Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Таранова Н$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Таранова Н. Б. Йосип Йосипович Роллє – природодослідник Поділля [Електронний ресурс] / Н. Б. Таранова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. : Географія. - 2013. - № 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2013_2_5
| 2. |
Таранова Н. Б. Історія дослідження клімату Тернопільського плато [Електронний ресурс] / Н. Б. Таранова, П. М. Шубер // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2015. - № 1. - С. 15-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2015_1_5 Висвітлено проблеми періодизації історії дослідження клімату Тернопільського плато, наводиться перелік і хронологічні рубежі періодів його розвитку, описуються їх характерні риси. В історії вивчення клімату Тернопільського плато за спрямуванням та детальністю досліджень виділено 3 періоди, кожен з яких мас особливі, специфічні риси. Перший період (друга половина XIX ст. - 900 р.) здійснювався збір і накопичення знань про клімат. Він відзначився безсистемністю, відсутністю чіткої методики і методології досліджень. Другий період (1900 - 980 рр.) дослідження клімату Тернопільщини, як і території України в цілому, значно активізувались. Вивченням клімату Тернопільщини цього часу займалися науковці Львівського державного університету імені Івана Франка: завідувач кафедри фізичної географії географ-кліматолог М. Андріанов та доцент кафедри фізичної географії Г. Проць-Кравчук. Третій період (з початку 1990-х рр. до наших днів) характеризується значним вкладом у вивченні клімату Тернопільського плато науковців Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, а саме: доцента кафедри фізичної географії Г. Чернюк; доктора, професора, завідувача кафедри географії України і туризму О. Заставецької; доцента кафедри фізичної географії М. Питуляк; доктора, професора, завідувача кафедри геоекології і методики викладання екологічних дисциплін Л. Царика; професора кафедри географії та методики її навчання Й. Свинка; доцента кафедри географії України і туризму П. Царика; асистента кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін С. Новицької.
| 3. |
Таранова Н. Б. До питання про класифікацію топонімів [Електронний ресурс] / Н. Б. Таранова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2015. - № 2. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2015_2_5 Кожна географічна назва - історія, яка виражена засобами мови. Враховуючи ж той факт, що топоніми є географічними назвами і значною мірою пов'язані з географічним середовищем, їх дослідження є завданням і географів. Існує ціла низка класифікацій топонімічного матеріалу (Д. Бучка, Ю. Карпенка, В. Ніконова, В. Німчука, С. Роспонда, А. Селіщева, О. Суперанської, В. Ташицького, К. Цілуйка та ін.), в яких обгрунтовано основні засади групування власних географічних назв. Серед багатьох питань, які сьогодні стоять перед дослідженням топонімії, завжди чітко виділяється один, як краще будувати опис топонімічного матеріалу. Так виникла не тільки необхідність, але і проблема класифікації топонімії. Проаналізовано різні підходи до класифікації топонімів. Створена універсальна схема класифікації топонімів, яка призначена для топоніміста-географа, яка розроблена на основі узагальнення та систематизації значного топонімічного матеріалу.
| 4. |
Таранова Н. Б. Топоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які повязані з господарською діяльністю населення [Електронний ресурс] / Н. Б. Таранова, С. В. Гулик // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2017. - № 2. - С. 20-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2017_2_5 Проаналізовано топоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з господарською діяльністю населення. З'ясовано, що на Малому Поліссі географічні назви відображають природні особливості місцевості і зовсім зрідка - імені людей. А на Гологоро-Кременецькій гряді навпаки, місцевості суцільного землеробського освоєння закріплювали за собою імена поселенців та землевласників.
| 5. |
Таранова Н. Оцінка якості атмосферного повітря міста Тернополя [Електронний ресурс] / Н. Таранова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2018. - № 2. - С. 173-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2018_2_23 Обгрунтовано необхідність комплексного вивчення рівня забруднення атмосферного повітря. Наведено результати багаторічного моніторингу і контролю вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі м. Тернополя. Проаналізовано джерела антропогенного забруднення атмосферного повітря міста та основні забруднювачі. Наведено динаміку обсягу викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами міста та області. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря в місті Тернополі є викиди вихлопних газів автотранспорту, що зумовлено збільшенням кількості його одиниць. Тому несприятливі екологічні умови утворюються безпосередньо в зоні руху транспортних засобів, на прилеглих до проїжджої частини вулицях, тротуарах і перехрестях. Найбільше транспортне навантаження на довкілля спостерігається на перехрестях вулиць Збаразька-Бродівська-Галицька, Гоголя-Руська-Хмельницького, Островського-Замонастирська-Гайова, Злуки-Тарнавського-Коновальця, Живова-Шеппгицького, Київська - 15 Квітня. З'ясовано, що кількість викидів в атмосферу від автотранспорту з кожним роком стабільно зростає. Аналіз цієї динаміки дозволяї прогнозувати подальше зростання кількості викидів у найближчі роки. Проведене дослідження є передумовою для розробки заходів з охорони повітряного середовища від викидів автотранспорту та підвищення рівня екологічної безпеки у місті.
| 6. |
Янковська Л. В. Антропогенна трансформація геосистем Тернопільської області [Електронний ресурс] / Л. В. Янковська, С. Р. Новицька, Н. Б. Таранова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2019. - № 1. - С. 225-232. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2019_1_30
| 7. |
Питуляк М. Р. Просторово-екологічні проблеми земельних ресурсів в ОТГ північно-східної частини Золочівського району Львівської області [Електронний ресурс] / М. Р. Питуляк, М. В. Питуляк, Л. Б. Заставецька, Т. Б. Заставецький, Н. Б. Таранова // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Географія. - 2021. - № 2. - С. 206-214. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2021_2_25
| 8. |
Кузик І. Р. Оцінка зарегульованості стоку річки Серет [Електронний ресурс] / І. Р. Кузик, Н. Б. Таранова // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. - 2023. - № 4. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glghge_2023_4_6 Встановлено, що на річці Серет створено 8 водосховищ, загальною площею водної поверхні 21 км<^>2 та загальним об'ємом 57,4 млн м<^>3. Річка є однією з найбільш зарегульованих водотоків Західного Поділля. Басейн річки Серет містить 30 % усіх водосховищ Тернопільської області. За результатами проведених розрахунків встановлено, що коефіцієнт зарегульованості стоку р. Серет становить 0,17; ступінь зарегульованості стоку - 0,25. Об'ємна вага наносів у р. Серет складає 0,79 т/м<^>3. Річка транспортує близько 57 тис. т. наносів за рік. Замуленість Тернопільського водосховища становить 3,5 %, Вертелівського - 5 %, Заложцівського - 10 %, Верхньоівачівського - 58 %, Більче-Золотецького - 65 %, Скородинського - 75 %. На основі отриманих результатів можна зробити висновок, що річка Серет зазнає значного антропогенного навантаження, існують ризики деградації водотоку та зниження енергетичного потенціалу водосховищ у середній та нижній течії річки.
|
|
|