Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сичук А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Сичук А. М. Запрограмована загибель клітин у патогенезі, індукованому гербіцидами – інгібіторами ацетил-коА-карбоксилази [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, М. П. Радченко, Є. Ю. Мордерер // Біологічні студії. - 2013. - т. 7, № 2. - С. 101-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2013_7_2_12 Обговорено важливість патогенезу, індукованого гербіцидами, фітотоксична дія яких зумовлена впливом на процеси фотосинтезу. За дії гербіцидів даного класу показано участь запрограмованої загибелі клітин і роль активних форм кисню в індукованому ними патогенезі. Більш актуальним є вивчення патогенезу, індукованого гербіцидами іншого класу, що є інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази. Показано, що фітотоксична дія інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази опосередкована утворенням активних форм кисню. Встановлено, що за дії гербіциду галоксифоп-R-метилу відбувається фрагментація ДНК клітин меристем коренів проростків кукурудзи (Zea mays L.) у моно-олігонуклеосомних сайтах, що є важливим маркером запрограмованої загибелі клітин. Одержані результати свідчать, що у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази, задіяний процес запрограмованої загибелі клітин.
| 2. |
Мордерер Є. Ю. Програмована загибель клітин при патогенезі, індукованому в рослинах гербіцидами [Електронний ресурс] / Є. Ю. Мордерер, М. П. Радченко, А. М. Сичук // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 6. - С. 517-526. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_6_7 Обговорено дані щодо механізмів патогенезу, індукованого в рослинах гербіцидами. Охарактеризовано сучасні відомості про особливості програмованої загибелі клітин (ПЗК) у рослинах, зокрема стосовно ролі в індукції цього процесу активних форм кисню (АФК). Наведено докази участі ПЗК за дії гербіцидів, фітотоксичний ефект яких зумовлено впливом на фотосинтез та утворенням АФК. Розглянуто дані щодо участі АФК-залежної ПЗК у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази.
| 3. |
Радченко М. П. Підвищення вибірної фітотоксичності та стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в разі застосування грамініциду феноксапроп-Р-етилу в потрійній суміші з гербіцидами синергістом та антагоністом [Електронний ресурс] / М. П. Радченко, А. М. Сичук, О. П. Родзевич, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2013. - Т. 45, № 4. - С. 306-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2013_45_4_7 Досліджено фітотоксичну дію грамініциду пума супер (феноксапроп-P-етил + антидот (фенхлоразон-етил)) на чутливі до феноксапроп-P-етилу рослини вівса та стійкі до нього рослини озимої пшениці у бінарній суміші з синергістом - гербіцидом зенкором (метрибузин), який за механізмом дії належить до інгібіторів транспорту електронів у ФС II хлоропластів, та у потрійній суміші із зенкором та антагоністом - комплексним гербіцидом гродил максі (амідосульфурон + йодсульфурон + антидот (мефенпірдіетил)), діючі речовини якого є інгібіторами ферменту ацетолактатсинтази (АЛС). Встановлено, що метрибузин у широкому діапазоні доз може синергічно підвищувати фітотоксичну дію феноксапроп-P-етилу на обидва види рослин. У разі добавляння до бінарної суміші гербіциду інгібітору АЛС вибірна фітотоксичність грамініциду збільшувалась: фітотоксична дія на чутливі рослини вівса синергічно зростала, а вплив на стійку пшеницю - зменшувався. Зміни фітотоксичності корелювали зі змінами індукованих окиснювальних процесів у листках рослин, що є підтвердженням ролі стану прооксидантно-антиоксидантної рівноваги у детермінації характеру взаємодії грамініцидів з гербіцидами інших класів.
| 4. |
Радченко М. П. Активність НАДФН-оксидази у меристемах коренів проростків кукурудзи за дії гербіциду інгібітору ацетил-КоА-карбоксилази [Електронний ресурс] / М. П. Радченко, А. М. Сичук, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 544-547. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_11 З метою визначення джерел утворення супероксидного аніон-радикала (САР) досліджено активність НАДФН-оксидази у меристемах коренів проростків кукурудзи за дії гербіциду інгібітора ацетил-КоА-карбоксилази галоксифоп-R-метилу (ГФ). Встановлено, що активність НАДФН-оксидази підвищується лише на початкових етапах розвитку фітотоксичної дії гербіциду. Зроблено висновок, що окрім НАДФН-оксидази існує інше джерело утворення САР, яке зумовлює тривале збільшення вмісту цієї активної форми кисню з початку розвитку фітотоксичної дії гербіциду до моменту появи некрозів у меристемах.
| 5. |
Сичук А. М. Вплив інгібітора НАДФН-оксидази та антагоністів кальцію на фітотоксичну дію гербіцидів інгібіторів ацетил-КоА-карбоксилази та ацетолактатсинтази [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 1. - С. 64-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_1_9 Для з'ясування вагомості внеску активних форм кисню (АФК), які можуть утворюватися внаслідок неспецифічної стресової реакції, зокрема активування НАДФН-оксидази, у розвиток патогенезу, індукованого гербіцидами інгібіторами ацетил-КоА-карбоксилази (АКК) і ацетолактатсинтази (АЛС), досліджено вплив інігібітора НАДФН-оксидази дифеніленйодхлориду (DPI), блокатора кальцієвих каналів хлориду лантану (LaCl3) та антагоніста кальмодуліну хлорпромазину (ХП) на фітотоксичну дію гербіцидів цих класів. Встановлено, що вплив DPI, LaCl3 і ХП на фітотоксичну дію інгібітора АЛС значно перевищував їх вплив на дію гербіциду інгібітора АКК. Зроблено висновок, що у патогенезі, індукованому гербіцидами інгібіторами АЛС, певну роль відіграють АФК, які утворюються в результаті неспецифічної стресової реакції рослин, а для гербіцидів інгібіторів АКК вагомішим є внесок АФК, які походять з іншого джерела.
| 6. |
Сичук А. М. Ефекти взаємодії у сумішах гербіцидів інгібіторів ацетолактатсинтази з гербіцидом метрибузином [Електронний ресурс] / А. М. Сичук, Є. І. Нізков, О. П. Родзевич, Є. Ю. Мордерер // Карантин і захист рослин. - 2016. - № 2-3. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kizr_2016_2-3_12
| 7. |
Гуральчук Ж. З. Ефективність контролювання бур'янів різними препаративними формами гербіциду гліфосату залежно від якості води та застосування ад'юванту компаньйон голд [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, А. М. Сичук, О. В. Гуменюк, О. П. Родзевич, С. О. Гринюк, Є. Ю. Мордерер // Физиология растений и генетика. - 2017. - Т. 49, № 6. - С. 513-520. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2017_49_6_7 Ефективність застосування гербіцидів на основі гліфосату може суттєво залежати від якості води, яку використовують для приготування робочих розчинів для обприскування. Дані щодо ефективності застосування ад'ювантів для підвищення фітотоксичної дії гліфосатовмісних препаратів доволі суперечливі, що може бути пов'язано з відмінностями чутливості різних препаративних форм гліфосату до якості води. У зв'язку з цим у вегетаційних і польових дослідах вивчено залежність фітотоксичної дії різних препаративних форм гербіциду гліфосату від якості води в робочому розчині та можливість підвищення ефективності застосування цих препаратів унаслідок добавляння ад'юванту компаньйон голд. Встановлено, що твердість води більшою мірою впливала на фітотоксичну дію препарату клір, який містить ізопропіламінну сіль гліфосату, ніж на дію препарату ураган форте, діючою речовиною якого є калійна сіль гліфосату. В разі добавляння ад'юванту компаньйон голд до препарату клір пришвидшувався розвиток фітотоксичної дії та підвищувалась ефективність контролювання буріянів, що свідчить про доцільність використання ад'юванту з препаратами на основі ізопропіламінної солі гліфосату.
| 8. |
Гуральчук Ж. З. Вплив гербіцидів на рослини у зв’язку з формуванням арбускулярного мікоризного симбіозу [Електронний ресурс] / Ж. З. Гуральчук, А. М. Сичук, О. В. Гуменюк // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2018. - Т. 23. - С. 369-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2018_23_65
|
|
|