Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (14) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сличко І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 13 Представлено документи з 1 до 13 |
|||
| 1. | 
Сусак Я .М. Динаміка показників портального кровоплину у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки [Електронний ресурс] / Я .М. Сусак, І. Й. Сличко, Т. І. Голуб, О. О. Смик // Екстрена медицина: від науки до практики. - 2014. - № 2. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ekctrenam_2014_2_10 Дослідження проведено у 39 хворих на хронічний гепатит (ХГ) і 85 хворих на цироз печінки (ЦП), проведено імпульсну доплерографію та кольорове доплерівське картування (дуплексний доплер) судин портальної системи на ультразвуковому сканері. Виявлено значні порушення доплерографічних показників венозного й артеріального кровоплину, особливо у хворих на цироз печінки. Виділено 5 типів портальної гемодинаміки у хворих з урахуванням функціонального класу за Чайльдом - Пью і проявів портальної гіпертензії. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність застосування спеціалізованих доплерографічних індексів для контролю перебігу ХГ і ЦП. Одержані результати надають додаткові можливості діагностики та лікування хворих на ХГ і ЦП. | ||
| 2. | 
Кукуруз Я. С. Оптимізація лікувальної тактики в хірургії тяжкої абдомінальної травми [Електронний ресурс] / Я. С. Кукуруз, І. Й. Сличко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 141-146. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_26 | ||
| 3. | 
Сличко І. Й. Особливості післядипломного військово-медичного навчання лікарів [Електронний ресурс] / І. Й. Сличко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 619-625. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_104 Аналіз надання медичної допомоги під час бойових дій на сході України виявили цілу низку проблем, зокрема, українські медики не мають належної підготовки та практики роботи за умов бойових дій. Саме тому, актуальним для суспільства є питання подальшого удосконалення системи післядипломної військово-медичної підготовки лікарів. Мета роботи - покращити рівень знань лікарів у військово-медичній підготовці. За методом тестування показано ефективність використання у навчальному процесі лікарів-курсантів міжнародної програми військово-медичної тактичної підготовки (ТССС). Аналіз результатів визначив, що лікарі певною мірою підготовлені до надання екстреної медичної допомоги постраждалим у зонах надзвичайних ситуацій і менш підготовлені з питань військово-медичної підготовки. Висновки: після проведеного курсу навчання приріст рівня знань з військово-медичної підготовки склав більше 40 %. Опитування лікарів-курсантів показало, що 97,7 % позитивно оцінили запропоновану авторами технологію навчання. | ||
| 4. |
Кукуруз Я. С. Оптимізація лікувальної тактики в хірургії тяжкої абдомінальноїтравми [Електронний ресурс] / Я. С. Кукуруз, І. Й. Сличко, В. А. Яловенко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 145-150. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_26 | ||
| 5. |
Кукуруз Я. С. Травма печінки. Лікувальна тактика [Електронний ресурс] / Я. С. Кукуруз, В. А. Яловенко, І. Й. Сличко, О. Ю. Шуригін // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 157-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_28 | ||
| 6. |
Кукуруз Я. С. Вогнепальна скелетна травма — досвід етапного лікування [Електронний ресурс] / Я. С. Кукуруз, В. А. Яловенко, І. Й. Сличко, О. Я. Мусенко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 210-218. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_38 | ||
| 7. | 
Мазуренко О. В. Деякі аспекти організації хірургічної допомоги під час подій з масовим ураженням людей [Електронний ресурс] / О. В. Мазуренко, І. Й. Сличко // Клінічна хірургія. - 2017. - № 6. - С. 30-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_6_10 Проведений ретроспективний аналіз організації надання медичної допомоги під час подій з масовим надходженням постраждалих, що відбулись у світі у 1979 - 2015 рр. Розподіл потоків потерпілих при масовому надходженні здійснено відповідно до потреби у проведенні життєзберігальних заходів. Визначено пріоритетні групи: операція за життєвими показаннями; стабілізація стану за тяжкої скелетної травми; первинна хірургічна обробка ран. Хірургічні операції при масовому надходженні тяжко травмованих здійснюють за принципом "нової золотої години" та протоколів damage control за показаннями. Надання екстреної медичної допомоги постраждалим при масовому ураженні потребує організації системи управління закладу охорони здоров'я (ОЗ), залучення достатньої кількості медичного персоналу, розподілу відповідних ресурсів, розробку "Картки дій" для відповідальних фахівців, проведення навчань. При подіях з масовим ураженням людей слід очікувати кількох хвиль доставки/звернення постраждалих до найближчої від місця події лікарні. | ||
| 8. | 
Рощін Г. Г. Роль сімейного лікаря в системі медицини катастроф [Електронний ресурс] / Г. Г. Рощін, І. Й. Сличко // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_44 | ||
| 9. |
Мазуренко О. В. Організація служби крові в мобільному госпіталі при подоланні наслідків катастроф [Електронний ресурс] / О. В. Мазуренко, Г. Г. Рощин, І. Й. Сличко, П. В. Шабельнік // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 1. - С. 74-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_1_21 Мета роботи - вивчити особливості організації трансфузійної терапії в умовах мобільного госпіталю (МГ). Визначено проблемні питання, наведені способи їх розв'язання, зокрема безперебійне забезпечення МГ перевіреною донорською кров'ю та її препаратами; організація "холодового ланцюга" від місця збирання крові до її використання; зберігання й розподіл крові та її препаратів по лікувальних відділеннях. Висновки: забезпечення МГ кров'ю та її препаратами потребує налагодження координації та взаємодії з місцевими Центрами крові, укладання угоди про надання перевіреної еритроцитної маси та свіжозамороженої плазми, альбуміну 10 %, цоліклонів анти-А, цоліклонів анти-В. Проведення трансфузійної терапії має належати до компетенції відділення інтенсивної терапії МГ. Табель оснащення МГ слід доповнити відповідними засобами та обладнанням для транспортування та зберігання крові, проведення безпечної трансфузії. | ||
| 10. | 
Мазуренко О. В. Організація медичної допомоги при подіях із масовим ураженням людей [Електронний ресурс] / О. В. Мазуренко, Г. Г. Рощін, І. Й. Сличко // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 1. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_1_11 Збільшення кількості надзвичайних ситуацій із масовим ураженням людей, зокрема через аварії на транспорті або терористичні напади, призводить до одночасного надходження значної кількості постраждалих осіб до закладів охорони здоров'я та потребує збільшення готовності системи охорони здоров'я до медичного реагування через постійний перегляд і опрацювання Плану реагування та взаємодії під час виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Під поняттям "події з масовим ураженням людей" (для закладу охорони здоров'я) у даній роботі розуміють ситуацію, через яку виникає невідповідність між одночасним надходженням значної кількості постраждалих і можливостями надання їм медичної допомоги без впровадження змін у повсякденні форми та методи роботи, на відміну від надзвичайної ситуації потреба залучення зовнішніх ресурсів закладом охорони здоров'я відсутня або мінімальна. Мета роботи - оптимізація інформаційного забезпечення системи управління медичною допомогою постраждалим у разі подій із масовим ураженням людей. Робота грунтується на власному досвіді організації та безпосередньому наданні медичної допомоги постраждалим у разі подій із масовим ураженням людей і надзвичайних ситуацій в Україні та за її межами, участі у міжнародних проектах і навчаннях, зокрема під егідою Європейської комісії гуманітарної допомоги та цивільного захисту. Під час проведення дослідження застосовано бібліографічний і семантичний методи пізнання. Узагальнено організаційні аспекти медичного забезпечення 46 випадків масового ураження людей, які відбулись у світі впродовж 1979 - 2015 рр., із них унаслідок терористичних нападів з використанням вибухових пристроїв - 33 (71,7 %), вогнепальної зброї проти незахищеного цивільного населення - 6 (13 %), пожежі в закладах відпочинку - 3 (6,5 %), сильнодіючих отруйних речовин - 2 (4,3 %) і внаслідок транспортних аварій - 2 (4,3 %). Організація медичної допомоги постраждалим внаслідок подій із масовим ураженням має грунтуватись на принципах 4C кризового менеджменту відповідно до введеного режиму функціонування органів і закладів охорони здоров'я. В системі охорони здоров'я України доцільно впровадити режими, що існують в країнах Європейського Союзу: готовність до можливого надходження значної кількості постраждалих ("зелений рівень"); часткова мобілізація ("жовтий рівень"); повна мобілізації ("червоний рівень"). Первинне медичне сортування постраждалих на догоспітальному етапі передбачає розподіл на дві основні групи: термінові та нетермінові. Нетермінових постраждалих слід доставити до лікарень, які географічно розташовано недалеко від місця події, але не до найближчого закладу, який має бути готовим до надання екстреної медичної допомоги терміновим хворим і тим, хто звернувся самостійно (самозвернення), кількість яких може суттєво перевищувати тих, кого доставлено бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги. До групи управління закладу охорони здоров'я включають відповідальних чергових - лікаря-хірурга та лікаря-анестезіолога. До форм інформаційного забезпечення системи управління надання медичної допомоги на догоспітальному етапу належать: сили та засоби на місці події; розподіл постраждалих на місці події; потреба підсилення догоспітального етапу. | ||
| 11. | 
Рощін Г. Г. Єдині протоколи надання екстреної медичної допомоги як елемент цивільно-військової взаємодії на територіях проведення спеціальних операцій в Україні [Електронний ресурс] / Г. Г. Рощін, О. В. Мазуренко, К. В. Гуменюк, В. Ю. Кузьмін, І. Й. Сличко, В. І. Іванов, В. М. Дорош, Н. І. Гуменюк // Травма. - 2020. - Т. 21, № 2. - С. 66-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2020_21_2_12 Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: розробку концепції і плану взаємодії; надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров'я і медичних підрозділів військових формувань; міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження - визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Відповідно до реформування системи охорони здоров'я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об'єкт дослідження - система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження - цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Висновки: на основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн - членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров'я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених.Подолання медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій воєнного характеру обумовлює потребу впровадження системи цивільно-військової взаємодії. Серед основних напрямів цивільно-військової взаємодії з питань медичного забезпечення визначено: розробку концепції і плану взаємодії; надання медичної допомоги на основі стандартів, що базуються на доказовій медицині; організацію сталого функціонування лікувальних закладів охорони здоров'я і медичних підрозділів військових формувань; міжвідомче логістичне, матеріально-технічне й кадрове забезпечення на всіх етапах медичної евакуації. Проте в Україні питання міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги постраждалим унаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру розкриті не достатньо й потребують подальшого опрацювання. Мета дослідження - визначити принципи цивільно-військової взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій в Україні. Відповідно до реформування системи охорони здоров'я України і практики його реалізації, у тому числі в особливий період держави, на основі бібліографічного й семантичного методів пізнання проведено системний аналіз міжнародного законодавства, у тому числі стандартів і директив Північно-Атлантичного альянсу (НАТО) і нормативно-правових актів України, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги й особливості міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Об'єкт дослідження - система екстреної медичної допомоги України в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру; предмет дослідження - цивільно-військова взаємодія в системі екстреної медичної допомоги України відповідно до вимог медичного захисту військовослужбовців і цивільного населення на територіях, прилеглих до району бойових дій, і в зоні проведення спеціальних операцій. Висновки: на основі аналізу організаційних основ медичного забезпечення збройних сил країн - членів НАТО визначені особливості запровадження в системі медичного забезпечення Збройних сил України чотирьох рівнів лікувально-евакуаційного забезпечення, а саме: забезпечення на тактичному, оперативному й стратегічному рівні вимог адміністративно-правового регулювання в уніфікації стандартів з надання екстреної медичної і кваліфікованої допомоги. Впровадження механізмів цивільно-військової взаємодії обумовлює потребу розробки й упровадження єдиних для цивільної і військової систем охорони здоров'я протоколів надання екстреної медичної допомоги, лікування й реабілітації хворих і поранених. | ||
| 12. |
Рощін Г. Г. Міжвідомча цивільно-військова уніфікація екстреної медичної допомоги відповідно до реформування системи охорони здоров’я України (аналітичний огляд літератури) [Електронний ресурс] / Г. Г. Рощін, С. В. Синельник, В. Ю. Кузьмін, О. В. Мазуренко, І. Й. Сличко, Є. Д. Мороз, М. Д. Близнюк, В. П. Печиборщ, В. О. Крилюк, Ф. М. Новіков // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 4. - С. 39-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2020_16_4_7 На підставі положень Воєнно-медичної доктрини України та Концепції реформи системи екстреної медичної допомоги, з метою формування єдиного методологічного підходу до оптимізації логістичного управління системою провести аналіз організації надання екстреної медичної допомоги та медичного забезпечення Збройних сил України та цивільного населення в особливий період держави, що в рамках Єдиного медичного простору розглядається як ключовий стандарт прав людини і юридичний виклик у сфері охорони здоров'я України. На підставі концептуального підходу щодо реформування системи охорони здоров'я України і практики його реалізації, зокрема в особливий період держави, проведено аналіз міжнародного та національного законодавства, нормативно-правових актів України, управлінських рішень урядового й відомчого рівнів, зокрема протокольного характеру, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства оборони України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, які регламентують етапи реформування підсистеми екстреної медичної допомоги, а також визначення їх співвідношення та особливостей міжвідомчого адміністративно-правового регулювання. Предметом дослідження було медичне забезпечення військовослужбовців і цивільного населення відповідно до вимог медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Аналітичний огляд проведено на виконання науково-дослідної роботи "Розробка принципів галузевої і міжвідомчої взаємодії при наданні екстреної медичної допомоги населенню на територіях проведення антитерористичних операцій та при надзвичайних ситуаціях з масовим ураженням людей", що затверджена МОЗ України (N держ. реєстрації 0118U1140, виконання - 2018 - 2020 рр. у НМАПО ім. П. Л. Шупика, керівник д.м.н., проф. Рощін Г. Г.), і "Наукове обгрунтування принципів та методів функціонування служби медицини катастроф як механізму військово-цивільного співробітництва у системі цивільного захисту населення" (N держ. реєстрації 0118U003653, виконання - 2018 - 2019 рр. у ДЗ "УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України" керівник д.м.н. Печиборщ В. П.). | ||
| 13. |
Рощін Г. Г. Досвід міжвідомчої взаємодії при наданні хірургічної допомоги в умовах надзвичайної ситуації [Електронний ресурс] / Г. Г. Рощін, Я. М. Сусак, І. Й. Сличко, О. В. Мазуренко, Н. І. Іскра, В. Ю. Кузьмін // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 3-4. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_3-4_15 Мета роботи - дослідження міжвідомчої взаємодії при наданні хірургічної допомоги в умовах надзвичайної ситуації, потреби в певних видах хірургічних операцій, оцінка ефективності цивільно-військової взаємодії у секторі проведення антитерористичної операції. Представлено результати хірургічного лікування 290 поранених та хворих у медичній роті Збройних сил України, яка функціонувала в закладі охорони здоров'я на Луганському напрямі літом 2015 р. Оцінено ефективність цивільно-військової взаємодії. Застосовано методи системного аналізу, клінічний, медико-статистичний та економічний. Впровадження системи цивільно-військової взаємодії під час проведення антитерористичної операції дозволило своєчасно надати екстрену хірургічну допомогу всім пораненим та хворим, збільшити ресурсне забезпечення закладу охорони здоров'я на 39,7 %. Висновки: спільне використання наявних (цивільних та військових) ресурсів для надання медичної допомоги хворим та пораненим позитивно впливає на результати лікування. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |