Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пукач І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 3 Представлено документи з 1 до 3 |
|||
| 1. | 
Попадинець О. Г. Нові підходи щодо отримання наукової новизни при морфологічних дослідженнях перехідного епітелію ечового міхура [Електронний ресурс] / О. Г. Попадинець, О. М. Юрах, Н. С. Токарук, Т. Л. Котик, І. В. Пукач, Г. Ю. Юрах, М. М. Осипчук, Н. М. Дубина, А. С. Дмитренко // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 2. - С. 37-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_2_14 Мета роботи - продемонструвати можливості кластерного аналізу для одержання наукової новизни морфологічних результатів на основі дослідження клітин уротелію сечового міхура. Використано 10 щурів лінії Wistar; гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном і еозином; проводили електронно-мікроскопічне дослідження; морфометрію здійснювали в ImageJ, а статистику - в середовищі R з використанням методів непараметричної та багатовимірної статистики. Надано стислу характеристику основних етапів кластерного аналізу, показано спосіб визначення найвагоміших ознак уротеліоцитів і виявлення їх неоднорідності, продемонстровано застосування евклідової метрики та методів кластеризації, визначено особливості використання цього аналізу в морфологічних дослідженнях, представлений зразок його використання для одержання нових результатів, подано взірці морфологічного обгрунтування результатів кластеризації. Висновки: кластерний аналіз надає змогу одержати наукову новизну під час досліджень перехідного епітелію сечового міхура; його використовують за неоднорідності клітинного складу уротелію, яку виявляють коефіцієнтом варіації; найвагомішими ознаками уротеліоцигів є їх площа і площа їх ядер; нові результати щодо кількості кластерів одержують за допомогою методу Уорда, а стосовно їх показників - методу k-середніх; найкраще застосовувати евклідову метрику; для оцінки адекватності результатів проводять попарні множинні порівняння між кластерами за їх показниками; результати у двоосьовій проекції характеризують клітинний склад уротелію як структурну систему та виявляють позасистемні впливи; викладена детальна характеристика стосовно кластерного аналізу може бути основою дія одержання елементарних знань з даного дослідження. | ||
| 2. |
Токарук Н. С. Перебудова внутрішньоорганних кровоносних судин сечового міхура при експериментальному цукровому діабеті [Електронний ресурс] / Н. С. Токарук, А. О. Юрах, І. В. Пукач, Г. Ю. Юрах, А.С. Дмитренко // Галицький лікарський вісник. - 2018. - Т. 25, число 4. - С. 58-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2018_25_4_14 Мета дослідження - надати гістологічну, морфометричну та ультраструктурну характеристику інтраорганних гемосудин сечового міхура щурів на етапах перебігу стрептозотоцинового діабету. Використано 70 щурів-самців лінії Wistar; цукровий діабет моделювали стрептозотоцином (60 мг/кг маси тіла); забирали матеріал на 14, 28, 42, 56 і 70-ту доби досліду; проводили гістологічне, морфометричне та електронно-мікроскопічне дослідження. Визначено мікроскопічні, морфометричні та ультраструктурні особливості перебудови інтраорганних гемосудин сечового міхура щурів у випадку розвитку стрептозотоцинового діабету. Висновки: діабетична мікроангіопатія сечового міхура є неспецифічним процесом, специфічність якого визначається ступенем виразності судинних порушень, які характеризуються таким: зміною судинного тонусу артеріол, що проявляється спочатку їх дилатацією, далі зменшенням просвіту, а потім вторинним розширенням; перебудовою базальної мембрани гемокапілярів, яка до кінця досліду потовщується в 3,22 разу, стає дезорганізованою і пластинчастою; реологічними порушеннями крові, які на 14-у добу досліду виражаються сладжами в окремих венудах. на 28-у - у більшості венуя, на 42-у - також у капілярах, а на 56 - 70-у спостерігається генералізація сладж-синдрому в усіх оболонках сечового міхура; діабетична ангіопатія супроводжується набряками різного генезу; інтерстиційні - збільшуються до 28-ї доби досліду, а з 42-ї зменшуються; з 42-ї доби наростає плазматичне просякання периваскулярної сполучної тканини; набухання ендотеліоцитіп виявляється на 28 - 42-у доби розвитку діабету. | ||
| 3. | 
Попадинець О. Г. Перспектива використання кластерного аналізу для отримання нових наукових результатів на прикладі дослідження уротеліоцитів при експериментальній діабетичній цистопатії [Електронний ресурс] / О. Г. Попадинець, О. М. Юрах, Н. С. Токарук, Г. Ю. Юрах, І. В. Пукач, М. М. Осипчук, О. П. Колосов, В. І. Коржовська, Н. М. Дубина, А. С. Дмитренко // Архів клінічної медицини. - 2017. - № 2. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2017_2_9 У ході експерименту на 70 дорослих щурах-самцях лінії Вістар визначено пріоритетні механізми розвитку стрептозотоцинової діабетичної цистопатії. Морфометрично і статистично доведено, що розбалансованість системних механізмів функціонування перехідного епітелію сечового міхура, яка настає вже з перших термінів розвитку діабетичної цистопатії і не відновлюється до кінця експерименту, пов'язана з порушенням характерної для норми структурно-функціональної рівноваги між уротеліоцитами кластерів 4 і 1 та кластерів 2 і 3, а також із втратою уротелієм сечового міхура морфологічної стратифікації. Виявлено загальнопатологічні процеси, які супроводжують розвиток діабетичної цистопатії сечового міхура. За результатами гістологічних, морфометричних, ультраструктурних методів, біохімічних досліджень крові та сечі, визначення водного балансу і кластерного аналізу встановлено головні системні та позасистемні фактори, які є причиною розвитку цих патологічних процесів. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |