Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (25) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Селюк В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Мішалов В. Г. Ідіопатичні тромбози в хірургії [Електронний ресурс] / В. Г. Мішалов, В. М. Селюк, Л. Б. Малиновська, О. І. Войтович // Серце і судини. - 2013. - № 1. - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_1_16 Висвітлено одне з найскладніших та найменш вирішених питань судинної патології - проблему ідіопатичних тромбозів. Виявлення етіологічного чинника тромбозу та пов'язаний із ним вибір стратегії і тактики подальшого лікування впливають на якість та тривалість життя пацієнтів. Серед основних причин ідіопатичних тромбозів виділяють злоякісні новоутворення та тромбофілії. За чинниками ризику розвитку тромбозу, ступенем тяжкості захворювання та супутньою патологією хворих розподіляють на 4 групи. Для пацієнтів із ідіопатичними тромбозами досі не розроблено загальноприйнятих стандартів лікування, профілактики та подальшої діагностики етіологічного фактора. Золотим стандартом у лікуванні гострого тромбозу залишається антикоагулянтна терапія, яку мають проводити не менше 3 міс з урахуванням ризику рецидиву тромбозу та антикоагулянтно-пов'язаних кровотеч, із подальшим переходом на непрямі антикоагулянти. | ||
| 2. | 
Мишалов В. Г. Тактика ведения больных с идиопатическими венозными тромбозами при скрытых формах злокачественных новообразований [Електронний ресурс] / В. Г. Мишалов, Л. Б. Малиновская, В. М. Селюк, П. П. Мінченко, О. И. Войтович // Хірургія України. - 2013. - № 2. - С. 67-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2013_2_13 Цель работы - улучшить диагностику скрытых форм злокачественных новообразований разной локализации при идиопатических венозных тромбозах (ИВТ) и оптимизировать тактику ведения больных с венозными тромбозами на фоне впервые выявленного онкологического заболевания. В исследовании приняли участие 74 больных с ИВТ нижних конечностей (40 женщин и 34 мужчины, средний возраст 50 лет), находившихся на лечении в отделении сосудистой хирургии Александровской клинической больницы г. Киев в период с 2006 по 2012 г. Больные были распределены в основную (43 пациента) и контрольную (31 пациент) группы, сопоставимые по возрасту, соотношению полов и патологии. Всем больным в рутинном порядке выполняли стандартные лабораторные исследования, ЭКГ, УЗИ вен нижних конечностей и таза. В основной группе проведен скрининг с использованием неинвазивных методов исследования с целью выявления скрытых форм злокачественных новообразований. Выводы: интенсивный скрининг с использованием неинвазивных методов исследования у больных с ИВТ повышает выявляемость скрытых форм злокачественных новообразований с 6,4 до 25,7 % (<$Ep~<<~0,05>) по сравнению с рутинным обследованием, что позволяет своевременно начать лечение основной патологии. Всем больным с ИВТ необходимо выполнять катамнестическое обследование по предложенному алгоритму 1 раз в 6 мес для выявления скрытых форм опухолевого процесса. Совместный выбор онкологами и сосудистыми хирургами лечебно-диагностической тактики продлевает жизнь этой категории пациентов. Низкомолекулярные гепарины являются препаратами выбора для лечения венозного тромбоза у онкологических больных. | ||
| 3. |
Малиновская Л. Б. Онкологический аспект тактики ведения больных с идиопатическим венозным тромбозом [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновская, В. М. Селюк // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_8 Цель работы - оптимизировать тактику ведения больных с венозным тромбозом на фоне впервые выявленного онкологического заболевания. В исследовании приняли участие 94 больных (52 женщины и 42 мужчины) с идиопатическими венозными тромбозами (ИВТ) нижних конечностей, находившихся на лечении в отделении сосудистой хирургии Александровской клинической больницы г. Киев в период 2005 - 2014 гг. Больных распределили на 2 группы: основную (n = 53) и контрольную (n = 41). Группы были сопоставимы по возрасту, соотношению полов, патологии. Всем больным выполняли стандартные клинические лабораторные исследования, ЭКГ, УЗИ вен нижних конечностей и органов малого таза. В основной группе для выявления скрытых форм злокачественных новообразований провели интенсивный скрининг с использованием неинвазивных методов исследования. У 14-ти (26,4 %) больных основной группы диагностировали злокачественные новообразования разной локализации, у 57 % из них были обнаружены метастазы. Согласно клиническим данным, ИВТ не может считаться ранним проявлением рака. Как правило, ИВТ возникает при распространенных формах злокачественных опухолей. В контрольной группе скрытые опухоли выявили у 3-х (7,3 %) пациентов. Отмечена эффективность применения интенсивного скрининга для диагностики скрытых форм злокачественных новообразований по сравнению с рутинным обследованием (26,4 по сравнению с 7,3 %, <$Eroman p~<<~0,05>). В основной группе у больных с венозными тромбозами на фоне впервые выявленного онкологического заболевания применяли оптимизированную тактику ведения. Выводы: ИВТ может служить маркером скрытого рака. Интенсивный скрининг с применением неинвазивных методов исследования увеличил частоту выявления скрытых форм злокачественных новообразований с 7,3 до 26,4 % (<$Eroman p~<<~0,05>) по сравнению с рутинным обследованием у больных с ИВТ, что позволило своевременно начать лечение основной патологии. Всем больным с ИВТ необходимо выполнять катамнестическое обследование по предложенному алгоритму 1 раз в 6 мес для выявления скрытых форм опухолевого процесса. Совместный выбор лечебно-диагностической тактики онкологами и сосудистыми хирургами продлевает жизнь этой категории пациентов. Низкомолекулярные гепарины - препараты выбора для начального и длительного лечения венозных тромбозов у пациентов с онкологическими заболеваниями. | ||
| 4. | 
Мартинюк Т. В. Хірургічне закриття відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених –сучасний погляд на проблему [Електронний ресурс] / Т. В. Мартинюк, О. М. Романюк, В. Ф. Мартинюк, О. М. Горбатюк, В. С. Селюк, П. В. Руцький // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2017_7_1_9 | ||
| 5. |
Малиновська Л. Б. Місце гіпергомоцистеїнемії в патогенезі атеросклерозу і тромбозу [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк, О. І. Войтович, Б. Б. Кульчицький // Серце і судини. - 2016. - № 3. - С. 97-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_3_12 Патологія серцево-судинної системи і нині залишається основною причиною інвалідизації та смертності населення всього світу. Незважаючи на поглиблене вивчення патогенезу серцево-судинних захворювань (ССЗ), поширеність і смертність від них продовжують невпинно зростати. Дані одного з найбільших досліджень - MONICA (Multinational Monitoring of Trends and Determinants in Cardiovascular Disease) - показали, що наявністю класичних чинників ризику атерогенезу (куріння, підвищений систолічний артеріальний тиск, ожиріння та гіперхолестеринемія) не можна повністю пояснити розвиток ССЗ, тому що їх поширеність досягає 15 % у жінок - 40 % у чоловіків. У цьому зв'язку триває пошук нових чинників ризику, вплив на які надав би змогу знижувати рівень смертності від ССЗ. Своєчасне виявлення факторів ризику атеросклерозу і тромбоутворення, оцінка їх впливу на перебіг захворювання та адекватна патофізіологічна терапія відкривають шлях до покращання цієї ситуації. Традиційні уявлення про причини розвитку тромбозу й атеросклерозу досі не розкрили механізми реальних взаємозвіязків цих захворювань, які могли б допомогти у профілактиці та лікуванні обох складних процесів у кровоносних судинах. Розв'язання цієї проблеми можливе, якщо розглядати обидві патології з позиції рівнозначності порушень їх метаболічних процесів. Речовина, що має одночасно атерогенну і тромбоваскулярну дію, - це гомоцистеїн (ГЦ). Гіпергомоцистеїнемію (ГГЦ) можна розглядати як важливий незалежний чинник ризику розвитку ССЗ, що модифікується, на рівні з гіперхолестеринемією та іншими факторами ризику, такими як куріння, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, ожиріння тощо, а також як чинник, що підвищує ризик розвитку ССЗ за наявності в пацієнта зазначених факторів. Сьогодні визначення рівня ГЦ у крові - один із пріоритетних методів у клінічній діагностиці ССЗ у всьому світі. Діагностику ГГЦ необхідно проводити за допомогою скринінгового методу у практично здорових осіб для виявлення групи підвищеного ризику розвитку ССЗ та здійснення профілактичних заходів щодо його зниження. Оскільки ГЦ належить до чинників розвитку атеротромботичного процесу, осіб з діагностованими ССЗ та ГГЦ слід зараховувати до групи з високим ризиком розвитку ССЗ і вести активну тактику щодо нормалізації та стабілізації рівня ГЦ у крові, що надасть змогу знизити смертність і, можливо, підвищити народжуваність у країні. | ||
| 6. | 
Мартинюк Т. В. Кишкова непрохідність як ускладнення некротичного ентероколіту у дітей [Електронний ресурс] / Т. В. Мартинюк, О. М. Горбатюк, В. Ф. Мартинюк, В. С Селюк // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(2). - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(2)__24 Лікування дітей з кишковою непрохідністю (КН) внаслідок екротичного ентероколіту (НЕК) залишається актуальним предметом дискусій багатьох фахівців. Проте рання діагностика ускладненого перебігу НЕК з явищами кишкової непрохідності і своєчасне лікування насамперед залежить від обізнаності лікарів у цих питаннях. Мета роботи - вивчити та проаналізувати випадки КН внаслідок НЕК у новонароджених і немовлят та надати власний досвід діагностики та лікування ускладнених фори перебігу даної патології. Під спостереженням знаходилось 11 новонароджених з НЕК, у яких перебіг захворювання ускладнився клінічними ознаками обтураційної КН, і 7 немовлят з пізніми ускладненнями НЕК у вигляді кишкових стенозів та злукової КН. Вивчення клініко-лабораторних особливостей патології проводилось з використанням комплексу діагностичних методик. Переважна кількість досліджуваних новонароджених були недоношеними (81,82 %). Основною причиною розвитку обтураційної КН були гіпомоторика стабільної кишкової петлі та некротизованої ділянки і формування внутрішньочеревних інфільтратів довкола кишкових перфорацій і доперфоративних уражень кишкової стінки. Пізні ускладнення НЕК було діагностовано у 7-ми немовлят зі стенозами кишки та пізньою злуковою КН. Всіх дітей було прооперовано, померло 3 новонароджених від неонатального сепсису з поліорганною недостатністю. Висновки: у групі новонароджених дітей з перфоративною і доперфоративною стадією НЕК, а також за наявності стабільної кишкової петлі та масивних некротичних уражень кишечника, існує велика ймовірність виникнення обтураційної КН як ускладненого перебігу НЕК. У переважній більшості ускладнений перебіг НЕК мали недоношені новонароджені - 81,82 % клінічних випадків; у немовлят, що перенесли НЕК у період новонародженості і були прооперовані з приводу набутої КН, під час хірургічного втручання було виявлено кишкові стенози та злукову КН як специфічні пізні ускладнення НЕК. | ||
| 7. | Малиновська Л. Б. Венозний тромбоемболізм у хворих з онкопатологією та covid-19 [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 5-6. - С. 43-44. | ||
| 8. | Малиновська Л. Б. Лікування венозного тромбоемболізму у онкохворих з високим ризиком ШКК та на фоні кровотечі [Електронний ресурс] / Л. Б. Малиновська, В. М. Селюк // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 3. - С. 25. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |