Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (27) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (34) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Розводюк М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Розводюк М. П. Структура системи діагностування прискорювача трамвая [Електронний ресурс] / М. П. Розводюк // Електротехнічні та комп’ютерні системи. - 2011. - № 3. - С. 435-437. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/etks_2011_3_149 Розглянуто прискорювач типу ОА22 трамвая КТ-4СУ. Розроблено математичну модель оцінювання технічного стану прискорювача, на основі чого синтезовано структуру системи діагностування. Запропонована система забезпечує можливість контролювати стан контактних пальців прискорювача з використанням лише одного сенсора струму.Рассмотрен ускоритель типа ОА22 трамвая КТ-4СУ. Разработана математическая модель оценки технического состояния ускорителя, на основе чего синтезирована структура системы диагностирования. Предложенная система обеспечивает возможность контролировать состояние контактных пальцев ускорителя с использованием лишь одного датчика тока.The paper considers the KT-4SU tram OA22 accelerator. The mathematical model for evaluating technical state of the accelerator is developed. On its basis a corresponding structure of diagnostic system is synthesized. The suggested system provides the ability to control the status of the contact fingers accelerator using only one current sensor. | ||
| 2. | 
Грабко В. В. Віртуальний лабораторний комплекс для дослідження перетворювача частоти altivar 71 по ethernet [Електронний ресурс] / В. В. Грабко, М. П. Розводюк, С. М. Левицький // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. - 2014. - № 1. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vott_2014_1_15 | ||
| 3. | 
Розводюк М. П. Синтез структури пристрою для визначення залишкового ресурсу асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором [Електронний ресурс] / М. П. Розводюк, В. С. Бомбик // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2019. - № 2. - С. 52-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2019_2_9 Значна частина електричних двигунів, в тому числі й асинхронних з короткозамкненим ротором, які працюють на виробництві, вже вичерпали свій ресурс, передбачений заводом-виробником. Однак більшість з них ще здатні виконувати своє службове призначення. Тому їх використання реалізовано не за терміном служби, а за технічним станом. Але для надійної роботи таких електричних двигунів потрібно точно знати їх залишковий ресурс. Це стосується й нових електричних двигунів, в процесі експлуатації яких можливі різні перевантаження, що здатні різко зменшити ресурс, що залишився. Найдостовірнішими методами та засобами діагностування асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором є ті, що забезпечують постійний моніторинг технічного стану електродвигунів в процесі їх експлуатації. Тому вирішено визначати залишковий ресурс електричного двигуна в процесі його експлуатації. Як діагностичні ознаки для визначення залишкового ресурсу асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором вибрано такі параметри: струми у кожній фазі електродвигуна, температуру найбільш нагрітої точки обмотки, швидкість зміни температури обмотки, температуру підшипникових вузлів, рівень вібрації. Для синтезу структури пристрою у визначенні залишкового ресурсу електричного двигуна використано апарат секвенцій. Показаний процес синтезу для двох значень струму, двох значень температур обмотки, двох значень швидкості змін температур обмотки, двох значень температур підшипників та двох значень вібрацій. Запропоновано математичну модель функціонування блока обчислення залишкового ресурсу асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором у вигляді системи секвенцій. На основі одержаної секвенційної моделі синтезовано функціональну схему блока обчислення залишкового ресурсу електричного двигуна, що дало можливість розробити структуру пристрою для визначення його залишкового ресурсу. Одержана структура пристрою дозволяє контролювати параметри асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором в процесі його роботи. | ||
| 4. |
Левицький С. М. Автоматизація збору даних з електромеханічних комп'ютеризованих систем для офісних додатків Microsoft [Електронний ресурс] / С. М. Левицький, М. П. Розводюк // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. - 2016. - № 2. - С. 104-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vott_2016_2_18 | ||
| 5. |
Розводюк М. П. Структура пристрою для ідентифікації технічного стану щітково-колекторного вузла тягового двигуна постійного струму [Електронний ресурс] / М. П. Розводюк, К. М. Розводюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2021. - № 6. - С. 38-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2021_6_8 Найбільша кількість відмов тягового електродвигуна (ТЕД) постійного струму припадає на його щітково-колекторний вузол (ЩКВ). Причинами цих відмов є неякісне налагодження комутації, зношення щіток та регулярні перевантаження ТЕД. Кожна з них характеризується іскрінням в перехідному контакті щітка-колектор, що погіршує технічний стан самого ЩКВ й енергетичних показників функціонування тягового двигуна в цілому та впливає на залишковий ресурс останнього. Встановлено, що передумовою надійної експлуатації ТЕД постійного струму є визначення технічного стану його ЩКВ. З метою підвищення надійності роботи ТЕД постійного струму розроблено структуру пристрою для ідентифікації технічного стану його ЩКВ. Ця структура враховує достатню кількість контрольованих параметрів, що дозволяють сформувати діагностичні ознаки ЩКВ та визначити залишковий ресурс щіток. Синтезована структура пристрою дозволяє: фіксувати наявність та визначати інтенсивність іскріння на колекторі; фіксувати час початку та закінчення іскріння під щіткою, тривалість імпульсів іскріння; визначати значення середнього квадратичного відхилення тривалості імпульсів іскріння по колектору на його виході та значення середнього квадратичного відхилення тривалості імпульсів іскріння по всіх колекторних пластинах, які іскрять, в часі; визначати величину зношення щітки; швидкість зношення щітки; залишковий ресурс щітки; визначати биття колектора. У разі перевищення допустимого чи порогового значення будь-якого з параметрів передбачене інформування на відповідному індикаторі та спрацювання кола сигналізації. Ідентифікація зазначених параметрів ЩКВ ТЕД дозволить визначити джерела підвищеного іскріння, розробити шляхи підвищення якості комутації за рахунок зменшення іскріння. | ||
| 6. |
Розводюк М. П. Математична модель емпіричного закону розподілу виходу з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток [Електронний ресурс] / М. П. Розводюк, В. Є. Вдовиченко, К. М. Розводюк // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2023. - № 1. - С. 49-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvpi_2023_1_9 Розглянуто ідентифікацію закону розподілу за статистичними даними виходу з ладу силових трансформаторів 6 - 10 кВ через пошкодження їх обмоток за трирічний період: з 2018 по 2020 рр. За статистичними даними встановлено, що спостерігається тенденція щодо зменшення пошкоджень силових трансформаторів майже в два рази. Але кількість цих відмов все одно залишається достатньо великою. Основною причиною відмов силових трансформаторів є пошкодження їх обмоток, що становить 82,17 % відносно інших причин. Тому взято для дослідження саме статистику, що характеризує вихід з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток. Встановлено, що у 2018 та 2019 рр. найбільша кількість пошкоджень обмоток силових трансформаторів припадала на квітень-липень з піком у червні, а у 2020 р. максимум пошкоджень зафіксовано в листопаді та грудні. Передумовою побудови математичних моделей прогнозування виходу з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток з метою забезпечення необхідної кількості запасних частин для їх швидкого відновлення є дослідження характеру виходу з ладу трансформаторів. Під час вирішення поставлених завдань використовувалися методи: пасивний експеримент - для збору інформації про виходи з ладу силових трансформаторів; статистичний аналіз - для побудови емпіричного закону розподілу. Проаналізувавши вигляд гістограми варіаційного ряду вибірки виходу з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток висунуто гіпотезу про логарифмічний нормальний закон розподілу виходу з ладу трансформаторів через пошкодження обмоток. Для її перевірки використано <$E chi sup 2>-критерій Пірсона. В результаті дослідження підтверджено висунуту гіпотезу. Використовуючи таблиці Стьюдента та таблицю <$E chi sup 2>-розподілу з довірчою імовірністю <$E gamma~=~0,98> визначено довірчі інтервали для статистичних оцінок середнього значення, дисперсії та середньоквадратичного відхилення, які характеризують вихід з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток. У подальших дослідженнях можна побудувати математичні моделі прогнозування виходу з ладу силових трансформаторів через пошкодження обмоток. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |