Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Табачнюк Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Табачнюк Н. В. Зміна морфологічних та антропометричних характеристик піднижньощелепних слинних залоз плодів людини [Електронний ресурс] / Н. В. Табачнюк, І. Ю. Олійник // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(1). - С. 296-301. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(1)__62 | ||
| 2. | 
Табачнюк Н. В. Морфогенез варіантів форми піднижньощелепної протоки передплодів і плодів людини [Електронний ресурс] / Н. В. Табачнюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2014. - Т. 13, № 3. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2014_13_3_21 Із застосуванням методів макроскопії, мікроскопії, графічного та пластичного реконструювання, тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, морфометрії на 111-ти об'єктах (60 передплодах людини 7 - 12 тиж внутрішньоутробного розвитку (ВУР) та 51-у плоду віком 4 - 10 міс ВУР) вивчено варіанти форми піднижньощелепної протоки та частоту її проявів у передплодів та плодів людини. Вперше запропоновано систематику варіантів форми піднижньощелепної протоки (ductus submandibularis) у пренатальному онтогенезі людини з визначенням її як: прямої, дугоподібної та S-подібної. У групі об'єктів дослідження найчастіше (76 випадків, або 68,47 %) наявною є пряма форма піднижньощелепних проток; майже втричі менше має місце дугоподібний варіант форми піднижньощелепних проток (26 випадків, або 23,42 %); як варіант форми - S-подібну форму піднижньощелепної протоки - спостерігали ще рідше (9 випадків, або 8,11 %). | ||
| 3. | 
Ватаманюк Н. В. Результати комплексного лікування хворих на хронічний генералізований катаральний гінгівіт та хронічний генералізований пародонтит [Електронний ресурс] / Н. В. Ватаманюк, М. О. Остафійчук, О. М. Кавчук, Н. В. Табачнюк, О. М. Токар, Л. М. Мураневич // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2(2). - С. 104-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2(2)__29 | ||
| 4. |
Табачнюк Н. В. Морфогенез піднижньощелепної слинної залози в зародковому періоді розвитку людини [Електронний ресурс] / Н. В. Табачнюк, І. Ю. Олійник, А. С. Басіста, Н. В. Ватаманюк // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 2(2). - С. 160-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_2(2)__40 | ||
| 5. | 
Батіг В. М. Вплив поліморфізму гена рецептора вітаміну D на генетичну детермінованість хронічного пародонтиту. Огляд літератури [Електронний ресурс] / В. М. Батіг, А. С. Басіста, Н. В. Ватаманюк, М. О. Ішков, Н. В. Табачнюк, В. І. Рожко // Новини стоматології. - 2019. - № 1. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ns_2019_1_18 Мета роботи - висвітлити перспективність і актуальність питання генетичної детермінованості пародонтиту і, зокрема, впливу поліморфізму гена рецептора вітаміну D (VDR) на ризик його виникнення і перебіг. У дослідженні було застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи. Під час дослідження проведено огляд та аналіз останніх даних іноземної науково-медичної літератури щодо впливу поліморфізму генів, а саме VDR, на розвиток пародонтиту. Висновки: на підставі аналізу публікації останніх років зазначено, що дані, одержані в ході проведених досліджень, помітно відрізняються, що можна пояснити генетичною різнорідністю вибірок, а також різними параметрами порівняння. | ||
| 6. | 
Табачнюк Н. В. Морфогенез піднижньощелепної слинної залози в зародків і передплодів людини [Електронний ресурс] / Н. В. Табачнюк, І. Ю. Олійник // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2014. - Т. 14, Вип. 3. - С. 258-261. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2014_14_3_63 | ||
| 7. | 
Кільмухаметова Ю. Х. Вільнорадикальна активність та показники антиоксидантного захисту крові на тлі та без використання комплексу антиоксидантних препаратів [Електронний ресурс] / Ю. Х. Кільмухаметова, В. М. Батіг, Н. В. Табачнюк, І. І. Дрозда, Т. А. Глущенко // Сучасна стоматологія. - 2020. - № 4. - С. 13-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2020_4_4 Захворювання пародонта є одними з найпоширеніших стоматологічних захворювань. Висвітлено результати дослідження показників крові у тварин, в яких було змодельовано виразково-некротичний гінгівіт (ВНГ), та їх порівняли із тваринами, які за однакових умов отримували місцеве лікування вказаної патології розробленим комплексом антиоксидантних препаратів. Мета дослідження - проаналізувати характер змін стану антиоксидантно-прооксидантної системи впродовж патологічного процесу без та на тлі лікування та дослідити їх вплив на кількісні та функціональні показники маркерів інтенсивності запального процесу. Дослідження проведено на 18-ти кроликах. Модель ВНГ отримували у тварин шляхом хімічного опіку. Дослідні препарати в орієнтовній дозі 200 мг наносили на пошкоджену ділянку ясен два рази на добу через 2 год. після годування тварин. Досліджено характер перебігу експериментального ВНГ на 3, 5, 7 та 10-ту добу процесу загоєння. Максимальне зростання концентрації МДА у крові тварин дослідної групи було відмічене на першому строку спостереження. У наступні два строки в цій групі відмічено стрімке зменшення вмісту МДА. За своїм характером динаміка АПІ у тварин дослідної групи тварин, які отримували згідно з умовами експерименту відповідне місцеве лікування розробленим комплексом, помітно відрізнялась від динаміки, виявленої в контролі. На закінчення експерименту (10-та доба) дані АПІ абсолютно співпадали з даними, типовими для неушкоджених тварин. Висновки: місцеве застосування розробленого комплексу знижує вміст продуктів ліпопероксидації, зокрема концентрації МДА, що дозволяє уникнути перенапруження та виснаження систем антиоксидантного захисту, унаслідок чого вже на третю добу відмічено зміщення балансу в антиоксидантному напрямку та його нормалізацію на 7-му добу. | ||
| 8. |
Олійник І. Ю. Особливості фетальної анатомії піднижньощелепної протоки [Електронний ресурс] / І. Ю. Олійник, Н. В. Табачнюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 35-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2020_19_3_8 Пізнання закономірностей становлення будови і топографії органів і систем організму людини має важливе значення для тлумачення істинного напрямку процесів органогенезу, механізмів нормального формоутворення органів, виникнення анатомічних варіантів та природжених вад. Зацікавлення щодо продовження дослідження ініційоване нарощенням у наукових розробках інтегративного підходу, який разом із вченням про індивідуальну анатомічну мінливість органів, систем та форми тіла людини є фундаментом медицини. Подальшим рухом у даному напрямку є дослідження мінливості форми піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози людини впродовж внутрішньоутробного розвитку. Із застосуванням методів макроскопії, мікроскопії, графічного та пластичного реконструювання, тонкого препарування під контролем бінокулярної лупи, морфометрії на 111 об'єктах (60 передплодах людини 7 - 12 тиж. внутрішньоутробного розвитку та 51 плоду 4 - 10 міс. внутрішньоутробного розвитку вивчено варіанти форми піднижньощелепної протоки та частоту її проявів у передплодів та плодів людини. На початку передплодового періоду онтогенезу людини зачаток залози значно збільшується і набуває вигляду суцільного епітеліального тяжа, який представлений великою кількістю клітин, що діляться. Упродовж передплодового періоду із зачатком піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози відбувається ряд закономірних послідовних змін: формування чисельних епітеліальних тяжів II, III, IV порядку, як дихотомічних відгалужень від основного (головного) епітеліального зачатка; утворення порожнини (каналу) у головному епітеліальному зачатку та його галуженнях II - IV порядку; концентрація клітин мезенхіми, яка оточує епітеліальні тяжі (формування мезенхімної частини піднижньощелепної протоки піднижньощелепної слинної залози) з чітким відмежуванням її від суміжних тканин. У групі об'єктів дослідження найчастіше (76 випадків, або 68,47 %) наявною є пряма форма піднижньощелепних проток; майже втричі менше має місце дугоподібний варіант форми піднижньощелепних проток (26 випадків, або 23,42 %); як варіант форми - S-подібну форму піднижньощелепної протоки і спостерігали ще рідше (9 випадків, або 8,11 %). | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |