Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Реферативна база даних (26) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Сімонова О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 31 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Гайдар Ю. А. Особливості стану капілярної мережі слизової оболонки шлунка у хворих з портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. А. Гайдар, Н. Ю. Ошмянська, О. В. Сімонова // Гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_3_4 Досліджено процес ангіогенезу у слизовій оболонці шлунка у випадку розвитку портальної гіпертензії в 73 хворих на хронічні дифузні захворювання печінки. Збільшення середнього діаметра капілярів є найбільш помітним в антральному відділі шлунка хворих із хронічним криптогенним цирозом: ця цифра майже у 2 рази є більшою, ніж у хворих із цирозом іншої етіології. Найбільш вірогідна частота виявлення значної дилатації капілярної сітки спостерігалася в антральному відділі хворих на цироз печінки, асоційований із вірусом C, що обумовлює найбільший ризик хронічної крововтрати у хворих цієї клінічної групи. У середньому ознаки дилатації в антральному відділі є менш вираженими, ніж у фундальному, але у хворих на первинний біліарний цироз ця різниця є майже непомітною, а ознаки проліферації вірогідно частіше зустрічалися в антральному відділі, ніж у фундальному. | |||
| 2. |
Сімонова О. В. Особливості стану верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за даними ендоскопічного дослідження у хворих на хронічний криптогенний гепатит і цироз печінки [Електронний ресурс] / О. В. Сімонова, Л. Я. Мельниченко, В. Б. Ягмур // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_10 Наведено дані вивчення слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) хворих на криптогенний гепатит і цироз печінки. Виявлено зміни, обумовлені портальною гіпертензією (варикозне розширення вен стравоходу та шлунка, портальна гастропатія), та зміни, поєднані з хронічними дифузними запальними захворюваннями печінки (ознаки рефлюксної хвороби, ерозивні та геморагічні зміни слизової оболонки шлунка й ДПК). Особливістю гастропатій у випадку цирозу печінки, на відміну від гастропатій, що перебігають самостійно, були більш виражені інтенсивність і поширеність у шлунку еритематозних змін слизової, що пов'язано з формуванням портальної гіпертензії та коагулопатії і не корелює з вираженістю запалення на мікроскопічному рівні. | |||
| 3. |
Сімонова О. В. Стан товстої кишки і верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за ендоскопічними даними у хворих на неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона з анемічним синдромом [Електронний ресурс] / О. В. Сімонова, Т. Й. Бойко // Гастроентерологія. - 2013. - № 2. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2013_2_17 Вивчено особливості ендоскопічних змін слизової оболочки товстої кишки та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) і хворобу Крона (ХК) з анемією. Встановлено, що розвиток анемічного синдрому за НВК і ХК залежить від вираженості структурних змін слизової оболонки товстої кишки та ендоскопічної активності захворювання. | |||
| 4. | 
Морозов О. О. Синтез структури інформаційної системи в середовищі гетерогенної мережі [Електронний ресурс] / О. О. Морозов, Ю. С. Долгий, О. Г. Сімонова // Системи обробки інформації. - 2014. - Вип. 2. - С. 180-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2014_2_39 | |||
| 5. |
Сімонова О. Г. Геометрична модель траєкторій групи космічних об’єктів на перших обертах польоту [Електронний ресурс] / О. Г. Сімонова, В. Є. Саваневич, Г. В. Федченко // Системи обробки інформації. - 2011. - Вип. 4. - С. 68-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2011_4_19 Надано геометричну модель траєкторій групи космічних об'єктів в модифікованій орбітальній системі координат, що дозволяє на перших обертах польоту підвищити наочність процесу їх виявлення та взяття на супроводження. | |||
| 6. | 
Крилова О. Частота циліндричної метаплазії (CLE) слизової оболонки (СО) стравоходу у хворих на ГЕРХ [Електронний ресурс] / О. Крилова, О. Сімонова, С. Тарабаров, Л. Бєлова, С. Фещенко, І. Саусь, Н. Дементій, Т. Тріполко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 2-3. - С. 43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_2-3_22 | |||
| 7. |
Сімонова О. В. Стан верхніх відділів шлунково-кишкового тракту у хворих на хронічний гепатит і цироз печінки, асоційованих з вірусом "С" [Електронний ресурс] / О. В. Сімонова, В. І. Діденко, Л. Я. Мельниченко, В. Б. Ягмур // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_39 | |||
| 8. | 
Сидоренко О. С. Поводження траєкторії рухомої частки усередині еліптичного більярда [Електронний ресурс] / О. С. Сидоренко, О. Г. Сімонова, І. Б. Шеліхова // Сучасні проблеми моделювання. - 2016. - Вип. 7. - С. 138-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/cpm_2016_7_28 | |||
| 9. |
Степанов Ю. М. Сучасні ендоскопічні методи діагностики передракових станів шлунка: проблеми і перспективи [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. В. Сімонова, Л. М. Мосійчук // Гастроентерологія. - 2017. - т. 51, № 1. - С. 64-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2017_51_1_11 В огляді надано класифікацію преканцерозів шлунка, надану в консенсусі "Management of precancerous conditions and lesions in the stomach" (2012), згідно з якою ця патологія розподіляється на передракові стани (атрофічний гастрит (АГ) і кишкова метаплазія (КМП)) і передракові зміни (дисплазія слизової шлунка). Хронічний АТ і КМП вважаються передраковими станами, оскільки вони є тлом, на якому розвиваються дисплазія й аденокарцинома шлунка кишкового типу. Передракова зміна - шлункова дисплазія, що є передостаннім етапом послідовності шлункового канцерогенезу, визначається як гістологічно однозначно пухлинний епітелій без ознак інвазії та, таким чином, є прямо передраковим пухлинним ураженням. Відмічено, що загалом ризик розвитку раку шлунка (РШ) є занадто малим, щоб виправдати ендоскопічне спостереження у всіх пацієнтів із АГ і КМП. Таким чином, для цієї категорії пацієнтів необхідно визначити додаткові фактори ризику для прогресування захворювання в РШ, що було наведено в "Кіотському глобальному консенсусі з Helicobacter pylori-асоційованого гастриту" (2015). Визначено, що факторами ризику розвитку РШ є внутрішньошлунковий розподіл, ступінь кишкової метаплазії, наявність сімейного анамнезу РШ, підтип кишкової метаплазії. Для класифікації хронічного гастриту використовується Сіднейська система (Х'юстонський перегляд), та класифікація за типом метаплазії (неметапластичний, метапластичний, невизначений типи атрофії). Для встановлення поширеності та ступеня АГ і КМП використовують 3 методи: ендоскопічний, гістологічний і серологічний. Ступінь атрофії слизової шлунка визначають гістологічно. Класифікації вираженості атрофії з позицій ендоскопічного дослідження на сьогодні не існує. КМП виявляється в різних відділах шлунка і розташовується мультифокально (в антральному відділі, вздовж малої кривизни шлунка, дифузно). За даними дослідників, наявність КМП на малій кривизні тіла шлунка має найсильнішу асоціацію з ризиком розвитку раку. Можливості діагностики атрофії і КМП слизової шлунка розрізняються у разі використання різних видів ендоскопічних апаратів. Ендоскопія в білому світлі не надає можливості надійно діагностувати передракові стани і зміни шлунка, тоді як відеоендоскопія з режимами збільшення та вузькосмугової візуалізації (NBI), за даними дослідників, значно покращує діагностику даної патології. В основі діагностики зі збільшенням лежить верифікація двох основних структур: архітектоніки субепітеліальної мікроваскулярної сітки та мікроструктури поверхні слизової, що має різну картину в тілі та антральному відділі шлунка. Але на сьогодні не існує загальноприйнятої класифікації змін цих структур за різних патологічних станів. | |||
| 10. | 
Глібко О. А. Соціальна реклама як тематика творчої роботи на олімпіаді з WEB-технологій та WEB-дизайну [Електронний ресурс] / О. А. Глібко, О. Г. Сімонова, Л. М. Савченко // Системи управління, навігації та зв'язку. - 2017. - Вип. 4. - С. 46-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/suntz_2017_4_13 | |||
| 11. | 
Степанов Ю. М. Особливості макроскопічного стану слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в пацієнтів з печінковою та позапечінковою портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, М. В. Чалий, О. В. Сімонова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 1. - С. 56-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_1_11 Выявление эндоскопических признаков сопутствующей патологии верхнего отдела желудочно-кишечного тракта позволяет определить тактику ведения пациентов с разными формами портальной гипертензии (ПГ). Анализ особенностей макроскопической картины слизистой оболочки пищевода и гастродуоденальной зоны проведен у 104 пациентов с ПГ и 16 больных без ПГ. Частота изменений пищевода, характерных для гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, в исследованных группах существенно не отличалась. Варикозное расширение вен пищевода по частоте выявления и тяжести чаще диагностировали у пациентов с печеночной формой ПГ (OR = 10,0, p << 0,05). Для пациентов с внепеченочной формой ПГ характерно преобладание по частоте и выраженности патологических изменений слизистой оболочки желудка. Шансы диагностировать портальную гастропатию в этой группе были в 21 и 5,3 раза выше по сравнению с пациентами без ПГ и больными с печеночной формой ПГ соответственно (p << 0,01). Сравнение эндоскопической картины слизистой оболочки двенадцатиперстной кишки существенных различий между группами не выявило. | |||
| 12. |
Кушніренко І. В. Характеристика проявів гастроезофагеального рефлюксу у хворих із передраковими змінами слизової оболонки шлунка [Електронний ресурс] / І. В. Кушніренко, О. В. Сімонова, О. П. Петішко // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 93-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__34 | |||
| 13. |
Мосійчук Л. М. Диференціація метапластичного та запального фенотипів хронічного атрофічного гастриту [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, Н. Ю. Ошмянська, О. В. Сімонова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__45 | |||
| 14. |
Степанов Ю. М. Характеристика ендоскопічної картини товстої кишки у хворих на неспецифічний виразковий коліт залежно від гендерних і вікових особливостей [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. В. Сімонова // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 2(1). - С. 118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_2(1)__59 | |||
| 15. | 
Степанов Ю. М. Сучасні ендоскопічні критерії стратифікації хворих на атрофічний гастрит при розвитку передракових змін шлунка [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, О. В. Сімонова, Л. М. Мосійчук, О. П. Петішко // Патологія. - 2018. - Т. 15, № 3. - С. 346-353. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2018_15_3_15 Цель работы - определить наиболее значимые эндоскопические диагностические критерии при развитии предраковых изменений слизистой оболочки желудка (СОЖ). Обследовали 80 больных атрофическим гастритом, из них 34 (42,5 %) мужчины и 46 (57,5 %) женщин, средний возраст - 57,7 года. Диагноз установлен при проведении эндоскопических исследований и подтвержден морфологически во всех случаях. Эзофагогастродуоденоскопию выполняли с помощью видеоэндоскопической системы EVIS EXERA III с гастроскопом Olympus 190 (Япония). Проводили осмотр желудка в белом свете, в режимах увеличения (ближний фокус) и NBI. Все обследованные пациенты разделены на группы по распространенности кишечной метаплазии (КМ) и наличии дисплазии СОЖ: I группа - атрофия СОЖ без КМ (10 пациентов), II - атрофия СОЖ с КМ, ограниченной антральными отделом (20 больных), III - атрофия СОЖ с диффузной (мультифокальной) КМ (39 больных), IV - дисплазия СОЖ (11 больных). Определены диагностические критерии структурных изменений СОЖ предраковой направленности для формирования группы пациентов с высоким риском развития рака желудка. При эндоскопии в белом свете диагностическим критерием по показателям чувствительности (81,4 %) и специфичности (60,0 %) можно считать узловатый/бугристый рельеф СОЖ. Ксантоматоз желудка в 5 раз увеличивает риск определения при морфологическом исследовании КМ или дисплазии у больных с атрофическим гастритом (чувствительность - 47,1 %, специфичность - 90,0 %). Эндоскопия в режиме увеличения и узкополосной визуализации позволила установить еще один диагностический критерий для формирования группы высокого риска: пилорическую метаплазию (псевдопилоризацию) слизистой оболочки тела желудка, что почти в 7 раз повышает частоту установления у пациента структурных предраковых изменений (чувствительность - 71,4 %, специфичность - 70,0 %). Выводы: установленные эндоскопические критерии могут быть применены при формировании группы больных атрофическим гастритом, которые имеют высокий потенциал развития рака желудка и требуют тщательного обследования с применением современного эндоскопического оборудования и динамического наблюдения (узловатый рельеф желудка (OR = 4,96), ксантоматоз желудка (OR = 4,94), пилорическая метаплазия тела желудка (OR = 6,72)). | |||
| 16. |
Мосійчук Л. М. Хронічний атрофічний гастрит: фактори ризику та їх взаємозв’язок із вираженістю морфологічних змін слизової оболонки шлунка [Електронний ресурс] / Л. М. Мосійчук, Л. В. Демешкіна, І. В. Кушніренко, О. В. Сімонова, О. П. Петішко, Е. В. Зигало // Гастроентерологія. - 2019. - Т. 53, № 1. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2019_53_1_5 | |||
| 17. | 
Зубішин І. О. Дослідження засобів та обґрунтування рекомендацій щодо розробки та анімації індивідуального персонажу комп`ютерної гри [Електронний ресурс] / І. О. Зубішин, А. С. Кузьменко, О. С. Сидоренко, О. Г. Сімонова // Науковий вісник Таврійського державного агротехнологічного університету. - 2018. - Вип. 8, Т. 1. - С. 87-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvtdau_2018_8_1_12 | |||
| 18. | 
Зайченко Г. В. Теоретичне та експериментальне обґрунтування складу крему з наночастинками церію діоксиду [Електронний ресурс] / Г. В. Зайченко, М. О. Ляпунов, В. С. Єфанов, О. П. Безугла, А. М. Ляпунова, О. А. Сімонова // Medical science of Ukraine. - 2019. - Vol. 15, № 1-2. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2019_15_1-2_3 | |||
| 19. |
Степанов Ю. М. Гендерні особливості рівня маркерів запалення кишечника у хворих на неспецифічний виразковий коліт [Електронний ресурс] / Ю. М. Степанов, І. В. Псарьова, О. М. Татарчук, М. В. Стойкевич, О. П. Петішко, О. В. Сімонова // Гастроентерологія. - 2019. - Т. 53, № 4. - С. 252-257. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2019_53_4_8 Сьогодні розробка та впровадження неінвазивних методів діагностики неспецифічного виразкового коліту є актуальним завданням наукової спільноти, вирішення якого дозволить вчасно призначити адекватне лікування та покращити якість життя хворих. Зважаючи на те, що відмінності між жінками і чоловіками в параметрах, які визначають стан здоров'я, є загальновизнаними. Мета роботи - розкриття гендерних особливостей рівня біологічних маркерів запалення кишечника у хворих на неспецифічний виразковий коліт. Обстежено 60 хворих на неспецифічний виразковий коліт, серед яких чоловіків було 31 (51,7 %), жінок - 29 (48,3 %), середній вік обстежених становив 40,28 року. У групу порівняння увійшли 20 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Імуноферментним методом за допомогою аналізатора Stat Fax 303 Plus (США) і тест-набору фірми Immundiagnostik (Німеччина) визначали рівень фекальної мієлопероксидази та вміст <$E alpha 1>-антитрипсину в сироватці крові й калі, рівень фекального кальпротектину - за тест-набором Bihlmann (Швейцарія). Фекальні мієлопероксидаза та кальпротектин є специфічними маркерами запалення кишечника, що підтверджується встановленими кореляційними зв'язками між ендоскопічною активністю запалення кишечника та його вмістом: r = 0,632; p << 0,05 і r = 0,532; p << 0,05 відповідно. Концентрація <$E alpha 1>-антитрипсину в калі чоловіків у 3 рази перевищує аналогічний показник у жінок (p << 0,05), а рівень <$E alpha 1>-антитрипсину в крові, навпаки, є вищим у пацієнтів жіночої статі порівняно з чоловіками (p << 0,05). Виявлена кореляційна залежність між умістом <$E alpha 1>-антитрипсину в калі та чоловічою статтю (r = 0,528; p << 0,05) свідчить про вищу активність запального процесу в товстій кишці у чоловіків. Висновки: на гендерні відмінності рівня неінвазивних маркерів активності неспецифічного виразкового коліту варто зважати при оцінці клінічної картини хворих і для моніторингу ефективності їх лікування.Сьогодні розробка та впровадження неінвазивних методів діагностики неспецифічного виразкового коліту є актуальним завданням наукової спільноти, вирішення якого дозволить вчасно призначити адекватне лікування та покращити якість життя хворих. Зважаючи на те, що відмінності між жінками і чоловіками в параметрах, які визначають стан здоров'я, є загальновизнаними. Мета роботи - розкриття гендерних особливостей рівня біологічних маркерів запалення кишечника у хворих на неспецифічний виразковий коліт. Обстежено 60 хворих на неспецифічний виразковий коліт, серед яких чоловіків було 31 (51,7 %), жінок - 29 (48,3 %), середній вік обстежених становив 40,28 року. У групу порівняння увійшли 20 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Імуноферментним методом за допомогою аналізатора Stat Fax 303 Plus (США) і тест-набору фірми Immundiagnostik (Німеччина) визначали рівень фекальної мієлопероксидази та вміст <$E alpha 1>-антитрипсину в сироватці крові й калі, рівень фекального кальпротектину - за тест-набором Bihlmann (Швейцарія). Фекальні мієлопероксидаза та кальпротектин є специфічними маркерами запалення кишечника, що підтверджується встановленими кореляційними зв'язками між ендоскопічною активністю запалення кишечника та його вмістом: r = 0,632; p << 0,05 і r = 0,532; p << 0,05 відповідно. Концентрація <$E alpha 1>-антитрипсину в калі чоловіків у 3 рази перевищує аналогічний показник у жінок (p << 0,05), а рівень <$E alpha 1>-антитрипсину в крові, навпаки, є вищим у пацієнтів жіночої статі порівняно з чоловіками (p << 0,05). Виявлена кореляційна залежність між умістом <$E alpha 1>-антитрипсину в калі та чоловічою статтю (r = 0,528; p << 0,05) свідчить про вищу активність запального процесу в товстій кишці у чоловіків. Висновки: на гендерні відмінності рівня неінвазивних маркерів активності неспецифічного виразкового коліту варто зважати при оцінці клінічної картини хворих і для моніторингу ефективності їх лікування. | |||
| 20. |
Кушніренко І. В. Клінічні прояви передракових станів шлунка: особливості й застереження [Електронний ресурс] / І. В. Кушніренко, Л. М. Мосійчук, О. В. Сімонова // Гастроентерологія. - 2020. - Т. 54, № 1. - С. 1-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gastro_2020_54_1_3 Хронічний гастрит значною мірою пов'язаний із клінічними проявами у вигляді диспепсії, проте часто навіть у тяжкій формі перебігає безсимптомно, що і зумовлює труднощі його своєчасної діагностики. Взаємозв'язок клінічних проявів функціональної диспепсії та гастриту досі є суперечливим у зв'язку з невизначеністю форми коморбідності. Мета дослідження - вивчити клінічні прояви у хворих із передраковими станами шлунка за симптомокомплексами гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) і функціональної диспепсії - синдрому епігастрального болю (СЕБ) та постпрандіального дистрессиндрому (ПДС). Обстежено 79 хворих, яких за результатами морфологічного дослідження було розподілено на групи: 1 група (n = 13) - атрофічні зміни слизової шлунка; 2 група (n = 20) - кишкова метаплазія (КМ) лише в антральному відділі шлунка; 3 група (n = 33) - дифузна КМ; 4 група (n = 13) - хворі із дисплазією. Під час вивчення клінічної картини аналізували базові характеристики наявності, частоти та ступеня вираженості основних скарг хворих. Ступінь вираженості симптомів визначали за 5-бальною шкалою Лайкерта. Усі симптоми хворих було згруповано у симптомокомплекси, характерндля ГЕР та для функціональної диспепсії, з визначенням ПДС та СЕБ згідно з Римськими критеріями. Прояви функціональної диспепсії в усіх випадках поєднувалися із клінічною симптоматикою ГЕР. За інтенсивністю симптомів у всіх обстежених домінували симптоми функціональної диспепсії з перевагою ПДС. Для пацієнтів із мультифокальною КМ характерною була максимальна симптоматика ГЕР, що втричі більше, ніж у пацієнтів з атрофією (p << 0,05). Також за мультифокальної КМ спостерігалася максимальна частота симптомів як ПДС (71,4 %), так і СЕБ (63,6 %). У разі дисплазії слизової оболонки провідне значення мали прояви ПДС - максимальна кількість наявних симптомів у 63,6 %, при тому що частота СЕБ значно менша у порівнянні із пацієнтами інших груп (45,4 %). Для пацієнтів із дисплазією характерна максимальна інтенсивність скарги на гіркоту у роті у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та максимальна вираженість нудоти, що вірогідно більше у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та із мультифокальною КМ (p << 0,01). У пацієнтів із диспластичними змінами виражена інтенсивність негативного впливу симптомів на виконання роботи вдень, що була вірогідно вищою у порівнянні із хворими із атрофією (p << 0,05) та мультифокальною КМ (p << 0,01). Висновки: клінічна симптоматика у хворих із передраковими станами та змінами слизової шлунка характеризується багатоформністю клінічних проявів функціональної диспепсії та не виключає проявів ГЕР, що ставить під сумнів оцінку стану хворого без проведення езофагогастродуоденоскопії та гістологічного дослідження для належної верифікації діагнозу. Уваги потребують хворі із клінікою ГЕР, яка не виключає атрофічних та перебудовних змін слизової оболонки шлунка.Хронічний гастрит значною мірою пов'язаний із клінічними проявами у вигляді диспепсії, проте часто навіть у тяжкій формі перебігає безсимптомно, що і зумовлює труднощі його своєчасної діагностики. Взаємозв'язок клінічних проявів функціональної диспепсії та гастриту досі є суперечливим у зв'язку з невизначеністю форми коморбідності. Мета дослідження - вивчити клінічні прояви у хворих із передраковими станами шлунка за симптомокомплексами гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР) і функціональної диспепсії - синдрому епігастрального болю (СЕБ) та постпрандіального дистрессиндрому (ПДС). Обстежено 79 хворих, яких за результатами морфологічного дослідження було розподілено на групи: 1 група (n = 13) - атрофічні зміни слизової шлунка; 2 група (n = 20) - кишкова метаплазія (КМ) лише в антральному відділі шлунка; 3 група (n = 33) - дифузна КМ; 4 група (n = 13) - хворі із дисплазією. Під час вивчення клінічної картини аналізували базові характеристики наявності, частоти та ступеня вираженості основних скарг хворих. Ступінь вираженості симптомів визначали за 5-бальною шкалою Лайкерта. Усі симптоми хворих було згруповано у симптомокомплекси, характерндля ГЕР та для функціональної диспепсії, з визначенням ПДС та СЕБ згідно з Римськими критеріями. Прояви функціональної диспепсії в усіх випадках поєднувалися із клінічною симптоматикою ГЕР. За інтенсивністю симптомів у всіх обстежених домінували симптоми функціональної диспепсії з перевагою ПДС. Для пацієнтів із мультифокальною КМ характерною була максимальна симптоматика ГЕР, що втричі більше, ніж у пацієнтів з атрофією (p << 0,05). Також за мультифокальної КМ спостерігалася максимальна частота симптомів як ПДС (71,4 %), так і СЕБ (63,6 %). У разі дисплазії слизової оболонки провідне значення мали прояви ПДС - максимальна кількість наявних симптомів у 63,6 %, при тому що частота СЕБ значно менша у порівнянні із пацієнтами інших груп (45,4 %). Для пацієнтів із дисплазією характерна максимальна інтенсивність скарги на гіркоту у роті у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та максимальна вираженість нудоти, що вірогідно більше у порівнянні із пацієнтами із КМ в антральному відділі шлунка (p << 0,01) та із мультифокальною КМ (p << 0,01). У пацієнтів із диспластичними змінами виражена інтенсивність негативного впливу симптомів на виконання роботи вдень, що була вірогідно вищою у порівнянні із хворими із атрофією (p << 0,05) та мультифокальною КМ (p << 0,01). Висновки: клінічна симптоматика у хворих із передраковими станами та змінами слизової шлунка характеризується багатоформністю клінічних проявів функціональної диспепсії та не виключає проявів ГЕР, що ставить під сумнів оцінку стану хворого без проведення езофагогастродуоденоскопії та гістологічного дослідження для належної верифікації діагнозу. Уваги потребують хворі із клінікою ГЕР, яка не виключає атрофічних та перебудовних змін слизової оболонки шлунка. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |