Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (24) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Свистільник В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 25 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Мартинюк В. Ю. Перинатальні ураження нервової системи у дітей: клініка, діагностика, рання медико-соціальна реабілітація [Електронний ресурс] / В. Ю. Мартинюк, Р. О. Моісеєнко, Л. О. Панасюк, Т. В. Коноплянко, А. А. Невірковець, Т. І. Стеценко, В. О. Свистільник, О. В. Назар // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 217-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__33 Мета дослідження - розробити та впровадити в практику комплексну програму діагностики, лікування та ранньої медико-соціальної реабілітації дітей з перинатальним ураженням нервової системи. У дослідженні використано епідеміологічні методи, неврологічне обстеження, методи нейровізуалізації, оцінку якості життя. Розроблено клінічний протокол діагностики та медико-соціальної реабілітації дітей з перинатальним ураженням нервової системи з метою раннього виявлення дітей з руховими порушеннями, проведення своєчасного лікування та реабілітації. Клінічний протокол розроблявся згідно з позиціями доказової медицини. Впровадження даного протоколу в клінічну практику забезпечить профілактику медикаментозної поліпрагмазії, вдосконалення надання медичної допомоги дітям з руховими порушеннями. Розроблено проект клінічних рекомендацій та клінічного протоколу "Реабілітація дітей з церебральним паралічем та іншими органічними ураженнями головного мозку, які супроводжуються руховими порушеннями" для застосування в практичній медицині в Україні. | |||
| 2. |
Свистільник В. О. Ранні епілептичні енцефалопатії дитячого віку [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. В. Коноплянко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22(3). - С. 468-473. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2013_22(3)__71 Незважаючи на впровадження в лікування епілепсій та епілептичних синдромів нових антиепілептичних препаратів (АЕП), питання більш ефективного контролю припадків залишається актуальним. Мета роботи - аналіз клінічних особливостей і ефективності терапії ранніх епілептичних енцефалопатій (РЕЕ) дитячого віку. Міжнародна протиепілептична Ліга надає наступне визначення РЕЕ - категорія епілептичних синдромів, за яких епілептична активність обумовлює прогресивне порушення церебральних функцій дитини. До РЕЕ дитячого віку відносять: ранню міоклонічу енцефалопатію, ранню інфантильну епілептичну енцефалопатію (синдром Отахари), синдром Веста, синдром Драве, синдром Леннокса - Гасто. Терапія пацієнтам з РЕЕ дитячого віку призначається згідно існуючого протоколу лікування епілепсій та епілептичних синдромів. Кожна з даних форм діагностується на підставі патогномонічних для неї припадків і характерних змін на ЕЕГ. Як правило, РЕЕ дитячого віку - терапевтично резистентні до АЕП, але можливий медикаментозний контроль припадків протягом певного терміну часу. | |||
| 3. | 
Свистільник В. О. Оптимізація терапії епілепсій у дітей [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. В. Коноплянко // Український вісник психоневрології. - 2011. - Т. 19, вип. 3. - С. 115-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2011_19_3_32 | |||
| 4. |
Свистільник В. О. Порушення сну у дітей (лекція) [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(1). - С. 618-624. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(1)__88 Розлади сну - актуальна проблема в дитячій неврології. Сон - фізіологічний стан, що характеризується обмеженнями рухової активності та рівня життєдіяльності організму і наступає більш або менш регулярно, змінюючи фазу активного пильнування. Мета роботи - вивчення порушень сну у дітей і викладення основних принципів їх терапії. Розрізняють наступні типи розладів сну: парасомнії, гіперсомнії, інсомнії. Парасомнії - гетерогенна група станів, які характеризуються патологічними моторними, сенсорними, вербальними феноменами, що виникають підчас нічного сну. Парасомнії класифікують, як первинні - такі, що дебютують первинно, і вторинні, які викликаються патологією інших органів і систем. Гіперсомнії - різні форми патологічної денної сонливості. Інсомнії - раптові пробудження, які є єдиним проявом нічних припадків. Ефективність лікування порушень сну залежить від їх правильної діагностики. Терапія розладів сну призначається залежно від етіологічного чинника. Висновок: проблема порушень сну потребує удосконалення їх діагностики та лікування для мінімізації можливих побічних ефектів. | |||
| 5. |
Мартинюк В. Ю. Лікування епілепсії, епілептичних синдромів у дітей [Електронний ресурс] / В. Ю. Мартинюк, Т. В. Коноплянко, В. О. Свистільник, С. К. Євтушенко, А. А. Омельяненко // Український вісник психоневрології. - 2012. - Т. 20, вип. 3. - С. 117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2012_20_3_121 | |||
| 6. |
Моісеєнко Р. О. Аналіз епідеміологічних досліджень диспансерної групи дітей з епілепсією з метою оптимізації надання медичної допомоги [Електронний ресурс] / Р. О. Моісеєнко, В. Ю. Мартинюк, Л. О. Панасюк, Т. В. Коноплянко, А. А. Невірковець, Т. І. Стеценко, В. О. Свистільник, О.В. Назар // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(3). - С. 334-339. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(3)__57 Епілепсія - гетерогенна група різних захворювань та синдромів, що мають різну етіологію та певний прогноз та вимагають індивідуального відповідного лікування. Розповсюдженість епілепсій в середньому 5 - 10 випадків на 1000 населення. Частіше епілепсії зустрічаються в дитячому віці. В Україні згідно з галузевою статистикою в 2013 р. нараховувалося більше як 25 тис дітей, хворих на епілепсію. Хворі на епілепсію діти посідають друге місце серед дітей-інвалідів, інвалідність яких пов'язана із захворюваннями нервової системи. Ефективність лікування епілепсії залежить від вірної своєчасної її діагностики та встановлення причини. Оцінка структури захворюванності на епілепсію та лікувальних підходів надає змогу проаналізувати й оптимізувати медичну допомогу, а в подальшому, зменшити частку дітей, що мають соціальну дезадаптацію внаслідок своєї хвороби. Мета роботи - покращання комплексної допомоги дітям, хворим на епілепсію. Одним їз завдань НДР кафедри дитячої неврології та медико-соціальної реабілітації "Оптимізація надання медичної допомоги дітям з епілепсією: діагностика, лікування, реабілітація, соціальна адаптація" було проведення оцінки бази диспансерних груп дітей, хворих на епілепсію та епілептичні синдроми в м. Київ за 2014 р. Всього станом на 2014 р. в Києві на диспансерному обліку знаходилося 1004 дитини віком від 1 міс до 18 років. Було проведено аналіз диспансерізації дітей згідно з наступними критеріями: визначення типу нападів, форми епілепсії, оцінка неврологічного статусу, даних електроенцефалографій та нейровізуалізаційних методик (НСГ, КТ, МРТ головного мозку). Висновки: серед всіх форм епілепсій і епілептичних синдромів найчастіше діагностуються симптоматичні та криптогенні форми, які мають тяжкий перебіг та супроводжуються неврологічними та когнітивними змінами дитячого організму та, як правило, призводять до соціальної дезадаптації. Детальний аналіз даних форм надасть змогу оптимізувати ранню діагностику та тактику їх лікування. | |||
| 7. | 
Свистільник В. О. Енцефаліт Расмуссена у дитячому віці [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. В. Коноплянко // Реабілітація та паліативна медицина. - 2015. - № 1. - С. 48-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rpm_2015_1_12 Незважаючи на використання нових антиепілептичних препаратів (АЕП), проблема терапії епілепсій та епілептичних синдромів у дітей, їх соціальної дизадаптації та інвалідізації, залишається актуальною. Наведено клінічний випадок пацієнта з енцефалітом Расмуссена. Прогресуючий тяжкий перебіг хвороби, резистентність до протисудомної терапії зумовлює необхідність надання таким дітям паліативної допомоги. | |||
| 8. | 
Свистільник В. О. Клініка епілепсій та епілептичних припадків у дітей (лекція) [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник // Современная педиатрия. - 2013. - № 8. - С. 135-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2013_8_29 Наведено огляд існуючих класифікацій епілептичних припадків, епілепсій та епілептичних синдромів, нові пропозиції Міжнародної протиепілептичної ліги щодо удосконалення існуючих класифікацій. | |||
| 9. |
Свистільник В. О. Ідіопатичні генералізовані епілепсії у дітей, особливості діагностики і лікування (лекція) [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. В. Коноплянко // Современная педиатрия. - 2016. - № 4. - С. 102-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2016_4_20 | |||
| 10. |
Моісеєнко Р. О. Епілепсія: нові дефініція та класифікація нападів [Електронний ресурс] / Р. О. Моісеєнко, Л. О. Панасюк, Т. І. Стеценко, Т. В. Коноплянко, В. О. Свистільник, А. А. Невірковець, А. В. Терещенко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 25. - С. 237-243. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_25_39 | |||
| 11. |
Свистільник В. О. Сучасна діагностика епілепсій у дитячому віці [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. І. Стеценко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 320-324. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_41 Адекватне поєднання клінічного методу з сучасною параклінічною діагностикою є важливимдля точної верифікації діагнозу епілепсій. Мета роботи - вдосконалити діагностику епілепсій у дітей шляхом використання сучасних інструментальних методів. Обстежено 218 дітей віком від 3 місяців до 18 років з різними формами епілепсій. Методи обстеження: клінічний, ЕЕГ, відео і ЕЕГ моніторинг, МРТ головного мозку. Виявлені під час відео-ЕЕГ моніторингу припадки і характерні зміни на ЕЕГ за симптоматичних фокальних епілепсій, СВ, РМЕ, ЕЕСПС, за РЕ, ДАЕ поруч з даними анамнезу, неврологічного статусу і результатами МРТ головного мозку уточнювали клінічний діагноз. Висновки: відео-ЕЕГ моніторинг є важливим методом в діагностиці епілепсій у дітей. | |||
| 12. | 
Герасименко А. Г. Теоретико-методологічний аналіз змісту інформаційної економіки [Електронний ресурс] / А. Г. Герасименко, В. Ю. Свистільник // Економічний вісник Національного гірничого університету. - 2017. - № 1. - С. 19-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evngu_2017_1_4 | |||
| 13. | 
Свистільник В. Ю. Канали поширення інформаційної асиметрії [Електронний ресурс] / В. Ю. Свистільник // Науковий вісник Херсонського державного університету. Сер. : Економічні науки. - 2018. - Вип. 30(1). - С. 14-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvkhdu_en_2018_30(1)__5 | |||
| 14. | 
Свистільник В. Інструменти інформаційної асиметрії на ринках споживчих товарів і послуг [Електронний ресурс] / В. Свистільник // Вісник Київського національного торговельно-економічного університету. - 2018. - № 4. - С. 14-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknteu_2018_4_3 Досліджено поняття інформаційної асиметрії. Проаналізовано її безпосередній вплив на ринок споживчих товарів та послуг України. Вказано основні напрями та наслідки поширення інформаційної асиметрії. | |||
| 15. |
Свистільник В. О. Діагностика та сучасні підходи до терапії прогресуючих м'язових дистрофій у дітей (лекція) [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник // Современная педиатрия. - 2019. - № 1. - С. 138-144. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_1_21 М'язова дистрофія (МД) Дюшенна - Х-зчеплене рецесивне захворювання, яке віднесене до нервово-м'язових хвороб із прогресуючим перебігом, що завершується летально. Мета роботи - вивчення та обговорення європейських і світових стандартів діагностики і лікування хворих із МД Дюшенна і хворобою Помпе (ХП) для своєчасного надання допомоги таким дітям. Клінічне обстеження дитини, поряд із генетичним тестуванням, - "золотий стандарт" діагностики МД. МД Дюшенна підтверджується на підставі проведеного медико-генетичного обстеження, як результат делеції, дуплікації або точкових мутацій гена дистрофіну. Найсучаснішим методом генетичного обстеження за МД є MLPA-тест. Результати генетичного обстеження хворих із МД Дюшенна надають можливість обирати лікування відповідно до виявленої мутації та персоналізувати терапію. Призначення і проведення хворобомодифікувальної терапії таким дітям здатне уповільнити прогресування та стабілізувати перебіг захворювання. Своєчасне проведення генетичного тестування у пацієнтів із підозрою на МД Дюшенна є запорукою ранньої діагностики даної патології. Проведення пренатальної діагностики МД Дюшенна надасть можливість знизити частоту народження хворих. Нові діагностичні та терапевтичні підходи за МД Дюшенна зможуть уповільнити темпи прогресування захворювання та втрату рухових функцій, що є особливо важливим у дитячому та молодому віці. За відсутності генетичного підтвердження у пацієнта з прогресуючою МД необхідно проводити диференціальну діагностику з іншими хворобами, зокрема з ХП. За своєчасного встановлення клінічного діагнозу ХП і його молекулярного підтвердження розвитку ускладнень можна запобігти шляхом призначення замісної ферментотерапії. | |||
| 16. | 
Тріщинська М. А. Особливості показників добового моніторингу артеріального тиску у осіб з початковими проявами хронічної ішемії головного мозку [Електронний ресурс] / М. А. Тріщинська, О. А. Галушко, В. О. Свистільник // Світ медицини та біології. - 2019. - № 2. - С. 126-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2019_2_29 | |||
| 17. | 
Тріщинська М. А. Клінічний випадок синдрому сімейних судом із пароксизмальним хореоатетозом, що зумовлений мутацією гена PRRT2 [Електронний ресурс] / М. А. Тріщинська, В. О. Свистільник // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 6. - С. 853-859. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_6_24 Диагностика и дифференциальная диагностика наследственных болезней метаболизма у детей остается сложной. Трудности диагностики обусловлены тем, что данная категория патологии в значительной степени орфанна, и ее выявление и подтверждение не всегда бывает своевременным. Цель работы - усовершенствовать диагностику синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией гена PRRT2, на основании сравнения с синдром дефицита транспортера глюкозы I типа (Glut1 Deficiency). Представлен клинический случай собственных наблюдений синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, который установлен в процессе дифференциальной диагностики с синдромом Glut1 Deficiency. Пациент находился на стационарном лечении в Киевской городской детской клинической больнице № 1. Основными клиническими симптомами синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, и схожих с ним синдромов (в частности, синдрома Glut1 Deficiency), являются судорожные припадки, нарушения движения: парезы, параличи, экстрапирамидная симптоматика, нарушения координации. Показано, что при выпадки судорог, пароксизмальный хореоатетоз, эпизоды гипогликемии и гипогликорахии - общие для данных синдромов. Установлена важность правильного анализа анамнестических данных, результатов клинического и медико-генетического обследования для проведения дифференциальной диагностики клинически похожих наследственных синдромов. Выводы: дифференциальная диагностика нарушений движения, которые сопровождаются у пациентов приступами судорог, предполагает уточнение этиологии, в связи с чем после получения результатов клинического обследования ребенка должны быть назначены дополнительные параклинические методы идентификации диагноза. Установление гипогликемии и гипогликорахии диктует необходимость дифференциальной диагностики синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, с синдромом Glut1 Deficiency. Анализ данных анамнеза, оценка результатов клинического обследования и сопоставление их с результатами медико-генетического обследования играет решающую роль в подтверждении правильного диагноза.Диагностика и дифференциальная диагностика наследственных болезней метаболизма у детей остается сложной. Трудности диагностики обусловлены тем, что данная категория патологии в значительной степени орфанна, и ее выявление и подтверждение не всегда бывает своевременным. Цель работы - усовершенствовать диагностику синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией гена PRRT2, на основании сравнения с синдром дефицита транспортера глюкозы I типа (Glut1 Deficiency). Представлен клинический случай собственных наблюдений синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, который установлен в процессе дифференциальной диагностики с синдромом Glut1 Deficiency. Пациент находился на стационарном лечении в Киевской городской детской клинической больнице № 1. Основными клиническими симптомами синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, и схожих с ним синдромов (в частности, синдрома Glut1 Deficiency), являются судорожные припадки, нарушения движения: парезы, параличи, экстрапирамидная симптоматика, нарушения координации. Показано, что при выпадки судорог, пароксизмальный хореоатетоз, эпизоды гипогликемии и гипогликорахии - общие для данных синдромов. Установлена важность правильного анализа анамнестических данных, результатов клинического и медико-генетического обследования для проведения дифференциальной диагностики клинически похожих наследственных синдромов. Выводы: дифференциальная диагностика нарушений движения, которые сопровождаются у пациентов приступами судорог, предполагает уточнение этиологии, в связи с чем после получения результатов клинического обследования ребенка должны быть назначены дополнительные параклинические методы идентификации диагноза. Установление гипогликемии и гипогликорахии диктует необходимость дифференциальной диагностики синдрома семейных судорог с пароксизмальным хореатетозом, обусловленного мутацией PRRT2, с синдромом Glut1 Deficiency. Анализ данных анамнеза, оценка результатов клинического обследования и сопоставление их с результатами медико-генетического обследования играет решающую роль в подтверждении правильного диагноза. | |||
| 18. | 
Свистільник В. О. Відео-ЕЕГ-моніторинг у діагностиці епілепсій у дітей раннього віку [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник, Т. І. Стеценко, Т. В. Коноплянко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 8. - С. 123-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_8_36 | |||
| 19. | 
Тріщинська М. А. Роль клінічної діагностики неврологічних симптомів при генетичних хворобах [Електронний ресурс] / М. А. Тріщинська, В. О. Свистільник // Сучасні медичні технології. - 2019. - № 2(3). - С. 69-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Smt_2019_2(3)__16 | |||
| 20. |
Свистільник В. О. Сучасні діагностичні аспекти спінальних м’язових атрофій і стратегії лікування в дітей [Електронний ресурс] / В. О. Свистільник // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 7. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2020_16_7_9 Наведено сучасні дані про особливості діагностики спінальних м'язових атрофій (СМА) в дитячому віці. Показано, що мутації гена виживання мотонейронів обумовлюють недостатній синтез відповідного білка, що виявляється критичним для виживання мотонейронів і призводить до їх дегенерації з розвитком системних уражень у вигляді прогресуючої м'язової слабкості, м'язової гіпотонії, атрофії м'язів, проксимальних симетричних млявих парезів, втратою пацієнтом моторних функцій, розвитком бульбарного синдрому, парадоксального черевного дихання, ураження серцево-судинної, дихальної системи, кісткової тканини і внутрішніх органів. Отже, своєчасно проведене генетичне обстеження підтверджує клінічний діагноз СМА і забезпечує ранню діагностику й призначення адекватної терапії таким хворим. Більше того, лікування СМА згідно із сучасними стандартами, у тому числі із залученням нових препаратів хворобомодифікуючої терапії, здатне уповільнити прогресування й стабілізувати перебіг захворювання. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |