Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ревенько І$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
1.

Ревенько І. Л. 
Епідеміологія інсульту в Україні [Електронний ресурс] / І. Л. Ревенько // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 3. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_3_14
Инсульт - одна из основных медико-социальных проблем, поскольку занимает второе место среди причин смертности и первое - среди причин стойкой утраты трудоспособности во всех странах мира. Проведен анализ заболеваемости и смертности вследствие всех типов инсультов за период 1999 - 2008 гг. в Украине. Рассмотрены эпидемиологические показатели инсультов в регионах. Полученные данные свидетельствуют о росте заболеваемости и смертности вследствие инсультов в Украине в целом и почти во всех ее областях.
Попередній перегляд:   Завантажити - 382.98 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Корнацький В. М. 
Помірні когнітивні розлади у хворих з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / В. М. Корнацький, І. Л. Ревенько // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_10
Розглянуто ефективність використання холіну альфосцерату (гліатилін) у хворих з артеріальною гіпертензією та синдромом помірних когнітивних розладів. Дослідження проводилося протягом 2-х міс. До групи спостереження увійшли 28 осіб віком від 50-ти до 70-ти років з діагнозом гіпертонічної хвороби II стадії, 2-го ступеня, високого ризику. Пацієнтам проводили неврологічні, нейропсихологічні, лабораторні та інструментальні дослідження. Результати роботи довели, що стабілізація артеріального тиску в поєднанні з терапією гліатиліном позитивно вплинула на загальний стан пацієнтів, покращила їх когнітивні функції, стабілізувала психоемоційний стан.
Попередній перегляд:   Завантажити - 285.295 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Воронков Л. Г. 
Порівняльна клінічна характеристика хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від стану когнітивної функції [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко, І. Л. Ревенько, Л. С. Мхітарян // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_7
Мета роботи - з'ясувати клінічні чинники, асоційовані з наявністю когнітивної дисфункції (КД) у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) та зниженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). Обстежено 124 хворих віком від 18 до 75 років з ХСН II - IV функціонального класу за критеріями Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA). Когнітивну функцію оцінювали за допомогою короткої шкали дослідження психічного статусу (MMSE), проби Шульте, шкали HADS. Кількість балів за шкалою MMSE свідчила про наявність КД. Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, оцінювали якість життя за опитувальником MLHFQ (The Minnesota Living with Heart Failure Questionnaire), розраховували індекс побутової фізичної активності за допомогою анкети Університету Дюка (DASI), проводили тест із 6-хвилинною ходьбою, імуноферментні дослідження (визначення рівня інтерлейкіну-6, N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду та інсуліну), ультразвукову діагностику вазодилатаційної функції ендотелію (погокозалежна вазодилатація (ПЗВД)) плечової артерії за допомогою проби з реактивною гіперемією. У 85 (68,6 %) пацієнтів зареєстровано КД. Не виявлено статистично значущого впливу статі, величини ФВ ЛШ, наявності фібриляції передсердь на стан когнітивної функції. КД у пацієнтів із ХСН та зниженою ФВ ЛШ асоціювалася з тяжчим функціональним класом за NYHA (p = 0,001), наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції (p = 0,037, p = 0,021 та p = 0,032 відповідно). Пацієнти з КД були статистично значущо (p = 0,002) старші за віком, мали гіршу якість життя за MLHFQ (p = 0,04) та нижчий DASI (p = 0,037), вищий рівень депресії за шкалою HADS (p = 0,032), нижчу швидкість клубочкової фільтрації (p = 0,012), більшу товщину задньої стінки ЛШ (p = 0,011), гіршу ПЗВД (p = 0,049) у порівнянні з пацієнтами без КД. Кількість балів за шкалою MMSE прямо пропорційно корелювала з дистанцією 6-хвилинної ходьби (r = 0,264, p = 0,003), величиною DASI (r = 0,275, p = 0,002), швидкістю клубочкової фільтрації (r = 0,275, p = 0,002), ПЗВД (r = 0,207, p = 0,021), активністю супероксиддисмутази (r = 0,205, p = 0,028) і обернено пропорційно - зі ступенем погіршення якості життя за MLHFQ (r = -0,179, p = 0,049), віком (r = -0,429, p = 0,0001), кількістю балів за шкалою HADS-D (r = -0,257, p = 0,004) та рівнем церулоплазміну (r = -0,308, p = 0,004). Висновки: у пацієнтів з ХСН та зниженою ФВ ЛШ виявлено КД у 85 (68,6 %) випадків. КД асоціювалася з тяжкістю СН і наявністю гіпертонічної хвороби, ішемічної хвороби серця та ниркової дисфункції. Пацієнти з ХСН та КД статистично значущо старші за віком, мають гіршу якість життя, нижчу фізичну активність, вищий рівень депресивних виявів, більшу концентрацію церулоплазміну в плазмі крові, нижчу швидкість клубочкової фільтрації та гіршу потокозалежну вазодилатаційну відповідь у порівнянні з пацієнтами без КД.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.358 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Воронков Л. Г. 
Когнітивна функція та прихильність до лікування в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка: зв’язок і прогностичне значення [Електронний ресурс] / Л. Г. Воронков, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко, І. Л. Ревенько, Л. В. Якушко, Л. П. Паращенюк // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 78-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_6_11
Цель работы - выявить связь между состоянием когнитивной функции и приверженностью к лечению, а также оценить прогностическую информативность анкеты приверженности к лечению у пациентов с хронической сердечной недостаточностью (ХСН) и сниженной фракцией выброса левого желудочка (ФВЛЖ). Обследовано 124 пациента со стабильной ХСН и сниженной (<< 40 %) ФВЛЖ II - IV функционального класса по NYHA не старше 75 лет. Всем пациентам проведено общеклиническое обследование, использовали стандартные методы психологического тестирования: короткую шкалу оценки психического статуса MMSE, пробу Шульте, шкалу HADS. Для оценки приверженности к лечению использовали опросник Мориски - Грина и болезнь-специфическую анкету отдела сердечной недостаточности ННЦ "Институт кардиологии им. акад. Н. Д. Стражеско" НАМН Украины. При разделении больных на три группы в зависимости от их приверженности к лечению, обнаружено, что группы статистически значимо различались по сумме баллов теста MMSE и времени выполнения пробы Шульте. Количество баллов приверженности к лечению как по анкете Мориски - Грина, так и по анкете отдела сердечной недостаточности прямо коррелировало с количеством баллов по шкале MMSE (Р = 0,038 и P = 0,023 соответственно). Группа больных с высоким комплаенсом имела статистически значимо лучшие показатели когнитивных тестов (MMSE и проба Шульте), чем группа пациентов со средним и низким комплаенсом. Это в равной степени касалось обеих анкет. При построении кривых выживаемости обнаружено, что анкета Мориски - Грина не имела статистически значимой прогностической информативности как для наступления смерти, так и для возникновения комбинированного критического события (смерть/госпитализация) (P = 0,113 и P = 0,401 соответственно); в то же время болезнь-специфическая анкета отдела сердечной недостаточности имела статистически значимую информативность относительно прогнозирования долговременной выживаемости и наступления комбинированного критического события (P = 0,046 и P = 0,024). Выводы: более половины больных с ХСН и сниженной ФВЛЖ имеют низкую и среднюю приверженность к лечению, которая связана с худшими показателями когнитивных тестов (MMSE, проба Шульте). Данные о связи приверженности к лечению с результатами когнитивных тестов, полученные с помощью разработанной нами анкеты, сопоставимы с таковыми по анкете Мориски - Грина. Использование болезнь-специфической анкеты отдела сердечной недостаточности имеет высокую информативность для прогнозирования долгосрочной выживаемости и наступления комбинированного критического события (смерть или госпитализация) у больных с ХСН и сниженной ФВЛЖ, в то время как анкета Мориски - Грина не имела вышеупомянутой прогностической информативности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 146.28 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського