Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (7) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рядська В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Рядська В. В. Дослідження аудиторського ризику в системі професійної відповідальності аудитора [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Економічні науки. Cер. : Облік і фінанси. - 2012. - Вип. 9(3). - С. 187-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecnof_2012_9(3)__26 | ||
| 2. | 
Рядська В. В. Теоретичні аспекти професійної відповідальності в аудиті [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Бізнес Інформ. - 2014. - № 6. - С. 289-293. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_6_51 Проведено дослідження змісту та меж професійної відповідальності в аудиті. У загальному розумінні відповідальність як така має дві сторони: етичну та юридичну. Етична сторона відповідальності обумовлюється змістом деонтологічних аспектів соціальних відносин у суспільстві. Юридична відповідальність суб'єктів аудиторської діяльності включає: професійну відповідальність, іншу відповідальність, яка виходить за межі професійної відповідальності. Професійна відповідальність є наслідком існування професійних обов'язків. Системне розуміння професійної відповідальності в аудиті можливо лише в контексті суспільної місії аудиту та на підгрунті фундаментальних категорій аудиторської практики, таких як суттєвість та аудиторський ризик. З метою аналізу змісту професійної відповідальності аудиторська практика була умовно поділена на два сегменти. Перший сегмент - це сукупність обов'язків аудиторів і аудиторських фірм щодо виконання ними вимог, пов'язаних із організаційними аспектами функціонування ринку аудиторських послуг. Другий сегмент формується як результат надання аудиторських послуг і пов'язаний із зобов'язаннями дотримуватись вимог професійних стандартів і забезпеченням якості виконаних робіт. Професійна відповідальність містить два взаємообумовлені та взаємопов'язані компоненти: дисциплінарну та майнову відповідальність. Головна функція дисциплінарної відповідальності - превентивна, яка полягає у попередженні майнової відповідальності. Поряд з цим майнова відповідальність виконує рефлексивну функцію, що пов'язана з подальшою дисциплінарною відповідальністю. З урахуванням концепції аудиторського ризику рефлексивна функція майнової відповідальності повинна бути обмежена для випадків виникнення збитків, що не пов'язані з причинами порушення професійних стандартів і невідповідної якості аудиторських послуг. | ||
| 3. | 
Рядська В. В. Інституціональна парадигма аудиту в Україні: сучасний стан та напрямки розвитку [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Проблеми економіки. - 2014. - № 2. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2014_2_20 Проведено дослідження змісту інституту аудиту й описано механізм його формування та розвитку. Системне розуміння аудиторської практики з позицій інституціональної методології дозволило визначити її зміст як сукупність взаємообумовлених та взаємопов'язаних неформальної та формальної складових, внутрішній розвиток і взаємодія яких розкривають механізм процесу змін завдань аудиту як соціального інституту. Формальна складова інституту аудиту повинна розглядатись як ієрархічна структура, що включає в себе норми наступних рівнів: міжнародного, національного, галузевого, суб'єкта аудиторської діяльності. Для випадку експорту аудиту як готової інституціональної форми перший етап розвитку формальної складової відбувається у напрямку "зверху вниз", внаслідок чого структура національного законодавства, що регулює аудиторську діяльність, повинна відповідати міжнародним вимогам. Наступний етап змін у формальній складовій обумовлюється впливом неформальних норм усередині інституту аудиту. Такий вплив є максимальним на рівні суб'єкта аудиторської діяльності та повністю відсутній на найвищому рівні - міжнародному. Ці обставини є визначальними в процесі подальшого розвитку інституту аудиту, оскільки результат ефекту взаємодії формальної та неформальної складових на найнижчому рівні ієрархії стає поштовхом для змін змісту інституту у напрямку "знизу вверх". Подальше розкриття змісту інституту аудиту необхідно проводити через визначення змісту його структури, наповнення якої в свою чергу повинно: бути гармонізованим відповідно до вимог Європейського Союзу щодо умов здійснення обов'язкового аудиту річної та консолідованої звітностей; відповідати рівню розвитку соціально-економічних відносин суб'єктів системи тристоронніх відносин; формувати передумови для подальшого розвитку інституціонального середовища аудиторської діяльності. | ||
| 4. | 
Рядська В. В. Дослідження розвитку аудиту як системи тристоронніх відносин [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 2. - С. 412-417. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_2_61 | ||
| 5. |
Рядська В. В. Суттєвість як об’єкт аудиторського дослідження та критерій оцінювання достовірності фінансової інформації [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 3. - С. 226-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_3_34 | ||
| 6. |
Рядська В. В. Аналіз змісту робочої незалежності в аудиті [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2014. - № 1. - С. 253-259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2014_1_39 | ||
| 7. |
Рядська В. В. Аналіз взаємозв’язку між ціною та якістю аудиторських послуг [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2014. - № 2. - С. 236-242. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2014_2_35 | ||
| 8. |
Рядська В. В. Аналіз стану розвитку інституту обов’язкового аудиту в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 4. - С. 460-467. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vcndtue_2013_4_64 | ||
| 9. |
Рядська В. В. Дослідження сучасних проблем теорії аудиту як складової системи економічних наук [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Бізнес Інформ. - 2013. - № 10. - С. 301-305. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_10_55 Проаналізовано зміст аудиту як самостійної науки в системі економічних наук. Погляди вчених щодо форми існування аудиту в системі економічних наук мають дві полярні точки зору. Перша базується на тому, що аудит є розділом науки про господарський контроль і фактично не може розглядатись як самостійна наука. Згідно з протилежними поглядами аудит позиціоновано як самостійну науку. Розкриття сутності аудиту як самостійної економічної науки здійснено з урахуванням того, що: тристоронні відносини є об'єктивною формою існування аудиту; аудит розвивається під впливом змін форми відносин між користувачами та відповідальною стороною, що, у свою чергу, є наслідком еволюції економічних відносин; аудит як практична діяльність являє собою незалежну оцінку фінансової інформації в загальній системі економічного управління з метою надання відповідного рівня впевненості визначеним користувачам такої інформації, який дозволяє зменшити інформаційні ризики в контрольному середовищі та у процесі прийняття управлінських рішень. З урахуванням усіх вищевикладених обставин суть аудиту як самостійної економічної науки визначено таким чином: аудит - це наука про сукупність і розвиток відносин, що виникають між суб'єктами інформаційного обміну з приводу об'єктивного та повного формування інформації про майновий та фінансовий стан, результати діяльності, яка використовується в процесі прийняття управлінських рішень. | ||
| 10. |
Рядська В. В. Розвиток уявлень про зміст аудиту [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Бізнес Інформ. - 2013. - № 9. - С. 254-258. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2013_9_42 Проаналізовано зміст аудиту як професійної практики, що виникла та розвивається в системі тристоронніх відносин. Тристоронні відносини розглянуто як об'єктивну форму існування аудиту як такого. Такий підхід дозволив прослідкувати зміни в уявленнях про аудит у взаємозв'язку зі змінами характеру відносин, які складаються між користувачем та відповідальною стороною. Основні метаморфози відбуваються внаслідок розвитку відносин власності та відносин контролю з боку користувача до відповідальної сторони. Імплементація аудиту у країнах посттоталітарної економіки відбувалась за умов, що відповідали найнижчому рівню організації відносин "користувач - відповідальна сторона", а саме: домінування відносин власності та прямого контролю користувачів по відношенню до відповідальної сторони. Такий тип організації відносин "користувач - відповідальна сторона" мав об'єктивним наслідком формування завдань аудиту через делегування частини контрольних функцій незалежному суб'єкту - аудитору. Цим пояснюється спосіб відокремлення аудиту від інших видів контролю через застосування ознаки "незалежний" у формулюваннях його змісту. Розвиток відносин "користувач - відповідальна сторона" мав наслідком втрату відносин власності та відносин контролю. Такий тип відносин формує новий зміст завдань аудиту - зменшення інформаційних ризиків шляхом проведення незалежної оцінки фінансової інформації. Таким чином, ідентифіковано конфлікт між історично сформованим уявленням про аудит як форму або метод незалежного фінансового контролю та його актуальним станом як формою оцінки фінансової інформації та за допомогою методу зменшення інформаційних ризиків. | ||
| 11. | 
Рядська В. В. Аналіз формування взаємозв’язку між інформаційними інтересами користувачів та завданнями аудиторської перевірки [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Одеського національного університету. Серія : Економіка. - 2014. - Т. 19, Вип. 2(6). - С. 108-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_econ_2014_19_2(6)__26 | ||
| 12. | 
Рядська В. В. Інституціональна парадигма професійної незалежності в аудиті [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2014. - Вип. 5(4). - С. 198-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2014_5(4)__55 | ||
| 13. | 
Рядська В. В. Метаморфоз контрольної функції аудиту [Електронний ресурс] / В. В. Рядська // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія : Економічні науки. - 2013. - № 3. - С. 55-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vzhdtu_econ_2013_3_9 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |