Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (9) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рудницький О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Рудницький О. М. Риси імпресіонізму у формуванні нового фортепіанного мислення (на прикладі творчості миколи колесси) [Електронний ресурс] / О. М. Рудницький // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2011. - № 2. - С. 201-204. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2011_2_48 | |||
| 2. |
Рудницький О. М. Неокласичні тенденції у творчості Миколи Колесси -розвиток традиції та нове переосмислення [Електронний ресурс] / О. М. Рудницький // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2011. - № 4. - С. 228-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2011_4_58 | |||
| 3. |
Рудницький О. М. Неоромантичні риси фортепіанної творчості Миколи Колесси як зверненння до традиції композиторських шкіл ХІХ сторіччя [Електронний ресурс] / О. М. Рудницький // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. - 2012. - № 9. - С. 173-177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/had_2012_9_35 | |||
| 4. | 
Чепелевська Л. А. Сучасні тенденції смертності населення України [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О. П. Рудницький, А. А. Крапівіна // Україна. Здоров'я нації. - 2014. - № 1. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2014_1_7 Мета роботи - виявити сучасні особливості та тенденції смертності населення України. Дослідження проведено на підставі даних Державної служби статистики про смертність населення в регіонах України за 2008 - 2012 рр. За 2008 - 2012 рр. смертність населення України зменшилась на 11,0 % (з 16,2 до 14,5 <194>), найбільше - серед працездатного населення. Ймовірність померти в чоловіків у 3 - 4 рази є вищою, ніж у жінок. Незважаючи на зниження рівня смертності, вона в 2 - 3 рази є вищою, ніж у розвинених країнах світу. Спостерігається значна її диференціація по регіонах: найвища - у Донецькій, найнижча - у Київській області. Структура смертності за причинами смерті залишається незмінною протягом останніх десятиріч. Зроблено висновки, що сучасній медико-демографічній ситуації спостерігається позитивна динаміка, однак вона не змінює демографічну кризу. | |||
| 5. | 
Рудницький О. М. Індивідуальні параметри взаємодії стильових напрямів першої половини ХХ століття та авторської інтенції у контексті розвитку жанрових моделей мініатюри ﴾на прикладі фортепіанної творчості Миколи Колесси﴿ [Електронний ресурс] / О. М. Рудницький // Українське музикознавство. - 2012. - Вип. 38. - С. 176-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuz_2012_38_15 | |||
| 6. | 
Чепелевська Л. А. Середня очікувана тривалість життя як критерій медико-демографічної ситуації в Україні [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О. П. Рудницький // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2014. - № 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2014_2_11 | |||
| 7. |
Чепелевська Л. А. Зміни в чисельності та статево-віковому складі населення України [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О. П. Рудницький // Україна. Здоров'я нації. - 2014. - № 3. - С. 33-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2014_3_6 Мета роботи - проаналізувати зміни в чисельності населення України та його статево-віковій структурі залежно від регіону. Використано офіційні дані Державної служби статистики про чисельність населення в Україні та її За 2008 - 2012 рр. в переважній більшості регіонів України (як у сільській місцевості, так і останніми роками в містах) спостерігалося скорочення чисельності населення - на 819,7 тис осіб. Основною причиною став природний убуток населення. Зроблено висновки, що найсуттєвішою рисою довготривалих змін у статево-віковому складі населення України на сучасному етапі є його старіння. Натепер відсоток осіб у віці, старшому за працездатний, сягає майже 25,0 %, у міських поселеннях - 24,0 %, у сільській місцевості - 26,6 %. За часткою осіб віком 60 років і старших Україна завершує список 25 "найстаріших" країн світу. | |||
| 8. |
Чепелевська Л. А. Проблеми демографічної кризи в Україні: регіональний аспект [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О .П. Рудницький, О. М. Дзюба // Україна. Здоров'я нації. - 2014. - № 4. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2014_4_3 Мета роботи - виявити проблеми демографічної кризи в Україні та регіонах. За даними Державної служби статистики України вивчено демографічну статистику за 2008 - 2012 рр. Дослідження проведено на підставі використання методів демографічної та медичної статистики. За останні роки в результаті прийнятих державою заходів зафіксовано покращання медико-демографічної ситуації: народжуваність зросла на 26,6 %, смертність знизилась на 10,0 %, смертність немовлят - на 10,5 %. Незважаючи на те, що чисельність населення продовжує скорочуватись, темп цього процесу уповільнився (1,2 % в останнє півріччя проти 2,6 % - у попереднє). Україні притаманні значні територіальні відмінності у показниках тривалості життя: найбільш високі спостерігаються в м. Київ та в 4-х західних областях. Висновки: в Україні на фоні значних регіональних розбіжностей спостерігаються перші позитивні зрушення в медико-демографічній ситуації. | |||
| 9. | 
Футорний С. Характеристика стану здоров’я студентів вищих навчальних закладів [Електронний ресурс] / С. Футорний, О. Рудницький // Теорія і методика фізичного виховання і спорту. - 2013. - № 2. - С. 99-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/TMFVS_2013_2_20 | |||
| 10. | 
Рудницький О. П. Демографія штучно викликаної людської катастрофи: масовий голод 1932–1933 рр. в Україні [Електронний ресурс] / О. П. Рудницький, Н. М. Левчук, О. Воловина, П. Є. Шевчук, А. Б. Ковбасюк // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 2. - С. 11-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_2_3 Уперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у п'ять разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є наслідком впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів.Вперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у 5 разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є результатом впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів. | |||
| 11. |
Рудницький О. П. Демографія штучно викликаної людської катастрофи: масовий голод 1932–1933 рр. в Україні [Електронний ресурс] / О. П. Рудницький, Н. М. Левчук, О. Воловина, П. Є. Шевчук, А. Б. Ковбасюк // Демографія та соціальна економіка. - 2015. - № 3. - С. 43-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2015_3_5 Уперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у п'ять разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є наслідком впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів.Вперше проведено оцінку демографічних наслідків Голодомору окремо для міського й сільського населення України, яка доводить, що не лише сільські, а й міські жителі зазнали відчутних втрат. Загальні демографічні втрати України внаслідок голоду 1932 - 1934 рр. становлять 4,5 млн, у тому числі 3,9 млн через надсмертність і 0,6 млн втрачених народжень. Надлишок смертей у сільській місцевості еквівалентний 16,5 % від загальної чисельності сільського населення у 1933 р.; у міських поселеннях цей показник становить 4 %. Майже 90 % прямих втрат внаслідок голоду припадає на 1933 рік, зокрема на перше півріччя цього року. Якщо у 1933 р. втрати внаслідок надсмертності серед сільського населення більш ніж у 5 разів перевищували такі серед міського населення, то показники 1934 р. є більш подібними. Показано, що виявлені відмінності у рівні, динаміці та віковій структурі втрат внаслідок голоду у містах та селах України є результатом впливу багатьох політичних і соціально-економічних факторів. | |||
| 12. | 
Рудницький О. Тип особистості як визначальний фактор у виборі професії композитора: М. Колесса [Електронний ресурс] / О. Рудницький // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. - 2012. - Вип. 35. - С. 359-365. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvmp_2012_35_36 | |||
| 13. |
Гладун А. Н. Оцінка демографічних втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації 1944 року [Електронний ресурс] / А. Н. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. - 2017. - № 2. - С. 11-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2017_2_3 Депортація кримськотатарського народу у травні 1944 р. є одним зі злочинів сталінізму, демографічні аспекти якого є недостатньо вивченими. Як інформаційну базу для дослідження використано дані Всесоюзних переписів населення 1926, 1939, 1959 рр., матеріали державної та відомчої статистики природнього та міграційного руху населення, які зберігаються у фондах різних архівів, та наукові публікації. Для оцінювання втрат кримськотатарського народу внаслідок депортації застосовано методологію демографічної реконструкції та трендового аналізу. Робота складалася з таких етапів: корекція чисельності населення за даними переписів 1926, 1939, 1959 рр.; оцінка чисельності кримськотатарського народу за період 1927 - 1959 рр.; оцінка кількості депортованих кримських татар; корегування статистики природного та міграційного руху населення; побудова реальних та гіпотетичних демографічних балансів кримських татар за період 1927 - 1959 рр.; оцінювання демографічних втрат кримських татар унаслідок депортації. Прямі втрати кримських татар визначено як різницю між реальним числом смертей та їх гіпотетичною кількістю, яка могла б бути за відсутності насильницького переселення. У результаті дослідження встановлено, що надсмертність мала місце протягом усього періоду перебування кримськотатарської людності на спецпоселенні (1944 - 1956 рр.). Втрати через надсмертність оцінюються у Непрямі демографічні втрати (втрати ненародженими або дефіцит народжень) розраховано як різницю між гіпотетичними та реальними числами народжених. Дефіцит народжень мав місце протягом 1944 - 1959 рр., втрати ненародженими за цей період становлять 80,3 тис. За умови відсутності депортації кількість народжених дітей за цей період була б на 62,1 % більша. | |||
| 14. |
Чепелевська Л. А. Сучасні медико-демографічні проблеми в Україні та шляхи їх подолання [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О. П. Рудницький // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - № 3. - С. 39–43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2015_3_9 Мета роботи - висвітлити сучасні проблеми в медико-демографічній ситуації в Україні. У дослідженні використано методи: системний підхід, демографічної та медичної статистики. На сучасному етапі медико-демографічна ситуація в Україні характеризується зменшенням чисельності населення, зумовленим депопуляцією, тобто перевищенням рівня смертності над рівнем народжуваності за високих показників смертності та низьких - народжуваності. Наслідком цієї ситуації є постаріння населення. В Україні все ще спостерігається доволі високий як для європейських країн рівень смертності немовлят, високим є показник смертності працездатного населення. Безумовно, за останні роки поступово покращуються показники медико-демографічної ситуації, однак цей процес дуже повільний. Визначено сучасні медико-демографічні виклики в Україні: постійне зменшення чисельності населення, від'ємний природний приріст населення, постаріння, тенденції народжуваності та смертності населення. Представлено шляхи подолання кризи. Висновки: в Україні відбуваються позитивні зрушення в медико-демографічній ситуації, однак вони ще дуже повільні та незначні. | |||
| 15. | 
Лібанова Е. М. Життя невід’ємне від науки (до 70-річчя академіка НАН України С. І. Пирожкова) [Електронний ресурс] / Е. М. Лібанова, С. Ю. Аксьонова, О. П. Рудницький // Вісник Національної академії наук України. - 2018. - № 6. - С. 114-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2018_6_15 | |||
| 16. |
Чепелевська Л. А. Проблеми надсмертності чоловіків працездатного віку в Україні та світі (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Л. А. Чепелевська, О. П. Рудницький // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - № 4(1). - С. 105-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_4(1)__18 | |||
| 17. |
Гладун О. М. Демографічні втрати України під час першого радянського голоду 1921–1923 рр. [Електронний ресурс] / О. М. Гладун, О. П. Рудницький, Н. В. Кулик // Демографія та соціальна економіка. - 2019. - № 4. - С. 11-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2019_4_3 У першій половині ХХ ст. Україна пережила три голоди. Найменш дослідженим у демографічному аспекті є голод 1921 - 1923 рр. Мета дослідження - оцінка демографічних втрат України у період голоду 1921 - 1923 рр. за причинами надсмертності, у поселенському розрізі і за статтю та віком. Представлено основні результати оцінки втрат людності УСРР унаслідок голоду 1921 - 1923 рр. Оцінювання втрат проведено на базі розробленої одним із авторів методології демографічної реконструкції. Перевагою цієї методології, не зважаючи на складність і трудомісткість, є те, що її використання убезпечує дослідника від суб'єктивізму, властивого обчисленням втрат людності за неповною інформацією з фрагментарних джерел. Сформовано інформаційну базу, яка найадекватніше відновлює ряди динаміки показників чисельності, складу та руху населення за період 1920 - 1926 рр. У ході укладання інформаційної бази оцінено якість статистичних даних та виконано відповідне коригування. Оцінювання демографічних утрат УСРР у 1921 - 1923 рр. здійснено у територіальних межах на дату перепису населення 1926 р. Вперше одержано оцінки втрат окремо для жителів українського міста та села за кожний рік голоду, за статтю та віковими групами. Оцінка прямих утрат (надсмертність) за весь період голоду становить 935,8 тис. осіб, із них 12,2 % припадає на міста, 87,8 % - на сільську місцевість. Виявлено нерівномірний розподіл прямих утрат по роках: максимум припадає на 1922 р. (54,4 %), на 1921 р. - 31,5, на 1923 р. - 14,1 %. Визначено, що статева структура втрат характеризується значною перевагою чоловічого населення: надлишок смертей у 1921 - 1923 рр. становить 555,9 тис. чоловіків і 379,9 тис. жінок (59,5 та 40,5 % відповідно). Одержано підтвердження, що найуразливішими під час соціальних катастроф є діти та особи похилого віку: на ці дві вікові категорії припало 54,4 % надлишкових смертей. З'ясовано, що втрати людності початку 1920-х р. - це результат не тільки голодної трагедії, але й масових епідемій. Уперше в літературі визначено складові прямих втрат населення у 1921 - 1923 рр. від голоду (502,5 тис. осіб або 53,7 %) та епідемій (433,4 тис. осіб або 46,3 %). Також уперше оцінено непрямі втрати (дефіцит народжень), які становлять 1029,0 тис. Показано державну політику радянської влади щодо допомоги територіям України, що потерпали від голоду, яка вплинула на розмір демографічних втрат. | |||
| 18. |
Рудницький О. П. Історична еволюція чисельності населення України у світлі теорії демографічного переходу [Електронний ресурс] / О. П. Рудницький // Демографія та соціальна економіка. - 2020. - № 3. - С. 3-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dse_2020_3_3 Викладено основні результати наукової розвідки довготривалих змін чисельності людності України та компонентів її формування у глибокій історичній ретроспективі. Завдання статті - розширити уявлення щодо трансформаційних змін складових формування чисельності населення України як за статистичний час, так і у достатистичну еру вітчизняної історії. Демостатистичним підгрунтям дослідження є реконструйовані автором історичні ряди демографічної динаміки нашої країни, які вперше дали можливість відтворити реальну траєкторію кількісних змін населення України від початку нашої доби. Досліджено трансформацію показників відтворення людності країни у контексті теорії демографічної модернізації та у порівнянні зі змінами аналогічних індикаторів в інших країнах Європи. Вперше з'ясовано, що загальний тренд у чисельності населення України упродовж тисячоліть був неоднозначним, особливо у минулому. Пертурбації (війни, голод, епідемії, природні катаклізми) зробили лінію тренду хвилеподібною; упродовж другого тисячоліття річні темпи приросту 150 разів опускалися нижче нульової позначки. Результати дослідження дали змогу вперше здійснити коректну періодизацію демографічного й епідеміологічного переходів: науково встановлено, що демографічний перехід бере свій відлік з середини 1890-х р., а епідеміологічний - з середини 1920-х р. У ході аналізу встановлено, що демографічний розвиток України триває у руслі загальносвітових тенденцій демографічного переходу і під впливом національних відмінностей. Український шлях модернізації в ХХ ст. виявився дуже драматичним - наша країна з 1990-х р. опинилася в авангарді держав, чиє населення скорочується і буде зменшуватись надалі. Специфіка динаміки демографічної модернізації в Україні у ХХ ст. полягає насамперед у тому, що вона, через багатомільйонну гекатомбу людських жертв, має деформований переривчастий характер, а останнім часом відбувається і демодернізація процесів відтворення населення нашої держави. | |||
| 19. | 
Рудницький О. Г. Одноканальна обробка аускультативних сигналiв з використанням методiв математичної морфологiї [Електронний ресурс] / О. Г. Рудницький, М. О. Рудницька, Л. В. Ткаченко // Журнал обчислювальної та прикладної математики. - 2021. - № 1. - С. 179-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jopm_2021_1_26 | |||
| 20. | 
Рудницький О. Підходи до корекції компонентів просторової організації тіла людини в процесі фізичного виховання [Електронний ресурс] / О. Рудницький, Н. Одноралова // Фізична культура, спорт та здоров'я нації. - 2015. - Вип. 19(1). - С. 363-368. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fkszn_2015_19(1)__71 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |