Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Реферативна база даних (23)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Прядкіна Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Прядкіна Г. О. 
Онтогенетичні зміни вмісту ксантофільних пігментів у листках ярої пшениці залежно від рівня азотного живлення [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, Т. М. Шадчина // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 11. - С. 165-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_11_32
The dynamics of the content of various xanthophyll pigments in leaves of spring wheat during vegetation at two contrast levels of nitrogen supply was investigated. At a high level of nitrogen nutrition, the contents of violaxanthin, lutein, neoxanthin, anteraxanthin, and zeaxanthin per 1 <$E roman dm sup 2> of the leaf surface increased from tillering to milk grain ripening. At a low level of nitrogen nutrition, the increase was less intensive, and the period of its rising was shorter (limitation by the phase of earling). The contents of violaxanthin, lutein, and neoxanthin per 1 mg chlorophyll were risen during vegetation and did not depend on the level of nitrogen supply. But the relative content of zeaxanthin was higher at nitrogen deficit nutrition. The results testify to the close interrelation between the contents of xanthophylls and chlorophylls and to the increase of the defensive role of zeaxanthin under stress conditions induced by nitrogen deficit.
Попередній перегляд:   Завантажити - 261.547 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Михальська Л. М. 
Вплив елементів живлення та гербіцидів на вміст хлорофілів у рослинах сучасних сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / Л. М. Михальська, Г. О. Прядкіна, В. В. Швартау // Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. - 2014. - Вип. 20. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpicb_2014_20_15
Досліджено вплив елементів живлення і фунгіцидів та їх композицій на вміст хлорофілу в листках пшениці озимої високопродуктивних сортів Смуглянка і Подолянка. Встановлено тенденцію до збільшення вмісту хлорофілу в прапорцевих листках озимої пшениці та статистично достовірне підвищення його вмісту в листках 2- і 3-го ярусів за дії композиції похідних триазолів, стробілурину й мікроелементів із магнієм та амінокислотами, що може сприяти підвищенню продуктивності культури.
Попередній перегляд:   Завантажити - 346.855 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Прядкіна Г. О. 
Крохмаль у зерні кукурудзи як сировина для виробництва біоетанолу [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, Л. М. Михальська, В. В. Швартау // Біоенергетика. - 2013. - № 2. - С. 40-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Bioen_2013_2_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 700.599 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Маслюківська О. В. 
Характеристика пігментного апарату інтенсивних сортів озимої пшениці української селекції [Електронний ресурс] / О. В. Маслюківська, Г. О. Прядкіна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. О. Стасик // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2015. - Т. 17. - С. 313-316. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2015_17_70
Попередній перегляд:   Завантажити - 456.284 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Прядкіна Г. О. 
Зв'язок вмісту хлорофілу в листках і хлорофільного індексу посівів озимої пшениці в період наливання зерна з урожайністю [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, О. В. Маслюківська, О. О. Стасик, В. П. Оксьом // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 2. - С. 167-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_2_9
За умов польового досліду вивчено варіабельність вмісту хлорофілу в листках та хлорофільного індексу посівів різних сортів озимої пшениці у фази молочної та молочно-воскової стиглості зерна в роки, що суттєво відрізнялися за погодними умовами. На підставі порівняльного аналізу генотипної та фенотипної мінливості пігментних показників інтенсивних сортів озимої пшениці виявлено, що хлорофільний індекс листків на пізніх етапах онтогенезу, на відміну від вмісту хлорофілу в них, суттєво впливав на зернову продуктивність. Збереження більшої площі асиміляційної поверхні та внаслідок цього подовження тривалості періоду поглинання світла посівом сприяли підвищенню врожайності. Встановлено, що за значеннями хлорофільного індексу у фазу молочно-воскової стиглості сорти озимої пшениці можна диференціювати за врожайністю та використовувати його в селекційних програмах для добору перспективних форм.
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.537 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Соколовська-Сергієнко О. Г. 
Активність фотосинтетичного апарату та продуктивність озимої пшениці за обробки хелатованим мікродобривом і стимулятором росту [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, Г. О. Прядкіна, О. С. Капітанська // Физиология растений и генетика. - 2015. - Т. 47, № 4. - С. 321-329. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2015_47_4_8
На рослинах двох сортів озимої пшениці Фаворитка і Смуглянка, вирощених за умов дрібноділянкового досліду й оброблених хелатованим мікродобривом аватар і стимулятором росту енерген, вивчено динаміку листкового індексу посівів, масу сухої речовини надземної частини рослин, чисту продуктивність фотосинтезу, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів прапорцевих листків у період колосіння - молочно-воскова стиглість, зернову продуктивність рослин. Встановлено, що обробка рослин мікроелементним комплексом позитивно впливала на листковий індекс посівів обох сортів в окремі фази вегетації, а обробка стимулятором росту - лише на індекс сорту Смуглянка. За дії обробок збільшувались маса сухої речовини надземної частини рослин на одиницю площі посіву у фази молочної та молочно-воскової стиглості, чиста продуктивність фотосинтезу протягом періоду молочна - молочно-воскова стиглість зерна, активність антиоксидантних ферментів хлоропластів у порівнянні з відповідними показниками рослин контрольних варіантів. Збільшення добового продукування біомаси одиницею листкової поверхні посіву підтвердило, що обробка рослин озимої пшениці стимулятором росту і мікродобривом сприяла підвищенню активності їх фотосинтетичного апарату. Доведено, що зростання зернової продуктивності зумовлене оптимізацією площі асиміляційної поверхні на початку репродуктивного періоду та вищою активністю фотосинтетичного апарату озимої пшениці в період наливання зерна.
Попередній перегляд:   Завантажити - 357.72 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Прядкіна Г. О. 
Формування біомаси на ранніх етапах онтогенезу та урожайність у високопродуктивних сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, О. В. Зборівська, В. П. Оксьом, О. О. Стасик // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2017. - Вип. 1. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2017_1_14
Досліджено динаміку накопичення надземної біомаси, розвитку асиміляційної поверхні та ефективності використання сонячної радіації у посівах нових високопродуктивних сортів і перспективних ліній озимої пшениці у період вегетативного росту. Виявлено значну фенотипну варіабельність цих показників в період весняно-літньої вегетації рослин. Встановлено, що сорти Астарта, Дарунок Поділля, Райгородка і лінія УК 065 вирізняються швидшим формуванням оптимального листкового індексу посіву, більшим накопиченням біомаси на ранніх етапах онтогенезу. Показано, що формування більшої біомаси у період вегетативного росту у цих сортів сприяло збільшенню ефективності використання фотосинтетично активної радіації їх посівами у період від колосіння до молочно-воскової стиглості, зростанню кількості зерен на одиницю площі посіву та вищій урожайності.
Попередній перегляд:   Завантажити - 492.144 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Моргун В. В. 
Зв’язок реакції фотосинтетичних показників і зернової продуктивності на ґрунтову посуху в контрастних за стійкістю сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / В. В. Моргун, О. О. Стасик, Д. А. Кірізій, Г. О. Прядкіна // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 5. - С. 371-381. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_5_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 404.68 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Капітанська О. С. 
Зв'язок показників активності фотосинтетичного апарату озимої пшениці з урожайністю за дії хелатованих мікродобрив [Електронний ресурс] / О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик, Ж. З. Гуральчук // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 530-537. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_9
Вивчено показники, що характеризують утворення первинної продукції в рослинних ценозах, протягом репродуктивного періоду розвитку рослин озимої пшениці і нагромадження загальної біомаси одиниці посіву та чисту продуктивність фотосинтезу листків. Дослідження проведено у польових і дрібноділянкових експериментах на трьох сортах м'якої озимої пшениці за обробки рослин хелатованими мікродобривами аватар-1, наномікс, брексил мікс та без неї. Вплив препаратів залежав від фази розвитку рослин і погодних умов. За обробки рослин мікроелементними комплексами маса сухої речовини в надземній частині у фазу молочно-воскової стиглості зерна та чиста продуктивність фотосинтезу за період молочна - молочно-воскова стиглість зростали у короткостеблового сорту Смуглянка. Позитивний вплив підвищення активності фотосинтетичного апарату посіву в репродуктивний період розвитку на врожай засвідчила тісна кореляція між урожайністю та біомасою надземної частини рослин у фазу молочно-воскової стиглості (0,70 ± 0,16), а також між чистою продуктивністю фотосинтезу за період цвітіння - молочна стиглість та молочна - молочно-воскова стиглість (0,64 ± 0,18 і 0,80 ± 0,13).
Попередній перегляд:   Завантажити - 331.006 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Капітанська О. С. 
Вплив обробки рослин комплексом карбоксилатів мікроелементів на фотосинтетичні показники і врожай озимої пшениці [Електронний ресурс] / О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 3. - С. 248-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_3_8
За умов польових дослідів вивчено дію мікроелементного комплексу, хелатованого карбоновими кислотами, на вміст хлорофілу в листках, листковий і хлорофільний індекси посівів у фазу молочно-воскової стиглості та урожайність інтенсивних сортів озимої пшениці. Встановлено, що збереження активності фотосинтетичного апарату посівів на пізніх етапах онтогенезу сприяє зростанню зернової продуктивності, що підтвердив високий коефіцієнт кореляції між урожайністю та хлорофільним індексом посівів у фазу молочно-воскової стиглості (r = 0,96 +- 0,08). Доведено позитивний вплив обробок комплексами мікроелементів на врожайність: середній приріст урожаю для чотирьох досліджених сортів, які вирощували в роки за різних погодних умов, становив 6,5 % відносно контролю. При цьому для більшості сортів урожай зріс на 5,5 - 8,0 ц/га за досить високої їх урожайності (85 - 112 ц/га).
Попередній перегляд:   Завантажити - 302.487 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Прядкіна Г. О. 
Депонувальна здатність стебла сучасних сортів озимої пшениці за змінних умов довкілля як фізіологічний маркер їх продуктивності [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, О. В. Зборівська, П. Л. Рижикова // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2016. - Т. 14, № 2. - С. 203-209. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2016_14_2_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 961.886 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Соколовська-Сергієнко О. Г. 
Антиоксидантна і фотопротекторна системи фотосинтетичного апарату озимої пшениці за дії мікродобрива, хелатованого бурштиновою кислотою [Електронний ресурс] / О. Г. Соколовська-Сергієнко, О. С. Капітанська, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 5. - С. 434-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_5_9
Проведено вивчення впливу позакореневого підживлення комплексом мікроелементів, хелатованих бурштиновою кислотою, на активність антиоксидантних ферментів хлоропластів, загальний пул і показник деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу прапорцевого листка у фази молочної та молочно-воскової стиглості, а також на зернову продуктивність озимої пшениці. Встановлено, що обробка рослин хелатованим мікродобривом активує супероксиддисмутазу й аскорбатпероксидазу хлоропластів, сприяє збереженню високого вмісту хлорофілу в листках у період наливання зерна. Водночас суттєвих змін вмісту і ступеня деепоксидації пігментів віолаксантинового циклу не виявлено. Підвищення врожайності посівів за підживлення мікродобривом було пов'язане з більшою кількістю продуктивних пагонів на одиницю площі посіву: в необробленому варіанті густота рослин у сорту Фаворитка становила 318 +- 23, у сорту Смуглянка - 301 +- 16 шт/м<^>2, а в обробленому аватаром-1 - відповідно 397 +- 6 і 390 +- 16 шт/м<^>2. Урожайність у контрольному варіанті досягала 65,8 +- 2,5 ц/га у Фаворитки, 55,5 +- 2,5 у Смуглянки, а в дослідних варіантах - відповідно 80,2 +- 1,8 і 66,9 +- 4,5 ц/га. Прибавка врожаю за обробки рослин сорту Смуглянка і сорту Фаворитка аватаром-1 становила 21 і 22 % у порівнянні з відповідними контрольними варіантами. Обробка рослин комплексом мікроелементів, хелатованих бурштиновою кислотою, сприяла збереженню функціонального стану їх фотосинтетичного апарату внаслідок підвищення вмісту хлорофілу та ліпшого антиоксидантного захисту прапорцевого листка в період наливання зернівок, що зумовлювало зростання зернової продуктивності озимої пшениці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 313.98 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Кулеш С. С. 
Активність антиоксидантних ферментів у хлоропластах трансгенних рослин пшениці з дволанцюговим РНК-супресором гена проліндегідрогенази [Електронний ресурс] / С. С. Кулеш, О. В. Дубровна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, Д. А. Кірізій, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 80-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 418.913 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Зборівська О. В. 
Залежність зернової продуктивності колоса головного пагона від маси сухої речовини стебла у сортів озимої пшениці [Електронний ресурс] / О. В. Зборівська, Г. О. Прядкіна, О. Г. Соколовська-Сергієнко, Н. М. Махаринська // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 291-296. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_52
Попередній перегляд:   Завантажити - 677.589 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Прядкіна Г. О. 
Ефективність використання фотосинтетично активної радіації посівами озимої пшениці [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик, О. С. Капітанська, О. Є. Ярмольська, Н. В. Цукренко // Вісник Харківського національного аграрного університету. Серія : Біологія. - 2019. - Вип. 1. - С. 23-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_biol_2019_1_4
Досліджено ефективність використання фотосинтетично активної радіації трьох сортів озимої пшениці за позакореневої обробки рослин комплексом з семи мікроелементів, хелатованих лимонною кислотою, та його сумішю з карбамідом. У репродуктивний період вегетації обидва типи обробок сприяли підвищенню листкового індексу посівів (на 18 - 46 % порівняно з контрольними варіантами, залежно від сорту і фази розвитку), маси сухої речовини у надземної частини рослин (на 10 - 52 %) та ефективності перетворення поглинутої радіації на біомасу (на 45 - 80 %). Найвищою ефективністю використання радіації в репродуктивний період розвитку за всіх умов вирощування відрізнявся сорт Астарта. Показано, що ефективність використання радіації сильніше залежала від сортових особливостей, ніж від дії обробок. Виявлено позитивну кореляцію між урожаєм озимої пшениці та ефективністю використання радіації. Обговорено механізми збільшення ефективності перетворення поглиненої радіації на біомасу, пов'язані з сортовими особливостями і спричинені обробкою рослин хелатними комплексами мікроелементів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.261 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Моргун В. В. 
Асиміляційна поверхня агроценозів та врожайність сучасних сортів пшениці озимої за нетипових погодних умов [Електронний ресурс] / В. В. Моргун, Г. О. Прядкіна, О. О. Стасик, О. В. Зборівська // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2020. - Т. 27. - С. 259-264. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2020_27_46
Попередній перегляд:   Завантажити - 453.426 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Стасик О. О. 
Вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів, отриманим за допомогою нанотехнологій, на їх фотосинтетичну активність за різних умов вологозабезпечення [Електронний ресурс] / О. О. Стасик, Г. О. Прядкіна, Д. А. Кірізій, С. К. Ситник, О. С. Капітанська, А. І. Міхно, Н. М. Махаринська // Фізіологія рослин і генетика. - 2020. - Т. 52, № 1. - С. 46-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2020_52_1_5
Вивчено вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів аватар-1, створеним за допомогою нанотехнологій, який містить магній, мідь, залізо, цинк, манган, молібден і кобальт, хелатовані природними карбоновими кислотами, на показники фотосинтетичної активності прапорцевого листка за різних умов вологозабезпечення. Дослідження проведено у вегетаційному досліді на двох сортах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) - високоврожайному Астарта, що характеризується тривалим збереженням активності фотосинтетичного апарату в період наливання зерна (stay-green фенотип), та Наталка з високим вмістом білка в зерні. У фазу колосіння (ВВСН 59) дослідні рослини обприскували мікроелементним комплексом. Контролем слугували рослини, обприскані водопровідною водою. Через 6 діб після обробки на початку фази цвітіння (ВВСН 61) половину рослин дослідного і контрольного варіантів піддавали дії посухи (7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ)), друга половина рослин розвивалась за оптимального вологозабезпечення 70 % ПВ. Встановлено, що посуха суттєво зменшувала інтенсивність фотосинтезу листків у порівнянні з умовами нормального поливу, однак фотосинтетична активність рослин, оброблених мікроелементним комплексом, знижувалась менше - відповідно на 36 і 33 % у сортів Астарта і Наталка, тоді як у необроблених рослин - на 46 і 52 %. При цьому за дефіциту вологи інтенсивність фотосинтезу прапорцевих листків рослин, оброблених мікроелементним комплексом, була вищою, ніж у необроблених: у сорту Астарта на 22 %, у сорту Наталка - на 34 %. Інтенсивність фотодихання прапорцевого листка на відміну від фотосинтезу суттєво зростала за умов посухи: у необроблених рослин сорту Астарта на 82 %, в обробленх мікроелементним комплексом - на 39 %, у сорту Наталка, навпаки, в рослин дослідного варіанта - на 96 %, в необроблених - на 44 %. Обробка рослин мікроелементним комплексом підвищувала фотохімічну активність ФС II їх прапорцевого листка як за оптимального вологозабезпечення, так і за умов посухи й ослаблювала пошкоджувальну дію останньої. Максимальна квантова ефективність ФС II в оброблених рослин обох сортів знижувалась приблизно на 2 %, у контрольних рослин сортів Астарта й Наталка - відповідно на 5 і 12 %. Зроблено висновок, що позакоренева обробка рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів суттєво підвищує стійкість їх фотосинтетичного апарату до грунтової посухи, хоча помітно не змінює інтенсивність асиміляції CO2 за оптимального вологозабезпечення. Збереження високих рівнів асиміляції CO2 і фотохімічної активності ФС II за умов посухи у разі обробки мікроелементним комплексом сприяло підвищенню зернової продуктивності рослин. Позитивний ефект мікродобрива сильніше виражений у менш стійкого до посухи сорту.Вивчено вплив позакореневої обробки рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів аватар-1, створеним за допомогою нанотехнологій, який містить магній, мідь, залізо, цинк, манган, молібден і кобальт, хелатовані природними карбоновими кислотами, на показники фотосинтетичної активності прапорцевого листка за різних умов вологозабезпечення. Дослідження проведено у вегетаційному досліді на двох сортах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) - високоврожайному Астарта, що характеризується тривалим збереженням активності фотосинтетичного апарату в період наливання зерна (stay-green фенотип), та Наталка з високим вмістом білка в зерні. У фазу колосіння (ВВСН 59) дослідні рослини обприскували мікроелементним комплексом. Контролем слугували рослини, обприскані водопровідною водою. Через 6 діб після обробки на початку фази цвітіння (ВВСН 61) половину рослин дослідного і контрольного варіантів піддавали дії посухи (7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ)), друга половина рослин розвивалась за оптимального вологозабезпечення 70 % ПВ. Встановлено, що посуха суттєво зменшувала інтенсивність фотосинтезу листків у порівнянні з умовами нормального поливу, однак фотосинтетична активність рослин, оброблених мікроелементним комплексом, знижувалась менше - відповідно на 36 і 33 % у сортів Астарта і Наталка, тоді як у необроблених рослин - на 46 і 52 %. При цьому за дефіциту вологи інтенсивність фотосинтезу прапорцевих листків рослин, оброблених мікроелементним комплексом, була вищою, ніж у необроблених: у сорту Астарта на 22 %, у сорту Наталка - на 34 %. Інтенсивність фотодихання прапорцевого листка на відміну від фотосинтезу суттєво зростала за умов посухи: у необроблених рослин сорту Астарта на 82 %, в обробленх мікроелементним комплексом - на 39 %, у сорту Наталка, навпаки, в рослин дослідного варіанта - на 96 %, в необроблених - на 44 %. Обробка рослин мікроелементним комплексом підвищувала фотохімічну активність ФС II їх прапорцевого листка як за оптимального вологозабезпечення, так і за умов посухи й ослаблювала пошкоджувальну дію останньої. Максимальна квантова ефективність ФС II в оброблених рослин обох сортів знижувалась приблизно на 2 %, у контрольних рослин сортів Астарта й Наталка - відповідно на 5 і 12 %. Зроблено висновок, що позакоренева обробка рослин пшениці озимої комплексом мікроелементів суттєво підвищує стійкість їх фотосинтетичного апарату до грунтової посухи, хоча помітно не змінює інтенсивність асиміляції CO2 за оптимального вологозабезпечення. Збереження високих рівнів асиміляції CO2 і фотохімічної активності ФС II за умов посухи у разі обробки мікроелементним комплексом сприяло підвищенню зернової продуктивності рослин. Позитивний ефект мікродобрива сильніше виражений у менш стійкого до посухи сорту.
Попередній перегляд:   Завантажити - 425.248 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Прядкіна Г. О. 
Асиміляційний апарат листків окремих ярусів у сортів озимої пшениці за несприятливих умов навколишнього середовища [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, Н. М. Махаринська // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 1. - С. 74-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_1_7
У польових експериментах за несприятливих погодних умов (знижена температура повітря та надмірна кількість опадів у період закладання репродуктивних органів і підвищена температура та нестача опадів у період наливання зерна) досліджували варіабельність питомої маси листків окремих ярусів, вмісту хлорофілу в них та маси сухої речовини у шести сортів озимої пшениці в репродуктивний період розвитку. Встановлено, що еректоїдність верхніх листків притаманна всім дослідженим сортам озимої пшениці незалежно від року створення. Показано, що ліпшою адаптацією пігментного апарату до несприятливих умов, що спостерігалися протягом весняно-літньої вегетації, вирізнявся сорт озимої пшениці Київська 17. Встановлено, що продуктивніші сорти озимої пшениці Київська 17, Городниця, Почайна і Порадниця мали більшу питому масу прапорцевого листка, ніж менш врожайні сорти Краснопілка і Смуглянка як у фазу цвітіння (відповідно 5,16 - 5,79 та 4,77 - 4,95 мг/см<^>2), так і у фазу молочної стиглості зерна (відповідно 5,12 - 5,70 та 4,47 - 4,86 мг/см<^>2). Кореляційний зв'язок між зерновою продуктивністю колоса головного пагона рослин озимої пшениці, кількістю зерен з колоса, масою 1000 зернин та окремими показниками асиміляційного апарату прапорцевого листка у фази цвітіння й молочної стиглості зерна був позитивним. Встановлено, що фізіологічним маркером високої зернової продуктивності колоса головного пагона рослин може слугувати питома маса прапорцевого листка у фази цвітіння та молочної стиглості зерна.
Попередній перегляд:   Завантажити - 178.296 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Стасик О. О. 
Фотосинтез і продуктивність: основні наукові досягнення та інноваційні розробки [Електронний ресурс] / О. О. Стасик, Д. А. Кірізій, Г. О. Прядкіна // Фізіологія рослин і генетика. - 2021. - Т. 53, № 2. - С. 160-184. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2021_53_2_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 303.557 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Прядкіна Г. О. 
Вплив посухи на фотосинтетичні показники рослин пшениці [Електронний ресурс] / Г. О. Прядкіна, Н. М. Махаринська, О. Г. Соколовська-Сергієнко // Фізіологія рослин і генетика. - 2022. - Т. 54, № 6. - С. 463-483. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2022_54_6_3
Пшениця - важлива продовольча культура світу, на яку припадає п'ята частина загальної кількості калорій і білків, є культурою, чутливою до нестачі вологи у грунті. Посуха погіршує ріст і розвиток рослин, впливає на фізіоло-го-біохімічні процеси, знижує продуктивність рослин. Одним із найчутливіших до дії посухи фізіологічним процесом вважають фотосинтетичну асиміляцію CO2. Даний огляд присвячено аналізу літературних даних і результатів власних досліджень щодо дії посухи на показники фотосинтетичного апарату пшениці на різних рівнях його організації - від морфологічного до молекулярного. Актуальність досліджень ознак, асоційованих із посухостійкістю, зумовлена значним у порівнянні з іншими абіотичними чинниками, зниженням урожайності за дії посухи, почастішанням посушливих умов у період вегетації пшениці, складним характером реакції цієї культури на посуху та необхідністю пришвидшення селекційного процесу. Аналіз морфологічних показників фотосинтетичного апарату засвідчує, що крім безпосереднього впливу цього стресового чинника на площу асиміляційної поверхні рослини він іще позначається на поглинанні та ефективності перетворення світлової енергії на біомасу, а також залежить від ремобілізації фотосинтетично асимільованого вуглецю з нелисткових органів пшениці. Тоді як інтегральний показник - інтенсивність фотосинтезу - під впливом посухи знижується (величина цього зниження залежить від генотипу, фази розвитку рослин та жорсткості стресу), окремі складові фотосинтетичної активності можуть по-різному реагувати на дію цього стресу. Зокрема, нефотохімічне гасіння флуоресценції хлорофілу а різних ліній пшениці за умов посухи носить різноспрямований характер. Розглянуто виявлені останніми роками перспективні ознаки посухотолерантності пшениці, зокрема довготривалі перебудови фотосинтетичного апарату, що включають зміни структури внаслідок фосфорилювання комплексу ФС II-СЗК II разом зі стехіометрією білка. В огляді також висвітлено роль антиоксидантних ферментів хлоропластів, які запобігають спричиненому дією посухи накопиченню активних форм кисню і тим самим запобігають функціональним та структурним змінам хлоропластів, деградації хлорофілу, порушенню цілісності мембран тилакоїдів. За літературними даними вивчено роль органічних та неорганічних речовин у підтриманні осморегуляції рослин за нестачі води, проаналізовано ймовірні механізми їх дії. Описано локуси кількісних ознак, пов'язаних із ДНК-маркерами посухостійкості пшениці як механізми посухостійкості. Отже, аналіз літературних даних і власних результатів показав, шо толерантність фотосинтетичного апарату генотипів пшениці до посухи може бути пов'язана з різними механізмами. Висловлено припущення, що перспективною стратегією підвищення стійкості врожаю може бути поєднання кількох механізмів в одному генотипі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 299.798 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського