Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Старикович М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Антонюк В. О. Новий манозоспецифічний лектин із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva L.): очищення та властивості [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Р. С. Стойка // Український біохімічний журнал. - 2013. - Т. 85, № 2. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2013_85_2_5 Із кореневищ лілійника рудуватого (Hemerocallis fulva | ||
| 2. | 
Кіт Ю. Я. Імуноглобуліни молозива як молекулярні маркери доклінічної діагностики автоімунних порушень у породіль [Електронний ресурс] / Ю. Я. Кіт, М. О. Старикович, Р. О. Білий, Н. Р. Скорохід, Л. Б. Янів, Р. С. Стойка // Biotechnology. - 2008. - Vol. 1, № 3. - С. 37-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2008_1_3_6 | ||
| 3. | 
Антонюк В. Нові манозоспецифічні лектини однодольних рослин. Очистка та порівняльна характеристика [Електронний ресурс] / В. Антонюк, Л. Панчак, М. Старикович, Р. Стойка // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Хімія і Біохімія. - 2013. - Т. 33. - С. 141-155. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_him_2013_33_19 | ||
| 4. |
Антонюк В. О. Очищення і характеристика нового манозоспецифічного лектину із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella аcutiloba К. Perss.) [Електронний ресурс] / В. О. Антонюк, Л. В. Панчак, М. О. Старикович, Х. C. Струтовська, Р. С. Стойка // Biotechnologia Acta. - 2013. - Vol. 6, № 3. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2013_6_3_9 Із цибулин гіацинтика гостролопатевого (Hyacinthella acutiloba | ||
| 5. | 
Фаюра О. П. Спектр ізоформ кортактину в сечі хворих на цироз печінки та їх діаґностична цінність як потенційного молекулярного маркера його тяжкості [Електронний ресурс] / О. П. Фаюра, М. О. Старикович, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Р. С. Стойка, Ю. Я. Кіт // Львівський клінічний вісник. - 2019. - № 2-3. - С. 24-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2019_2-3_6 Неінвазивні методи досліджень клінічного стану організму людини широко застосовуються у медицині як діагностичні та прогностичні тести. Оскільки білковий склад сечі людини тісно асоційований із особливістю функціонування біологічних систем, його якісні та кількісні характеристики є перспективними маркерами контролю різноманітних процесів у організмі. Мета роботи - дослідити спектр ізоформ кортактину в сечі хворих на цироз печінки (ЦП) та їх діагностичну цінність як потенційного молекулярного маркера його тяжкості. Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП обстежено 12 хворих (жінки - 41,7 %, чоловіки - 58,3 %) віком 54,8 +- 2,5 року, які лікувалися у Львівському обласному гепатологічному центрі, створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня". Із цих хворих на ЦП сформовано дослідну групу (ДГ), їм проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. Контрольну групу (КГ) сформовано з 10 практично здорових осіб відповідних статі й віку. У всіх обстежених хворих ДГ і практично здорових осіб КГ забрано по 10,0 мл ранкової порції сечі натще, яку готували відповідно до методики, а згодом осаджували білки зі застосуванням ацетону у співвідношенні 1:6 і піддавали SDS-електрофорезу з подальшим вестерн-блот аналізом із використанням комерційних моноспецифічних антикортактинових антитіл. Статистичне опрацювання інформації проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010 із оцінкою достовірності виявлених змін із використанням парного критерію Стьюдента (В. С. Госсета) (різницю вважали вірогідною за p << 0,05). Діагностичну чутливість білка визначали за діагностичною специфічністю, прогностичною значимістю позитивних результатів, прогностичною значимістю негативних результатів, діагностичною ефективністю показника. Висновки: дослідження вмісту білків у сечі за допомогою вестерн-блот аналізу з використанням комерційних антитіл до людського кортактину дало змогу ідентифікувати різні молекулярні форми пептидів, які відрізняються у хворих на ЦП різної етіології та у здорових людей. Лише в сечі хворих (клас С за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю) дослідної групи ідентифікований білок із молекулярною масою 52,0 кДа, білок із молекулярною масою 24,0 кДа достовірно частіше був виявлений у дослідній групі, ніж у контрольній (р = 0,0039). Збільшення частоти виявлення протеїнів із молекулярною масою 24,0 кДа та поява протеїнів із молекулярною масою 52,0 кДа у сечі можуть бути асоційовані з виникненням декомпенсованої стадії ЦП. Оцінка їх діагностичної цінності потребує подальших досліджень.Неінвазивні методи досліджень клінічного стану організму людини широко застосовуються у медицині як діагностичні та прогностичні тести. Оскільки білковий склад сечі людини тісно асоційований із особливістю функціонування біологічних систем, його якісні та кількісні характеристики є перспективними маркерами контролю різноманітних процесів у організмі. Мета роботи - дослідити спектр ізоформ кортактину в сечі хворих на цироз печінки (ЦП) та їх діагностичну цінність як потенційного молекулярного маркера його тяжкості. Матеріали й методи. У рандомізований спосіб із попередньою стратифікацією за наявністю ЦП обстежено 12 хворих (жінки - 41,7 %, чоловіки - 58,3 %) віком 54,8 +- 2,5 року, які лікувалися у Львівському обласному гепатологічному центрі, створеному на базі кафедри внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та гастроентерологічного відділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради "Львівська обласна клінічна лікарня". Із цих хворих на ЦП сформовано дослідну групу (ДГ), їм проведено комплексне клінічно-лабораторне та інструментальне обстеження всіх органів і систем відповідно до вимог сучасної медицини. Контрольну групу (КГ) сформовано з 10 практично здорових осіб відповідних статі й віку. У всіх обстежених хворих ДГ і практично здорових осіб КГ забрано по 10,0 мл ранкової порції сечі натще, яку готували відповідно до методики, а згодом осаджували білки зі застосуванням ацетону у співвідношенні 1:6 і піддавали SDS-електрофорезу з подальшим вестерн-блот аналізом із використанням комерційних моноспецифічних антикортактинових антитіл. Статистичне опрацювання інформації проводили за допомогою програми Microsoft Office Excel 2010 із оцінкою достовірності виявлених змін із використанням парного критерію Стьюдента (В. С. Госсета) (різницю вважали вірогідною за p << 0,05). Діагностичну чутливість білка визначали за діагностичною специфічністю, прогностичною значимістю позитивних результатів, прогностичною значимістю негативних результатів, діагностичною ефективністю показника. Висновки: дослідження вмісту білків у сечі за допомогою вестерн-блот аналізу з використанням комерційних антитіл до людського кортактину дало змогу ідентифікувати різні молекулярні форми пептидів, які відрізняються у хворих на ЦП різної етіології та у здорових людей. Лише в сечі хворих (клас С за критеріями Ч. Г. Чайлд - Р. Н. П'ю) дослідної групи ідентифікований білок із молекулярною масою 52,0 кДа, білок із молекулярною масою 24,0 кДа достовірно частіше був виявлений у дослідній групі, ніж у контрольній (р = 0,0039). Збільшення частоти виявлення протеїнів із молекулярною масою 24,0 кДа та поява протеїнів із молекулярною масою 52,0 кДа у сечі можуть бути асоційовані з виникненням декомпенсованої стадії ЦП. Оцінка їх діагностичної цінності потребує подальших досліджень. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |