Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Степанов Є$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Степанов Є. Правові засади здійснення екологічної функції держави органами внутрішніх справ України [Електронний ресурс] / Є. Степанов // Юридична Україна. - 2010. - № 2. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/urykr_2010_2_16
| 2. |
Степанов Є. М. Український компонент у лексико-фразеологічній системі російського мовлення Одеси [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Записки з українського мовознавства. - 2014. - Вип. 21. - С. 30-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2014_21_8 Встановлено напрями та ступінь впливу української мови на лексико-фразеологічну систему російського мовлення Одеси, визначено місце та роль українського компонента в етнічному макрокомпоненті цього ідіому. Риси, зумовлені україномовним впливом, мають різну частотність уживання. Регулярним є вживання українізмів з архісемами "людина", "побут", "праця", "їжа", "тварина", "рослина", назв географічних і астрономічних об'єктів, номенклатурних найменувань, димінутивів. Поширеними є також дієслова з архісемами "пересування" та "поведінка", іменники і прислівники з архісемою "міра", службові слова, вигуки. Фразеологічні українізми відтворюються цілком або компонентно в контамінованих російсько-українських фразеогібридах. Етнічна маркованість українізмів здійснюється у російському міському мовленні одеситів лексичним, словотвірним, граматичним і позамовним способами. Метою вживання українізмів часто буває посилення емоційної виразності мовлення.
| 3. |
Степанов Є. В. Правові аспекти забезпечення особистих немайнових прав людини в інформаційній сфері [Електронний ресурс] / Є. В. Степанов // Інформація і право. - 2015. - № 1. - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Infpr_2015_1_14
| 4. |
Степанов Є. М. Українські запозичення в лексиці та фразеології російського мовлення Одеси [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Одеський лінгвістичний вісник. - 2015. - Вип. 6(1). - С. 99-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/olinv_2015_6(1)__25
| 5. |
Степанов Є. В. Щодо окремих правових аспектів механізму набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку [Електронний ресурс] / Є. В. Степанов // Часопис Київського університету права. - 2016. - № 4. - С. 208-211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2016_4_49
| 6. |
Аркуша Л. І. Соціальні чинники злочинності в Україні та роль мовного простору у викритті деяких її проявів [Електронний ресурс] / Л. І. Аркуша, Є. М. Степанов // Мова. - 2021. - № 35. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2021_35_4 Мета роботи - полягає у класифікації соціальних чинників злочинності та визначенні ролі мовного простору у викритті окремих її проявів з урахуванням сучасних умов реформування правоохоронних органів та змін чинного законодавства. Об'єктом дослідження виступають лінгвістичні маркери злочинної діяльності. Предметом дослідження є соціально-мовні чинники злочинності та шляхи їх використання у розкритті злочину. Методологічною основою дослідження є система загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання. Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція, аналогія) використано для з'ясування змісту наявних проблем, що виникають у вчиненні злочинів; метод структурно-функційного аналізу застосовано для дослідження мовленнєвої діяльності злочинців; метод системного аналізу - для визначення оптимальної лінії поведінки при використанні лінгвістичних знань у протидії злочинності; статистичний метод дає змогу дійти висновків щодо рівня використання лінгвістичних знань залежно від виду злочину. На підставі вивчення різних наукових точок зору і аналізу мовленнєвої практики осіб, залучених до вчинення злочину, зроблено висновки щодо необхідності підвищення рівня ефективності застосування визначених шляхів використання лінгвістичних знань у викритті окремих категорій злочинів. Результати дослідження мають бути впроваджені в практику здійснення лінгвістичних експертиз, у тому числі в процесі розкриття певних злочинів, а також враховані при розробці освітніх програм підготовки фахівців зі спеціальностей 081 - Право, 262 - Правоохоронна діяльність, у заходах із підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів.
| 7. |
Степанов Є. М. Найменування знарядь сільськогосподарської праці у Словнику російських говірок Одещини [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Мова. - 2022. - № 37. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2022_37_11 Мета наукової розвідки - виявлення й аналіз найменувань знарядь сільськогосподарської праці, що зафіксовані в Словнику російських говірок Одещини (Одеса, 2000 - 2001. Т. 1-2). Об'єкт вивчення - діалектні апелятиви на позначення знарядь сільськогосподарської праці та приладів до них. Цей матеріал було зібрано під час діалектологічних експедицій фахівців і студентів філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова протягом кількох десятиріч (1960-ті - 2020-ті рр.). Предмет дослідження - типологізація виявлених одиниць за функційно-прагматичною ознакою, а також їх етимологічний і словотвірний аналіз. Застосовано методи функційного, лінгвопрагматичного, соціолінгвістичного, семантичного, етимологічного, словотвірного й кількісного аналізу, а також описовий метод. Результат проведеної роботи - виокремлення п'яти лексико-семантичних підгруп ЛСГ "Найменування знарядь сільськогосподарської праці". Висновки. Усього в Словнику російських говірок Одещини зафіксовано 278 найменувань цієї ЛСГ, які відсутні в багатотомному Словнику російських народних говорів. Найбільшою є підгрупа найменувань ручного сільськогосподарського інвентарю, знарядь та пристосувань до них (121 одиниця,тобто 43,5 %), що свідчить про вельми значну частку ручної праці в сільськогосподарському виробництві в регіоні північно-західного Причорномор'я і, водночас, про різноманітність видів діяльності, спрямованих на вирощування, збирання та обробку врожаю. Друга підгрупа - найменування знарядь, що застосовують із використанням тягловоїсили (61 од. - 22 %); третя - найменування місць зберігання сільськогосподарського інвентарю, знарядь, приладів і вирощеного врожаю (42 од. - 15,1 %), четверта - найменування сільськогосподарських машин та пристроїв (40 од. - 14,4 %); найменшою є п'ята підгрупа - найменування засобів переміщення сільськогосподарської продукції (14 од. - 5 %). Досліджений матеріал свідчить про багатовекторний розвиток у російських говірках Одеської області полісемії у групі слів, що називають знаряддя сільськогосподарської праці. Серед проаналізованих лексем є запозичення з мов народів, які компактно проживають разом із росіянами на суміжній території Одеської області.
| 8. |
Степанов Є. М. Дистанційне онлайн-навчання іноземних мов як актуальна проблема [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Записки з українського мовознавства. - 2022. - Вип. 29. - С. 239-257. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zukm_2022_29_23 Описано сучасні підходи до новітніх технологій онлайн-навчання іноземних мов. Проаналізовано розробки теоретичних і прикладних проблем створення та вдосконалення цих технологій. Визначено перспективні напрями роботи щодо вирішення актуальних проблем з метою виявлення оптимальних вимог до високотехнологічних інтерактивних посібників із вивчення іноземних мов і до підготовки викладачів і учнів роботі з ними. Мета дослідження - пошук, ідентифікація, аналіз та визначення основних характеристик перспективних інноваційних онлайн-технологій навчання іноземних мов. Об'єкт дослідження - підручники, навчальні посібники та навчальні комплекси, призначені для дистанційного онлайннавчання різноманітних іноземних мов із різними контингентами студентів. Предметом дослідження є як позитивний, так і негативний досвід вітчизняних та зарубіжних методистів щодо оптимізації прийомів і методів дистанційного онлайн навчання іноземних мов. У процесі дослідження даної проблеми використовувалися такі методи збору та аналізу емпіричної інформації: натурний експеримент, моделювання, метод якісної характеристики навчального матеріалу, психолого-педагогічний та структурний методи, а також метод функційноо-прагматичного аналізу й описовий метод. У ході проведених досліджень було зроблено такі висновки: загальна "онлайн-технологія та цифровізація" освітнього процесу - це, по-перше, адаптивна реакція сучасного суспільства, у якому життя та здоров'я людини стали пріоритетом, на загрози безпеці, що виникає; по-друге, це результат пошуку шляхів скорочення матеріальних і часових витрат, пов'язаних з оволодінням знаннями, шляхом використання новітніх технічних розробок у сфері інформатизації та зв'язку. Значна роль в оновленні технологій відводиться адаптації універсальних інновацій до методичних традицій кожної країни, де сфери онлайнмовної освіти різко розширилися. Зростає важливість підвищення кваліфікації викладачів та студентів, навчання їх ефективним способам роботи з новітніми освітніми онлайн-технологіями. Ці науково-методичні напрями роботи є перспективними в теоретичній і практичній площині.
| 9. |
Яковлєва О. В. До 90-річчя від дня народження Дмитра Семеновича Іщенка: спогади про вченого [Електронний ресурс] / О. В. Яковлєва, Н. Г. Арефьєва, Є. М. Степанов // Мова. - 2022. - № 38. - С. 6-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2022_38_3 Автори цієї статті представили свої спогади про свого вчителя, а в подальшому колегу - Дмитра Семеновича Іщенка, якому 23 листопада 2022 року могло б виповнитися 90 років. Він народився в Одесі, на вулиці Старопортофранківській, був студентом і аспірантом російського відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Після захисту дисертації працював у Тираспольському державному педагогічному інституті (нині Придністровському державному університеті імені Т. Г. Шевченка), очолював там кафедру російської мови; декілька років викладав російську мову в Делійському університеті, а в 1970-ті роки повернувся в alma-mater і працював до кінця свого життя (19 січня 2013 року) доцентом, професором кафедри російської мови, очолював її з 1993 по 2010 роки. З 2001 року докінця життя Д. С. Іщенко був головним редактором науково-теоретичного часопису "Мова", приділяючи багато уваги не лише науковій, навчальній, організаційній, а й редакторській роботі. Кожен із співавторів висвітлює різні сторони життя і професійної діяльності Дмитра Семеновича Іщенка.
| 10. |
Степанов Є. М. Англійські та російські фразеологізми воднотранспортного дискурсу в соціолінгвістичному зіставленні [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов, А. А. Фаіт // Мова. - 2023. - № 39. - С. 19-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mova_2023_39_6 Мета наукової розвідки - виявлення фразеологізмів воднотранспортного дискурсу в англійськійі російській мовах та зіставлення соціолінгвістичної складової цих груп мовних одиниць. Об'єкт вивчення - фразеологічні одиниці, які мають у своєму складі лексеми, що є назвами засобів воднотранспортної інфраструктури (морськоїта річкової), а також їхніх частин, деталей, устаткувань, функцій, людей, які причетні до функціювання водноготранспорту. Предмет дослідження - спільне та відмінне у причинах виникнення англійських і російських воднотранспортних фразеологізмів і особливості їх уживання в англомовних і російськомовних соціумах. У процесі виконання роботи було застосовано загальнодослідницькі методи аналізу та синтезу, елементи кількісного методу, процедури соціолінгвістичного, лінгвокультурологічного та зіставного методів як методів окремих парадигм лінгвістики, непарадигмальний описувальний метод. Крім того, застосовано лінгвістичні методи семантичного, фразеологічного, етимологічного аналізу. Результатом роботи є виявлення низки воднотранспортних фразеологізмів, які в різні часи та різними шляхами потрапили до англійської та російської фразеології, спроба типологізувати їх і визначення соціолінгвістичних особливостей зіставлених груп англійських і російських фразеологізмів. Основні висновки полягаютьу тому, що серед фразеологізмів воднотранспортного дискурсу виокремлено 7 груп за ознакою віднесення ключових компонентів до різних лексико-семантичних груп; підраховано співвіднесення еквівалентних (28 %), фонових (48 %) і безеквівалентних (14 %) пар англійських і російських фразеологізмів воднотранспортного дискурсу; 11 % фразеологізмів однієї мови не має фразеологічних відповідників у другій. Певна група англійських фразеологізмів, які виниклина водному транспорті, мають російські відповідники, що виникли в інших дискурсах. Головна причина асиметричного стану полягає в набагато тривалішій історії англійського флоту, ніж російського, у значно більшій трудовій зайнятості населення Великобританії та інших англомовних країн на водному транспорті, а також тривалий проміжок часу, коли англійська мова, за рішенням IMO, має комунікативну монополію в міжнародному судноплавстві.
| 11. |
Степанов Є. М. Роздуми про асиметрію об’єкта вивчення лінгвокультурології [Електронний ресурс] / Є. М. Степанов // Мова. - 2023. - № 40. - С. 16-21.
Зміст випуску Повний текст публікації буде доступним після 01.01.2025 р., через 97 днів
| 12. |
Степанов Є. Аналіз впливу деяких мікроелементів ґрунту на концентрацію флавоноїду рутину в пижма звичайного (Tanacetum vulgare Linneus, 1753) [Електронний ресурс] / Є. Степанов, С. Пасічник // Фітотерапія. Часопис. - 2023. - № 2. - С. 72-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2023_2_12
|
|
|