б. Алєксеєва, В. А. Прискока, В. І. Головаха, Г. В. Київська // Ветеринарна біотехнологія. - 2016. - Вип. 29. - С. 204-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2016_29_24
| 12. |
Неволько О. М. Тенденції розвитку інфекційних захворювань, визначення їх ризику та прогнозу [Електронний ресурс] / О. М. Неволько, В. А. Прискока, Б. М. Куртяк, В. С. Свідерський, В. М. Сковпень, С. В. Скороход, Р. А. Даценко, О. А. Мороз, В. М. Гаркавенко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія: : Ветеринарні науки. - 2017. - Т. 19, № 73. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2017_19_73_21
| 13. |
Прискока В. А. Африканська чума свиней: сезон 2015 року [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, О. М. Неволько, В. С. Свідерський, В. М. Сковпень, Л. В. Марущак // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія: : Ветеринарні науки. - 2016. - Т. 18, № 1(1). - С. 128-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbvn_2016_18_1(1)__27
| 14. |
Головко А. М. Роль Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів у забезпеченні епізоотичного благополуччя України [Електронний ресурс] / А. М. Головко, О. О. Напненко, А. Ю. Ющенко, В. А. Прискока // Ветеринарна біотехнологія. - 2018. - Вип. 32(1). - С. 22-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2018_32(1)__3
| 15. |
Прискока В. А. Африканська чума свиней – п’ять років боротьби [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, В. С. Свідерський, Л. В. Марущак, В. М. Сковпень, Р. А. Даценко, С. В. Скороход, О. А. Мороз, В. М. Гаркавенко // Ветеринарна біотехнологія. - 2018. - Вип. 32(1). - С. 483-492. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vbtb_2018_32(1)__67
| 16. |
Неволько О. М. Особливості діагностики та епізоотології африканської чуми свиней [Електронний ресурс] / О. М. Неволько, В. А. Прискока, М. А. Сапачова, Л. В. Марущак, В. С. Свідерський, М. І. Сушко // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2017. - Вип. 18, № 2. - С. 258-267. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2017_18_2_46 Обговорено особливості, виявлені під час діагностики африканської чуми свиней (АЧС), і шляхи розповсюдження вірусу цього захворювання за практичних умов господарств. Зауважено, що у разі виникнення захворювання на африканську чуму свиней ефективними можуть бути дії, що проводяться у стислі строки, які не надають змогу поширитися вірусу на інші території. У зв'язку з цим проаналізовано два етапи, пов'язані з постановкою попереднього та заключного діагнозу. Констатовано, що у разі постановки попереднього діагнозу у домашніх свиней у господарстві виникають затримки у часі, внаслідок чого за різних причин подовжується період виділення вірусу у довкілля. Попередній діагноз (після врахування клінічних ознак, патологоанатомічних та епізоотологічних даних) в основному був поставлений правильно і збігався із заключним діагнозом стосовно африканської чуми свиней. Лише у чотирьох випадках було виказано підозру про отруєння свиней кухонною сіллю, грибковими токсинами, соланіном, нітритами. Постановка заключного діагнозу на АЧС, яка здійснювалась в Науково-дослідному відділі молекулярно-генетичних досліджень Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ), відбувалась у стислі строки (4 - 5 год). Із особливостей діагностики треба мати на увазі те, що не всі проби від підозрюваних у захворюванні АЧС домашніх свиней, виявляються позитивними (за даними авторів - це 34,45 %). Подібні закономірності виявлено і під час дослідження патологічного матеріалу від диких свиней. Спостереження за епізоотичним процесом за АЧС надали змогу авторам встановити, що для зони України найбільш характерні контактний і кормовий шляхи розповсюдження вірусу. Надано характеристику різновидам цих контактів.
| 17. |
Клестова З. C. Аналіз динаміки змін поширення ящуру, як фактору біоризику, та формування стратегії превентивних заходів [Електронний ресурс] / З. C. Клестова, М. В. Бабкін, В. А. Прискока // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 1. - С. 230-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_1_36 Проведено аналіз поширення спалахів ящуру в світі за останні роки, з особливою увагою на сусідні з Україною країни, та на ті, з якими є активні зв'язки. Виявлено зміни в циркулюванні різних серотипів, топотипів, генотипів вірусу ящуру. Наведено приклади застосування деяких вакцинних препаратів та причини їх неефективності. Запропоновано заходи, необхідні для включення до державної стратегії запобігання ящуру, як можливому фактору біоризику. Зроблено висновок щодо необхідності посилення уваги прогнозуванню можливого заносу зоонозних захворювань, які не реєструються в даний час на території України, але становлять потенційну загрозу, на прикладі ящуру.
| 18. |
Прискока В. А. Структура ендемічних територій по африканській чумі свиней [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, А. О. Меженський, М. С. Карпуленко, О. А. Мороз, Я. М. Дзюба, Р. А. Даценко, С. В. Скороход // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2019. - Вип. 20, № 1. - С. 263-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2019_20_1_39 Наведено дані щодо виявлення в Україні ендемічних по африканській чумі (АЧС) територій та вивчення їх структури. Такий підхід став можливим через аналіз розвитку епізоотичного процесу впродовж 2012 - 2017 років. Показано, що ендемічний поріг (діагностика спалахів захворювання три роки поспіль) за цей період подолали 8 регіонів України (Чернігівська, Сумська, Рівненська, Полтавська, Одеська, Миколаївська, Черкаська, Київська області). Характерно, що за цим показником деякі неблагополучні за АЧС регіональні території об'єдналися, утворивши дві ендемічні зони. До складу першої зони увійшли Чернігівська, Сумська, Полтавська, Черкаська та Київська області, до складу другої - Одеська та Миколаївська області. Констатовано, що ендемічні зони, до складу яких входять декілька територій з таким же статусом, представляють вищу ланку розвитку епізоотії. Було проведено дослідження і аналіз різних за величиною територій областей, районів, мисливських угідь, населених пунктів з метою вибору найбільш оптимальної для визначення стану ендемічності. Показано, що поріг ендемічності подолали території одного району та 8 областей. Оцінюючи ці результати, а також враховуючи швидкість розповсюдження вірусу та організацію протиепізоотичних заходів, автори вважають, що адміністративна територія області найбільш придатна для визначення стану ендемічності. Встановлено, що кількість неблагополучних за АЧС районів у ендемічних областях коливалась від 40 до 64 %. Автори стверджують, що для досягнення стійкого ендемічного стану територій необхідні постійні джерела чи вогнища інфекції. Цю функцію в епізоотичному процесі забезпечували: наявність вірусу у довкіллі і постійна його передача, захоронення свиней у ямах з порушенням ветеринарно-санітарних вимог, забій свиней в інкубаційному періоді, контамінація вірусом грунту, води, повітря, розповсюдження контамінованих вірусом продуктів м'ясоїдами чи птахами, тощо. Наведено дані, що підтверджують роль диких кабанів, а також методів захоронення свиней у створенні ендемічних територій.
| 19. |
Прискока В. А. Розвиток епізоотичного процесу при африканській чумі свиней в Україні [Електронний ресурс] / В. А. Прискока, О. М. Неволько, Ю. М. Новожицька, В. С. Свідерський, Л. В. Марущак // Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин. - 2017. - Вип. 18, № 1. - С. 328-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2017_18_1_58 Проведено аналіз епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней за період 2012 - 2016 рр. Появу захворювання на АЧС і розвиток епізоотичного процесу на території України вивчали, враховуючи, що вони є продовженням епізоотії в Російській Федерації. За досліджуваний період на території України було достатньо сприйнятливих домашніх та диких свиней. Сприяючим фактором для виникнення інфекції була недостатня захищеність свинарських господарств від заносу вірусу. Виявлено, що після первинного заносу вірусу у 2012 р. на територію України (Запорізька обл.) і ліквідації спалаху, впродовж 17 місяців не виникали нові вогнища. Новий етап епізоотичного процесу розпочався у 2014 р., коли в Україну масово мігрували інфіковані дикі свині з існуючих ендемічних територій Російської Федерації. Показано дискретність перебігу епізоотії з розподілом на декілька часових циклів. Ці цикли переривались інтервалами, під час яких захворювання не реєстрували. Окреслено період початкової стадії епізоотичного процесу, коли спостерігали значні інтервали між циклами епізоотії. Захворювання розповсюдилось на домашніх свиней, до передачі вірусу долучались нові шляхи і фактори передачі збудника (транспортні звіязки, продаж інфікованих свиней і продуктів їх виробництва, не знешкоджені харчові відходи, тощо). За такої поєднаноїй передачі вірусу чутливим тваринам інтервали між циклами захворювання та окремими спалахами зменшувались і виникла тенденція до подовження циклу, що відповідало стадії розвитку епізоотії. Спостереження за розвитком епізоотичного процесу у випадку африканської чуми свиней у домашніх та диких свиней надало змогу розподілити вогнища інфекції на стаціонарні та рухливі, що зумовлює різні підходи до планування та проведення ветеринарно-сантарних і профілактичних заходів. Використовуючи одержані результати, автори розробили заходи щодо контролю АЧС, які грунтуються на обриві ланок епізоотичного ланцюга, що ведуть до домашніх свиней.
|
|
|