Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (49) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Россоха З$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 65 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Костюкова Н. И. Роль аллельного полиморфизма гена GSTM1 в развитии рефрактерных форм множественной миеломы [Електронний ресурс] / Н. И. Костюкова, З. И. Россоха, С. В. Выдыборец, Н. Г. Горовенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 1. - С. 97-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_1_18 | |||
| 2. | 
Ковальова О. М. Чи впливає поліморфізм генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 на перебіг захворювань системи дихання у передчасно народжених дітей? [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, В. І. Похилько, З. І. Россоха, О. О. Калюжка, Ю. О. Гончарова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 2. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2011_1_2_26 | |||
| 3. | 
Смульська Н. О. Iшемічні інсульти у дітей: можливі причини та провокуючі фактории [Електронний ресурс] / Н. О. Смульська, Н. Г. Горовенко, І. С. Зозуля, З. І. Россоха, Н. О. Пічкур // Современная педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_1_12 | |||
| 4. |
Горовенко Н. Г. Генетичні аспекти потреби у медичних втручаннях у новонароджених [Електронний ресурс] / Н. Г. Горовенко, Є. Є. Шунько, О. Т. Лакша, З. І. Россоха, С. П. Кир'яченко, В. І. Похилько, О. М. Ковальова // Современная педиатрия. - 2013. - № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_2_10 Наведено результати комплексної оцінки ролі поліморфних варіантів генів ACE, AT2R1, TNF | |||
| 5. | 
Горовенко Н. Г. Асоціація поліморфних варіантів генів ACE та AT2R1 з розвитком перинатальної патології у новонароджених [Електронний ресурс] / Н. Г. Горовенко, С. П. Кир’яченко, З. І. Россоха // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 4. - С. 28-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_4_8 Представлены данные по ассоциации полиморфных генов ACE | |||
| 6. |
Ковальова О. М. Дослідження асоціації поліморфізму генів сімейства глутатіон-S-трансфераз: GSTM1, GSTТ1 та GSTР1 з розвитком бронхелегеневої дисплазії та потребою в респіраторній підтримці [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, В. І. Похилько, З. І. Россоха, Н. Г. Горовенко, Ю. О. Гончаровай // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 2. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2014_4_2_10 | |||
| 7. | 
Стецюк В. З. Статистичний порівняльний міжгруповий аналіз поєднання генотипів [Електронний ресурс] / В. З. Стецюк, Т. П. Іванова, А. Й. Савицький, З. І. Россоха, А. О. Остапова // Медична інформатика та інженерія. - 2014. - № 3. - С. 101–102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mii_2014_3_19 Розглянуто проблему автоматизації молекулярної діагностики пацієнтів із генетичними захворюваннями в Україні, основні її переваги та недоліки. Запропоновано спосіб спрощення обчислення та статистичного аналізу поєднання генотипів. Розглянуто програмний комплекс для проведення розрахунків, створений для закладу "Референс-центр з молекулярної діагностики Міністерства охорони здоров'я України". Програмне забезпечення цього комплексу складається з 2-х частин, націлених на виконання 2-х основних функцій працівників закладу для проведення статичних обчислень. Описано методи й інструменти, що було використано під час створення програмного комплексу. | |||
| 8. | 
Вовк І. Б. Сучасний підхід до лікувальної тактики загрозливого викидня ранніх термінів гестації [Електронний ресурс] / І. Б. Вовк, Н. Г. Горовенко, О. В. Трохимович, З. І. Россоха // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 1. - С. 87-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2015_1_26 | |||
| 9. | 
Гюльмамедова И. Д. Полиморфизм гена рецептора фолликулостимулирующего гормона и функция яичников [Електронний ресурс] / И. Д. Гюльмамедова, З. И. Россоха, Е. А. Трофимова, Е. А. Гюльмамедова // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. - 2014. - Вип. 1-2. - С. 102-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpaagu_2014_1-2_30 | |||
| 10. | 
Палійчук О. В. Мутація 6174delt в гені BRCA2 у родині з агрегацією пухлинної патології (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / О. В. Палійчук, З. І. Россоха, Ф. М. Галкін, Л. З. Поліщук // Онкология. - 2015. - Т. 17, № 4. - С. 243-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2015_17_4_5 Мета роботи - проаналізувати результати клінічного, клініко-генеалогічного та молекулярно-генетичного обстеження членів родини з агрегацією пухлинної патології у двох поколіннях. Досліджено дані пробанда, її батьків, сестер, дочки. Молекулярно-генетичне дослідження включало ідентифікацію за методом мультиплексної алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції мутацій 5382insC та 185delAG в гені BRCA1 і 6174delT у гені BRCA2 у тканині пухлин пробанда та периферичній крові її дочки. Результати: встановлено білатеральний рак молочної залози (РМЗ) і рак яєчника у пробанда, РМЗ у однієї з її сестер, первинно-множинні пухлини (РМЗ і рак ендометрія) у матері, рак легені у батька пробанда. Молекулярно-генетичне дослідження гістологічних зрізів РМЗ пробанда показало відсутність мутацій 5382insC та 185delAG у гені BRCA1 і мутацію 6174delT у гені BRCA2 у гетерозиготному стані. Аналогічну делецію в цьому гені (але у гомозиготному стані) визначено у пухлині яєчника пробанда та периферичній крові її практично здорової дочки. Висновок: одержані дані вказують на значення гермінальної мутації 6174delT у гені BRCA2 у розвитку спадкових і множинних пухлин у цій родині. Знання сімейної історії та генетичне тестування важливі для оцінки генетичного статусу членів родини з онкологічною патологією. | |||
| 11. | 
Палійчук О. В. Рак яєчника і мутація 5382insC в гені BRCA1 [Електронний ресурс] / О. В. Палійчук, З. І. Россоха // Архів клінічної медицини. - 2015. - № 2. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2015_2_23 Описано випадок з практики та визначено наявність сімейного ракового синдрому II типу у родині пробанда. За результатами комплексного обстеження та медико-генетичного консультування захворювання пробанда асоційовано з мутацією 5382insC у гені BRCA1, що свідчить про роль молекулярно-генетичного тестування для своєчасного виявлення злоякісної патології яєчника та молочної залози у родинах з обтяженим на рак анамнезом. | |||
| 12. | 
Вовк І. Б. Диференційований підхід до лікування загрозливого викидня ранніх термінів гестації [Електронний ресурс] / І. Б. Вовк, Н. Г. Горовенко, О. В. Трохимович, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 108-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_1_24 Наведено результати вивчення ефективності диференційованого підходу до лікування жінок із загрозливим викиднем ранніх термінів із урахуванням гормональних, доплерометричних і генетичних досліджень. Проведено комплексне обстеження та лікування 101 жінки із загрозою переривання вагітності, яких розподілено на групи залежно від одержаної терапії. Результати дослідження засвідчили високу ефективність запропонованого підходу до лікування, що надало змогу зменшити частоту ранніх репродуктивних втрат у 2,4 разу. | |||
| 13. |
Авраменко Т. В. Нові підходи до раннього прогнозування важкості перебігу прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу: вивчення можливості застосування генетичних маркерів [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_10_7 Загалом під спостереженням знаходилися 60 вагітних з цукровим діабетом 1-го типу (ЦД1): у 30 із них вагітність ускладнилась прееклампсією легкого (n = 15), середнього (n = 11) або важкого (n = 4) ступеня (основна група), а у решти 30 пацієнток - перебігала без неї (група порівняння). Окрім стандартного загальноклінічного обстеження, у кожної пацієнтки також проведено молекулярно-генетичне дослідження з вивченням наступних поліморфних варіантів генів: A1166C-AT2R1; C108T-PON1; Thr83Ala- та T138C-MGP; 4b/4a- та G894T-eNOS; а також I/D-ACE. У результаті дослідження на підставі вивчення клінічних показників і поліморфних варіантів генів розроблено диференційовані моделі прогнозування ступеня важкості прееклампсії у вагітних з ЦД1. Найбільш вагомими прогностичними факторами розвитку середньо-важких форм прееклампсії є наступні: наявність діабетичних ускладнень (нефропатії та ангіопатії нижніх кінцівок), а також їх комбінацій (нефропатія + ретинопатія; нефропатія + ангіопатія нижніх кінцівок) на момент настання вагітності; за відсутності судинних ускладнень - ІМТ << 23,7 кг/м<^>2 | |||
| 14. |
Римарчук М. І. Аналіз асоціації плацентарної дисфункції з поліморфізмом генів GSTT1, GSTM1, GSTP1 та затримкою внутрішньоутробного розвитку у плодів [Електронний ресурс] / М. І. Римарчук, З. І. Россоха, С. П. Кир’яченко, О. М. Макарчук, Н. Г. Горовенко // Здоровье женщины. - 2015. - № 10. - С. 157-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_10_34 Зазначено, що роль плаценти зумовлена реалізацією низки функціональних механізмів забезпечення росту і внутрішньоутробного розвитку плода. Глутатіон-S-трансферази беруть активну участь у знешкодженні продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і пероксидів ДНК, відновлюючи органічні гідроперекиси в спирти та сприяючи ізомеризації деяких стероїдів і простагландинів. Показано, що дисбаланс в системі ПОЛ - АОЗ (антиоксидантний захист) може бути наслідком зниження концентрації стероїдних гормонів, які також і опосередковано за рахунок зниження АОЗ впливають на патогенетичні ланки виникнення та прогресування плацентарної дисфункції (ПД). За наявності певних поліморфних варіантів GSTT1, GSTM1, GSTP1 генів сімейства глутатіон-S-трансфераз проходить виснаження глутатіонзалежного АОЗ і пригнічення детоксикаційної функції плаценти. У дослідження залучено 105 жінок: до основної групи увійшли 33 жінки з ПД без затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) у народжених ними дітей (I група) та 17 жінок з ПД і ЗВУР (II група). Контрольну групу склали 55 жінок (III група), які народили здорових доношених дітей. Виявлено асоціацію генотипу GSTM1 deletion зі зростанням ризику розвитку ПД у вагітних (незалежно від недиференційованої дисплазії сполучної тканини) та асоціацію GSTM1 allele зі зниженням ризику розвитку ПД. Установлено, що ризик розвитку ПД і ПД зі ЗВУР за домінантної моделі успадкування (313AG + 313GG у порівнянні з 313AA) достовірно зростав. Перспективними прогностичними моделями міжгенної взаємодії для оцінювання розвитку ПД передбачається аналіз варіантів генів GSTM1, GSTP1, а ПД зі ЗВУР - GSTT1, GSTM1, GSTP1. Сукупним аналізом комбінованого впливу декількох чинників виявлено, що перебіг вагітності у жінок з ПД, гестозом і генотипом GSTM1 deletion асоціюється зі значним зростанням ризику ЗВУР у плодів. | |||
| 15. | 
Костюкова Н. І. Молекулярно-генетична характеристика хворих на множинну мієлому в Україні [Електронний ресурс] / Н. І. Костюкова, З. І. Россоха, Г. В. Пилипенко, І. П. Єрмолицька, М. Я. Кисельова, Л. В. Аджигітова, Т. І. Харчевська, М. Г. Гаркуша, С. В. Видиборець, Н. Г. Горовенко // Клиническая онкология. - 2013. - № 1. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2013_1_21 | |||
| 16. | 
Подольський В. В. Генотипічне тестування жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров’я [Електронний ресурс] / В. В. Подольський, З. І. Россоха // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2015. - Т. 14, № 2. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2015_14_2_5 Наведено результати генотипічого тестування жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров'я. Вперше досліджено частоту розповсюдження делеційного поліморфізму гена GSTM1 та інсерційно-делеційного поліморфізму гена ACE у жінок зі змінами репродуктивного здоров'я у вигляді безпліддя та лейоміоми матки в українській популяції. | |||
| 17. | 
Авраменко Т. В. Прогнозування ризику розвитку прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом 1-го типу та супутньою діабетичною нефропатією: роль генетичних факторів [Електронний ресурс] / Т. В. Авраменко, А. В. Грибанов, З. І. Россоха // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2015. - № 8. - С. 14-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2015_8_5 Систематичними оглядами встановлено, що, коли є діабетична нефропатія (ДН), імовірність несприятливих наслідків для плода зростає удвічі, а для матері - у 5 разів. Більшість ускладнень у пацієнток із ДН опосередковується через розвиток артеріальної гіпертензії (АГ). До 45 % матерів із ДН потребують розродження в терміни до 34-х тижнів вагітності через розвиток прееклампсії. Навіть за I стадії хронічної хвороби нирок виникнення/наявність АГ збільшує ризик передчасних пологів у 3,40 - 7,24 разу. Прогнозування розвитку гіпертензивних розладів у вагітних жінок із ДН надасть змогу своєчасно застосувати відповідні профілактичні заходи, установити більш ретельний моніторинг та в результаті сприятиме покращанню материнських і перинатальних наслідків вагітності в зазначеній групі жінок. Мета дослідження: на підставі вивчення клініко-лабораторних показників, профілю носійства поліморфних варіантів генів, а також характеру міжгенних та генно-середовищних взаємодій визначити сприятливі фактори та їх поєднання, що б надали змогу спрогнозувати ризик прееклампсії у вагітних із цукровим діабетом (ЦД) 1-го типу та супутньою ДН. Основну групу становили 30 пацієнток із ЦД 1-го типу та прееклампсією (із них 23 - із ДН), групу порівняння - 30 пацієнток із ЦД, вагітність яких перебігала без прееклампсії (13 - із ДН). У всіх пацієнток вивчалися 7 поліморфних варіантів 5 генів: А1166С_AT2R1; C108T_PON1; Thr83Ala_ та T138C_MGP; 4b/4a_ та G894T_eNOS; I/D_ACE. Якщо є ДН, розвиток прееклампсії асоціювався з такими факторами: тривалим стажем ЦД (>> 14 років); наявністю діабетичної ретинопатії; генотипом 108СТ за геном PON1, а також ID- и DD-генотипом за геном АСЕ. Значущими комбінаціями генів були ACE + PON1, а також MGP (Thr83Ala) + eNOS. Висновки: у пацієнток із ЦД 1-го типу та супутньою ДН без АГ можна рекомендувати вивчення зазначених поліморфних варіантів генів для визначення ризику розвитку прееклампсії. | |||
| 18. |
Корнацька А. Г. Генетичні чинники ризику розвитку мастопатії у жінок з безплідністю [Електронний ресурс] / А. Г. Корнацька, Н. Г. Горовенко, О. Д. Дубенко, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2016. - № 1. - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_1_41 До проведення аналізу впливу визначених генетичних чинників залучено 87 жінок репродуктивного віку з первинною та вторинною безплідністю. Родовід 87 жінок проаналізовано шляхом анкетування на наявність випадків онкологічних захворювань, у тому числі випадки раку грудної залози, яєчників у родичів першого та другого ступеня спорідненості. Пацієнток з обтяженою спадковістю обстежено на наявність трьох мажорних мутацій у генах BRCA1 і BRCA2, у однієї із п'яти пацієнток виявлено мутацію 5382insC у гені BRCA1 в гетерозиготному стані. У пацієнток було розпочате вперше в Україні тестування мутації G1082A у гені ESR2 як чинника ризику мастопатії за різних форм безплідності. Але дану мутацію виявлено в гетерозиготному стані лише у 1 із 28 пацієнток, її поширеність склала лише 3,5 %, тому подальший аналіз мутації G1082A в гені ESR2 було припинено. Виявлені частоти генотипів за генами FSHr та IFN-y у 87 обстежених жінок показали доцільність їх використання у статистичному аналізі відповідно до існуючих вимог, де вважається, що поширеність генотипу, який розглядається як маркер, не повинна бути меншою за 10 %, а у випадку 20 % передбачається успішний пошук інформативного маркера. За результатами аналізу, пацієнтки з генотипом 307Ala/Ala/680Ser/Ser за геном FSHr мали підвищений ризик розвитку мастопатії, а пацієнтки з генотипом 307Thr/Thr /680Asn/Asn навпаки, знижений. А наявність комбінації варіанта 307Ala/Ala/680Ser/Ser за геном FSHr із генотипом +874TA за геном інтерферону-<$E gamma> у пацієнток з безплідністю додатково підвищувала ризик мастопатії. | |||
| 19. | 
Березенко В. С. Оцінка розповсюдження поліморфізму генів системи детоксикації у дітей з запальними захворюваннями кишковика [Електронний ресурс] / В. С. Березенко, О. М. Ткалик, З. І. Россоха, М. Б. Диба // Перинатология и педиатрия. - 2016. - № 3. - С. 118-122 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_3_28 Мета роботи - дослідити поширеність поліморфізму генів детоксикації GSTM1, GSTT1, MDR1 у дітей із запальними захворюваннями кишковика для оцінки перспективи використання отриманих результатів у клінічному аналізі та порівняти їх із даними літератури. Обстежено 45 дітей із запальними захворюваннями кишковика віком від 3 до 18 років. Комплекс обстежень проведено згідно з наказом МОЗ України від 29.01.2013 р. № 59. Визначення делеційного поліморфізму GSTM1, GSTT1 здійснено методом мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції, а поліморфних варіантів гена MDR1 (С3435Т) - методом полімеразної ланцюгової реакції з подальшим аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів. Делеційний варіант гена GSTM1 спостерігався у 27 дітей із запальними захворюваннями кишковика (60 %), а в популяції України - у 54,4 % (<$E chi sup 2> = 0,45; р = 0,5). Частота делеційного варіанта гена GSTM1 при хворобі Крона та виразковому коліті зустрічалася відповідно у 71,5 % та 54,8 % (<$E chi sup 2> = 1,1; р = 0,34). Делеційний варіант гена GSTT1 у дітей із запальними захворюваннями кишковика відмічався у 26,7 %, частота в популяції України становила 20,1 % (<$E chi sup 2> = 0,9; р = 0,34). При дослідженні поліморфізму гена MDR1, ТТ-генотип відмічався у 22,3 % із запальними захворюваннями кишковика, а в популяції України - у 26,8 % (<$E chi sup 2> = 0,45; р = 0,50); СТ>генотип - відповідно у 53,4 % та 59,0 % (<$E chi sup 2> = 0,1; р = 0,74). Висновки: поліморфні варіанти генів GSTM1, GSTT1, MDR1 не є факторами ризику розвитку запальних захворювань кишковика в дітей. | |||
| 20. |
Палійчук О. В. Клінічні аспекти медико-генетичного консультування і генетичного тестування близнюків, у тому числі з родин із сімейним раковим синдромом [Електронний ресурс] / О. В. Палійчук, Л. З. Поліщук, З. І. Россоха // Здоровье женщины. - 2016. - № 9. - С. 142-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_9_27 Описано випадки у родоводах виникнення доброякісних і злоякісних пухлин хворих на рак та у сестер-близнюків. Оцінено результати комплексного обстеження та медико-генетичного консультування обстежених осіб. Установлено поліморфні варіанти T-397C, A-351G за геном ERS1 (CC- і GG-генотипи), генотип AG за геном Cyp2D6, що свідчить про необхідність проведення медико-генетичного консультування та молекулярно-генетичного тестування на поліморфізми гена ERS1 жінок із родин із обтяженим на рак анамнезом, у тому числі близнюків. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |