Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Решетник Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Решетник Л. П. Правові проблеми причинно-наслідкових зв’язків у відносинах відшкодування шкоди, заподіяної порушенням екологічних прав громадян [Електронний ресурс] / Л. П. Решетник // Форум права. - 2011. - № 4. - С. 617-621. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index | ||
| 2. |
Решетник Л. П. Окремі правові питання підстав та умов майнової відповідальності за порушення екологічних прав громадян [Електронний ресурс] / Л. П. Решетник // Форум права. - 2012. - № 2. - С. 593-598. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index | ||
| 3. |
Решетник Л. П. Екологічний ризик як ознака джерела підвищеної екологічної небезпеки [Електронний ресурс] / Л. П. Решетник // Форум права. - 2012. - № 3. - С. 613-618. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FP_index | ||
| 4. | 
Решетник Л. Л. Поширеність та шкодочинність кореневої губки в ДП "Семенівське лісове господарство" та заходи боротьби з хворобою [Електронний ресурс] / Л. Л. Решетник, О. І. Степанець // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер. : Лісівництво та декоративне садівництво. - 2013. - Вип. 187(1). - С. 290-293. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnau_lis_2013_187_1_48 | ||
| 5. | 
Решетник Л. Окремі теоретичні питання щодо диференціації шкоди, заподіяної порушенням права громадян на екологічну безпеку [Електронний ресурс] / Л. Решетник // Юридична Україна. - 2011. - № 8. - С. 97-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urykr_2011_8_20 | ||
| 6. | 
Решетник Л. Л. Поширеність дереворуйнівних грибів у листяних насадженнях (на прикладі Вовківського лісництва ДП "Борщівське лісове господарство" [Електронний ресурс] / Л. Л. Решетник. // Лісове і садово-паркове господарство. - 2015. - № 8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_8_13 | ||
| 7. |
Решетник Л. Л. Поширення опенька осіннього залежно від лісівничо-таксаційних показників деревостанів (на прикладі соснових насаджень ДП "Словечанське лісове господарство") [Електронний ресурс] / Л. Л. Решетник. // Лісове і садово-паркове господарство. - 2015. - № 8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_8_14 | ||
| 8. | 
Саяпина Л. М. Особенная тактика врача-стоматолога при санации пациентов с нейро-эндокринными расстройствами (клинический случай) [Електронний ресурс] / Л. М. Саяпина, М. В. Сироишко, Л. Л. Решетник // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 2. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_41 | ||
| 9. |
Саяпина Л. М. Тактика врача-стоматолога при осложнении эндодонтического лечения – перфорации зуба [Електронний ресурс] / Л. М. Саяпина, М. В. Сироишко, Л. Л. Решетник // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2016. - № 2. - С. 180-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2016_2_42 | ||
| 10. | 
Антоненко М. Ю. Роль тканевої алергії до кісткового антигена в діагностиці початкового ступеня генералізованого пародонтита [Електронний ресурс] / М. Ю. Антоненко, Л. Л. Решетник, Н. А. Зелінська, О. А. Значкова, В. О. Ревич // Сучасна стоматологія. - 2019. - № 1. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_1_8 Мета роботи - вивчення тканинної сенсибілізації до кісткового антигена (КА) як індикативного фактора змін в альвеолярному відростку при початковому ступені генералізованого пародонтита ГП. Дослідження базується на спостереженні 132 хворих (67 жінок і 65 чоловіків) віком 19 - 35 років з початковим ступенем ГП (основна група), із хронічним (72 осіб) і загостреним (60 осіб) перебігом. Порівняльну групу склали 71 хворий у віці 19 - 35 років з генералізованим хронічним катаральним гінгівітом (ГХКГ) у стадії ремісії (29 осіб) і загострення (42 осіб). Контрольну групу представили 30 осіб без клінічних ознак захворювань тканин пародонта. Інтерпретація клінічних показників оцінювалася за суб'єктивними й об'єктивними ознаками з використанням пародонтальних індексів запалення та гігієни (РМА, індекс кровоточивості Loe-Silness, GІ, інтегральний індекс гігієни АРТ). Оцінку тканинної сенсибілізації до КА визначали в реакції гальмування міграції лейкоцитів (РГМЛ). У результаті дослідження не було встановлено достовірної різниці індикативних пародонтальних показників в основній і порівняльній групах при хронічному перебігу захворювання - ГП й генералізованому катаральному гінгівіті. При загостреному перебігу ГП початкового ступеню виражена тканинна сенсибілізація до КА відзначена у 80,0 +- 5,13 % (p << 0,01) обстежених, що було достовірно вище, ніж при хронічному перебігу. У 20 % хворих на ГП початкового ступеня загостреного перебігу відзначено помірний ступінь сенсибілізації до КА. У хворих порівняльної групи як у період ремісії, так і при загостреному перебігу катарального гінгівіту, а також у контрольній групі тканинна сенсибілізація до КА не встановлена. Висновки: підтверджено, що пародонтальні індекси не можуть розглядатись як індикативні показники, які відображають стан пародонтального комплексу в цілому, а лише як такі, що відображають стан м'яких тканин пародонту. Установлено виражений ступінь тканинної сенсибілізації до КА в переважної більшості хворих на ГП початкового ступеня, що знаходиться у прямій залежності від характеру перебігу й може розглядатись як індикативний патогномонічний фактор у диференціальній діагностиці ГП початкового ступеня й ГХКГ. | ||
| 11. |
Решетник Л. Л. Комплаєнтність як предиктор ефективності лікувально-профілактичних заходів у хворих на генералізовані захворювання пародонта, афілійовані з нервовою анорексією [Електронний ресурс] / Л. Л. Решетник, О. А. Значкова, Н. А. Зелінська, М. Ю. Антоненко // Сучасна стоматологія. - 2019. - № 4. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_4_8 З метою планування лікування генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) у хворих на нервову анорексію верифікували формат особистісної оцінки рівня комплаєнтності. В обстеженні взяли участь 58 пацієнтів з ГЗП на тлі нервової анорексії (НА) обмежувальної форми та 62 хворих з ГЗП без ознак анорексії. Контрольну групу склали 30 практично здорових людей з нормальною вагою та клінічно інтактним пародонтом. Вік обстежених - від 18 до 25-ти років. Використані клініко-рентгенологічні та медико-психологічні методи. У хворих на ГЗП та НА встановлено низький рівень емоційної (Е), соціальної (С), поведінкової (П) та загальної (З) комплаєнтності з частотою 70 - 75, 61 - 65, 40 - 65 і 60 - 70 % відповідно, що може свідчити про складність досягнення стійкої та довготривалої ремісії й ефективності профілактичних заходів для лікування ГЗП, афілійованих з нервовою анорексією. Високий рівень складових комплаєнтності в таких хворих було визначено лише в 6, 10, 11 - 27,5 та 10 - 20 % обстежених відповідно. Серед хворих з ГЗП без ознак НА переважав середній рівень усіх складових комплаєнтності (С, Е, П, З) з частотою відповідно 45 - 76, 46,6 - 73,3, 70 - 73,3 та 30 - 63,3 %. Висновки: низький рівень усіх складових комплаєнтності (С, Е, П, З) у хворих з ГЗП, які страждають на НА, свідчить про потенційну складність перспективного лікування та спонукає до залучення суміжних профільних спеціалістів; хворих з НА можна віднести до групи ризику задовільного, стійкого, довгострокового та прогнозованого результату лікування ГЗП; урахування рівня комплаєнтності у хворих на ГЗП, афілійовані з НА, є важливим чинником забезпечення ефективності комплексного лікувально-профілактичного процесу. | ||
| 12. | 
Решетник Л. Правова сутність екологічної шкоди [Електронний ресурс] / Л. Решетник // Історико-правовий часопис. - 2013. - № 1. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2013_1_23 Досліджено окремі правові питання щодо поняття та змісту екологічної шкоди, заподіяної порушенням екологічного законодавства. Проведено аналіз основних ознак, які властиві екологічній шкоді, та з'ясовано коло проблемних положень, які потребують розв'язання в законодавстві й у практиці. Наведено пропозиції та методичні рекомендації. | ||
| 13. |
Решетник Л. Окремі правові питання розвитку екологічного страхування життя та здоров’я громадян від негативного впливу джерел підвищеної екологічної небезпеки [Електронний ресурс] / Л. Решетник // Історико-правовий часопис. - 2013. - № 2. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2013_2_21 Досліджено правові питання розвитку в Україні екологічного страхування, наведено класифікацію видів екологічного страхування, які можна виділити на основі аналізу чинного екологічного законодавства. Окреслено провідні напрями розвитку як добровільного, так і обов'язкового екологічного страхування. Увагу приділено страхуванню життя та здоров'я громадян від негативного впливу об'єктів підвищеної екологічної небезпеки. | ||
| 14. |
Коваленко І. Визначення поняття децентралізації та її впровадження в Україні (окремі теоретичні аспекти) [Електронний ресурс] / І. Коваленко, Л. Решетник // Історико-правовий часопис. - 2016. - № 1. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ipch_2016_1_20 Узагальнено основні наукові підходи щодо визначення поняття децентралізації, проаналізовано, що собою являє децентралізація, яка її мета та завдання. Ураховуючи розмежування повноважень органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, при проведенні децентралізації, визначено управлінські функції які спрямовані на впорядкування публічної влади в Україні. | ||
| 15. | 
Решетник Л. Л. Особливості клінічного прояву генералізованих захворювань пародонта у хворих на нервову анорексію [Електронний ресурс] / Л. Л. Решетник // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 121-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_1_18 Генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) - одні з поширених стоматологічних захворювань, які посідають значне місце в структурі хвороб людини, що досягає 60 - 90 %. Це певною мірою зумовлено як складністю розуміння етіопатогенетичних механізмів розвитку ГЗП, так і високою асоціацією їх із низкою захворювань внутрішніх органів і систем із спільними точками дотику взаємозумовленості та взаємовпливу, зокрема з нервовою анорексією (НА). Останнім часом частота НА суттєво збільшилась і становить серйозну державну, соціальну, психологічну і медичну проблему. За НА відбуваються наявні серйозні зміни з боку осі гіпоталамус - гіпофіз - амигдали, статевих та щитоподібної залоз, які спонукають зниження метаболізму тиреоїдного гормону, викликають гіпоестрогенію, гіпогонадизм, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, що потенціюють розвиток та особливості прояву ГЗП у хворих на НА. Мета роботи - встановити особливості конфігурації ГЗП і їх клінічних проявів у форматі базисних характеристик нервової анорексії. Використано клініко-рентгенологічні, імунологічні, аналітичні та статистичні методи. Об'єктом були 75 пацієнтів із ГЗП, за НА, віком 18 - 36 років (середній вік <$E26~symbol С~3,8>), які склали основну групу (О), та 60 хворих на ГЗП без ознак анорексії аналогічного віку - група порівняння (П). Для детального аналізу особливостей клінічного прояву ГЗП у хворих на НА всіх пацієнтів основної (О) і порівняльної (П) груп було розподілено на декілька підгруп. О1 підгрупа - пацієнти з різними формами гінгівіту. О2 підгрупа представлена пацієнтами з генералізованим пародонтитом (ГП) у разі НА як базової патології. Порівняльна (П) група включала в себе 2 підгрупи (П1), (П2) з різними формами гінгівіту та ГП відповідно. Діагностовано високу частоту ГЗП, досягаючи 100 %, включаючи як самостійні захворювання м'яких тканин пародонта, так і всіх складових пародонтального комплексу, що притаманна всім віковим групам і змінювалася з віком пацієнтів, тривалістю НА та її стадій. Серед самостійних форм гінгівіту найбільш поширеним був хронічний катаральний маргінальний гінгівіт (<$E86,7~symbol С~8,8> %), з окремими випадками загострення на тлі переважної відсутності скарг з поодинокими проявами агравації, складністю психологічного союзу. ГП переважно I - II ступеня, хронічного перебігу превалював над іншими формами ГЗП (<$E80~symbol С~4,6> %). Рентгенологічно у всіх хворих незалежно від ступеня тяжкості ГП притаманно розширення періодонтальної щілини і остеопороз кісткової складової пародонтального комплексу, горизонтальний тип резорбції. Не простежувались переваги і пріоритети різних сегментів ураження пародонтального комплексу у хворих на НА. Для всіх пацієнтів із ГП фіналізований високий ступінь тканинної сенсибілізації до кісткового антигену, що характеризує суттєві зміни в кістковій складовій пародонтального комплексу за НА. Висновок: встановлено прямий взаємозв'язок та взаємозумовленість генералізованих захворювань пародонта у форматі базисних характеристик нервової анорексії.Генералізовані захворювання пародонта (ГЗП) - одні з поширених стоматологічних захворювань, які посідають значне місце в структурі хвороб людини, що досягає 60 - 90 %. Це певною мірою зумовлено як складністю розуміння етіопатогенетичних механізмів розвитку ГЗП, так і високою асоціацією їх із низкою захворювань внутрішніх органів і систем із спільними точками дотику взаємозумовленості та взаємовпливу, зокрема з нервовою анорексією (НА). Останнім часом частота НА суттєво збільшилась і становить серйозну державну, соціальну, психологічну і медичну проблему. За НА відбуваються наявні серйозні зміни з боку осі гіпоталамус - гіпофіз - амигдали, статевих та щитоподібної залоз, які спонукають зниження метаболізму тиреоїдного гормону, викликають гіпоестрогенію, гіпогонадизм, вторинний гіперпаратиреоз, гіперкортицизм, що потенціюють розвиток та особливості прояву ГЗП у хворих на НА. Мета роботи - встановити особливості конфігурації ГЗП і їх клінічних проявів у форматі базисних характеристик нервової анорексії. Використано клініко-рентгенологічні, імунологічні, аналітичні та статистичні методи. Об'єктом були 75 пацієнтів із ГЗП, за НА, віком 18 - 36 років (середній вік <$E26~symbol С~3,8>), які склали основну групу (О), та 60 хворих на ГЗП без ознак анорексії аналогічного віку - група порівняння (П). Для детального аналізу особливостей клінічного прояву ГЗП у хворих на НА всіх пацієнтів основної (О) і порівняльної (П) груп було розподілено на декілька підгруп. О1 підгрупа - пацієнти з різними формами гінгівіту. О2 підгрупа представлена пацієнтами з генералізованим пародонтитом (ГП) у разі НА як базової патології. Порівняльна (П) група включала в себе 2 підгрупи (П1), (П2) з різними формами гінгівіту та ГП відповідно. Діагностовано високу частоту ГЗП, досягаючи 100 %, включаючи як самостійні захворювання м'яких тканин пародонта, так і всіх складових пародонтального комплексу, що притаманна всім віковим групам і змінювалася з віком пацієнтів, тривалістю НА та її стадій. Серед самостійних форм гінгівіту найбільш поширеним був хронічний катаральний маргінальний гінгівіт (<$E86,7~symbol С~8,8> %), з окремими випадками загострення на тлі переважної відсутності скарг з поодинокими проявами агравації, складністю психологічного союзу. ГП переважно I - II ступеня, хронічного перебігу превалював над іншими формами ГЗП (<$E80~symbol С~4,6> %). Рентгенологічно у всіх хворих незалежно від ступеня тяжкості ГП притаманно розширення періодонтальної щілини і остеопороз кісткової складової пародонтального комплексу, горизонтальний тип резорбції. Не простежувались переваги і пріоритети різних сегментів ураження пародонтального комплексу у хворих на НА. Для всіх пацієнтів із ГП фіналізований високий ступінь тканинної сенсибілізації до кісткового антигену, що характеризує суттєві зміни в кістковій складовій пародонтального комплексу за НА. Висновок: встановлено прямий взаємозв'язок та взаємозумовленість генералізованих захворювань пародонта у форматі базисних характеристик нервової анорексії. | ||
| 16. | 
Антоненко М. Ю. Антиоксидантний стрес як індикативний маркер діагностики і вектора верифікації лікування генералізованого пародонтиту при нервовій анорексії [Електронний ресурс] / М. Ю. Антоненко, Л. Л. Решетник, Н. А. Зелінська, Т. С. Брюзгіна // Сучасні медичні технології. - 2020. - № 1. - С. 78-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2020_1_14 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |