Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (6)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (18)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Регеда С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 35
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Регеда С. М. 
Порушення імунного гомеостазу в ранній період розвитку експериментальної пневмонії [Електронний ресурс] / С. М. Регеда, Л. О. Фурдичко, М. М. Регеда-Фурдичко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2015. - № 4. - С. 52-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2015_4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 230.367 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Татарчук Т. Ф. 
Особливості гормонального статусу жінок із синдромом полікістозних яєчників з різними конституціональними типами [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, С. І. Регеда, І. М. Капшук // Здоровье женщины. - 2015. - № 9. - С. 112-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_9_28
У результаті дослідження виявлено особливості гормонального статусу жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) залежно від конституціональних особливостей. Жінкам з СПКЯ та нормальною масою тіла притаманна абсолютна гіпоестрогенія, збільшення синтезу лютеїнізувального гормону в 2,6 разу, підвищення рівня антимюллерового гормону в 1,3 разу в порівнянні з контрольною групою. У пацієнток із СПКЯ та надмірною масою тіла, незалежно від типу розподілу жирової тканини, виявлено активацію функції надниркових залоз. У цьому випадку встановлено високу частоту відносної гіперестрогенії за андроїдного ожиріння, а за гіноїдного ожиріння виявлено підвищення концентрації пролактину на тлі гіперкортизолемії, що свідчить про активацію стрес-реалізуючої системи. У той самий час у пацієнток із СПКЯ, незалежно від конституціональних особливостей, виявлено високу частоту гіперандрогеній за рахунок тестостерону та андростендіону.
Попередній перегляд:   Завантажити - 280.157 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Регеда М. С. 
Особливості змін процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної m. s. системи в легенях у ранній період формування експериментальної пневмонії [Електронний ресурс] / М. С. Регеда, Л. О. Фурдичко, М. М. Регеда-Фурдичко, С. М. Регеда // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 1. - С. 41-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_1_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 243.914 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Регеда-Фурдичко М. М. 
Порушення окремих показників імунної системи в крові у пізній період формування експериментальної пневмонії та їх корекція тіотриазоліном [Електронний ресурс] / М. М. Регеда-Фурдичко, С. М. Регеда, Л. О. Фурдичко // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_3_3
Попередній перегляд:   Завантажити - 168.909 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Кресюн В. Й. 
Роль процесів перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантного захисту в легенях у пізньому періоді розвитку експериментальної пневмонії та корекція їх порушень тіотриазоліном [Електронний ресурс] / В. Й. Кресюн, М. М. Регеда-Фурдичко, Л. О. Фурдичко, С. М. Регеда // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_1_7
Попередній перегляд:   Завантажити - 304.834 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Регеда-Фурдичко М. М. 
Значення факторів неспецифічної резистентності організму для раннього періоду розвитку експериментальної пневмонії [Електронний ресурс] / М. М. Регеда-Фурдичко, Л. О. Фурдичко, С. М. Регеда // Досягнення біології та медицини. - 2016. - № 1. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbtm_2016_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 187.735 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Регеда-Фурдичко М. М. 
Вміст імуноглобулінів A, M, G у крові в ранній період розвитку експериментальної пневмонії [Електронний ресурс] / М. М. Регеда-Фурдичко, С. М. Регеда, Л. О. Фурдичко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 62-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_3_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 185.014 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Регеда С. М. 
Роль фагоцитарної активності лейкоцитів у крові для патогенезу формування пізнього періоду експериментальної пневмонії [Електронний ресурс] / С. М. Регеда, Л. О. Фурдичко, М. М. Регеда-Фурдичко // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2016. - № 2. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2016_2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 168.071 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Регеда С. М. 
Роль оксидантних і протеолітичних процесів у патогенезі розвитку пародонтиту на тлі експериментальної пневмонії та корекція їх порушень тіотриазоліном [Електронний ресурс] / С. М. Регеда // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 6. - С. 48-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2016_6_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 194.488 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Татарчук Т. Ф. 
Гиперпролактинемия в генезе стресс-индуцированного бесплодия. Возможности фитотерапии [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. И. Регеда, Н. В. Яроцкая, А. А. Горохова // Здоровье женщины. - 2017. - № 3. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_3_7
С целью оптимизации лечения первичного стресс-индуцированного бесплодия проведена оценка эффективности комплексной терапии, направленной на коррекцию психоэмоционального состояния и вторичной гиперпролактинемии у 72 пациенток в возрасте от 24 до 40 лет с репродуктивными планами (38 женщин основной группы и 34 - группы сравнения). Контрольную группу составили 30 здоровых женщин. Исследования гормонального гомеостаза пациенток до лечения показали снижение среднего уровня гипофизарных гормонов, достаточно низкие средние концентрации эстрадиола и прогестерона, умеренно повышенный уровень пролактина и сниженные показатели толщины эндометрия. Превалирующее большинство женщин находилось в состоянии повышенной реактивной и личностной тревожности. Всем участницам исследования назначалась антистрессорная терапия (АСТ) (фенибут + мебикар). Кроме того, пациентки основной группы на фоне антистрессорного лечения получали препарат циклодинон, который обладает мягким дофаминергическим действием, способствуя угнетению секреции пролактина и нормализации функции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы. Уже через 3 мес после начала комплексной АСТ в обеих группах снизился уровень реактивной тревожности и в меньшей степени - личностной тревожности. Динамический контроль содержания гормонов показал существенное снижение средней концентрации пролактина и повышение синтеза фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови женщин группы приема циклодинона, где также достоверно снизилась средняя концентрация пролактина и увеличилась толщина эндометрия. В группе сравнения, где применялась только АСИ, подобная тенденция наблюдалась, однако полной нормализации не произошло. В течение 3 лет после курса лечения беременность наступила у 32 пациенток основной группы и лишь у 17 - группы сравнения. Из результатов исследования можно сделать вывод о высокой эффективности комбинации АСТ и дофаминергической терапии.
Попередній перегляд:   Завантажити - 459.364 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Татарчук Т. Ф. 
Роль гиперпролактинемии в генезе стрессиндуцированного бесплодия и возможности ее коррекции [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. И. Регеда, Н. В. Яроцкая, А. А. Горохова // Здоровье женщины. - 2017. - № 6. - С. 31-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_6_6
Проведена оценка эффективности лечения первичного стресс-индуцированного бесплодия с применением комплексной терапии, направленной на коррекцию психоэмоционального состояния и вторичной гиперпролактинемии у 72 пациенток в возрасте от 24 до 40 лет с репродуктивными планами (38 женщин основной группы и 34 - группы сравнения). Тридцать здоровых женщин составили контрольную группу. До лечения исследования гормонального гомеостаза (ГГ) показали снижение среднего уровня гипофизарных гормонов, достаточно низкие средние концентрации эстрадиола и прогестерона, умеренно повышенный уровень пролактина и сниженные показатели толщины эндометрия у всех пациенток. Повышенный уровень личностной (ЛТ) и реактивной тревожности (РТ) также отмечался у большинства женщин. Помимо антистрессорной терапии (АСТ) с применением фенибута и мебекара, пациентки основной группы получали мягкий дофаминомиметик циклодинон, который способствует угнетению секреции пролактина и нормализации функции гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы. Пациентки группы сравнения получали только АСТ. Уже через 3 месяца после начала комплексной АСТ в обеих группах снизился уровень РТ, и в меньшей степени - ЛТ. Динамика восстановления ГГ в группах значительно отличалась. Так, более существенное снижение средней концентрации пролактина и повышение синтеза фолликулостимулирующего, лютеинизирующего гормонов, эстрадиола и прогестерона в сыворотке крови отмечалось в основной группе. В ней же отмечалось увеличение толщины эндометрия. В группе сравнения, где применялась только АСТ, наблюдалась только тенденция без полной нормализации. В течение трех лет после курса лечения беременность наступила у 32 пациенток основной группы, и лишь у 17 - группы сравнения. Из результатов исследования можно сделать вывод о высокой эффективности комбинации АСТ и дофаминергической терапии. Следовательно, можно рекомендовать назначение дофаминергических фитопрепаратов, в частности циклодинона, на фоне АСТ пациенткам со стресс-индуцированным бесплодием с целью коррекции психосоматических нарушений и повышения клинической частоты беременности.
Попередній перегляд:   Завантажити - 464.675 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Татарчук Т. Ф. 
Роль порушень репродуктивного здоров’я в розвитку метаболічного синдрому у жінок [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. І. Регеда, Т. М. Тутченко, М. І. Гламазда // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 77-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_1_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 862.309 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Гуньков С. В. 
Рівні вмісту нікелю в сироватці крові у жінок з полікістозом яєчників, аналіз можливих джерел експонування та механізми патогенезу [Електронний ресурс] / С. В. Гуньков, Т. Ф. Татарчук, С. В. Регеда // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 742.304 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Регеда С. І. 
Особливості кровопостачання яєчників у жінок з лейоміомою матки великих розмірів після емболізації маткових артерій [Електронний ресурс] / С. І. Регеда, Л. А. Васильченко, І. М. Шакало, В. О. Джупін // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2015. - Вип. 2. - С. 199-203. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2015_2_51
Попередній перегляд:   Завантажити - 178.572 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Татарчук Т. Ф. 
Особливості функції яєчників у жінок з метаболічним синдромом, діагностованим за гармонізованими критеріями 2009 року [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, Н. В. Косей, С. І. Регеда, Л. В. Калугіна, Т. М. Тутченко, М. І. Гламазда, А. І. Западенко // Scientific digest of Association of obstetricians and gynaecologists of Ukraine. - 2019. - Вип. 1. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2019_1_16
Попередній перегляд:   Завантажити - 413.142 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Гуньков С. В. 
Куріння, як фактор ризику виникнення полікістозу яєчників [Електронний ресурс] / С. В. Гуньков, С. І. Регеда // Український журнал сучасних проблем токсикології. - 2019. - № 3. - С. 56-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2019_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.935 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Тутченко Т. Н. 
Факторы риска венозной тромбоэмболии у женщин [Електронний ресурс] / Т. Н. Тутченко, Т. Ф. Татарчук, И. А. Родионова, С. И. Регеда // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 3. - С. 12-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_3_4
Научные работы последних лет наглядно продемонстрировали важность рассмотрения различных клинических задач с позиции гендерного подхода, поскольку патогенез заболеваний и метаболизм медикаментозных препаратов во многом отличается у женщин и мужчин. Представлен обзор современной научной литературы, посвященной этиологии и факторам, предрасполагающим к развитию венозной тромбоэмболии у женщин. Спектр этих факторов чрезвычайно широк - помимо таких известных, провоцирующих тромбообразование факторов как иммобилизация, онкопатология, прием эстрогеносодержащих препаратов, существует множество менее известных, но тем не менее способных сыграть критическую роль влияний, в частности прием определенных негормональных лекарственных средств. Внимание уделено данным последних исследований и ключевым позициям консенсусных документов ведущих профессиональных сообществ по вопросам профилактики венозной тромбоэмболии на фоне приема комбинированных гормональных контрацептивов и менопаузальной гормональной терапии, а также связи с венозной тромбоэмболией таких распространенных патологий, как метаболический синдром и синдром поликистозных яичников. За последние годы произошла переоценка некоторых факторов риска венозной тромбоэмболии, значительно расширились представления о наследственных и приобретенных формах тромбофилии, которые могут быть причиной осложнений беременности и влиять на менеджмент гинекологической патологии. У женщин в таких клинических ситуациях, как консультирование по вопросам планирования семьи и беременности, ведение беременности, планирование оперативного лечения и госпитализации, назначение менопаузальной заместительной терапии, глюкокортикоидов, а также ряда негормональных препаратов тщательная всесторонняя оценка сочетания факторов риска венозной тромбоэмболии позволяет предупредить развитие этой опасной патологии путем коррекции плана ведения и применения современных антикоагулянтов. Цель работы - ознакомить врачей с новыми теоретическими положениями, помогающими осмыслить причины возникновения венозных тромбозов, провести оценку рисков в акушерстве и у гинекологических больных, находящихся под амбулаторным наблюдением или получающих лечение в стационаре.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.541 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Косей Н. В. 
Оптимизация ведения послеоперационного периода после хирургических вмешательств на шейке матки [Електронний ресурс] / Н. В. Косей, С. И. Регеда, Н. Н. Евтушенко // Репродуктивна ендокринологія. - 2017. - № 4. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2017_4_8
Приведены результаты исследования, направленного на оптимизацию ведения послеоперационного периода у пациенток, перенесших хирургическое вмешательство на шейке матки. Обследовано 134 пациентки, которым была проведена радиоволновая конизация шейки матки по поводу гистологически подтвержденной цервикальной интраэпителиальной неоплазии 2-го типа. Методом простой рандомизации они были разделены на две группы: пациентки I группы (66 женщин) получали 2,0 цефтриаксона интраоперационно, а также Тамистол вагинально по 1 суппозиторию 1 раз в сутки в течение 3 дней до оперативного вмешательства и на протяжении 12 дней в послеоперационный период; пациенткам II группы (68 женщин) было проведено только интраоперационное профилактическое введение 2,0 цефтриаксона. Проведенные после оперативного вмешательства лабораторные исследования, в частности, выявили более высокую микробную нагрузку во II группе по сравнению с I группой как через 21 день, так и через 1,5 мес. после операции. Кроме того, при сравнении субъективных и объективных клинических показателей было отмечено, что течение послеоперационного периода в I группе было более легким, чем во II группе. Доказано, что применение комплексной профилактики с использованием локальной терапии мирамистином способствует снижению контаминации половых путей бактериальной и вирусной микрофлорой, более легкому клиническому течению послеоперационного периода, уменьшению частоты осложнений воспалительного характера и более быстрой полноценной эпителизации шейки матки после ее радиоволновой конизации. Учитывая высокий уровень среди населения заболеваний, передающихся половым путем, рост числа полимикробных ассоциаций, нарастающую антибиотикорезистентность микроорганизмов, сделан вывод о рациональности проведения локальной антисептической терапии в комплексной профилактике гнойно-септических осложнений при проведении плановых оперативных вмешательств на шейке матки. Местное применение препарата Тамистол показало его высокую эффективность в отношении таких возбудителей, как Atopobium vag. и Mobiluncus mul., считающихся высокоспецифичными маркерами бактериального вагиноза. С учетом нарастающей резистентности данных микроорганизмов к препаратам нитроимидазолового ряда доказанная высокая эффективность мирамистина в отношении этих микроорганизмов позволяет сделать выводы о предпочтительном выборе препарата Тамистол для профилактики гнойно-септических осложнений при хирургических вмешательствах.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.551 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Татарчук Т. Ф. 
Протизапальна терапія як складова комплексу лікування рецидивуючої гіперплазії ендометрія [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, С. І. Регеда // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 75-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 213.632 Kb    Зміст випуску     Цитування
20.

Татарчук Т. Ф. 
Выбор рациональных методов обезболивания у женщин после гистерэктомии по поводу миомы матки [Електронний ресурс] / Т. Ф. Татарчук, С. И. Регеда, Н. В. Косей // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 87-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 140.051 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського