Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (10) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Проць Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Вихор Б. І. Клен ясенелистий (Acer negundo L.) на Закарпатті: екологія, поширення та вплив на довкілля [Електронний ресурс] / Б. І. Вихор, Б. Г. Проць // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 119-130. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_14 | ||
| 2. | 
Стрямець Г. В. Інформаційна система "Літопис природи" для установ природно-заповідного фонду України [Електронний ресурс] / Г. В. Стрямець, І. П. Сіренко, Б. Г. Проць, Т. С. Ямелинець, С. П. Стрямець, В. В. Погорілко // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.13. - С. 367-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2013_23 | ||
| 3. |
Вихор Б. Інвазійні види рослин Закарпаття: екологічна характеристика та динамічні тенденції поширення [Електронний ресурс] / Б. Вихор, Б. Проць // Біологічні студії. - 2014. - т. 8, № 1. - С. 171-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_1_17 | ||
| 4. |
Вихор Б. Вплив інвазійних видів рослин на природні та напівприродні типи оселищ Закарпаття [Електронний ресурс] / Б. Вихор, Б. Проць // Біологічні студії. - 2014. - Т. 8, № 3-4. - С. 221-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2014_8_3-4_23 Проведено аналіз природних і напівприродних типів оселищ стосовно їх сприйнятливості до інвазії та зроблено оцінку впливу інвазійних видів рослин на оселища Закарпаття, регіонально рідкісні та включені до Червоної книги України види. Інвазійні види рослин негативно впливають на 8 типів водних оселищ, 5 прибережних, 3 ксеротермних, 8 лучних, 5 чагарникових, 12 лісових та 1 піщано-піонерний, загалом 42 типи природних і напівприродних оселищ Закарпаття. Ці оселища є середовищем існування для 49-ти регіонально рідкісних видів рослин і 38-ми видів, включених до Червоної книги України. Із червонокнижних статус "вразливих" мають 19 видів, "неоцінених" - 11, "рідкісних" - 5 і "зникаючих" - 3 види. Найменший вплив інвазійних видів спостерігається серед альпійських, болотних, струмково-джерельних і скельних типів оселищ. Наведено список оселищ Закарпаття, які зазнають негативного впливу інвазійних видів рослин. | ||
| 5. | 
Вихор Б. І. Заходи контролю інвазійних видів рослин: експериментальні дослідження на Закарпатті [Електронний ресурс] / Б. І. Вихор, Б. І. Проць // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2016. - Вип. 32. - С. 61-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2016_32_9 Представлені експериментальні дослідження менеджменту інвазійних видів рослин. Визначено ефективність систематичного багаторічного скошування, як одного з основних способів контролю шести модельних інвазійних видів: Solidago serotinoides, S. canadensis, Reynoutria japonica, R. х bohemica, Helianthus tuberosus, Heracleum sosnowskyi та зрізування під корінь як метод контролю Heracleum sosnowskyi. Результати експерименту із скошування модельних інвазійних видів рослин вказують на зменшення їх проективного покриття у 3 - 5 разів, поряд зі зростанням кількості природних видів на 40 - 70 %. Матеріали досліду із зрізування борщівника Сосновського демонструють збільшення кількості природних видів рослин, яка за чотири роки експерименту (2011 - 2015 рр.) зросла на 73 %, поряд з зменшенням проективного покриття борщівника Сосновського у понад 10 разів з 95 до 9 %. Механічні методи контролю є досить ефективними коли застосовуються систематично та регулярно у відповідний період вегетаційного сезону, що виключає повторну регенерацію. | ||
| 6. | 
Проць Б. Г. Високоінвазійні види рослин Закарпаття: поширення та вплив на фіторізноманіття [Електронний ресурс] / Б. Г. Проць, Б. І. Вихор // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Біологія. - 2014. - Вип. 36. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2014_36_8 | ||
| 7. |
Проць Б. Г. Підсумок другого етапу номінування букових пралісів і старовікових лісів України до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО [Електронний ресурс] / Б. Г. Проць, В. Ф. Покиньчереда, Ю. Ю. Беркела // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2019. - Вип. 35. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2019_35_12 Наведено інформацію про процес і основні підсумки другого етапу процесу номінування українських ділянок букових пралісів і старовікових лісів України до пан'європейського об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Попри окремі зауваження експертів МСОП щодо пан'європейської номінації, 7 липня 2017 р. на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в рамках 41 сесії (м. Краків, Польща) було прийнято історичне рішення про розширення чинного Об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок 63 ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10 європейських країн та його перейменування в "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Комітет Всесвітньої спадщини визнав осередки лісів з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії та України світовим надбанням, оскільки вони є свідченням виняткової еволюції та впливу букових екосистем у Європі після останнього льодовикового періоду. У цьому переліку Україна представлена 9 ділянками, які охороняються в НПП "Синевир", "Зачарований край" і "Подільські Товтри" та ПЗ "Горгани" і "Розточчя" загальною площею 5473,47 га та площею буферних зон 8161,55 га. Ці частини розташовані на території двох букових лісових регіонів - Карпатського та Полонсько-Подільсько-Молдовського. Унаслідок розширення, на даний час українська складова об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" складається із 15 складових частин загальною площею 28 985,97 га та площею буферних зон 43035,85 га. Частка України на території транснаціональної серійної спадщини становить 31,5 %, а частка Карпатського біосферного заповідника - 22,8 %. Створено новий європейський аспект співпраці в охороні природи (12 країн континенту), що дозволяє підвищити ефективність управління та досліджень букових деревостанів у межах континенту, стимулюватиме створення нових природоохоронних територій, а також формування моделей наближення громадськості до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з метою екоосвіти та збереження довкілля.Наведено інформацію про процес і основні підсумки другого етапу процесу номінування українських ділянок букових пралісів і старовікових лісів України до пан'європейського об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Попри окремі зауваження експертів МСОП щодо пан'європейської номінації, 7 липня 2017 р. на засіданні Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в рамках 41 сесії (м. Краків, Польща) було прийнято історичне рішення про розширення чинного Об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО за рахунок 63 ділянок букових пралісів та старовікових лісів із 10 європейських країн та його перейменування в "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи". Комітет Всесвітньої спадщини визнав осередки лісів з Албанії, Австрії, Бельгії, Болгарії, Хорватії, Італії, Румунії, Словенії, Іспанії та України світовим надбанням, оскільки вони є свідченням виняткової еволюції та впливу букових екосистем у Європі після останнього льодовикового періоду. У цьому переліку Україна представлена 9 ділянками, які охороняються в НПП "Синевир", "Зачарований край" і "Подільські Товтри" та ПЗ "Горгани" і "Розточчя" загальною площею 5473,47 га та площею буферних зон 8161,55 га. Ці частини розташовані на території двох букових лісових регіонів - Карпатського та Полонсько-Подільсько-Молдовського. Унаслідок розширення, на даний час українська складова об'єкта Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" складається із 15 складових частин загальною площею 28 985,97 га та площею буферних зон 43035,85 га. Частка України на території транснаціональної серійної спадщини становить 31,5 %, а частка Карпатського біосферного заповідника - 22,8 %. Створено новий європейський аспект співпраці в охороні природи (12 країн континенту), що дозволяє підвищити ефективність управління та досліджень букових деревостанів у межах континенту, стимулюватиме створення нових природоохоронних територій, а також формування моделей наближення громадськості до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО з метою екоосвіти та збереження довкілля. | ||
| 8. |
Новіков А. В. Окреслення цілей і формату проєкту "Оцифрування природничих колекцій, що зазнали ушкодження внаслідок бойових дій і супутніх факторів: розробка протоколів і впровадження на базі Державного природознавчого музею НАН України" [Електронний ресурс] / А. В. Новіков, Г. Г. Гуштан, К. В. Гуштан, О. Т. Кузярін, Д. Ю. Лелека, В. О. Начичко, Б. Г. Проць, В. Б. Різун, А. Г. Савицька, С. А. Сусуловська, // Наукові записки Державного природознавчого музею. - 2023. - Вип. 39. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzdpm_2023_39_5 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |