Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сабат З. І.$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Сабат З. І. Вегетативні розлади при хронічному панкреатиті та поєднаних шлунково-кишкових станах [Електронний ресурс] / З. І. Сабат, Л. С. Бабінець, Т. Б. Лазарчук, Н. М. Попович // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2016. - № 4. - С. 8-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2016_4_3 | ||
| 2. | 
Бабінець Л. С. Вегетативні дисфункції при хронічному панкреатиті і поєднаних захворюваннях органів травлення [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, З. І. Сабат // Вестник Клуба панкреотологов. - 2017. - № 2. - С. 20-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2017_2_6 | ||
| 3. |
Палихата М. В. Аналіз дієвості програми реабілітації хворих на хронічний панкреатит із супутньою анемією на амбулаторному рівні допомоги [Електронний ресурс] / М. В. Палихата, Л. С. Бабінець, З. І. Сабат, І. О. Боровик // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2018. - № 2. - С. 78-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2018_2_14 | ||
| 4. | 
Бабінець Л. С. Клініко-патогенетичні аспекти хронічного панкреатиту у поєднанні з вегетативною дисфункцією [Електронний ресурс] / Л. С. Бабінець, З. І. Сабат // Гастроентерологія. - 2019. - Т. 53, № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2019_53_1_6 Наведено аналіз літературних джерел щодо зв'язку хронічного панкреатиту біліарного генезу та ожиріння. При ожирінні спостерігаються дисгормональні розлади з утворенням надмірної кількості гормонів, що мають прозапальні властивості, та зниження кількості гормонів, що мають протизапальні властивості. Це супроводжується підтриманням і наростанням хронічного запального процесу у підшлунковій залозі (ПЗ), також підвищується ризик виникнення ускладнень. Ожиріння знижує зовнішньосекреторну функцію ПЗ внаслідок жирового переродження ацинарних клітин, призводить до атеросклерозу судин із наступним погіршенням трофіки ПЗ. При ожирінні спостерігається підвищений синтез та екскреція холестерину з жовчю, що супроводжується підвищенням її літогенності з утворенням біліарного сладжу та конкрементів.Останніми роками зросла увага до інфекційного агента, вплив якого може призвести до розвитку запального процесу в підшлунковій залозі. Значне поширення вірусного гепатиту С (ВГС) серед населення, різноманітність його позапечінкових проявів обумовлюють актуальність проблеми. Недостатність розробки питань первинної та вторинної профілактики хронічного панкреатиту (ХП) мотивує до глибшого вивчення механізму його розвитку на тлі ВГС. Мета роботи - вивчити клінічний перебіг ХП у хворих із супутнім ВГС. Обстежено 57 хворих на ХП із супутнім ВГС. Групу порівняння становили 20 осіб, хворих на ХП. Для встановлення клінічного діагнозу ХП і ВГС усі хворі були обстежені згідно з протоколами, затвердженими наказами МОЗ України N 638 від 10.09.2014 і N 729 від 18.07.2016. Діагноз ХП і ВГС верифікувано на підставі даних анамнезу захворювання, клінічних проявів і результатів досліджень. Загальноклінічні т біохімічні обстеження проводили хворим на ХП у фазі загострення та нестійкої ремісії, хворим із ВГС - у фазі стійкої ремісії. У клінічному перебігу ХП із супутнім ВГС провідне місце посідали больовий, диспептичний синдроми та порушення випорожнення, що були більш вираженими, ніж у групі порівняння (вірогідна відмінність від показників II групи). У хворих на ХП із супутнім ВГС виявили анемію легкого ступеня, зниження рівня загального білка в крові, гіпербілірубінемію, гіперхолестеринемію, підвищення рівня ферментів аланінамінотрансферази й аспартатамінотрансферази, підвищення рівнів амілази крові та діастази сечі (вірогідна відмінність щодо II групи). У хворих на ХП із супутнім ВГС показник копрограми становив (5,20 +- 0,82) балу, а у хворих на ХП - (3,10 +- 0,32) балу (виявлено значно гірші показники, більш виражений запальний синдром і дисбактеріоз). У двох досліджуваних групах переважала стеаторея II типу. Глибина структурних змін у підшлунковій залозі за даними ультразвукового дослідження в групі хворих на ХП із супутнім ВГС становила (2,56 +- 1,10) балу, що відповідає процесу середнього ступеня тяжкості. У контрольній групі ступінь ураження становив (1,90 +- 0,60) балу. На підставі оцінки даних дослідження встановлено негативний вплив супутнього ВГС на перебіг ХП.Проаналізовані особливості стану вегетативної нервової системи у хворих на хронічний панкреатит (ХП). Проведені дослідження довели, що наявність вегетативної дисфункції (ВД) ускладнює перебіг хронічного панкреатиту. Усі органи та системи нашого тіла знаходяться під постійним контролем вегетативної нервової системи. Проблема хронічного панкреатиту залишається однією з найбільш актуальних проблем у сучасній гастроентерології. Незважаючи на впровадження нових методів, спостерігається низька ефективність лікування ХП, що, ймовірно, зумовлено недостатністю знань про певні механізми патогенезу, зокрема щодо ролі ВД в розвитку і прогресуванні ХП. Отже, особливості стану вегетативної нервової системи при хронічному панкреатиті становлять значний науковий інтерес. Мета роботи - вивчити ступінь вегетативних порушень та їх клінічний перебіг у хворих із хронічним панкреатитом. Обстежено 45 пацієнтів з ХП, які проходили лікування у денному стаціонарі та гастроентерологічному відділенні Тернопільської міської клінічної лікарні № 2. Діагноз "хронічний панкреатит" встановлювали на основі клінічного протоколу, прийнятого згідно із наказом № 638 МОЗ України від 10.09.2014 р. Загальноклінічні - біохімічні обстеження проводили хворим на ХП у фазі загострення та нестійкої ремісії (10 - 14 день перебування в умовах денного стаціонару). За даними опитувальника Вейна, у 91,1 % (n = 41) хворих на ХП виявлено ознаки вегетативної дисфункції, що супроводжувалось найбільш вираженими диспептичним ((3,2 +- 1,0) бала) та больовим ((2,9 +- 1,3) бала) синдромами за даними гастроентерологічного опитувальника (GSRS). Наявність вегетативної дисфункції у хворих на ХПсупроводжувалась підвищенням реактивної (середнє значення - (45,0 +- 5,7)) та особистісної (середнє значення - (43,0 +- 5,2)) тривожності, а також зростанням нейротизму (середнє значення - (14,7 +- 2,4)) у 75,6 % хворих. У хворих на ХП з ВД за індексом Кердо констатовано переважання стану ваготонії (56 %) над симпатикотонією (31 %) при рівні ейтонії 13 %. За результатами кліноортостатичної проби в 13 % пацієнтів з ХП встановлено нормальну реакцію гемодинаміки на її проведення, у 6,5 % - гіперсимпатикотонічний і гіпердіастолічний варіанти, у 74 % - асимпатикотонічний, що вказує на виснаження компенсаторних механізмів регуляції вегетативного тонусу. Висновки: за оцінкою даних дослідження, встановлено негативний вплив вегетативної дисфункції на перебіг хронічного панкреатиту. | ||
| 5. |
Сабат З. І. Можливості вивчення вегетативного статусу при хронічному панкреатиті в амбулаторній практиці і науці [Електронний ресурс] / З. І. Сабат, Л. С. Бабінець // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2021. - № 1. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2021_1_5 | ||
| 6. |
Сабат З. І. Стан параметрів варіабельності серцевого ритму пацієнтів із хронічним панкреатитом в залежності від індексу маси тіла [Електронний ресурс] / З. І. Сабат, Л. С. Бабінець // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2022. - № 3. - С. 83-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2022_3_17 | ||
| 7. |
Сабат З. І. Вплив вегетативної дисфункції на зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози при хронічному панкреатиті [Електронний ресурс] / З. І. Сабат, Л. С. Бабінець // Гастроентерологія. - 2022. - Т. 56, № 4. - С. 213-219. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2022_56_4_3 Мета дослідження - оцінити зовнішньосекреторну функцію підшлункової залози залежно від параметрів варіабельності серцевого ритму й результатів тестування за опитувальником Спілбергера - Ханіна. Наявність зовнішньосекреторної недостатності ПЗ визначали на основі рівня фекальної <$Ealpha>-еластази. Психоемоційний стан оцінювали за опитувальником Спілбергера - Ханіна. Аналізували статистичні й спектральні показники варіабельності серцевого ритму: варіаційний розкид, амплітуду моди, індекс напруження, показник активності регуляторних систем, загальну потужність спектра, абсолютні й відсоткові значення потужності дуже низьких частот (VLF), потужності низьких частот (LF), потужності високих частот (HF), співвідношення LF/HF. Здійснено кореляційний аналіз одержаних даних варіабельності серцевого ритму, опитувальника Спілбергера - Ханіна і ступеня зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози за рівнем фекальної <$Ealpha>-еластази. Згідно з результатами тестування за опитувальником Спілбергера - Ханіна середнє значення реактивної тривожності становило <$E44,33~symbol С~0,89>, особистісної - <$E43,19~symbol С~0,82>, що відповідає верхній межі помірного рівня. Виявлено негативну кореляцію названих показників з рівнем фекальної <$Ealpha>-еластази (r = -0,482, p << 0,01 і r = -0,555, p << 0,01 відповідно). На основі результатів варіабельності серцевого ритму в пацієнтів із ХП встановлено схильність до симпатикотонії, що супроводжувалось вірогіднимзростанням відносно групи контролю амплітуди моди, індексу напруження, співвідношення LF/HF і зменшенням варіаційного розмаху. На відміну від групи здорових осіб в обстежених із ХП переважав гуморально-геморагічний вплив регуляції серцевого ритму (VLF - (<$E48,66~symbol С~1,21>) %) і зменшилась частка нервового компонента (LF - (<$E31,69~symbol С~0,67>) %, HF - (<$E19,65~symbol С~0,75>) %), спостерігали вірогідне зниження загальної потужності спектра у порівнянні з групою контролю (<$E1546,25~symbol С~44,18> проти <$E3155,65~symbol С~211,38>). Показник активності регуляторних систем у пацієнтів із ХП (<$E6,91~symbol С~0,12>) знаходився на верхній межі вираженого напруження систем регуляції, що відображає значне порушення адаптації серед них і вірогідно відрізняється від рівня контролю (<$E3,90~symbol С~0,31>). Виявлено вірогідні кореляції між загальною потужністю спектра, показником активності регуляторних систем і рівнем фекальної <$Ealpha>-еластази (r = 0,511, p << 0,01 і r = -0,398, p << 0,01 відповідно). Висновки: під час виконання дослідження встановлено, що при погіршенні психоемоційного стану (згідно з даними опитувальника Спілбергера - Ханіна) поглиблювалась зовнішньосекреторна недостатність ПЗ у пацієнтів із ХП: спостерігалась кореляція між вмістом фекальної <$Ealpha>-еластази і рівнем реактивної і особистісної тривожності. Встановлені позитивні статистично вірогідні кореляції амплітуди моди, індексу напруження з тривалістю перебігу ХП свідчать про компенсаторну активацію симпатичного відділу автономної нервової системи. Було також доведено, що зовнішньосекреторна недостатність (визначалась за вмістом фекальної <$Ealpha>-еластази) поглиблювалась із посиленням симпатикотонії (за індексом напруження). Виявлено зниження функціонального резерву в пацієнтів із ХП. | ||
| 8. | 
Сабат З. І. Ефективність комплексної корекції ендотоксикозу при хронічному панкреатиті у ході відновного лікування [Електронний ресурс] / З. І. Сабат, Л. С. Бабінець // Сімейна медицина. Європейські практики. - 2022 . - № 4. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2022_4_10 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |