Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Світлик Ю$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Світлик Ю. О. Варіабельність ритму серця у хворих з ішемічною хворобою серця: вплив епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, Г. В. Світлик, О. В. Максимов, З. Д. Либа, М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 118-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_3_19 | ||
| 2. |
Світлик Ю. О. Динаміка показників коригованого інтервалу QT і дисперсії інтервалу QT та їх прогностичне значення у пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні епідуральної анестезії із застосуванням різних місцевих анестетиків [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 98-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_6_17 Проаналізовано динаміку коригованого інтервалу QT і його дисперсії в періопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, які оперуються з приводу пахової грижі з застосуванням епідуральної анестезії. З'ясовано взаємозв'язки між досліджуваними показниками та застосуванням лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну. | ||
| 3. |
Гарбар М. О. Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2016_8_15 Варіабельність ритму серця (ВРС) активно досліджується впродовж останніх десятиліть, існує велика кількість наукових праць, присвячених цій проблемі. Методика оцінки ВРС є простою у виконанні та інтерпретації. Проте у світовій медичній практиці аналіз ВРС, на жаль, не є рутинним обстеженням. Зміни ВРС досліджувалися під впливом різних медикаментозних препаратів, які використовуються під час загальної анестезії. В окремих дослідженнях вивчався вплив епідуральної анестезії із застосуванням лідокаїну на показники ВРС з метою аналізу адекватності знеболювання. Мета роботи - вивчити особливості ВРС у вузький період - під час оперативного втручання. У дослідження включено 26 чоловіків віком від 40 до 69 років, які оперувались з приводу пахових гриж під епідуральною анестезією. Виявлено, що в усіх обстежених осіб, незалежно від використаного місцевого анестетика, в інтраопераційний період відбулось посилення парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Така особливість більш виражена в пацієнтів віком 60 - 79 років. В осіб молодшого віку зберігалась тенденція до симпатектомії внаслідок впливу місцевого анестетика. В осіб старше від 60 років виявлена активація як симпатичного, так і парасимпатичного тонусу, проте перевага останнього призвела до статистично вірогідного зниження симпатовагального індексу. Висновки: оперативне втручання із застосуванням епідуральної анестезії характеризувалося гармонійними змінами симпатовагального тонусу з незначною перевагою парасимпатикотонії в осіб понад 60 років, що є ознакою безпечності епідуральної анестезії та адекватності знеболювання. Аналіз ВРС потребує ширшого застосування у клініці. | ||
| 4. |
Світлик Ю. О. Особливості впливу лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та провідність серця [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 5. - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_5_21 Проаналізовано вплив лідокаїну, ропівакаїну та бупівакаїну, введених епідурально, на ритм та процеси провідності серця у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та практично здорових осіб, оперованих з приводу пахових гриж. Встановлено особливості впливу вищевказаних місцевих анестетиків на динаміку частоти серцевих скорочень у періопераційний період, проаналізовано характер зареєстрованих надшлуночкових та шлуночкових аритмій, порушень провідності серця, епізодів міграції водія ритму, розкрито їх характер у порівнюваних групах. | ||
| 5. | 
Світлик Г. В. Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, Ю. Г. Кияк, М. О. Гарбар, М. П. Галькевич, О. Ю. Барнетт, Г. Ю. Кияк, Ю. О. Світлик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. 17, № 1. - С. 105-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2018_17_1_22 | ||
| 6. |
Гарбар М. О. Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 50-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_11 Висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та розподілі пацієнтів на 4 категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: "теплий" і "мокрий" (добра перфузія, застій), "холодний" і "мокрий" (гіпоперфузія та застій), "холодний" і "сухий" (гіпоперфузія без застою), "теплий" і "сухий" (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика надає змогу обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Увагу приділено класифікації згідно з T. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на грунті гострого коронарного синдрому, що надає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність і терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик - ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу. | ||
| 7. |
Світлик Ю. О. Вплив часу прийому їжі в передопераційний період на показники кислотно-основного стану та концентрацію глюкози в крові у дорослих осіб [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_3_12 Тривалість обмеження передопераційного споживання їжі та пиття прозорих рідин часто є довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад крові та рівень глікемії ще до операційного втручання. Мета дослідження - проаналізувати кислотно-основний стан та рівень глікемії у дорослих осіб перед індукцією в анестезію з урахуванням часу передопераційного обмеження споживання їжі та пиття рідин; розкрити ключові моменти рекомендацій Європейського товариства анестезії та Американського товариства анестезіологів щодо безпечного часу передопераційного голодування дорослих і дітей. В дослідження було включено 12 пацієнтів, середній вік - 44,33 +- 18,14 року, які підлягали плановим некардіальним операційним втручанням. Перед індукцією в анестезію здійснювався забір крові для визначення вмісту глюкози, pH, бікарбонату HCO<^>3- | ||
| 8. |
Світлик Ю. О. Альтерація фосфору при кардіогенному шоку, зумовленому STEMI [Електронний ресурс] / Ю. О. Світлик, Я. М. Підгірний, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик, В. М. Сало // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 2. - С. 238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_2_163 | ||
| 9. |
Гарбар М. О. Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 4. - С. 8-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_4_4 Надано періоперативну оцінку пацієнта, у якого серцева патологія може стати причиною ускладнень під час проведення некардіальних оперативних втручань. Проаналізовані останні рекомендації щодо клінічної оцінки та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта з патологією серцево-судинної системи під час несерцевої хірургії, опубліковані Європейським товариством кардіологів спільно з Європейським товариством анестезіологів (2014), Американським коледжем кардіологів та Американською асоціацією серця (2014) - Канадським серцево-судинним товариством (2017). Виникнення ускладнень зі сторони серця в некардіальній хірургії залежить від факторів ризику як з боку пацієнта, так і від оперативного втручання. Передоперативна оцінка пацієнта повинна охоплювати як клінічні фактори ризику, так і результати додаткових обстежень і можливі наслідки передбачуваного стресу від оперативного втручання. Індивідуалізована оцінка серцевого ризику дає можливість розпочати відповідну медикаментозну терапію, прийняти рішення щодо доцільності коронарної інтервенції, визначитись зі специфікою хірургічної та анестезіологічної тактики. Стан пацієнта, його готовність до оперативного втручання оцінюються згідно з алгоритмом "крок за кроком": виявляється патологія серцево-судинної системи, кардіальні фактори ризику, а також визначається його функціональний статус. Проводиться оцінка ризику хірургічної процедури за індексом ЛІ (Lee score) та NSQIP MICA, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку в післяоперативному періоді гострого інфаркту міокарда, набряку легень, фібриляції шлуночків, зупинки серця, повної атріовентрикулярної блокади. Для індивідуалізованого періоперативного ведення складного пацієнта рекомендовано залучати мультидисциплінарну команду фахівців. Висвітлено особливості періоперативної фармакотерапії кардіальної патології, акцентовано на доцільності продовження вживання бета-блокаторів у день оперативного втручання. Описано тактику ведення особи, яка потребує антитромбоцитарної або антикоагулянтної терапії. Для прикладу наведені клінічні випадки покрокової передоперативної оцінки пацієнта згідно з сучасними рекомендаціями. | ||
| 10. |
Гарбар М. О. Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях [Електронний ресурс] / М. О. Гарбар, У. А. Фесенко, Я. М. Підгірний, Ю. О. Світлик, Г. В. Світлик // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_6_14 Добре спланована та обгрунтована доопераційна підготовка є важливим інструментом зменшення ризику періопераційних ускладнень. Європейським товариством кардіологів (ESC, 2014 р.) та Європейським товариством анестезіологів (ESA, 2018 р.) опубліковано рекомендації щодо підготовки пацієнта із супутньою кардіальною патологією до некардіальних операційних втручань. Проте в нашу клінічну практику дані рекомендації імплементовані недостатньо. Мета роботи - проаналізувати рутинну доопераційну підготовку пацієнта та виявити моменти, які можна наблизити до рекомендованих стандартів із метою зниження періопераційних серцево-судинних ускладнень. Проаналізовано 242 історії хвороби пацієнтів, які надійшли на планове стаціонарне хірургічне лікування. Проаналізовано доопераційну підготовку з огляду на клінічні кардіальні фактори ризику та фактори ризику операційного втручання. Висновки: доопераційна підготовка більшості пацієнтів відбувається протягом 24 - 48 годин після госпіталізації в хірургічне відділення. Не використано визначення функціональної спроможності пацієнта, не застосовуємо шкал оцінки ризику, не проводимо неінвазивні стрес-тести, недостатньо визначено кардіальні біомаркери. Однак частіше проводимо рутинні обстеження, які не є вирішальними в даній клінічній ситуації. У сучасних умовах наші клініки мають достатньо ресурсів для імплементації рекомендацій ESC та ESA у клінічну практику. | ||
| 11. | 
Світлик Г. В. Перебіг ішемічної хвороби серця у пацієнта із спадковою тромбофілією на ґрунті мутації в гені PAI-1 (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Г. В. Світлик, В. М. Сало, М. О. Гарбар, М. В. Мигович, Р. А. Ковальчук, Ю. О. Світлик // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2021. - № 2. - С. 206-212. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2021_2_36 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |