Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стрелко Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Донськой Б. В. Вплив акцентованої гіпо- та гіперактивності NK-лімфоцитів на імплантацію ембріонів [Електронний ресурс] / Б. В. Донськой, В. П. Чернишов, В. Ю. Сіренко, Г. В. Стрелко, Д. В. Осипчук // Фізіологічний журнал. - 2014. - Т. 60, № 1. - С. 56-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fiziol_2014_60_1_10 У попередній роботі авторами був розроблений та описаний новий метод визначення активності NK-лімфоцитів за експресією маркера активації CD69, внаслідок стимуляції клітинами-мішенями К562 - клітинна лінія еритромієлолейкозу людини. Показано, що кількість активованих клітин відображає популяційно-функціональний стан NK-клітин периферичної крові. У цьому дослідженні вивчено значення даного показника для фізіологічного перебігу імплантації ембріона у 84 пацієнток, які проходили лікування за допомогою методу ІВФ (in vitro фертилізації). Відзначено, що пацієнти з акцентованими підвищеними або зниженими рівнями NK-активності мають несприятливі умови для настання імплантації (9,1 %, 3/13) і, відповідно, (15,1 %, 5/25) у порівнянні з пацієнтками з умовно нормальними рівням (52,2 %, 25/46). Таким чином, умовно нормальний рівень NK-активності є важливим фізіологічним та одночасно зручним діагностично-прогностичним фактором імунологічної сприятливості імплантації ембріона. | ||
| 2. | 
Стрелко Г. В. Досвід застосування дидрогестерону для підтримки лютеїнової фази у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 2. - С. 46-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_2_10 Мета дослідження - порівняльна характеристика застосування пероральної форми прогестерону - дидрогестерону та вагінальної форми мікронізованого прогестерону у підтриманні лютеїнової фази менструального циклу у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників з дослідженням їх ефективності. Проведено дослідження ефективності використання перорального ретропрогестерону - дидрогестерону для підтримання лютеїнової фази менструального циклу у жінок з низькою відповіддю на контрольовану стимуляцію яєчників у порівнянні з застосуванням вагінальної форми мікронізованого прогестрону за кількістю імплантацій, вагітностей, які настали, та ранніх репродуктивних втрат. Доведено, що дидрогестерон за перорального введення та мікронізований прогестерон за інтравагінального застосування мають високу ефективність у підтриманні лютеїнової фази менструального циклу. В обох досліджуваних групах отримано подібні показники щодо кількості вагітностей, імплантованих ембріонів і відсотка втрат вагітностей із деякою перевагою у разі застосування дидрогестерону, однак із відсутністю статистично вірогідної різниці як у циклах дотації ооцитів, так і у лікувальних циклах контрольованої стимуляції яєчників і за кріоперенесення. Зроблено висновки, що ретропрогестерон дидрогестерон має достатньо високу ефективність у межах використання його для підтримання лютеїнової фази менструального циклу у програмах ДРТ, зокрема у жінок із низькою оваріальною відповіддю на стимуляцію яєчників, а фармакокінетичні властивості надають можливість вживати його перорально, що забезпечує більш зручну та прийнятну форму лікування. | ||
| 3. |
Стрелко Г. В. Медичні переваги контрольованої стимуляції яєчників із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону та корифоліт [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 3. - С. 39-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_3_9 Мета дослідження - вивчення ефективності використання корифолітропіну альфа у схемах контрольованої стимуляції яєчників із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ) у поганих відповідачів. Проведено дослідження ефективності схеми контрольованої стимуляції яєчників із використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі з застосуванням антагоністів ГнРГ у порівнянні зі щоденним введенням рекомбінантного ФСГ за кількістю отриманих ооцитів, дробленням ембріонів, показниками вагітності та імплантації у 278 жінок із безплідністю. Доведено, що стимуляція яєчників із застосуванням корифолітропіну альфа є настільки ж ефективною, як щоденна ін'єкція рекомбінантного ФСГ, для лікування пацієнтів із поганою реакцією на стимуляцію. Крім того, сприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну альфа доводять кращу переносимість у порівнянні з традиційними протоколами у зв'язку з меншою кількістю ін'єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування. Наведені результати дослідження доводять ефективність використання препарату корифолітропіну альфа з метою контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів у поєднанні з додатковими дозами ФСГ та антагоністами ГнРГ для спрощення дизайну схеми стимуляції, мінімізації кількості ін'єкцій і скорочення тривалості циклу. | ||
| 4. |
Фесай О. А. Роль поліморфізмів генів фолатного циклу при безплідності та на різних етапах перебігу вагітності [Електронний ресурс] / О. А. Фесай, Г. В. Стрелко, В. В. Уланова // Здоровье женщины. - 2018. - № 5. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_5_25 Мета дослідження - аналіз частот поліморфізмів генів MTHFR, MTRR і MTR у популяціях жінок із хронічним невиношуванням вагітності у порівнянні з контрольною популяцією; узагальнення власних даних і даних різних авторів щодо впливу низькофункціональних алелів генів фолатного циклу на процеси, пов'язані з перебігом вагітності. Для вивчення поширеності поліморфних варіантів генів фолатного циклу у Медичному центрі ТОВ "Родинне джерело" проаналізовано результати обстеження 53 пацієнток із невиношуванням вагітності, які мали один або більше спонтанних викиднів і/або завмерлих/регресивних вагітностей в акушерсько-гінекологічному анамнезі, а також 24 умовно здорових жінок зі сприятливим акушерським анамнезом (відсутність мимовільних викиднів, ускладнень вагітностей і пологів), які ввійшли до контрольної групи 1. Як контрольну групу 2 використано контрольну групу з дослідження колег із ДУ "Інститут спадкової патології АМН України" (м. Львів). У дослідженні було виявлено значний відсоток жінок із низькофункціональними алелями в одному, декількох або всіх генах MTHFR, MTRR і MTR - 83 % (44 із 53). Порівняно частоту генотипів даних генів серед пацієнток із невиношуванням вагітності та популяційними контролями з України. Розглянуто зв'язок/асоціацію низькофункціональних алелів цих генів із порушеннями різних процесів, пов'язаних із перебігом вагітності. У ході дослідження доведено важливість проведення систематичного обстеження подружніх пар, що страждають на безплідність, мають невиношування вагітності в анамнезі або планують вагітність, на наявність поліморфізмів генів MTHFR, MTRR і MTR фолатного циклу. | ||
| 5. |
Стрелко Г. В. Анатомо-функціональний стан органів малого таза у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 6. - С. 50-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_6_10 Мета дослідження - вивчення анатомо-функціонального стану матки та яєчників у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію в програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Визначали анатомічні особливості та функціональні властивості матки та яєчників у жінок-"поганих відповідачів" для виключення клінічно значущої гінекологічної патології, що б впливала на успішність програм ЕКЗ. Проведено ультразвукове сканування (УЗС) з вивченням топографії, розмірів, контурів, ехоструктури матки та її придатків і визначенням об'єму яєчників і кількості антральних фолікулів. Кровообіг у судинах строми яєчників, який вважається важливим критерієм для визначення ймовірної оваріальної відповіді, оцінено за допомогою колірного доплерівського картування. У пацієнток-"поганих відповідачів" фіксували дещо менший об'єм яєчників і зменшену кількість антральних фолікулів, що може пояснюватися перенесеними оперативними втручаннями за типом резекції яєчників і видалення кістозних утворень в анамнезі. Крім того, у випадку переходу від фолікулінової до лютеїнової фази не відбувається зниження величин судинного опору в інтраоваріальних судинах домінувального фолікула, що сповільнює процес овуляції та знижує ймовірність запліднення за умов підвищеного судинного опору. Зроблено висновки, що УЗС органів малого таза та доплерометричне дослідження перифолікулярного кровотоку надає можливість грунтовно підійти як до оцінювання оваріальної відповіді, так і готовності ендометрія до імплантації, що диктує необхідність індивідуального вибору преконцепційної підготовки та лікувальних програм ДРТ. | ||
| 6. |
Стрелко Г. В. Клінічне значення хронічного ендометриту у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у програмі екстракорпорального запліднення [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, В. В. Уланова // Здоровье женщины. - 2018. - № 4. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_4_21 Мета дослідження - визначення частоти виявлення, факторів ризику, діагностичних критеріїв хронічного ендометриту (ХЕ) у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників з дослідженням ефективності запропонованих схем лікування даного патологічного стану. Проведено дослідження клінічного значення діагностики ХЕ у 278 жінок (основна група) зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію яєчників для розроблення індивідуальних підходів до подолання безплідності у даної когорти пацієнток з урахуванням не тільки оваріального резерву, але і стану ендометрія, оціненого за допомогою клінічних, інструментальних та лабораторних методів дослідження, для досягнення успішної імплантації та розвитку вагітності. У контрольну групу увійшли 93 пацієнтки з безплідністю, нормальною оваріальною відповіддю на стимуляцію та відсутністю критеріїв поганих відповідачів. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці ЕКЗ спостерігалася наявність великого відсотка ХЕ, що значно ускладнює подолання безплідності. Факторами ризику виникнення даного патологічного стану є перенесені захворювання статевих органів інфекційного генезу в анамнезі, оперативні втручання на органах малого таза, внутрішньоматкові маніпуляції. Діагностичними критеріями ХЕ у жінок з безплідністю є мікрополіпоз, набряк строми, локальна та дифузна гіперемія ендометрія, виявлені під час гістероскопічного обстеження, та висока експресія маркера проліферації CD-138 за результатами імуногістохімічного дослідження пайпель-біоптату ендометрія. Заключення: схема лікування ХЕ першої лінії - доксициклін 100 мг двічі на добу, курс - 14 діб, неоміцину B сульфат 35 000 МО, ністатин 100 000 МО - по 1 вагінальній свічці 1 раз на добу 10 діб та диклофенак 100 мг ректально 5 діб - має ефективність у 67,5 % випадків. У пацієнток, резистентних до попередньої антибактеріальної терапії, за призначення схеми лікування другої лінії - цефотаксим 2,0 внутрішньовенно краплинно на 200 мл фізіологічного розчину 1 раз на добу, гентаміцин 80 мг тричі на добу внутрішньом'язово, метронідазол 100 мл на добу внутрішньовенно краплинно та диклофенак 100 мг ректально 1 раз на добу протягом 7 діб - ефективність лікування ХЕ досягала 79,1 % випадків. | ||
| 7. |
Стрелко Г. В. Донація ооцитів як метод лікування безплідності у поганих відповідачів у клініці допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, В. В. Уланова, О. А. Фесай // Здоровье женщины. - 2018. - № 8. - С. 111-116. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_8_25 Мета дослідження - порівняння показників пацієнток - поганих відповідачів і донорів ооцитів із вивченням ефективності застосування у них корифолітропіну-<$Ealpha> у схемах контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) з антагоністами гонадотропін-рилізинг-гормону (ГнРГ). Проаналізовано основні клінічні характеристики пацієнток досліджуваних груп, а саме: віковий склад, соціальний статус, рівень освіти, структура мотивацій участі у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) тощо. Досліджено ефективність схеми КСЯ з використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі з антагоністами ГнРГ у порівнянні зі щоденним введенням рекомбінантного ФСГ у програмах КСЯ у донорів ооцитів. Прослідковано статистично вірогідну різницю у віковому складі жінок досліджуваних груп, відмінності за соціальним статусом, рівнем освіти тощо. Доведено, що стимуляція яєчників із корифолітропіном-<$Ealpha> є настільки ж ефективною, як і щоденна ін'єкція рекомбінантного ФСГ, для КСЯ у донорів ооцитів. Крім того, сприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну-<$Ealpha> доводять кращу переносимість у порівнянні з традиційними протоколами у зв'язку з меншою кількістю ін'єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування. Встановлено, що застосування ФСГ продовженої дії має таку саму ефективність, як і традиційні протоколи КСЯ щодо кількості отриманих ооцитів та ембріонів, а також частоти вагітності на цикл і перенесення, однак у той самий час потребує статистично вірогідно меншої дози введення даного гормону. | ||
| 8. |
Стрелко Г. В. Особливості перебігу вагітності та перинатальні результати у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2018. - № 10. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2018_10_23 Мета дослідження - ретроспективний аналіз перебігу вагітності та перинатальних результатів у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у порівнянні з вагітностями, які виникли спонтанно. Обстежено 278 жінок із безплідністю зі зниженою відповіддю на стимуляцію (погані відповідачі) згідно з Болонськими критеріями 2011 р. з подальшим ретроспективним вивченням перебігу вагітності та перинатальних наслідків, таких, як передчасні пологи, низька маса тіла під час народження, гестаційний діабет, прееклампсія, у 50 пацієнток, вагітності у яких були досягнуті за допомогою розроблених програм контрольованої стимуляції яєчників з використанням власних ооцитів, та у 87 жінок, які завагітніли з використанням донорських ооцитів (ДО). Перебіг гестаційного періоду у жінок, які завагітніли після програм ДРТ, порівняно з перебігом у 35 жінок зі спонтанними вагітностями ретроспективно за результатами медичної документації. Перебіг I триместра індукованої вагітності з власними ооцитами та ДО супроводжувався більшим відсотком ускладнень у порівнянні зі спонтанною, зокрема щодо загрози переривання вагітності, раннього токсикозу, ранніх втрат вагітності. За більшістю показників індукована вагітність як із власними ооцитами, так і з донорськими яйцеклітинами у II та III триместрах перебігала більш благополучно у порівнянні зі спонтанною. Однак частота передчасних пологів у жінок з індукованою вагітністю як із власними ооцитами, так і з ДО була статистично вірогідно вищою, ніж у жінок зі спонтанною вагітністю. Зроблено висновки, що жінки - погані відповідачі з індукованою вагітністю входять до групи високого ризику за частотою ускладнень у I триместрі гестації та випадків передчасних пологів із народженням дітей із низькою масою тіла. | ||
| 9. | 
Стрелко Г. В. Дослідження впливу низьких доз андрогенів на оваріальний резерв, біохімічні та гормональні показники [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Семейная медицина. - 2018. - № 6. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_6_21 Мета дослідження - обгрунтування застосування низьких доз андрогенів у жінок за зниженого оваріального резерву, вивчення безпечності й ефективності їх застосування за умов експерименту за участю лабораторних тварин. Досліджено специфічну ефективність за повторних уведень протягом 90 днів препарату дегідроепіандростерону (dehydroepiandrosterone - DHEA) самицям щурів лінії Вістар. Препарат уводили в терапевтичній та трикратній терапевтичній дозах. Вивчали біохімічні та гормональні показники. Проведено гістологічне дослідження яєчників самиць після циклу лікування. Під час вживання терапевтичної та трикратної дози не відбувалося суттєвих змін у гематологічних показниках; жоден з них не вийшов за межі норми, що свідчить про безпечність призначення препаратів та відсутність негативного впливу на гематологічні показники. Під час вивчення біохімічних показників периферичної крові можна помітити незначне підвищення рівнів глюкози, креатініну та лужної фосфатази у групі щурів, що вживали трикратну дозу, втім вони не виходили за межі норми. Морфологічні та гістологічні зміни в яєчниках щурів свідчать про збільшення кількості фолікулів на всіх стадіях розвитку; ефект був дозозалежним. Заключення: вживання терапевтичних доз препарату можна вважати цілком безпечним. Результати дослідження можуть бути корисними при розробці лікувальних підходів у жінок зі зниженим оваріальним резервом. | ||
| 10. | 
Стрелко Г. В. Чи мають погані відповідачі гірший перинатальний прогноз (ретроспективний аналіз циклів допоміжних репродуктивних технологій) [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 503-508. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_24 | ||
| 11. | 
Стрелко Г. В. Застосування кальцію іонофору у пацієнток зі зниженим репродуктивним прогнозом у протоколах ДРТ [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, Б. Айдин, В. В. Уланова, О. В. Малюта, Т. Г. Пісчана, Н. В. Короткевич, М. Ю. Коробко // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - С. 131-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_1_25 | ||
| 12. |
Стрелко Г. В. Порівняння протоколів підготовки ендометрія у циклах допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням ооцитів донора у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, В. В. Уланова // Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 128-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_1_26 Мета дослідження - вивчення впливу плазматичних рівнів Р4 на частоту настання вагітності у циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок - поганих відповідачів у протоколах підготовки до перенесення розморожених еуплоїдних ембріонів у кріоциклах і природному циклі. Проаналізовано протоколи підготовки до кріоперенесення з донорськими ооцитами у жінок - поганих відповідачів: 56 - у циклах замісної гормональної терапії (ЗГТ) і 34 - у природному циклі. Вивчали тільки генетично тестовані ембріони методом NGS у лабораторії "Доктор Редігер". Підготовку ендометрія у циклі ЗГТ проводили препаратами естрадіолу (E2) до досягнення товщини 8 мм. Прогестини вводили у стандартній дозі. У природному циклі у разі досягнення домінантним фолікулом діаметра 20 мм призначали тригер фінального дозрівання ооцитів - людський хоріонічний гонадотропін і підтримували лютеїнову фазу прогестинами у стандартній дозі. У день трансферу проводили порівняльний аналіз плазматичного рівня естрадіолу та прогестерону імунохімічним методом з електрохемілюмінісцентною детекцією (ELISA) на аналізаторі Cobas 6000 (е601-модуль) з тест-системами Roche Diagnostics (Швейцарія). Плазматичний рівень естрадіолу не відрізнявся у двох клінічних групах, так само, як і товщина ендометрія та тривалість підготовки у першій фазі. Плазматичний рівень прогестерону у день переносення достовірно відрізнявся у двох клінічних групах і був достовірно вищим у групі природного циклу. Рівень прогестерону у 1-й клінічній групі у 31 % становив менше 10 нг/мл. Частота невиношування вагітності була дещо вищою у групі ЗГТ, але достовірно не відрізнялась і спостерігалась частіше у жінок із низькими рівнями прогестерону. Частота зняття з програми не відрізнялась в обох клінічних групах. Встановлено, що неоднозначність отриманих результатів і невелика кількість досліджуваних випадків потребує подальшого вивчення питання впливу плазматичної концентрації прогестерону у день ембріотрансферу у протоколах підготовки до кріоперенесення на результати програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок - поганих відповідачів. | ||
| 13. |
Стрелко Г. В. Особливості контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 53-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2019_3_13 Мета дослідження - визначення оптимального протоколу стимуляції яєчників у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю з дослідженням його ефективності за кількістю отриманих ооцитів, дроблення ембріонів, показниками вагітності та імплантації. Проведено дослідження ефективності схеми контрольованої стимуляції яєчників у жінок - поганих відповідачів із використанням пролонгованого фолікулостимулювального гормону (ФСГ) у протоколі з застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону (ГРГ) у порівнянні з модифікованим протоколом із поєднанням застосування інгібіторів ароматаз (летрозол) і гонадотропінів. Доведено, що стимуляція яєчників із використанням корифолітропіну-alpha та інгібітора ароматази є ефективною у лікуванні пацієнтів із поганою реакцією на стимуляцію. Сприйняття пацієнтами протоколів із застосуванням корифолітропіну-alpha доводить кращу переносимість у порівнянні з традиційними протоколами у зв'язку з меншою кількістю ін'єкцій, що знижує ймовірність дострокового припинення лікування. Модифіковані протоколи з вкористанням інгібіторів ароматази слід застосовувати у випадках оптимізації фінансових витрат під час проведення протоколу контрольованої стимуляції овуляції у разі схожого результату. Результати дослідження доводять ефективність застосованих схем із метою контрольованої стимуляції яєчників у поганих відповідачів. Використання корифолітропіну-alpha та інгібітора ароматази летрозолу у поєднанні з додатковими дозами ФСГ та антагоністами ГРГ спрощує дизайн схеми стимуляції, мінімізує кількість ін'єкцій зі скороченням тривалості циклу та оптимізує фінансові витрати пацієнток. | ||
| 14. |
Стрелко Г. В. Медико-соціальні характеристики жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмі екстракорпорального запліднення [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, О. А. Ночвіна // Сімейна медицина. - 2019. - № 5-6. - С. 157-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_5-6_35 Мета дослідження - визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що надало змогу сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив <$E38,6~symbol С~3,9> року, а в групі контролю - <$E29,2~symbol С~2,8> року. Це зумовлює їх відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно у повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар'єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4 %, вищу освіту мали 79,4 %. У переважній більшості жінки-"погані відповідачі" були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4 % випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8 %. Заключення: відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-"поганих відповідачів" психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їх репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток.Мета дослідження - визначення медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію у програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проведено дослідження медико-соціальних характеристик у жінок зі зниженою оваріальною відповіддю на стимуляцію шляхом визначення сімейного статусу, освіти, рівня доходів, життєвих пріоритетів, що надало змогу сформувати уявлення про соціальний статус, мотиви звернення пацієнток з приводу лікування безплідності. У результаті проведеного дослідження серед жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію яєчників у клініці екстракорпорального запліднення переважали пацієнтки пізнього репродуктивного віку, а саме: середній вік пацієнток в основній групі становив <$E38,6~symbol С~3,9> року, а в групі контролю - <$E29,2~symbol С~2,8> року. Це зумовлює їх відношення до більш соціально стійкої та соціально-активної категорії населення, які перебували в офіційному шлюбі, переважно у повторному, що стало основною мотивацією звернення пацієнток до клініки ДРТ з приводу безплідності. Реалізація кар'єрного росту, досягнення професійного рівня власної кваліфікації стало причиною відкладання народження дітей та мотивацією звернення за лікуванням стосовно безплідності. Так, в основній групі міські жительки становили 78,4 %, вищу освіту мали 79,4 %. У переважній більшості жінки-"погані відповідачі" були незадоволені поганим прогнозом лікування безплідності, позаяк мали недостатнє уявлення про фізіологію та згасання репродуктивної функції. Проте у 42,4 % випадків вони були згодні на проведення ДРТ із застосуванням донорських гамет, тоді як у контрольній групі таких виявилось тільки 25,8 %. Заключення: відсутність бажаних дітей створює для більшості жінок-"поганих відповідачів" психологічний та соціальний дискомфорт, а реабілітація їх репродуктивної функції є медико-соціальним завданням, яке сприяє зміні якості життя даної групи пацієнток. | ||
| 15. |
Стрелко Г. В. Ретроспективний аналіз ефективності програм допоміжних репродуктивних технологій у жінок із різними формами безпліддя [Електронний ресурс] / Г. В. Стрелко, О. А. Ночвіна // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 2. - С. 70-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_2_15 | ||
| 16. | 
Фесай О. А. Аналіз частоти поліморфізму генів фолатного циклу в жінок із різних регіонів України: власне дослідження та огляд [Електронний ресурс] / О. А. Фесай, Г. В. Стрелко, Г. В. Зайченко, В. В. Уланова // Репродуктивна ендокринологія. - 2018. - № 4. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2018_4_5 Мета роботи - проаналізувати частоту поліморфізму генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок із хронічним невиношуванням вагітності в порівнянні з контрольною популяцією; узагальнити українські дані стосовно частот генотипів поліморфізмів генів MTHFR, MTRR та MTR в популяції жінок з хронічним невиношуванням вагітності, а також в загальній жіночій популяції; проаналізувати вплив низькофункціональних алелів генів фолатного циклу на процеси, пов'язані з перебігом вагітності. Для вивчення розповсюдженості поліморфних варіантів генів фолатного циклу було проаналізовано 53 пацієнтки медичного центру ТОВ "Родинне джерело" (Київ) із невиношуванням вагітності, які мали один або більше спонтанних викиднів та/або завмерлих/регресуючих вагітностей в акушерсько-гінекологічному анамнезі, а також 24 умовно здорові жінки зі сприятливим акушерським анамнезом (відсутність самовільних викиднів, ускладнень вагітностей та пологів), які склали контрольну групу 1. Як контрольну групу 2 було використано групу порівняння з дослідження ДУ "Інститут спадкової патології НАМН України" (м. Львів) - 150 жінок Західного регіону України без ускладненого генетичного та акушерського анамнезу, які мали двох та більше здорових дітей. Усі групи були схожі за основними демографічними характеристиками. В дослідженні виявлено значний відсоток жінок із низькофункціональними алелями в одному, декількох або усіх генах MTHFR, MTRR та MTR - 83 % (44 з 53 обстежених жінок основної групи). Порівняно частоти генотипів даних генів у пацієнток із невиношуванням вагітності та в групах популяційного контролю з різних регіонів України. За даними з різних регіонів встановлено, що середня частота низькофункціональних поліморфних варіантів гена MTHFR С677-Т складає більше 50 % в загальній жіночій популяції. Розглянуто зв'язок/асоціацію низькофункціональних алелів генів MTHFR, MTRR та MTR із порушеннями різних процесів, пов'язаних із перебігом вагітності. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |