Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (5)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Тихолаз О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
1.

Ющенко Л. О. 
Оцінка обізнаності стосовно вакцинації проти кору [Електронний ресурс] / Л. О. Ющенко, О. В. Тихолаз, В. С. Олійник // Актуальна інфектологія. - 2020. - Т. 8, № 3-4. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akinf_2020_8_3-4_9
В умовах пандемії COVID-19 у багатьох країнах відбувається зниження рівнів охоплення вакцинацією, що в подальшому може сприяти виникненню нових спалахів вакцинокерованих захворювань. Вже на сьогодні значна кількість дітей ризикують не отримати необхідне щеплення проти кору. Мета дослідження - оцінити грамотність студентів-медиків у питаннях імунізації проти кору, проаналізувати їх ставлення до вакцинації та встановити, що впливає на прийняття рішення, визначити основні питання, які турбують стосовно вакцинації проти кору. Проведено анонімне онлайн-анкетування 350 студентів-медиків за допомогою Google Forms. Згідно з Національним календарем щеплень, 80 % учасників отримали дві дози вакцини від кору, паротиту і краснухи (КПК), 2,9 % - одну, 12,9 % - три, 1,4 % виявилися нещепленими та 2,9 % не мали точної інформації щодо вакцинального статусу. Основні причини, що завадили імунізації: часті захворювання в дитинстві, наявність хронічних хвороб, відсутність вакцини, сумніви в якості вакцини. Під час спалаху студенти вакцинувалися за вимогою навчального закладу (31 %), з власної ініціативи (50 %), за порадою батьків (17,2 %) і лікарів (9,5 %). Серед можливих джерел інформації респонденти обирали поради лікарів (73,9 %), дані інтернет-ресурсів (36,9 %) та спеціальної медичної літератури (34,2 %). Майже всі студенти (95 %) знали схему введення вакцини КПК. Більша частина з них (66,6 %) була обізнаною про умови зберігання, пріоритетне місце та шлях введення вакцини, але не володіла інформацією щодо допоміжних складників, що входять до складу вакцини, її ефективності та тривалості імунітету після імунізації. Вакцинацію як профілактичний захід підтримали лише 53,3 % студентів. Висновки: отримані дані вказують на необхідність підвищення обізнаності в питаннях вакцинопрофілактики, розробки нових стратегій спілкування з пацієнтами про переваги імунізації. Вивчення причин відмов від щеплень, підвищення грамотності імунізації шляхом ефективної комунікації як майбутніх лікарів, так і пересічних громадян з метою сприяння прийняттю обгрунтованого рішення можуть допомогти працівникам охорони здоров'я в підвищенні охоплення вакцинацією КПК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 188.042 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Ющенко Л. О. 
Основні питання вакцинації дітей та підлітків проти COVID-19 [Електронний ресурс] / Л. О. Ющенко, В. С. Олійник, О. В. Тихолаз, Г. І. Мантак, В. О. Тихолаз // Сучасна педіатрія. Україна. - 2022. - № 3. - С. 55-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2022_3_10
На основі накопичених наукових даних визначено основні принципи специфічної імунопрофілактики COVID-19 у дітей та підлітків. Установлено, що лише дві вакцини - Pfizer-BioNTech (BNT162P2) "Comirnaty" та Moderna mRNA-1273 "Spikevax" - схвалені ВООЗ для екстреного застосування в дітей і тільки перша з них дозволена до використання в Україні. За даними результатів клінічних досліджень, обидві вакцини мають доведений профіль безпечності та ефективності. Існуючий на сьогодні аналіз небажаних явищ після вакцинації Pfizer-BioNTech (BNT162b2) "Comirnaty" та Moderna mRNA-1273 "Spikevax" вказує на сприятливий клінічний перебіг місцевих, системних реакцій і поствакцинального міокардиту з регресом симптомів у всіх пацієнтів. Ризик мультисистемного запального синдрому у дітей після гострої інфекції, можливість інших неблагоприємних наслідків інфекції SARS-CoV-2, імовірність тяжкого захворювання у дітей із супутніми захворюваннями залишаються вагомими причинами для вакцинації дітей і перевищують ризики можливих несприятливих подій після імунізації. З позиції глобального дефіциту вакцин у світі програми імунізації повинні бути зосереджені на групах із високим ризиком госпіталізації та смерті відповідно до Дорожньої карти з впровадження вакцини від гострої респіраторної хвороби COVID-19. Вакцинація проти COVID-19 дітей із наявними факторами ризику, супутніми захворюваннями, імунодефіцитними станами є пріоритетною. Перш ніж перейти до вакцинації дітей і підлітків із низьким ризиком тяжкого захворювання, слід здійснювати активне виявлення дітей з груп високого ризику та пропонувати їм вакцинацію з обгрунтуванням важливості її проведення. Незважаючи на широке впровадження вакцинації, потрібно дотримуватися відповідних профілактичних заходів для боротьби з COVID-19, утому числі фізичного дистанціювання, частого миття рук, носіння масок. Надзвичайно важливо підтримувати високі рівні охоплення вакцинацією проти інших інфекційних хвороб і не відстрочувати планової вакцинації дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 184.911 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського