Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (3) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Розлач В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 4 Представлено документи з 1 до 4 |
|||
| 1. | 
Горбачова Л. О. Статистичний аналіз максимального стоку води річки Південний Буг за методом "Indicators of Hydrologic Alteration" [Електронний ресурс] / Л. О. Горбачова, В. С. Приходькіна, Б. Ф. Христюк, Т. О. Заболотня, В. О. Розлач // Український гідрометеорологічний журнал. - 2021. - № 27. - С. 42-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uggj_2021_27_7 Знання щодо тенденцій максимального стоку річок мають важливе практичне значення, особливо для проектування та експлуатації гідротехнічних споруд. У даній роботі надано результати дослідження максимального стоку річки Південний Буг. Вода річки широко використовується для гідроенергетики, промислового та комунального водопостачання, сільського господарства, зрошення, судноплавства, туризму тощо. У роботі для дослідження максимального стоку води використано метод "Indicators of Hydrologic Alteration" (IHA), який широко використовується у світі. За цим методом розраховують кількісні статистичні характеристики водного стоку річок, озер, водосховищ і визначають ступінь змін їх гідрологічного режиму. IHA застосовують для водних об'єктів, які мають природний або зарегульований стік. Однак, в Україні метод IHA поки що не набув широкого вжитку. Мета роботи - використання методу "Indicators of Hydrologic Alteration" для дослідження характеристик максимального стоку води та їх змін вздовж річки Південний Буг. Дослідження виконано за даними спостережень 5 гідрологічних постів, які розташовані вздовж річки Південний Буг. Використано щоденні середньодобові витрати води від початку спостережень по 2018 та 2019 рр. включно. Водний стік річки на кожному гідрологічному посту було розподілено на п'ять складових: "Extreme low flows" (надзвичайно низький стік), "Low flows" (низький стік), "High-flow pulses" (пульсації високого стоку), "Small floods" (невеликі повені), "Large floods" (великі повені). Це надало змогу виокремити із загального стоку води три складові високого (максимального) стоку, для яких і було розраховано статистичні показники IHA. Виявлено, що довготривалі зміни високого стоку відрізняються в кожному із трьох його компонентів, хоча і мають загальні тенденції. Найбільш значимі зміни виявлено для великих повеней, тоді як для пульсацій високого стоку, навпаки, не було виявлено суттєвих змін. Загальні тенденції високого стоку показують, що з часом величини максимальних витрат води мають тенденцію до зменшення, а тривалість періодів з високим стоком зростає. Значення основних статистичних показників високого стоку поступово зростають від витоку до гирла річки, що повністю відповідає фізико-географічним умовам його формування. Разом з цим, виявлено деякі особливості високого стоку. Так, найбільшу тривалість невеликі повені та пульсації високого стоку мають у верхів'ї річки. У середньому на р. Південний Буг великі повені повторюються 1 раз на 10 років, невеликі - 1 раз на 2 роки, пульсації високого стоку - 4 - 8 разів на рік у верхівії та 9 - 14 разів на рік у середній течії. | ||
| 2. | 
Христюк Б. Ф. Дати появи льодових явищ на водосховищах Дніпровського каскаду та можливості їх довгострокового прогнозування [Електронний ресурс] / Б. Ф. Христюк, Л. О. Горбачова, В. О. Розлач // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2023. - № 2. - С. 22-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2023_2_5 Мета дослідження - знаходження зв'язків між кількісними показниками атмосферних процесів Північної Атлантики і датами появи льодових явищ на водосховищах Дніпровського каскаду та оцінювання можливостей використання отриманих результатів для оперативного довгострокового прогнозування. У дослідженні в якості показників атмосферних процесів Північної Атлантики використано мінімальний тиск атмосферного повітря у центрі Ісландського мінімуму, паттерн Північно-Атлантичного коливання (ПАК) і паттерн Скандинавського коливання (СКАНД). Отримані результати показують, що ці показники безсумнівно мають досить значний вплив на формування дат появи льодових явищ на водосховищах Дніпровського каскаду, але такий вплив не є переважаючим і такі показники можна тільки частково застосувати в якості предикторів для довгострокового прогнозування. Отже, для отримання більш прийнятних результатів необхідно розширити пошук предикторів атмосферних процесів як у просторі, так і часі. | ||
| 3. | 
Горбачова Л. Гідрологічні дослідження [Електронний ресурс] / Л. Горбачова, Б. Христюк, В. Розлач, О. Аксюк // Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля. - 2022. - № 1. - С. 56-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mhem_2022_1_7 | ||
| 4. |
Розлач В. О. Коефіцієнти теплового потоку у довгостроковому прогнозуванні строків появи льодових явищ на водосховищах річки Дніпро [Електронний ресурс] / В. О. Розлач, Б. Ф. Христюк // Метеорологія. Гідрологія. Моніторинг довкілля. - 2023. - № 1. - С. 45-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/mhem_2023_1_7 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |