Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (33) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Салига Ю$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 31 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. | 
Салига Н. Вплив L-глутамінової кислоти на активність ензимів метаболізму глутатіону та інтенсивність пероксидних процесів у щурів [Електронний ресурс] / Н. Салига, Ю. Салига // Вісник Львівського університету. Сер. : Біологічна. - 2013. - Вип. 62. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2013_62_10 Наведено дані про вплив перорального введення щурам 60 і 150 мг/добу глутамінової кислоти (ГК) на деякі імунологічні показники крові щурів та активність аланін- та аспартатамінотрансфераз. Як показують результати досліджень, застосування ГК сприяє зростанню фагоцитарної активності нейтрофілів у тварин, що одержували 60 мг/добу ГК і достовірному зростанню активності аланінамінотрансферази та загального білка в обох дослідних групах. Пероральне введення ГК сприятливо впливає на багато органів і систем, що може значно знизити ступінь гіперкатаболізму, відновити показники білкового обміну у разі стресу.Досліджено вплив різних доз глутамінової кислоти (285 мг/кг - перша дослідна група, 715 мг/кг - друга дослідна група) на показники пероксидного окиснення ліпідів та активність окремих ферментів антиоксидантного захисту (каталази та супероксиддисмутази) у крові щурів. Встановлено, що застосування глутамінової кислоти сприяє зростанню активності каталази та СОД в еритроцитах щурів другої дослідної групи та зменшенню вмісту ТБК-активних продуктів у тварин другої дослідної групи та гідропероксидів ліпідів у тварин двох дослідних груп у порівнянні до контролю.Вивчено вплив додаткового (10 і 25 % відповідно) введення до раціону L-глутамінової кислоти (L-Glu) на активність антиоксидантних ензимів та інтенсивність пероксидних процесів у тканинах мозку й серця щурів. Встановлено, що збагачення раціону щурів L-Glu протягом 30 діб призводило до змін активності глутатіонової ланки антиоксидантного захисту й інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів. Показано, що додаткове введення тваринам L-Glu призводить до підвищення глутатіонпероксидазної активності, вмісту відновленого глутатіону та зниження вмісту гідропероксидів ліпідів і ТБК-активних продуктів у тканинах серця, у порівнянні з контрольною групою тварин. Вагоміші зміни даних показників спостерігались у тварин другої дослідної групи, які одержували додатково 25 % L-Glu до раціону. | |||
| 3. | 
Салига Ю. Т. Показники антиоксидантної системи у головному мозку щурів, інтоксикованих хлорпірифосом [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 3. - С. 85-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_3_9 Одними з найпоширеніших пестицидів у світі є препарати на основі хлорпірифосу і фосфорорганічної сполуки, що інгібує ензим ацетилхолінестеразу. Нейротоксичність хлорпірифосу не обмежується тільки антихолінестеразною дією, а може реалізовуватись і за допомогою інших механізмів, у тому числі через порушення прооксидантно-антиоксидантного балансу. Проведено порівняльний аналіз ключових показників системи антиоксидантного захисту в різних відділах головного мозку щурів, інтоксикованих хлорпірифосом. Експерименти проведено на дорослих щурах-самцях лінії Вістар масою від 200 до 220 г. Тваринам дослідних груп одноразово внутрішньоочеревинно вводили хлорпірифос із розрахунку 15 і 30 мг/кг. Через 24 год тварин декапітували під етерним наркозом, після чого одразу виділяли головний мозок та ізолювали з нього гіпокамп, мозочок і кору великих півкуль. У виділених відділах головного мозку визначено активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, а також вміст відновленого глутатіону. Встановлено, що інтоксикація щурів хлорпірифосом викликає пригнічення ключових ензиматичних параметрів антиоксидантної системи у тканинах головного мозку. Виявлено, що різні відділи головного мозку відрізняються за рівнем антирадикального захисту. Найвищу інтенсивність антиоксидантних процесів спостерігали у корі великих півкуль головного мозку, найнижчу - у мозочку. | |||
| 4. | 
Салига Ю. Т. Супероксиддисмутазна і каталазна активність у тканинах щурів за хронічної інтоксикації хлорпірифосом [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига // Вісник Запорізького національного університету. Біологічні науки. - 2013. - № 2. - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vznu_bio_2013_2_17 | |||
| 5. | 
Влізло В. В. Наукометричні бази даних і можливості реєстрації в них вітчизняних наукових видань [Електронний ресурс] / В. В. Влізло, Р. Я. Іскра, Ю. Т. Салига // Вісник аграрної науки. - 2013. - № 1. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2013_1_3 | |||
| 6. | 
Салига Ю. Т. Вплив хлорпірифосу на деякі показники антиоксидантної системи у різних відділах головного мозку щурів [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 2(2). - С. 260-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_2(2)__49 | |||
| 7. | 
Салига Ю. Т. Деякі показники антиоксидантної системи в еритроцитах щурів за умов хронічного впливу хлорпірифосу [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, Н. І. Талоха, О. М. Стефанишин, З. І. Сав’як, Г. Р. Будзан // Медична хімія. - 2011. - Т. 13, № 4. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Med_chim_2011_13_4_32 | |||
| 8. | 
Салига Ю. Т. Прижиттєве дослідження вливу хлорпірифосу на нейрони гіпокампу щурів в умовах культури клітин [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, В. В. Влізло // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 1. - С. 108-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_1_16 Хлорпірифос належить до фосфорорганічного класу сполук, який широко використовується в якості пестицидів. Одним з ключових механізмів дії хлорпірифосу є його здатність інгібувати ензими холінестеразного ряду. Дослідження вчених різних країн, проведені в останні роки, довели існування також інших холіннезалежних механізмів впливу цієї речовини на живий організм. На жаль, зростає кількість наукових даних, які свідчать про те, що хлорпірифос є набагато небезпечнішим для організму, особливо дитячого, ніж вважали раніше. Нервова система - найуразливіша мішень згаданого вище токсиканта. Відомо, що хлорпірифос порушує нормальну життєдіяльність нервових клітин на різних етапах їх розвитку. У зв'язку з цим актуальним є пошук сучасних інформативних способів вивчення нейротоксичності цієї сполуки і з'ясування її особливостей. Поставлено за мету апробувати метод прижиттєвого мікроскопування первинної культури клітин гіпокампу для дослідження їх росту, розвитку і життєдіяльності у разі внесення в інкубаційне середовище хлорпірифосу, а також встановити наявність кількісних змін цих параметрів залежно від дози досліджуваного токсиканту і тривалості його дії. Для візуалізації нервових клітин проведено їх генетичне модифікування зеленим флуоресцентним білком (GFP) за допомогою методу магнетофекції. Вивчено нейротоксичний вплив хлорпірифосу на клітини гіпокампу за умов in vitro, вносячи препарат у культуральне середовище в концентраціях 5; 15 і 30 мкM. Якісний і кількісний аналіз інкубованих нейронів здійснювали через 24; 48 і 72 години експерименту. Підібрано оптимальні параметри і апробовано спосіб прижиттєвого дослідження впливу хлорпірифосу на ріст, розвиток і життєдіяльність нейронів гіпокампу за умов первинної культури клітин. Водночас виявлено статистично вірогідні (<$Ep~<<~0,05>) відмінності у показниках життєздатності гіпокампіальних нейронів залежно від тривалості дії на них досліджуваної фосфорорганічної сполуки. | |||
| 9. |
Салига Ю. Т. Вміст Феруму та Купруму в тканинах різних органів щурів за інтоксикації хлорпірифосом [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, Є. О. Дзень, І. В. Лучка // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 4. - С. 112-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_4_16 Хлорпірифос (О,О-Диетил-О-3,5,6-трихлор-2-піридилфосфоротіоат, C | |||
| 10. |
Дзень Є. О. Вміст Купруму в ґрунтах, воді та рослинних кормах раціону ВРХ у різних біогеохімічних провінціях Західної України [Електронний ресурс] / Є. О. Дзень, І. В. Лучка, Н. І. Талоха, Ю. Т. Салига // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 93-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_13 | |||
| 11. |
Салига Ю. Т. Гістологія мозку та печінки щурів за хронічного впливу на них низьких доз хлорпірифосу [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, Ю. В. Мартин // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 563-567. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_93 Наведено результати гістоморфологічних досліджень окремих ділянок головного мозку та печінки щурів за впливу на них фосфорорганічної сполуки - хлорпірифосу під час його надходження в організм тварин через шкіру у низьких дозах. Суттєвих функціонально значущих структурних змін у досліджуваних органах, а саме - корі великих півкуль головного мозку, корі мозочка, печінці не виявлено. | |||
| 12. |
Салига Ю. Т. Екстраполяційна поведінка щурів за хронічнго впливу на них низьких доз хлорпірифосу [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, Н. І. Талоха, О. М. Стефанишин // Біологія тварин. - 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 286-291. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2011_13_1-2_46 Надано результати дослідження впливу поширеного у використанні в агропромисловому секторі України фосфорорганічного інсектициду - хлорпірифосу (Дурсбану) у разі його надходження в організм щурів через шкіру на їх поведінку в тесті екстраполяційного позбавлення. Встановлено, що за умов хронічної дії протягом одного місяця хлорпірифос викликав статистично достовірні негативні зміни у когнітивних функціях піддослідних лабораторних тварин. Одержані результати вказують на токсичну дію хлорпірифосу на центральну нервову систему навіть за низьких доз його надходження до організму, беручи до уваги той факт, що зміни у поведінці тварин можуть бути однією з перших ознак інтоксикацій. | |||
| 13. |
Салига Ю. Т. Карбофуран — біологічні ризики його застосування [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 75-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_10 | |||
| 14. | 
Грабовська С. В. Вплив хронічної інтоксикації низькими дозами хлорпірифосу на поведінку самиць щурів [Електронний ресурс] / С. В. Грабовська, Ю. Т. Салига // Фізіологічний журнал. - 2015. - Т. 61, № 2. - С. 94-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2015_2_14 Досліджено вплив тривалої дії низьких доз хлорпірифосу на поведінку самиць лабораторних щурів. Тваринам щоденно протягом місяця вводили хлорпірифос у дозах 5 та 10 мг/кг і вивчали його вплив на ряд важливих поведінкових показників за допомогою тестів: водний лабіринт Морріса, відкрите поле та темно-світла камера. Виявлено, що хлорпірифос у дозі 10 мг/кг погіршує коротко- та довготривалу просторову пам'ять, знижує загальну активність, спричиняє різкі коливання рівня тривожності (вона значно зростала на початку введення ксенобіотика, та з часом нормалізувалася). Аналогічні тенденції, хоча менш виражені, спостерігали в групі, яка одержувала токсичну сполуку в дозі 5 мг/кг. Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що тривале (30 діб) надходження в організм самиць щурів малих доз хлорпірифосу негативно впливає на функціональний стан їх нервової системи. | |||
| 15. |
Салига Ю. Вплив хлорпірифосної інтоксикації на біохімічні та еритроцитарні параметри крові щурів [Електронний ресурс] / Ю. Салига, В. Росаловський // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. - 2016. - Вип. 71. - С. 56-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VLNU_biol_2016_71_7 Хлорпірифос належить до класу фосфорорганічних сполук і є небезпечним токсикантом, механізми дії якого до кінця не з'ясовані. Досліджено вплив інтоксикації лабораторних щурів вищезазначеним ксенобіотиком у дозі 30 мг/кг на деякі біохімічні показники їх крові через 1, 3, 6, 10 діб після одноразового внутрішньочеревинного введення препарату. Виявлено зміни ензиматичних активностей аспартат- і аланінамінотрансфераз, лужної фосфатази та показників протеїнового обміну на фоні зниження бутирилхолінестеразної активності у крові досліджуваних тварин свідчать про багатовекторність токсичної дії хлорпірифосу, механізми якої не обмежуються загальновідомою антихолінестеразною дією. Вивчено гематологічні параметри інтоксикованих щурів і виявили зниження концентрації гемоглобіну та зменшення стійкості еритроцитів до кислотного гемолізу крові дослідних щурів порівняно з інтактними тваринами упродовж експериментального періоду. Виявлено зміни ензиматичних активностей, показників протеїнового обміну у крові й еритроцитарних параметрів досліджуваних тварин за дії хлорпірифосу можуть бути використані як додаткові параметри оцінки токсичного впливу цієї та інших фосфорорганічних сполук на організм ссавців. | |||
| 16. | 
Салига Ю. Т. До вивчення деяких параметрів системи антиоксидантного захисту та перекисного окиснення ліпідів у крові щурів за токсичної дії хлорпірифосу [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига, В.П. Росаловський // Український морфологічний альманах. - 2012. - Т. 10, № 3. - С. 94-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Umora_2012_10_3_30 | |||
| 17. |
Влізло В. В. Проблеми біологічної безпеки застосування пестицидів в Україні [Електронний ресурс] / В. В. Влізло, Ю. Т. Салига // Вісник аграрної науки. - 2012. - № 1. - С. 24-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2012_1_4 | |||
| 18. | 
Грабовська С. В. Тваринні моделі розладів аутистичного спектра та поведінкові методи їх дослідження [Електронний ресурс] / С. В. Грабовська, Ю. Т. Салига // Нейрофизиология. - 2016. - Т. 48, № 5. - С. 421-429. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2016_48_5_11 Розлади аутистичного спектра становлять суттєву проблему сучасної неврології і загалом нейронаук, оскільки частота таких розладів зростає, причини виникнення залишаються практично нез'ясованими, а достатньо ефективних способів лікування досі не винайдено. Для вивчення етіології та можливих терапевтичних підходів розроблено ряд тваринних моделей аутистичних розладів, які відтворюють один або кілька ключових симптомів аутизму - когнітивну ригідність, порушення соціальної взаємодії, якісні порушення комунікації. Моделювання здійснюється з використанням або прийомів генетичної інженерії (нокаутні щури та миші), або раннього (пре- або постнатального) впливу певних факторів середовища. Для дослідження відхилень у поведінці модельних тварин застосовують поведінкові тестові методики, частина з яких є класичними (наприклад, тест "відкрите поле", водний лабіринт Морріса, T-подібний та радіальний лабіринти, камера Скіннера), а інші розроблено спеціально для дослідження моделей аутизму. В огляді описано та проаналізовано основні методичні підходи до моделювання розладів аутистичного спектра на тваринах, а також поведінкові методики для дослідження цих моделей. | |||
| 19. |
Грабовська С. В. Залежність результатів тестів "відкрите поле" від форми арени [Електронний ресурс] / С. В. Грабовська, Ю. Т. Салига // Нейрофизиология. - 2014. - Т. 46, № 4. - С. 417-421. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2014_46_4_15 Тест "відкрите поле" (ТВП) - один з основних методів, який використовується для оцінювання поведінкової активності та рівня емоційності тварин. Цей тест широко застосовується в токсикологічних та фармакологічних дослідженнях. Досі залишалося відкритим питання, чи може форма арени впливати на результати тестування. Тому порівнювали результати згаданого тесту з використанням одних і тих самих лабораторних тварин, ідентичних умов дослідження та майже однакової площі арен круглої та квадратної форми. Вірогідні відмінності було виявлено лише у 2-х досліджуваних параметрів - частоти реалізації ніркового рефлексу й інтенсивності внутрішньої горизонтальної рухової активності; в інших показників суттєвих різниць не спостерігалося. Таким чином, можна говорити про досить близьку валідність результатів поведінкових досліджень, проведених за 2-х згаданих умов ТВП. | |||
| 20. |
Салига Ю. Т. Роль оксидаційного стресу в загибелі клітин гіпокампа під дією хлорпірифосу в умовах in vitro [Електронний ресурс] / Ю. Т. Салига // Нейрофизиология. - 2013. - Т. 45, № 3. - С. 221-227. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NFL_2013_45_3_4 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |